II. Зміст позакласної роботи

Цілями, завданнями і специфічними принципами визначається зміст позакласної роботи.

Плануючи позакласну роботу, учитель керується програмою з рідної мови. Для позакласних заходів добираються теми й питання, які передусім сприяють поглибленню і зміцненню знань, здобутих учнями на уроках, поліпшенню культури мовлення. Немає сумніву, що повторення вивченого на уроках у новій, властивій позакласній роботі формі допомагає всебічному розгляду і міцному засвоєнню питань граматики, фонетики і графіки, орфо­графії, стилістики. На позакласні заняття, крім того, виносяться мовні теми, безпосередньо не передбачені програмою. Це питання мовознавства, які дадуть можливість розширити знання про мову, важливих для загального розвитку й виховання учнів.

Зміст позакласної роботи з рідної мови полягає в органічній єдності її основних напрямків:

1) прагматичному (формування в учнів комунікативних умінь і навичок, деяких доступних умінь і навичок художньої діяльності, на старших етапах - організаційних умінь і навичок);

2) гносеологічному (повідомлення учням історичних відомостей про українську державу, події в світі, політичні партії й рухи, дитячі й молодіжні організації, що діють в Україні, тощо);

3) аксіологічному (розвиток в учнів ціннісних орієнтацій і мотивів діяльності тощо).

Взаємодія цих напрямків забезпечить гармонійний розвиток особистості, національне виховання в системі позакласної роботи з рідної мови.

У плануванні позакласної роботи вчитель часто наштовхується на про­блему - яким заходам і заняттям надати перевагу: чи тим, що передба­чають заучування школярами готового матеріалу, чи творчій імпровізації або звіту про проведену на попередньому етапі роботу. Гадаємо, що необхідне їх розумне поєднання. У вивченні рідної мови не слід уникати заучування напам'ять і далеко не все може бути побудовано на творчій імпровізації. Треба домагатися, щоб будь-який вид діяльності був цікавим для учнів, не викликав перевтоми, не був одноманітним.

У підготовці кожного запланованого заходу необхідно дотримуватися ряду етапів, що забезпечують його організаційну чіткість:

1) обговорити з учнями й адміністрацією школи характер і зміст заходу, час і місце його проведення;

2) дібрати необхідний матеріал, скласти сценарій і розподілити ролі, призначити відповідальних за музичне й художнє оформлення;

3) напи­сати оголошення й програму, розіслати запрошення учням сусідніх шкіл, батькам;

4) затвердити склад журі та умови підведення підсумків конкурсів та ігор;

5) випустити стінгазету або радіопередачу;

6) організувати роботу над матеріалами сценарію з використанням ТЗН тощо. Крім того, учитель повинен провести відповідну роботу з мовним

матеріалом, необхідним для розуміння змісту заходу.

До змісту позакласної роботи з рідної мови відносимо, по-перше, відбір, організацію, структуру навчального матеріалу і різні види вправ, а по-друге, систему взаємодії учителя й учнів, результатом якої є процес формування знань, умінь і навичок спілкування українською мовою. Для оволодіння цими навичками учням необхідна велика мовленнєва практика. Позакласні заняття дають можливість сконцентрувати процес засвоєння умінь, наблизити навчальну комунікацію до природної.

Для того, щоб відбулось навчання в системі позакласної роботи, необ­хідно спеціально відібраний і особливим чином організований дидактичний матеріал реалізувати в умовах конкретної мовленнєвої ситуації. Сама вона є основним компонентом змісту позакласної роботи з рідної мови, бо нав­чання спілкування відбувається в рамках модельованих ситуацій.

Відбір дидактичного матеріалу для позакласної роботи — один з найбільш відповідальних етапів. Як мовний, так і тематичний матеріал слід відбирати з урахуванням інтересів учнів, їх мовленнєвих навичок і відповідно до рекомендацій навчальної програми. Матеріал для позакласних занять має бути виховуючим, цікавим для учнів, подаватись у яскравій, емоційній формі. Провідну роль серед матеріалу для позакласних занять повинні відігравати художні тексти, їх слід добирати відповідно до віку учнів. При доборі дидактичного матеріалу учитель особливу увагу повинен звертати на те, що емо­ційний вплив художнього твору досягається образністю мови. Тому великої уваги потребує робота по виявленню ролі слова у створенні образності.

