Економічний розмір замовлення (economic order quantity — EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом, проте більш відомою в теорії управління запасами як формула Вілсона:
де EOQ — економічний розмір замовлення, од.;
С0 – вартість подання одного замовлення;
S — річна потреба у матеріалах;
Сі — закупівельна ціна одиниці товару, грн.;
U — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
| ■ |
6. Види матеріальних запасів
Матеріальні запаси — це сировина, матеріали, напівфабрикати та готова продукція, призначені для виробничого споживання або продажу.
За функціональною ознакою виділяються наступні види запасів:
Ø Транспортний запас – створюється на період від моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.
Ø Поточний запас – створюється для безперебійного забезпечення виробництва матеріальними ресурсами на період між двома черговими поставками. Величина поточного запасу береться у половинному розмірі від домовленого із постачальниками періоду поставок.
Ø Підготовчий (технологічний) запас – створюється на період, необхідний для приймання, складування та підготовки матеріальних ресурсів до виробничого використання.
Ø Резервний (страховий запас) – формується на випадок можливих перебоїв у постачанні (інших непередбачених обставин).
Ø Сезонні запаси — це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування.
Ø Спекулятивні запаси – створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів.
Ø Застарілі (неліквідні) запаси.
В залежності від стадії операційного циклу виділяються:
- запаси у постачанні;
- виробничі запаси;
- товарні (збутові) запаси.
7. Системи управління матеріальними запасами
Система управління запасами — сукупність правил і показників, які визначають момент часу та обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.
Завданням управління матеріальними запасами є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити ритмічну роботу підприємства за мінімальних витрат.
Параметрами системи управління запасами є:
- точка замовлення — мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідно їх поповнення;
- нормативний рівень запасів — розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;
- обсяг окремої закупівлі;
- частота здійснення закупівель — тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;
- поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.
На практиці найчастіше застосовуються наступні системи управління запасами:
- система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
- система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;
- система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;
- система «максимум-мінімум».
Система з фіксованим розміром замовлення. Регулюючими параметрами даної системи є розмір замовлення і «точка замовлення». Розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімального рівня, який називають «точкою замовлення».
Система з фіксованою періодичністю замовлення. У системі з фіксованою періодичністю замовлення замовлення роблять в строго визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз на місяць, 1 раз на тиждень, 1 раз у 14 днів і т.п.. Наприкінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і на основі цього визначається розмір партії постачання.
Величина замовлення визначається як різниця між фіксованим максимальним рівнем, до якого відбувається поповнення запасу, і фактичним його обсягом у момент замовлення.
Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. Ця система містить елемент системи з фіксованою періодичністю замовленнями і елемент системи з фіксованим розміром замовлення. Її особливість полягає в тому, що замовлення поділяються на дві категорії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення, якщо наявність запасів на складі досягає граничного рівня.
Система «Мінімум-максимум». У даній системі замовлення виникають тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими встановленого мінімального рівня. У випадку подання замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня.
8. Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами
В основі методу ABC лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об'єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Метод ABC пропонує глибший поділ — на три частини.
Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи — А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:
Група «А»: найбільш дорогі товари, в т.ч. у зберіганні, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів. Вони складають 10-20% загального переліку товарів, які знаходяться на зберіганні.
Група «В»: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% переліку продукції, яка зберігається.
Група «С»: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загальної кількості позицій.
Аналіз ABC показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.
У залежності від віднесення ТМЗ до різних категорій застосовуються різні підходи до управління ними:
Ø Статті ТМЗ категорії А: дуже жорсткий контроль, повний і точний облік, регулярна перевірка високопоставленими менеджерами, котрі можуть ухвалювати рішення.
Ø Статті ТМЗ категорії В: менш жорсткий контроль, належний облік, регулярна перевірка.
Ø Статті ТМЗ категорії С: найпростіший контроль, мінімальний облік, періодична перевірка та повторне замовлення.
Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший — тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.
У групу «X» включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включених у дану групу, добре передбачається.
У групу «Y» включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи «Y» — середні.
У групу «Z» включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи «Z» складно.
Результатом спільного проведення аналізів ABC і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів (таблиця).
| А | В | С | |
| X-матеріал | Висока споживча вартість | Середня споживча вартість | Низька споживча вартість |
| Високий ступінь надійності прогнозу споживання | Високий ступінь надійності прогнозу споживання | Високий ступінь надійності прогнозу споживання | |
| Y-матеріал | Висока споживча вартість | Середня споживча вартість | Низька споживча вартість |
| Середній ступінь надійності прогнозу споживання | Середній ступінь надійності прогнозу споживання | Середній ступінь надійності прогнозу споживання | |
| Z-матеріал | Висока споживча вартість | Середня споживча вартість | Низька споживча вартість |
| Низький ступінь надійності прогнозу споживання | Низький ступінь надійності прогнозу споживання | Низький ступінь надійності прогнозу споживання |
Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС-аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ-аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.
