Позакласна робота з української мови у школі
Зміст:
1. Роль і місце позакласної роботи з рідної мови у школах.
2. Зміст позакласної роботи.
3. Система позакласної роботи.
Основні поняття і терміни: позакласна робота (ПР), зміст ПР, мета ПР, принципи ПР, позакласні заходи, система ПР, види і форми позакласної роботи, індивідуальні форми ПР, групові форми ПР, масові форми ПР.
Література:
1. Білоусенко П.І Мовознавчі студії в школі. – Запоріжжя, 2000.
2. Біляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Передрій Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення української мови в школі. - Київ, 1987.
3. Глуховцева К.Д., Горошкіна О.М., Ніколаєнко І.О. та ін. Матеріали для учнівської олімпіади з української мови. – Луганськ, 2001.
4. Методика навчання рідної мови в середніх загальноосвітніх закладах: Підручник для студентів ВЗО / За ред. М.І. Пентилюк. – К., 2000. – С. 217-234.
5. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії. - К., 2001.
6. Олійник І., Іваненко В., Рожило Л., Скорик О. Методика викладання української мови в середній школі. – К.: Вища шк., 1989.
7. Потапенко О.І. Гурткова робота з української мови в 4-8 класах. – К., 1989.
I. РОЛЬ І МІСЦЕ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З РІДНОЇ МОВИ У ШКОЛАХ
У вирішенні складних завдань національного виховання школярів велику роль відіграє різноманітна позакласна робота з рідної мови, що закріплює, поширює і поглиблює знання учнів.
У загальноосвітніх школах позакласна робота з рідної мови набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що більшість міст України, у яких розташовані школи, залишаються російськомовними, особливо в південно-східному регіоні. Тому в таких навчальних закладах українське слово звучить переважно на уроках, наше ж завдання - перенести його у сферу активного спілкування, за межі класу і школи. На це орієнтує вчителя й концепція виховної роботи загальноосвітньої школи.
Проте позакласна робота нерідко перетворюється в додаткові заняття з відстаючими учнями, в інших випадках носить чисто епізодичний характер як форма проведення календарних свят. У багатьох школах за зовнішньою різноманітністю видів позакласної роботи приховується стихійність і безсистемність, повна відсутність зв'язку з програмовим навчальним планом, матеріалом і мовленнєвим досвідом учнів. Ці та інші недоліки не тільки знижують ефективність позакласних занять, але й зводять їх нанівець.
Позакласна робота, особливо в школах нового типу, є складовою органічною частиною нової навчально-організаційної форми навчання - інтенсивної. Вона поширює українськомовне середовище і розвиває в учнів навички практичного володіння рідною мовою.
Позакласна робота є частиною навчально-виховного процесу в школі. Під позакласною роботою з мови більшість методистів розуміє спеціально практиковані в позаурочний час заходи, що мають свій зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення і організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.
Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні, як і на уроках, одержують нові знання з мови, повторюють і закріплюють їх, удосконалюють орфографічні, пунктуаційні й стилістичні навички, працюють над поліпшенням культури мовлення. Проте ця робота не повинна бути простим продовженням навчання. Дублювання або продовження роботи, проведеної на уроці, зрозуміло, не зацікавить і не активізує учнів.
Позакласна робота відрізняється від уроків змістом: на позаурочних заходах часто розглядаються мовні питання, що не визначені програмою і не вивчаються в класі. Ще яскравіша відмінність між класними й позаурочними заняттями в методиці їх проведення. Навіть при однаковій тематиці на уроках і в позакласній роботі використовуються різні форми, методи і прийоми роботи. У школах, де позакласна робота з мови організовується за зразком уроків і має на меті тільки утилітарні цілі - після кількох занять підвищити успішність і поліпшити грамотність учнів, - вона приречена на невдачу.
