Тема: Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах

Система індивідуалізації. Основні й допоміжні цілі індивідуалізації. Види індивідуалізації та їх зміст. Методи дослідження. Анкетування. Лінгводидактичне і психологічне тестування. Атлас індивідуально-психологічних особливостей учня. Прийоми й засоби індивідуалізації.

Під індивідуальним підходом мається на увазі навчання учнів іноземного мовлення у групі/класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. При цьому на перший план ставиться завдання допомогти учням оволодіти базовим рівнем іншомовного мовлення, вихід за межі якого завжди бажаний. Власне індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням. До складу цієї системи входять: 1) цілі індивідуалізації процесу навчання; 2) види індивідуалізації та їх зміст; 3) прийоми та засоби індивідуалізації.Розглянемо компоненти названої системи. Цілі індивідуалізації процесу навчання іноземної мови поділяються на основні та допоміжні. До основних відносяться:- заповнення прогалин у вихідному рівні володіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що з'являється;- розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей особистості учня, які відіграють провідну роль в оволодінні іншомовним мовленням;- формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовленням, який охоплює і вміння самостійної роботи. Допоміжні цілі індивідуалізації включають:- активізацію навчально-виховного процесу з іноземної мови;- стимулювання навчальної діяльності учнів;- створення позитивного емоційного фону навчального процесу тощо. Інтенсивне навчання іноземної мови Поняття "інтенсивне навчання" пов'язане передусім з двома іменами - болгарського вченого, лікаря-психотерапевта за фахом Георгія Лозанова та російського методиста професора Галини Олександрівни Китайгородської.Віра в успіх кожного, доброзичливість як основа взаємин між викладачем та учнями, між самими учнями; авторитет викладача та його творча роль; високо вмотивована навчальна діяльність, яка спрямована на опанування змісту навчання, - все це стимулює і забезпечує розкриття резервів особистості тих, хто навчається. Багаторічні теоретичні та експериментальні дослідження Г.О.Китайгородської та її колег завершилися створенням методу активізації можливостей особистості і колективу. Принципи методу активізації Як відомо, метод зумовлюється системою принципів. Сформульовано п'ять основних принципів методу активізації: 1) принцип особистісного спілкування; 2) особистісно-рольовий принцип; 3) принцип концентрованої організації навчального матеріалу і навчального процесу; 4) принцип колективної взаємодії; 5) принцип поліфункціональності вправ.Особистість функціонує і формується у процесі постійних взаємовідносин з іншими людьми у праці, навчанні та спілкуванні. Спілкування служить одним з головних механізмів цих взаємовідносин і є одним із джерел розвитку особистості.В основі принципу особистісного спілкування лежить положення про злиття процесів спілкування і навчання, нерозривність навчально-пізнавальної діяльності учнів та діяльності спілкування. Весь навчально-виховний процес організований як процес неформального різнопланового особистісного спілкування вчителя з учнями та учнів між собою. Тому успіх навчальної діяльності багато в чому залежить від особистісних характеристик тих, хто навчається, рівня їх знань, їх взаємовідносин один з одним та з учителем. В інтенсивному навчанні цей фактор забезпечується створенням атмосфери трудової активності, емоційного співпереживання, урахуванням особистісних якостей та психічних особливостей тих, хто навчається.Принцип колективної взаємодії визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу.

Вікові особливості учнів

Компоненти психологічної структури особистості	Початкова школа (1 - 4 класи)	Основна школа (5 - 9 класи)	Старша школа (10 - 12 класи)
І	Рівень мотивації оволодіння іноземною мовою	високий	високий-середній	середній
II	1. Рівень володіння рідною мовою 2. Рівень сформованості навчальних умінь	низький   низький	середній   середній	високий   високий
III	Рівень функціонування: 1. фонематичного слуху 2. оперативної пам'яті - слухової - зорової 3. гнучкості вербально- логічного мислення 4. сталості уваги
достатній	достатній	достатній
високий	високий	високий
високий	високий	високий
низький	низький-середній	високий
низький	середній	високий
IV	Рівень сформованості індивідуального стилю оволодіння іноземною мовою
Низький	середній	середній

 

Компоненти психологічної структури індивідуальності (ПСІ),
які підлягають врахуванню та розвитку в процесі навчання ІМ.

I.

- Мотиви (зовнішні, внутрішні);

- Інтереси.

II.

