ема 4.2. Родина Барбарисові, Платанові, Самшитові.

1. Родина Барбарисові. Рід Барбарис. Барбарис звичайний. Рід Магонія. Магонія падуболиста.

2. Родина Самшитові. Рід Самшит. Самшит Вічнозелений.

3. Родина Платанові. Рід Платан.Платан західний.

С.О.

4. Барбарис Тунберга, Платан (cхідний), кленолистий.

 

1. Барбарис звичайний — Berberis vulgaris L. Кущ заввишки 2,5 (3) м, густий, зі звисаючими гілками. Пагони жовто-бурі з трьома колючками, пізніше сірі, ребристі. Листки завдовжки 2 — 4 см, оберненояйцеподібні, зверху темно-зелені, знизу сіро-зелені, по краю з війками. Квітки жовті, блискучі, в китицеподібних суцвіттях, повислі, з медовим запахом. Плоди яскраво-червоні, до 12 мм у діаметрі. Цвіте у віці 3 — 5 років у травні —червні, плоди дозрівають у вересні —жовтні. Розмножують насінням, живцями, поділом кущів.

Природно поширений у Середній і Південній Європі, в тому числі і по всій території України, на Кавказі. Росте досить швидко. До родючості ґрунтів не вибагливий, але краще росте на легких суглинках. Витримує нагрівання ґрунту, невелике затінення, морозостійкий та стійкий проти забруднення повітря пилом і газами, добре переносить стриження.

Декоративні форми: за забарвленням листя — темно-пурпурова, біло-пістрява, золотисто-облямована; за забарвленням плодів — біла, жовта; за розмірами плодів — велика, за смаком — солодка.

Рекомендується для створення живих огорож, бордюрів, поодиноких і групових посадок на газонах по всій території країни, але подалі від сільськогосподарських угідь, оскільки цей вид є проміжним господарем для розмноження іржастого гриба, який уражує злаки.

1.1 Магонія падуболиста — Маhоnіа аqufolium (Purs.) Вічнозелений кущ заввишки до 1м, інколи більше. Листки складаються із 5 —9 листочків, по краю колючо-зубчасті, молоді червонуваті, влітку темно-зелені, блискучі, восени і взимку червоно-бронзові або з темно-бурими відтінками. Квітки розміщуються на кінцях гілок, жовті, зібрані в китиці, завдовжки 5 —8 см, розпускаються в квітні — травні. Плоди синьо-чорні з сизим нальотом, їстівні, близько 8 мм у діаметрі, достигають у вересні.

Природно поширена в Північній Америці. Широко культивується в Україні. Вибаглива до родючості та вологості грунту. На півдні України може рости за умов поливу. Зимостійка, витримує морози до мінус 30 — 35° С, тіньовитривала. Стійка проти забруднення повітря димом і газами. Витримує обрізування.

Декоративні форми: за будовою листя — горіхолиста, граціозна; за забарвленням листя — пістрява, золотиста. Трапляються гібриди між магонією падуболистою і барбарисом звичайним.

Рекомендується для створення низьких бордюрів, поодиноких і групових посадок на газонах, для оформлення кам'янистих гірок, живих огорож, узлісь навколо невеликих груп дерев у Іа, Ів, На, Пб, III та за умови поливу в ІУа, Уа, Ув районах.

2. Самшит вічнозелений — Вихих sempervirens L. Дерево заввишки до 6—10 м або високий кущ із багатоверхівковою густою кроною. Кора стовбура сірувато-біла, дріботріщинувата. Пагони чотиригранні, зелені. Листки жорсткі, овальні, довгасто-ланцетні, цілокраї, темно-зелені, 1,5 —3 см завдовжки і до 1 см завширшки. Квітки зібрані в жовті китиці. Цвіте в квітні — травні.

Плід — коробочка завдовжки до 0,8 см із 6 насінинами, достигає у вересні — жовтні

Природно поширений у Південній Європі, Північній Америці. Широко культивується в Україні. Росте дуже повільно, потребує родючих свіжих ґрунтів з домішками вапна, може рости на сухих кам'янистих, неглибоких ґрунтах, уникає ґрунтів з надмірним зволоженням. Тіньовитривалий, але добре росте і на освітлених місцях. Відносно теплолюбний, витримує без пошкоджень морози до мінус 20 — 22 °С. Стійкий у міських умовах, добре витримує стриження та забруднення повітря димом і газами. Доживає до 700 років і більше.