Ефективність класних занять і позакласної роботи тісно між собою пов'язані і взаємообумовлені. З одного боку, методично правильно побудовані й цікаво проведені уроки викликають інтерес до мови, бажання краще, глибше вивчати її. На змістовних, добре продуманих уроках виникає ряд додаткових питань, розв'язання яких потребує спеціальних бесід і занять. Під час роботи в класі формується актив, який цікавиться рідною мовою і стає ядром колективу учнів, охоплених позакласною роботою. Нарешті, на уроках учитель нерідко звертається до пов'язаних з темою, що вивчається, фактів мови, які розглядалися на тих чи тих позакласних заходах. З другого боку, позакласна робота позитивно позначається на засвоєнні учнями програмного матеріалу, на ході уроку. Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів, помітно збагачує й урізноманітнює їх мовлення, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до рідної мови як рідної. Добре організовані позакласні заняття полегшують працю вчителя на уроці.
Виходячи з цих завдань, у світлі сучасної лінгводидактики позакласна робота з рідної мови повинна реалізуватися:
- у тісному взаємозв'язку з навчальним матеріалом уроку;
- свідомо-комунікативним методом.
У плануванні й проведенні позакласної роботи з рідної мови необхідно брати до уваги, що вона значуща й ефективна, якщо кожний її захід органічно вписується в навчально-виховний процес школи. Усі постійно діючі і періодичні форми роботи, що проводяться в рамках системи, повинні координуватись адміністрацією школи і органічно поєднуватися з планами роботи класних керівників.
Кінцеві цілі позакласної роботи з предмета, а саме:
1) розширити і поглибити знання, уміння й навички в оволодінні комунікативною діяльністю;
2) стимулювати інтерес учнів до вивчення предмета;
3) сприяти всебічному розвиткові особистості — можуть бути конкретизовані вчителем відповідно до побудованої ним моделі системи. При цьому враховується специфіка і можливості предмета.
Головною кінцевою метою позакласної роботи є створення українськомовного середовища й умов, що сприяють формуванню комунікативних навичок школярів. Нова мета сьогодні - уміння користуватися українською мовою в різних сферах життєдіяльност і. Комунікативна мета вимагає створення такого методу навчання, при якому аудіювання і говоріння з окремих видів мовленнєвої діяльності перетворюється в головну мету, а попередня (традиційна) мета - оволодіння системою мови - перетворюється в засіб оволодіння видами мовленнєвої діяльності.
У комунікативній орієнтації позакласних занять навчання підпорядковано головній меті навчанню школярів спілкування українською мовою, а не мовлення взагалі, без урахування видів мовленнєвої діяльності.
У вирішенні головної мети позакласних занять повинні досягатися й інші – проміжні цілі: уведення до мовлення тих граматичних, морфолого-синтаксичних структур, які були засвоєні на уроці; закріплення й автоматизація мовленнєвих умінь у різних життєвих ситуаціях; підвищення загального культурного рівня учнів, збагачення їх словникового запасу, виховання етики мовного спілкування; розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, заохочення індивідуальних нахилів, активізація прихованих резервних можливостей особистості; формування й посилення інтересу до вивчення рідної мови, стимулювання високої мотивації навчання; формування майбутньої українськомовної інтелігенції — національної еліти, що виявляється мовби підсумком усієї попередньої роботи.
Названими цілями визначаються і завдання позакласної роботи, здійснення яких поступово наближує позакласні заняття до досягнення специфічних - окремих і кінцевої - цілей. Таких завдань декілька: підняти мовленнєву активність більшості, поповнивши мовленнєву практику уроків рідної мови; збільшити й поглибити мовні знання, отримані на уроках; поширити лінгвістичний світогляд учнів, активізувати їх розумову діяльність, ініціативу й самостійність.
Поєднання таких широких цілей і складних завдань спонукає до пошуку оптимальних шляхів їх реалізації, додаткових можливостей для формування мовленнєвих умінь і навичок, різноманітного насиченого змісту й організації позакласної роботи з рідної мови.
До найбільш ефективних шляхів досягнення цілей позакласної роботи відносять:
1) ситуативно-тематичну спрямованість у презентації й обробці дидактичного матеріалу позакласної роботи;
2) стимулювання й активне використання природного або змодельованого українськомовного середовища як необхідної умови вироблення навичок мовленнєвого спілкування;
3) рівнопартнерство участі вчителя й учнів в обговоренні й вирішенні всіх навчально-мовленнєвих завдань;
4) створення сприятливої психологічної атмосфери з метою виховання культури спілкування, а також прагнення до фізичного комфорту (чистота й затишок аудиторії, вільне розміщення учнів, чай тощо).
