# Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства.
Основна і додаткова оплата праці становлять фонд оплати праці. Облік заробітної плати невіддільний від обліку праці, тобто обліку робочого часу і виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг.
В обліку праці і заробітної плати важливе місце займає правильне обчислення середньої заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати необхідно керуватися постановою КМУ «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» затвердженою 08.02.1995 р. № 100.
Розрахунок середньої заробітної плати проводиться в таких випадках:
■ при наданні щорічної відпустки,
■ додаткової відпустки
■ при виплаті компенсації за невикористану відпустку.
Для визначення оплати за час відпустки суму заробітної плати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за винятком святкових і неробочих днів згідно із законодавством — на сьогодні їх є 10 днів) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів, що припадають на період відпустки. Згідно із Законом України «Про відпустки» строк щорічної основної відпустки повинен бути не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік.
Згідно зі ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, зі змінами та доповненнями, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні.
За особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на зазначений ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою таких послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
6.1. Синтетичний та аналітичний облік нарахувань заробітної плати та утримань із неї
Для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і необлікового складу підприємства) з оплати праці, а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму по оплаті праці (розрахунки з депонентами) використовується балансовий рахунок 66 « Розрахунки з оплати праці».
По кредиту рахунка 66 відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної плати у зв’язку з інфляцією, суми компенсації втрати працівником частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, та інші нарахування, які є доходом працівника (дивіденди, доход від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством проїзду тощо), по дебету - виплата заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими листами, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, продукції, товарів та інші утримання з нарахованих сум оплати праці персоналу.
Аналітичний облік рахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові з виданих виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» за певний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту по дебету рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо цього рахунка дорівнюватиме сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до виплати».
Не отримана у встановлений для виплати термін сума з оплати праці відображається у Відомості 3-М у наступних місяцях як заборгованість з поміткою «Депоновано» у графі 3 із зазначенням дати її депонування.
З сум нарахованої заробітної плати працівників підприємства, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють різноманітні утримання. Вони поділяються на обов’язкові утримання і добровільні.
Обов’язкові утримання із заробітної плати робітника включають:
1. Податок на доходи фізичних осіб - утримуються щомісячно із сукупного оподаткованого доходу за місцем основної роботи за ставками 15 або 17 %, якщо сукупний дохід не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати. Об’єкти оподаткування та платники податку з доходів фізичних осіб подано в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
Об’єкти оподаткування та платники податку на доходи фізичних осіб
| Нормативна база | Платники податку | Об’єкт оподаткування |
| Податковий кодекс України (зі змінами та доповненнями) | 1. Резидент, який отримує доходи в Україні та за її межами. | Об’єктом оподаткування у резидента і нерезидента є: - загальний місячний оподаткований дохід з джерелом його походження з України; - чистий річний оподаткований дохід, зменшений на суму податкового кредиту; - доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; - іноземні доходи резидента. |
| 2. Нерезидент, який отримує доходи в Україні. |
2. З 1 січня 2011 року вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010. Замість чотирьох платежів - до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку запроваджено єдиний соціальний внесок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основні з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для працівників, які працюють на підприємствах, у фізичних осіб — підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6 %. Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачують єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6 %. Державні службовці сплачують внесок за ставкою 6,1 %.
Наведемо формулу для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб у вигляді зарплати працівників:
П = (Д- (ЄСВ + ПСП) * Сп,
де П - сума податку на доходи фізичних осіб;
ЄСВ - єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
ПСП - сума податкової соціальної пільги (якщо вона застосовується);
Сп - ставка податку на доходи фізичних осіб.
У Податковим кодексом при розрахунку податку на прибуток передбачається надання платникам податків податкових соціальних пільг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного роботодавця.
Розмір «звичайної» податкової соціальної пільги приймається на рівні 50 % однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.
Отже, незалежно від коливань розміру мінімальної зарплати протягом року розмір пільги протягом цього періоду залишиться незмінним. Пільга надається незалежно від того, хто є роботодавцем - підприємство чи приватний підприємець.
Застосовується пільга (незалежно від її розміру) виключно до доходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій і відшкодувань), розмір якого не перевищує встановленої межі. Розмір такої межі дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 та округленій до найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках, передбачених пп. 6.1.2 Закону № 889, визначається як добуток величини розрахункової суми і відповідної кількості дітей.
Слід додати, що фізичні особи окремих категорій можуть розраховувати на підвищену пільгу в розмірі 150 % і 200 % суми звичайної податкової соціальної пільги.
Пільга надається платнику податку за його заявою та при наданні документів, що підтверджують право на її одержання. У разі, якщо платник податку має право на соціальну пільгу з двох чи більше підстав, то застосовують лише одну з них - найбільшого розміру.
Оплата праці робітників веде до додаткових зобов’язань підприємств перед державними фондами обов’язкового страхування. Підприємство зобов’язане здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який диференційований відповідно до класу професійного ризику виробництва. Так, для першого класу професійного ризику ставка ЄСВ становить 36,76 %, а для останнього (67) - 49,7 % (п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010).
6.3. Типові бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати на малих підприємствах
Наведемо типові бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати у таблиці 6.2.
| Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці |
Таблиця 6.2
| № п/п | Зміст операції | За загальним Планом рахунків | За спрощеним Планом рахунків | ||
| дебет | кредит | дебет | кредит | ||
| Нараховано заробітну плату робітникам | |||||
| Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу та працівникам зайнятим збутом продукції | 92,93 | ||||
| Відображення витрат на оплату праці працівникам за виконану роботу, пов’язану з капітальними інвестиціями | |||||
| Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим ліквідацією наслідків надзвичайних подій | |||||
| Відображено створення резерву забезпечення виплат відпусток | 23,92, 93,94 | 23,96 | |||
| Проведено утримання єдиного соціального внеску із заробітної плати працівників | |||||
| Проведено утримання податку на доходи фізичних осіб | |||||
| Проведено утримання профспілкових внесків, суми за житлово-комунальні послуги | |||||
| Проведено утримання суми раніше виданої позики | |||||
| Проведено утримання вартості виданих проїзних документів, путівок до санаторіїв | |||||
| Погашено заборгованість засновника підприємства із заробітної плати, який є працівником підприємства, щодо внесків в статутний капітал |
