Організація маркетингу на підприємстві

Організація маркетингової діяльності на підприємстві включає такі етапі:

1. створення структури управління маркетингу

2. підбір спеціалістів

3. визначення прав та обов’язків та відповідальності спеціалістів

4. встановлення взаємовідносин маркетингової служби з іншими спідрозділами.

 

Основні форми організації маркетингової служби:

1. функціональна

2. товарна

3. ринкова

4. регіональна

5. товарно-ринкова

6. товарно-регіональна

Функціональна оргструктура заснована на підпорядкуванні спеціалістів начальнику відділу маркетингу за різними функціями: маркетингові дослідження, реклама та стимулювання збугу, цінова політика, організація збуту. Вона с простою і підходить для підприємств, які виробляють однотипну продукцію, але її ефективність знижується із зростанням товарного асоргименту та розширенням кількості ринків. Використовується за умов, коли кон’юнктура ринку стабільна.

При різноманітному товарному асортименті більше підходить організація управління маркетинговою діяльністю за товарним (продуктовим) принципом. В такій структурі за розроблення і реалізацію стратегій та планів маркетингу для певного товару чи групи товарів відповідає керівник по товару: складає план бюджету маркетингу своїх товарів; прогнозує можливі зміни на ринку своїх товарів; проводить збір інформації про ринок і конкурентів; здійснює контроль за співвідношенням цін і дотриманням статей бюджету. Така структура виправдовує себе, якщо обсяги продажу кожного виду продукції досить великі.

 

Оргструктура маркетингової служби на осноні ринків (орієнтована па споживача) передбачає, що керуючі несуть відповідальність за розробку та реалізацію стратегії та плану маркетингової діяльності на окремих ринках. Завдання управління, у цьому випадку, полягає у підтримуванні оптимальних для с.-г. підприємства зв’язків зі споживачами.

 

Регіональна організація маркетингової діяльності може використовуватись при обслуговуванні великих територіальних регіонів. Вона дозволяє спеціалістам служби маркетингу працювати у межах території, що обслуговується, добре знати своїх споживачів та здійснювати свою діяльність з мінімальними нитратами часу та засобів па поїздки.

 

Товарно-ринкова служба реалізується у матричній формі. На підприємстві є керівники по окремих товарах та по окремих ринках. Керівники по товарах планують обсяги збуту та прибутки для своїх товарів, визначають методи їх просування. ГІри цьому вони контактують із керівниками по ринках, маючи на меті визначення можливих обсягів продажів і врахування специфіки конкретних ринків. В свою чергу, керівники по ринках відповідають за розвиток прибуткових ринків для існуючих і погенційних товарів. Даний тип структури застосовують підприємства, що випускають різноманітну продукцію та реалізують її на багатьох ринках, які суттєво відрізняються.

 

Реалізація маркетингової діяльності у невеликих с.-г. підприємствах і фермерських господарствах можлива на кооперативній основі шляхом об’єднання коштів і створення маркетингового кооперативу.

Маркетингову службу у с.-г. підприємстві доцільно створювати у декілька етапів. Посилюють роль відділу збут)" з функціями маркетингової орієнтації. Потім у відділі збуту створюють групу маркетингу, з наступним її виділенням у самостійний підрозділ.

 

66. Контроль маркетингової діяльності

Контроль маркетингу - процес визначення, оцінки та інформування щодо відповідності реального стану встановленим нормам.

Контроль збуту та аналіз результатів діяльності служби збуту:

- обсяг продажу (у натуральному та ірошовому виразі);

- кількість оборотів товарних запасів;

- оборот товарних запасів у днях;

- зростання або зменшення вартості замовлень порівняно з минулим роком;

- вартість та кількість отриманих замовлень у розрахунку на одного клієїгга;

- оборот у розрахунку на одного продавця;

- аналіз співвідношеїшя „втрат на збут / обсяг продажу”.

Контроль частки ринку:

- частка ринку за обсягами та за вартісними показниками;

- частка ринку в окремому сегменті;

- частка ринку відносно лідера;

- аналіз динаміки частки ринку.

Контроль неекономічних показників:

- кількість нових покупців;

- втрачені покупці;

- якість продукції порівняно з конкурентами;

- поінформованість споживачів щодо торгової марки;

- задоволеність споживачів;

- імідж підігриємства.

Стратегічний контроль системи маркетингу - комплексна систематична перевірка зовнішнього середовища маркетингу, цілей, стратегій та окремих видів маркетингової діяльності підприємства.

Ціть стратегічного контролю - виявлення вузьких місць у системі маркетингу, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності.

Складові стратегічного контролю:

1. Макросередовище (економічні, соціально-демографічні та культурні, природні, технологічні, політико-правові фактори).

2. Мікросередовище (ринок, споживачі, конкуренти, постачальники, посередники).

3. Цілі і стратегії маркетингу.

4. Комплекс маркетиніу.

5. Організаційна струкгура маркетингу,