- Рівень володіння IМ;

- Іншомовні знання, навички, вміння;

- Спеціальні навчальні вміння.

III.

- Фонематичний слух;

- Оперативна пам'ять (слухова, зорове);

- Гнучкість вербально-логічного мислення;

- Розподіл уваги;

- Емоційна стійкість;

- Наполегливість.

IV.

Індивідуальний стиль оволодіння ІМ: "комунікативний" та "некомунікативний".

Види індивідуалізації процесу навчання (ІПН) ІМ

 

Види ІПН Зміст

Мотивуюча
індивідуалізація

Врахування відмінностей у мотиваційній сфері оволодіння учнями ІМ та цілеспрямоване формування в них внутрішніх мотивів оволодіння ІМ.

Регулююча
індивідуалізація

- Тимчасове спрощення та часткове варіювання навчальних завдань з ІМ для окремих учнів.

- Ускладнення та розширення програмних вимог для добре підготовлених та зацікавлених у вивченні ІМ учнів.

Розвиваюча
індивідуалізація

Опора на реальний рівень функціонування в учнів
психічних процесів та якостей особистості, а також
їхній цілеспрямований розвиток.

 

Формуюча

індивідуалізація Формування в учнів індивідуального стилю

оволодіння ЇМ в опорі на особливості їхньої

нервової системи та усталений раніше стиль

діяльності.

Мотивуюча складова навчання іноземної мови

Способи реалізації	Прийоми реалізації	Засоби реалізації
Виконання учнями завдань, які відповідають їхнім інтересам та запитам.	1. Підбір мовленнєвих партнерів з урахуванням спільності їхніх інтересів та контексту діяльності. 2. Підбір варіативних завдань у говорінні, текстів для аудіювання та читання з урахуванням сфери інтересів, бажань та нахилів учнів. 3. Встановлення варіативної послідовності опитування учнів з урахуванням їхнього життєвого досвіду, контексту діяльності та статусу особистості в новчально-мовленнєвому колективі.	Тексти для аудіювання, тексти і книги для чи- тання, ситуації спілку- вання для навчання говоріння, які відповідають індивідуальним інтересам і запитам учнів, а також сприяють формуванню в них ціннісних орієнтацій на оволодіння ІМ.

Регулююча складова навчання іноземної мови

Способи реалізації	Прийоми реалізації	Засоби реалізації
Виконання учнями індивідуалізованих вправ, які відповідають рівню їхнього володіння ІМ.	1. Варіювання цілей, обсягу, складності та режимів виконання завдань і вправ з урахуванням загального рівня володіння учнем ІМ та його підготовки до конкретного уроку. 2. Встановлення оптимальної міри допомоги учню. 3. Визначення послідовності опитування учнів з урахуванням рівня їхньої підготовки до виконання конкретного завдання.	1. Підручник 2. Навчаючі роздаткові картки 3. Фонограма

Розвиваюча складова навчання іноземної мови

Способи реалізації	Прийоми реалізації	Засоби реалізації
1. Виконання окремими учнями вправ, які забезпечують цілеспрямований розвиток психічних процесів і якостей особистості. 2. Тимчасова адаптація вправ до реального рівня функціонування в учня психічних процесів.	1. Підбір раціональних режимів виконання вправ з урахуванням рівня функціонування в учнів психічних процесів і якостей особистості. 2. Варіювання характеру і обсягу вправ, призначених для розвитку психічних процесів і якостей особистості.	1. Адаптивні роздаткові картки 2. Комплекси вправ для цілеспрямованого розвитку окремих психічних процесів і якостей особистості школяра

Формуюча складова навчання іноземної мови

Способи реалізації	Прийоми реалізації	Засоби реалізації
1. Виконання навчальних завдань і вправ у режимах, які відповідають особливостям нервової системи учня. 2. Врахування учнем спеціальних рекомендацій щодо застосування індивідуального стилю діяльності.	1. Підбір мовленнєвих партнерів з урахуванням їхнього стилю оволодіння ІМ. 2. Розмежування режимів виконання і обсягу вправ для учнів "комунікативного" та "некомунікативного" типу. 3. Формулювання варіативних рекомендацій щодо формування індивідуального стилю діяльності для учнів різних типологічних стилів.	1. Адаптивні роздаткові картки 2. Комплекси вправ для цілеспрямованого розвитку окремих психічних процесів і якостей особистості школяра.