Декоративні форми: за ростом і будовою крони — деревоподібна, зі спрямованими вгору гілками (Гандсворта), пірамідальна, повисла, кущова, компактна низька, розлога; за забарвленням листя — сріблясто-пістрява, сріблястооблямована, золотисто-пістрява, золотисто-плямиста, золотистооблямована, голуба; за будовою листя — вузьколиста, міртолиста, розмаринолиста, круглолиста, маслинколиста, здута.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок, бордюрів, живих огорож, підбійки красиво квітучих кущів у Іа, Ів, Ша, Шб, ІУа, Уа, Ув районах та в обмеженій кількості в інших дендродекоративних районах, де він може підмерзати.

 

3. Платан західний або сикамор — Platanus oxіdentalis. Дерево заввишки до 45 (50) м із густою ви-довжено-яйцеподібною кроною. Стовбур до 3 м у діаметрі, прямий, світло-сірий із гладенькою, кремово-білою корою, яка відокремлюється тонкими пластинками та оголює молодшу, світлішу кору. У старих дерев кора біля основи темно-коричнева, з тріщинами. Листки три-, п'ятилопатеві, завширшки 10 —22 см і майже такої самої довжини, лопаті неглибокі притуплені,основа листка зрізана, серцеподібна, інколи клиноподібна. Зверху листки темно-зелені, знизу світліші. Квітки і супліддя головчасті, поодинокі, інколи по 2 шт. на одному черешку, до 3 см у діаметрі. Цвіте платан в травні, плоди дозрівають у вересні — жовтні.

Природно поширений на сході Північної Америки. Культивується в Україні. Відносно морозостійкий. В умовах Києва іноді підмерзають пагони, але потім швидко відновлюються. Потребує родючих і вологих грунтів. Росте швидко. Засух не витримує, у старому віці ушкоджується гнилями.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, неве­ликих груп, алей у відповідних умовах у Іа, 16, Ша, Шб, ІУа, Уа районах.

 

С.О.

4. Барбарис Тунберга — Berberis thunbergii. Листопадний кущ заввишки 0,5—1 м. Крона до 1 м в діаметрі утворюється повислими гілками. Молоді пагони жовтувато- або пурпурово-червоні, пізніше пурпурово-коричневі. Листки дрібні, оберненояйцеподібні, видовжені, до 3 см завдовжки, зверху зелені, блискучі, знизу сизі, восени вогняно-червоні. Квітки поодинокі або зібрані по 2—5 шт., жовті. Плоди завдовжки близько 1 см, еліпсоподібні, блискучі, червоні. Цвіте у 3 —5 років у квітні — травні, плоди дозрівають у вересні — жовтні.

Природно поширений в Японії. Культивується в Україні. Відносно морозо- і посухостійкий, світлолюбний, але витримує деяке затінення, до родючості грунту не вибагливий, стійкий проти іржастого гриба та проти забруднення повітря пилом, газами, кіптявою.

Декоративні форми: за забарвленням листя — темно-пурпурова, сріблясто-облямована; за кількістю квіток у суцвітті — багатоквіткова; за розмірами —мала або низька.

Рекомендується для створення низьких огорож, бордюрів, поодиноких і групових посадок на газонах, для низького орнаментального оформлення на всій території країни.

 

Платан кленолистий, лондонський — Platanus х acerifolia. Дерево заввишки до 35 м з широкою розкидистою кроною. Кора на стовбурі та товстих гілках відокремлюється великими пластинками. Пагони вкриті бурими волосками. Листки 3 —5-лопатеві, завширшки 12 — 25 см, лопаті трикутні, цілокраї. Суцвіття і супліддя по 1 —3 шт., найчастіше 2 шт., щетинисті, 2 — 3 см у діаметрі.

Виник як гібрид після схрещування платана західного і платана східного. В Україні трапляється від Ялти, Одеси до Києва, в Прикарпатті та Закарпатті. Повсюди зимостійкий, хоча іноді пагони частково пошкоджуються морозами, росте швидко, стійкий проти забруднення повітря пилом і газами.

Декоративні форми: за будовою крони — пірамідальна; за будовою листя — виноградолиста; за забарвленням листя — жовто-пістрява (Кельзея) з кремово-білими плямами (Суттієра).

Рекомендується для створення поодиноких, рядових поса­док, невеликих груп у Іа, 16, Ша, Шб, ІУа, Уа, Ув районах.