На позакласних заняттях учителю надається велика самостійність у виборі тем і завдань із залученням етнокультурознавчого, історичного або публіцистичного матеріалу. Але його обґрунтований, цілеспрямований вихід за межі програми є тільки поширення і поглиблення знань з відомих учням тем. Повний відрив від програми означав би одночасно і повну відмову від цілей і принципів позакласної роботи з рідної мови.

Система взаємодії вчителя й учнів, що включається до змісту позаклас­ної роботи, передбачає врахування інтересів школярів. За спрямованістю інтересів методисти виділяють дві групи: 1) учні, що прагнуть до більш глибо­кого оволодіння мовними явищами: структурою, лексикою і стилістикою рідної мови; 2) учні, які прагнуть до широкого оволодіння українським мовленням і беруть активну участь у різних позакласних заходах. Представ­ники другої групи — головна опора вчителя, що обрав основним напрямком позакласних занять формування вмінь і навичок зв'язного висловлювання учнів українською мовою.

У структурі кожного позакласного заняття (і всієї системи позакласної роботи) можна виділити навчальні матеріали декількох рівнів. На першому, підготовчому рівні всі навчальні матеріали служать для формування мов­леннєвої компетенції і навичок свідомого контролю учнів за своїм мовленням (навчальні діалоги, тренувальні вправи, розігрування ситуацій). На другому рівні використовується такий навчальний матеріал, який сприяє активізації розумової діяльності і формуванню в учнів навичок оцінки результатів своєї мовленнєвої комунікації (бесіди, дискусії, конференції). На третьому рівні навчальні матеріали повинні стимулювати підвищення в учнів мотивації до вивчення рідної мови (рецензії, творчі вечори, КВК, МАН).

Навчальні матеріали трьох рівнів послідовно використовуються в трьох формах мовленнєвого навчання - парному, груповому і масовому.

Основним засобом реалізації навчального матеріалу в змісті позакласних занять і навчання мовленнєвої діяльності є вправи. Вони, як і будь-який елемент змісту, повинні відповідати вимогам принципу комунікативності: мати мовленнєве завдання, бути ситуативно адекватними, концентруватися на змісті висловлювання, а не на його формі.

Особливим видом вправ у мовленнєвому спілкуванні є рольова гра. Проведення рольових ігор в умовах позакласних заходів ще недостатньо розроблено. Проте типова структура рольових ігор визначена:

а) створення ситуації та її осмислення, розподіл ролей;

б) планування і підготовка мовленнєвих дій;

в) здійснення мовленнєвих дій - програвання ролей;

г) підведення підсумків гри: аналіз і коригування мовленнєвої поведінки учнів.

Рольові ігри дозволяють наблизити навчальну комунікацію до комунікації природної і тим самим сприяють досягненню кінцевої мети навчання - формування мовленнєвої компетенції учнів. Будучи серцевиною змісту позакласних занять, мовленнєві ситуації не виникають довільно і стихійно - вони плануються і створю­ється учителем найрізноманітнішими способами. Існують три способи утворення мовленнєвих ситуацій:

1) за допомогою словесного опису умовних обставин і відношень комунікантів, які виступають у соціальних ролях;

2) за допомогою спеціальної наочності (проведення екскурсій), використання АОЗН (автоматичних обчислювальних засобів навчання), ТЗН;

3) на основі тексту.

Залежно від цілей позакласних занять може бути використаний синтетичний спосіб, що включає одночасне застосування вербального, аудіовізуального і текстового способів.

Комунікативно-спрямоване навчання ставить перед учителем такі вимоги:

- він має створити ситуацію, щоб слухачеві хотілося говорити;

- визначити предмет спілкування;

- спрямувати і підтримати розмову;

- учитель має виявити глибоку і щиру зацікавленість у розмові;

- непомітно заохочувати учня-партнера, дати йому можливість усвідомити, що він уміє спілкуватися.

Кожний учитель, проводячи позакласні заняття, має пам'ятати слова В. О. Сухомлинського про те, що кращий учитель той, хто забуває, що він учитель. Саме тому одним з вузлових питань організації позакласної роботи з рідної мови і є визначення її змісту.