Методичні рекомендації при вивченні теми. Тема № 9. Правовий режим використання та охорони надр України.

Екологічне право

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Тема № 9. Правовий режим використання та охорони надр України.

Мета: дати студентам чітке поняття надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони. Студенти повинні знати джерела надрогового (гірничого) права. Студенти повинні орієнтуватись в системі надрового (гірничого) права. Студенти повинні знати поняття та види гірничих правовідносин.

Форми контролю:

- доповіді;

- обговорення;

- тести.

Питання для самостійного вивчення.

1. Правові форми контролю за дотриманням законодавства в галузі використання й охорони надр.

2. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

Рекомендована література до теми:

1№	Вид	Назва
	Базова	Конституція України від 28. 06. 96р.
	Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р.
	Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.01 р.
	Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.92 р.
	Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р.
	Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р.
	Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 02.03.95 р.
	Закон України “Про тваринний світ” від 21.05.02 р.
	Закон України “Про курорти ” від 05.10.2000 р.
	Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.99 р.
	Закон України “Про виключну (морську) економічну зону” від 16.05.95 р.
	Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон” від 13.10.92 р.
	Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.2000 р.
	Закон України “Про ратифікацію Конференції про допуск до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 06.07.99 р.
	Земельний кодекс України від 25.10.01 р.
	Кодекс України про надра від 27.02.94 р.
	Лісовий кодекс України від 21.01.96 р.
	Водний кодекс України від 06.06. 95 р.
	Кодекс України про адміністративні порушення
	Кримінальний кодекс від 05.04.01 р.
		Постанова ВР України “Про Червону книгу України” від 29.10.92 р. № 2750.
		Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” від 26.01.90 р. №1.
	Допоміжна	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996.
	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.:Істина, 2001.
	Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер,2001.
	Малишко М.І. Екологічне законодавство України: система і основні джерела. – К.,1997.
	Малишко М.І. Основи екологічного законодавства і права України. – К.,1997.
	Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов. – М., 1995.
	Шульга М. Земельне та сільськогосподарське законодавство України. – Харків,1996.

Методичні рекомендації при вивченні теми

При вивченні першого питання (Правові форми контролю за дотриманням законодавства в галузі використання й охорони надр.) студентам слід звернути увагу на те, що

Охорона надр є об'єктивною необхідністю забезпечення інтересів нинішнього і майбутніх поколінь народу України.

Користувачі надр, органи державного гірничого нагляду, виконавчої влади в межах своєї компетенції, установи і організації, діяльність яких пов'язана з використанням і охороною надр, повинні забезпечити виконання вимог законодавства, а також затверджених у встановленому порядку стандартів, норм і правил щодо охорони надр і безпечного користування ними.

Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній, науково-технічній та іншим видам експертизи і погодженню в порядку, встановленому законодавством України.

Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до початку проектних робіт погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами і відповідними радами народних депутатів та іншими заінтересованими органами.

З метою раціонального і ефективного використання багатств надр забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові, і отримання даних про відсутність корисних копалин на цих ділянках. Лише у виняткових випадках за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду допускається забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і будівництво на них споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за умови передбачення і забезпечення можливості видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення визначається відповідним Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р. №33.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними місцевими радами народних депутатів.

Охороні підлягають ділянки надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність. У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки та культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи. порушень.

При вивченні другого питання (Відповідальність за порушення законодавства про надра.) студентам слід звернути увагу на те, що

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність застосовується при незначних порушеннях. Дисциплінарні стягнення накладаються як на рядових працівників, так і на посадових осіб, їх види встановлюються правилами внутрішнього розпорядку відповідних підприємств і установ.

Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра.

У ст. 67 Кодексу України про надра зазначено: "Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України". Проте згадана стаття конкретно не визначає межу майнової відповідальності. У ній зроблено лише посилання на чинне законодавство. Практично мова йде про відповідні норми цивільного права, зокрема ст. ст. 1166, 1167, 1172 Цивільного кодексу України. Стаття 1166 передбачає відшкодування заподіяних збитків у повному обсязі. Проте суд може зменшити розмір відшкодування залежно від майнового стану порушника. Стаття 1172 передбачає відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, організації, установи понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням збитків, несуть особисту матеріальну відповідальність перед цими організаціями в установленому порядку (ст. 1191 Цивільного кодексу України).

У ст. 25 Кодексу про надра записано: "Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України".

Відшкодування завданих збитків не звільняє винних осіб від притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних осіб адміністративних стягнень, зокрема накладення штрафу.

Посадові особи підприємств і організацій, винні у порушенні вимог законодавства про надра, притягаються до дисциплінарної і матеріальної відповідальності згідно з трудовим законодавством. Відповідно до ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.

У галузі охорони надр ст. 57 КпАП України передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу (від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для громадян і від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів - для посадових осіб) за самовільну забудову площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, будівель і споруд, від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків.

Вибіркова розробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, їх наднормативні втрати, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у такому ж розмірі.

Така ж відповідальність застосовується до посадових осіб за невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, що ліквідуються або консервуються, у стан, що гарантує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації, порушення вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр, втрату геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ (ст. ст. 57,58 КпАП).

Притягати до адміністративної відповідальності винних мають право органи державного гірничого нагляду. Органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України розглядають серед інших також справи про адміністративні правопорушення у галузі використання надр. Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне, тобто з порушенням установленого законом порядку, видобування громадянами корисних копалин (крім загальнопоширених). Таке правопорушення карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк, або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

Ті самі дії, вчинені на територіях природно-заповідного фонду, або якщо вони завдали великої шкоди державі, або вчинені повторно, або з попереднім зговором групою осіб, а так само організація посадовою особою видобування корисних копалин з порушенням установленого законом порядку караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про надра.

Порушення правил охорони надр (ст. 240). Предметом цього злочину є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених.

Надра ~ це верхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, у межах державних кордонів, і простягається до глибин, доступних для їх добування. До корисних копалин відносяться горючі речовини (нафта, природний газ), метали (залізна руда, мідь, свинець) і благородні метали (золото, іридій, платина, срібло), сировина для металургії, а також вогнетривкі, ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини. Перелік їх затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення".

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні встановлених правил охорони надр або в незаконному видобуванні корисних копалин.

Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що гарантують безпеку людей та видобування.

Незаконне видобування корисних копалин - це їх видобування без відповідного дозволу, крім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.).

Суб'єктивна сторона злочину - умисел і необережність.

Суб'єкт злочину - будь-яка особа, як приватна, так і службова.

У частині 2 ст. 240 передбачене вчинення цього злочину на те­риторіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 240 - штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 240 - обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

За злочинні порушення законодавства про континентальний шельф України кримінальну відповідальність передбачає ст. 244 ККУ.

Відповідно до Кримінального кодексу України порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви, карається позбавленням волі на строк до восьми років.