Методичні рекомендації при вивченні теми. Тема № 10. Правові основи використання, охорони та відновлювання вод.

Екологічне право

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Тема № 10. Правові основи використання, охорони та відновлювання вод.

Мета: дати студентам чітке поняття води як об’єкту правового регулювання використання, відновлення й охорони. Студенти повинні знати предмет і систему водного права. Студенти повинні орієнтуватись в суб’єктах, об’єктах права власності на води.

Форми контролю:

- доповіді;

- обговорення;

- тести.

Питання для самостійного вивчення:

1. Форми та особливості правової охорони вод.

2. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.

Рекомендована література до теми:

1№	Вид	Назва
	Базова	Конституція України від 28. 06. 96р.
	Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р.
	Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.01 р.
	Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.92 р.
	Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р.
	Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р.
	Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 02.03.95 р.
	Закон України “Про тваринний світ” від 21.05.02 р.
	Закон України “Про курорти ” від 05.10.2000 р.
	Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.99 р.
	Закон України “Про виключну (морську) економічну зону” від 16.05.95 р.
	Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон” від 13.10.92 р.
	Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.2000 р.
	Закон України “Про ратифікацію Конференції про допуск до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 06.07.99 р.
	Земельний кодекс України від 25.10.01 р.
	Кодекс України про надра від 27.02.94 р.
	Лісовий кодекс України від 21.01.96 р.
	Водний кодекс України від 06.06. 95 р.
	Кодекс України про адміністративні порушення
	Кримінальний кодекс від 05.04.01 р.
		Постанова ВР України “Про Червону книгу України” від 29.10.92 р. № 2750.
		Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” від 26.01.90 р. №1.
	Допоміжна	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996.
	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.:Істина, 2001.
	Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер,2001.
	Малишко М.І. Екологічне законодавство України: система і основні джерела. – К.,1997.
	Малишко М.І. Основи екологічного законодавства і права України. – К.,1997.
	Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов. – М., 1995.
	Шульга М. Земельне та сільськогосподарське законодавство України. – Харків,1996.

Методичні рекомендації при вивченні теми

При вивченні першого питання (Форми та особливості правової охорони вод..) студентам слід звернути увагу на те, що

Охороні підлягають усі води (водні об'єкти) на території України від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршити умови існування диких тварин, знизити родючість земель та викликати інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму.

Під забрудненням розуміють насичування поверхневих і підземних вод сторонніми домішками, що розчиняються, внаслідок чого вода стає непридатною для використання за призначенням.

Під засміченням розуміють захаращення русел водойм предметами виробничих та побутових відходів, які не розчиняються у воді.

Отже, поняття забруднення відноситься до якості води у водоймі, тоді як засмічення характеризує якісний стан русел водойм.

Під вичерпанням вод розуміють зменшення кількості води у водоймі, що відбувається під впливом діяльності людей і має сталий характер.

З метою забезпечення охорони вод використовуються різні правові форми, основними з яких є:

· законодавче закріплення компетенції органів державної влади і управління в галузі регулювання водних відносин;

· контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

· державний облік вод;

· економіко-правове регулювання раціонального використання і охорони вод;

· стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод;

· заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод.

При вивченні другого питання (Юридична відповідальність за порушення водного законодавства..) студентам слід звернути увагу на те, що

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність залежно від ступеня тяжкості вчиненого правопорушення.

Посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, несуть дисциплінарну відповідальність за порушення встановлених правил водокористування і охорони водних ресурсів та об'єктів.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні на правопорушника дисциплінарних стягнень за незначні порушення водного законодавства адміністрацією за місцем роботи або вищим органом.

Відповідальність за адміністративні правопорушення застосовується до правопорушників водного законодавства посадовими особами спеціально уповноважених державних органів управління користуванням та охороною водного фонду в межах їх компетенції.

Держводгоспами, Держкомгеології та їх органами на місцях розглядаються справи, пов'язані з порушенням правил охорони і використання водних ресурсів (ст. ст. 48, 59-61, 62 КпАП України).

Органи рибохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені ст. ст. 50, 85, 85', 86', 88', 91², 188⁵ КпАП України.

У випадку особливо небезпечного порушення правил водокористування та охорони водних об'єктів посадові особи органів з питань регулювання використання і охорони вод зобов'язані направляти матеріали про такі правопорушення у слідчі органи.

Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне заняття рибним промислом, проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів, порушення законодавства про континентальний шельф України, утаювання або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення, пов'язаний з забрудненням водних ресурсів, водойм, моря.