Поняття поточних фінансових інвестицій

Лекція 13 Облік операцій з короткостроковими векселями

Одержаними та поточними фінансовими інвестиціями

Мета вивчення

Після вивчення лекції 13 студент повинен знати:

– поняття векселів і поточних фінансових інвестицій;

– основні рахунки для обліку короткострокових векселів та поточних фінансових інвестицій;

– порядок відображення в обліку операцій з короткостроковими векселями та поточними фінансовими інвестиціями.

Після вивчення лекції 13 студент повинен вміти:

– характеризувати рахунки, призначені для обліку короткострокових векселів і поточних фінансових інвестицій;

– формулювати кореспонденцію рахунків для обліку короткострокових векселів одержаних і поточних фінансових інвестицій;

– заповнювати документи, призначені для оформлення операцій з векселями.

У лекції розглядаються наступні питання:

13.2. Поняття векселів та поточних фінансових інвестицій

13.2. Характеристика рахунків з обліку короткострокових векселів одержаних та поточних фінансових інвестицій.

13.3. Відображення операцій з короткостроковими векселями одержаними та поточними фінансовими інвестиціями на рахунках бухгалтерського обліку

 

Поняття векселів та поточних фінансових інвестицій

 

Поняття та види векселів і фінансових інвестицій розглядалися у лекціях 20 і 22, тому розглянемо детальніше лише облік поточних фінансових інвестицій, еквівалентів грошових коштів і короткострокових векселів.

Поняття поточних фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові, які розглядаються як необоротні активи, і короткострокові - поточні активи.

Поточні фінансові інвестиції - інвестиції на строк, який не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Інвестиції, які визнані еквівалентами грошових коштів, відображаються в балансі не стільки для отримання інвестиційного доходу або контролю за діяльністю компанії - об'єкту інвестицій, скільки для забезпечення виконання короткострокових зобов'язань. До еквівалентів грошових коштів відносяться інвестиції зі строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Інвестиції в акції інших підприємств не відносяться до грошових еквівалентів, за винятком тих випадків, коли вони за своєю сутністю ідентичні грошовим коштам.

Здійснення вкладень в еквіваленти грошових коштів доцільне для підприємств, які мають тимчасово вільний залишок грошових коштів, бажають отримати від нього додатковий дохід і захистити цей вид активів від впливу інфляції.

Види цінних Акція - це безстроковий цінний папір, який засвідчує внесок паперів до статутного капіталу акціонерного товариства та дає право на отримання частини доходу акціонерного товариства у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством.

Розрізняють привілейовані та прості (звичайні) акції. Від звичайної акції привілейована відрізняється тим, що сума дивідендів за нею фіксована та складає визначений відсоток від номінальної вартості акції, тобто не залежить від отриманого прибутку підприємства. Величина дивідендів за звичайними акціями нефіксована та залежить від отриманого прибутку і рішення зборів акціонерів. При ліквідації підприємства власник привілейованої акції має переважне право у відношенні до держателя звичайних акцій на отримання частини майна акціонерного товариства відповідно до своєї частки в майні підприємства, вираженою кількістю акцій. У випадку недостатності прибутку виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок фондів підприємства.

Облігація - це цінний папір, який засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Облігації можуть випускатися як Урядом та місцевими органами влади, так і окремими підприємствами.

Облігації можуть бути як іменними, так і на пред'явника, процентними та безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на ринку і з обмеженим обігом. За формою виплати доходу облігації поділяються на: облігації з фіксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою та безкупонні.

Безкупонні облігації реалізуються фізичними та юридичними особами на добровільних засадах за ціною, яка нижче їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігацій, яка відшкодовується власнику при погашенні, становить дохід з облігацій.

Казначейські зобов'язання - вид цінних паперів на пред'явника, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу.

Особливим видом є казначейські векселі - векселі, які видаються рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідного отримувача коштів із державного бюджету.

Векселедавцем і платником за казначейськими векселями, які випущені для фінансування витрат державного бюджету, виступає Головне управлінні Державного казначейства, яке щомісячно публікує інформацію про умови випуску та погашення казначейських векселів.

Казначейські векселі можуть використовуватися з метою:

– погашення кредиторської заборгованості (за згодою відповідних кредиторів);

– продажу юридичним особам-резидентам;

– застави з метою забезпечення зобов'язань перед резидентами згідно із законодавством про заставу;

– зарахування в оплату податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.

Депозитний сертифікат - це свідоцтво банку про терміновий процентний внесок, що засвідчує право вкладника (тільки юридичної особи) на одержання після встановленого терміну суми внеску та відсотків за ним. Він повинен відповідати наступним умовам: обмежений строк інвестиції (граничний - 1 рік); гарантована величина доходу на інвестицію (як правило, у відсотках від суми інвестиції").

Депозитні сертифікати може випускати тільки банк у письмовій формі, вони не можуть бути розрахунковим або платіжним засобом за товари та послуги, виконання зобов'язань за сертифікатами можливе лише в грошовій формі; вони не випускаються без повної передоплати їх номінальної вартості, суворо формалізовані та передбачають заповнення всіх обов'язкових реквізитів (відсутність хоча б одного з них робить сертифікат недійсним).

Депозитні сертифікати часто застосовуються як короткострокові фінансові інвестиції, оскільки вони гарантують відносно високий дохід і є досить ліквідними коштами.