Сукупність цілей, завдань позакласної роботи з рідної мови і шляхи їх здійснення відкривають величезні навчальні можливості перед позакласною роботою в школах нового типу.
Зберігаючи незалежну смислову співвіднесеність з уроками, позакласна робота одночасно систематизує такі виховно-освітні заходи, змістовна сфера і форми вияву яких набагато ширші від обов'язкових навчальних програм. У цій автономності, яка не тільки допускає, але й гарантує творчу самостійність учителя, оригінальне осмислення ним і використання значного додаткового мовленнєвого матеріалу, закладені величезні потенційні можливості позакласної роботи. Якщо на уроці дії вчителя в основному регламентовані вимогами навчальної програми, то в позакласній роботі, що стоїть поза жорсткими рамками цієї програми, учитель має право користуватися власною програмою, тільки скоригувавши її тематично з навчальною.
Друга важлива специфічна особливість позакласної роботи з рідної мови полягає в тому, що методика її проведення порівняно з уроком позбавлена якого б то не було стандарту.
Для позакласної роботи з рідної мови характерна також відсутність всякого формалізму, казенщини в організації занять. Місце і час проведення їх не регламентуються так суворо, як уроки. На позакласних заняттях не ведеться спеціальний облік, відсутні елементи примусовості і покарання (незадовільні оцінки), знання заохочуються цікавими і нетрафаретними способами.
Найбільш цікавою ознакою живого й творчого характеру позакласної роботи є захоплююча форма викладу матеріалу. Вона передбачає цікаве, проблемне, активне, творче, ігрове навчання. Проте слід дотримуватися розумної міри в розважальності, щоб розваги не витіснили пізнавальне. Розважальність позакласної роботи означає також, що роль учителя при проведенні занять мовби прихована від учнів. Він тільки один з учасників колективного діалогу, який «таємно» організовує мовленнєву ситуацію і непомітно режисирує виконання мовленнєвих ролей. У його власній ролі не повинно бути ні декларативної запланованості, ні учительської авторитарності, нічого, що могло б викликати внутрішній протест учнів, втрату інтересу і небажання з їх боку брати участь у роботі.
Проте вся специфічна своєрідність та індивідуально-творчий характер позакласної роботи з рідної мови не виключає використання типових форм і прийомів позакласної роботи. Серед різноманітних прийомів організації позакласної роботи найбільш стійкий інтерес викликають різні ігри та ігрові ситуації, оскільки вони наближають мовленнєву діяльність до природних умов, допомагають розвивати навички спілкування в сприятливій психологічній мовленнєвій атмосфері, сприяють ефективній обробці мовного програмного матеріалу, забезпечують практичну спрямованість навчання в позаурочний час. Спостереження за навчальним процесом показують, що використання ігор та ігрових ситуацій, цікавих вправ дає можливість прищепити учням інтерес до мови, створює позитивне ставлення до її вивчення, стимулює самостійну мовленнєво-смислову діяльність, дає можливість цілеспрямовано здійснювати індивідуалізацію і диференціацію навчання.
Проводячи позакласну роботу з рідної мови, учитель дотримується всіх загальнодидактичних принципів навчання. Проте враховуючи вимоги сучасної лінгводидактики, виділяємо ще й такі:
1) принцип зв'язку позакласної роботи з уроками рідної мови;
2) принцип свідомості;
3) принцип комунікативної спрямованості;
4) принцип диференціації й індивідуалізації;
5) принцип розважальності;
6) принцип поєднання індивідуальних, групових і масових форм.
Усі вказані принципи позакласної роботи тісно взаємозв'язані. Доповнюючи один одного, вони складають одне ціле. Суть взаємозв'язку і взаємо-обумовленості принципів позакласної роботи полягає в цілеспрямованому, послідовному і систематичному впливі на всі сторони розвитку особистості, вдосконалення мовленнєвого спілкування, підвищення мотивації у вивченні рідної мови.
