она включає доплати, надбавки, гарантійні і компен­саційні виплати, передбачені чинним законодавством.

# Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До них нале­жать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за системами і положеннями, компенсаційні та інші гро­шові і матеріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства.

Основна і додаткова оплата праці становлять фонд оплати праці. Облік заробітної плати невіддільний від обліку праці, тобто обліку ро­бочого часу і виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг.

В обліку праці і заробітної плати важливе місце займає правильне об­числення середньої заробітної плати. При обчисленні середньої заробіт­ної плати необхідно керуватися постановою КМУ «Про порядок обчис­лення середньої заробітної плати» затвердженою 08.02.1995 р. № 100.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться в таких ви­падках:

■ при наданні щорічної відпустки,

■ додаткової відпустки

■ при виплаті компенсації за невикористану відпустку.

Для визначення оплати за час відпустки суму заробітної плати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за винят­ком святкових і неробочих днів згідно із законодавством — на сьогодні їх є 10 днів) і одержаний середній денний заробіток множать на кіль­кість календарних днів, що припадають на період відпустки. Згідно із Законом України «Про відпустки» строк щорічної основної відпустки повинен бути не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік.

Згідно зі ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, зі змінами та доповненнями, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не пере­вищує 16 календарних днів. Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується на­передодні.

За особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на зазна­чений ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою таких послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

6.1. Синтетичний та аналітичний облік нарахувань заробітної плати та утримань із неї

Для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облі­кового, так і необлікового складу підприємства) з оплати праці, а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму по оплаті праці (розрахунки з депонентами) використовується балансовий рахунок 66 « Розрахунки з оплати праці».

По кредиту рахунка 66 відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної плати у зв’язку з інфляцією, суми компенсації втрати пра­цівником частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, та інші нарахування, які є доходом працівника (дивіденди, доход від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством про­їзду тощо), по дебету - виплата заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими листами, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, про­дукції, товарів та інші утримання з нарахованих сум оплати праці пер­соналу.

Аналітичний облік рахунків з персоналом ведеться по кожному пра­цівникові з виданих виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» за певний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробіт­ної плати дорівнюватиме обороту по дебету рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо цього рахунка дорівнюватиме сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до ви­плати».

Не отримана у встановлений для виплати термін сума з оплати праці відображається у Відомості 3-М у наступних місяцях як заборгованість з поміткою «Депоновано» у графі 3 із зазначенням дати її депонування.

З сум нарахованої заробітної плати працівників підприємства, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють різноманітні утримання. Вони поділяються на обов’язкові утримання і добровільні.

Обов’язкові утримання із заробітної плати робітника включають:

1. Податок на доходи фізичних осіб - утримуються щомісячно із сукупного оподаткованого доходу за місцем основної роботи за став­ками 15 або 17 %, якщо сукупний дохід не перевищує 10-кратного роз­міру мінімальної заробітної плати. Об’єкти оподаткування та платни­ки податку з доходів фізичних осіб подано в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Об’єкти оподаткування та платники податку на доходи фізичних осіб

 

Нормативна база	Платники податку	Об’єкт оподаткування
Податковий кодекс України (зі змінами та доповненнями)	1. Резидент, який отри­мує доходи в Україні та за її межами.	Об’єктом оподаткуван­ня у резидента і нерези­дента є: - загальний місячний оподаткований дохід з джерелом його похо­дження з України; - чистий річний оподат­кований дохід, зменше­ний на суму податково­го кредиту; - доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцево­му оподаткуванню при їх виплаті; - іноземні доходи рези­дента.
2. Нерезидент, який отримує доходи в Укра­їні.

 

2. З 1 січня 2011 року вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуван­ня» № 2464-УІ від 08.07.2010. Замість чотирьох платежів - до Пенсійно­го фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку запроваджено єдиний соціальний внесок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соці­альне страхування (ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціально­го страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основні з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав за­страхованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування.

Для працівників, які працюють на підприємствах, у фізичних осіб — підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою са­мостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдино­го соціального внеску 3,6 %. Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачують єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6 %. Державні службовці сплачують внесок за ставкою 6,1 %.

Наведемо формулу для розрахунку суми податку на доходи фізич­них осіб у вигляді зарплати працівників:

П = (Д- (ЄСВ + ПСП) * С_п,

де П - сума податку на доходи фізичних осіб;

ЄСВ - єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування;

ПСП - сума податкової соціальної пільги (якщо вона застосовуєть­ся);

С_п - ставка податку на доходи фізичних осіб.

У Податковим кодексом при розрахунку податку на прибуток перед­бачається надання платникам податків податкових соціальних пільг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного роботодавця.

Розмір «звичайної» податкової соціальної пільги приймається на рівні 50 % однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), уста­новленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, незалежно від коливань розміру мінімальної зарплати протя­гом року розмір пільги протягом цього періоду залишиться незмінним. Пільга надається незалежно від того, хто є роботодавцем - підприєм­ство чи приватний підприємець.

Застосовується пільга (незалежно від її розміру) виключно до до­ходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій і відшкодувань), розмір якого не перевищує встановленої межі. Розмір такої межі до­рівнює сумі місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 та округленій до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках, передбаче­них пп. 6.1.2 Закону № 889, визначається як добуток величини розра­хункової суми і відповідної кількості дітей.

Слід додати, що фізичні особи окремих категорій можуть розрахо­вувати на підвищену пільгу в розмірі 150 % і 200 % суми звичайної податкової соціальної пільги.

Пільга надається платнику податку за його заявою та при надан­ні документів, що підтверджують право на її одержання. У разі, якщо платник податку має право на соціальну пільгу з двох чи більше під­став, то застосовують лише одну з них - найбільшого розміру.

Оплата праці робітників веде до додаткових зобов’язань підпри­ємств перед державними фондами обов’язкового страхування. Підпри­ємство зобов’язане здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який дифе­ренційований відповідно до класу професійного ризику виробництва. Так, для першого класу професійного ризику ставка ЄСВ становить 36,76 %, а для останнього (67) - 49,7 % (п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціаль­не страхування» № 2464-VI від 08.07.2010).

6.3. Типові бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати на малих підприємствах

Наведемо типові бухгалтерські проведення з обліку заробітної пла­ти у таблиці 6.2.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці

Таблиця 6.2

№ п/п	Зміст операції	За загальним Планом рахунків	За спрощеним Планом рахунків
дебет	кредит	дебет	кредит
	Нараховано заробітну плату робітникам
	Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу та працівникам зайнятим збутом продукції	92,93
	Відображення витрат на оплату праці працівникам за виконану роботу, пов’язану з капітальними інвестиціями
	Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим ліквідацією наслідків надзвичайних подій
	Відображено створення резерву забезпечення виплат відпусток	23,92, 93,94		23,96
	Проведено утримання єдиного соціального внеску із заробітної плати працівників
	Проведено утримання податку на доходи фізичних осіб
	Проведено утримання профспілкових внесків, суми за житлово-комунальні послуги
	Проведено утримання суми раніше виданої позики
	Проведено утримання вартості виданих проїзних документів, путівок до санаторіїв
	Погашено заборгованість засновника підприємства із заробітної плати, який є працівником підприємства, щодо внесків в статутний капітал