Оцінка ринкових можливостей фірми

В умовах ринкових відносин фірма-виробник не може сподіватися на конкурентноздатність свого товару без обліку витрат на його створення і реалізацію, тобто йдеться ще й про конкурентноздатність фірми. Істотні відмінності конкурентноздатності товару й фірми полягають ось у чому. По-перше, конкурентноздатною фірма може бути досить тривалий період, упродовж якого повинен пройти хоча б один цикл оновлення продукції. Про конкурентноздатність товару можна судити за станом на поточний день, тиждень, місяць. По-друге, оцінку конкурентноздатності товару дає покупець, споживач. Визначення конкурентноздатності фірми потрібне насамперед для неї самої, аби знати докладно, у що ж обходяться витрати на створення товару ринкової новизни. По-третє, конкурентноздатність фірми-виробника може оцінюватися ступенем відповідності її розвитку громадській потребі.

При розробці стратегічних цілей виділяють дві групи показників, які дають змогу об'єктивно оцінити цей процес. Показники першої групи: частка компанії на ринку, її динаміка, обсяг продажу тощо відбивають в узагальненому вигляді ступінь задоволення споживачів продукцією (послугами) компанії. Показники другої групи, серед яких обсяг прибутку, норма прибутку, продуктивність праці, виробництво додаткової вартості — відображають рівень ефективності виробництва даної фірми. У сукупності названі показники визначають конкурентні переваги даної корпорації.

Визначення конкурентноздатності фірми може проводитися за допомогою комплексу методів:

1) з позиції порівняльних переваг;

2) виходячи з теорії рівноваги;

3) на базі теорії ефективної конкуренції;

4) з використанням теорії якості товарів;

5) шляхом матричних методів.

У відповідності з методом порівняльних переваг країна спеціалізується на виробництві та експорті тих товарів, які їй обходяться дешевше порівняно з ідентичними товарами виробників інших країн.

При застосуванні методу оцінки конкурентноздатності виробника, що ґрунтується на теорії рівноваги фірми, тобто теорії факторів виробництва, переважають ті з них, де показники відносної вартості факторів виробництва (відсоткові ставки за банківськими кредитами, відносна вартість закупленого устаткування, відносні ставки заробітної плати) виявлялися нижчими.

В основу теорії ефективної конкуренції покладено розробку критерію для визнання існуючого в галузі рівня конкуренції достатнім для підтримання високої ефективності господарської діяльності (продуктивність праці, рентабельність інвестицій, норма прибутку).

Вивчення конкурентноздатності виробництва з використанням теорії якості товару припускає порівняння корпорацій за допомогою параметрів, які відбивають споживчі якості товарів.

Матричні методи вивчення конкурентноздатності ґрунтуються на ідеї висвітлення процесів конкуренції в динаміці. Теоретичною базою цих методів слугує концепція життєвого циклу товару. Головним інструментом дослідження є матриця, побудована з використанням двох показників, один з яких тимчасовий.

Перелічені методи можуть використовуватися як кожний окремо, так і в сукупності, що дає можливість всебічніше, об'єктивніше визначити місце фірми-виробника на ринку.

Що ж до аналізу готовності фірми здійснювати експортну діяльність, то на перших порах можна звернутися до використання спеціальних питальників, розроблених як внутрішніми консультантами, так і консалтинговими фірмами. Виявлення сильних і слабких сторін у діяльності фірми є відправною точкою у виробленні стратегічних цілей діяльності (збільшення норми прибутку, зростання обсягу продажу, розширення ринкової частки тощо).