Становлення грошової системи Канади

Лекція 7. (Тема 8.) Фінансова та кредитна система Канади

План лекції:

1. Становлення грошової системи Канади

2. Грошово-кредитна система Канади після II Світової війни

3. Сучасні системи розрахунків у грошовій системі Канади

 

Становлення грошової системи Канади

Грошова система Канади утворилася в історично короткий відрізок часу. Формування і розвиток грошової системи Канади проходило паралельно із еволюцією державного устрою країни.

До 1763 року Канада була колоніальною власністю Франції і країною управляв французький губернатор. Спеціально для Канади починаючи з 1670 р. у Франції карбувалася срібна монета - соль. Однак вона не змогла виконати покладену на неї місію.

Канадці віддавали перевагу прямому товарообміну, тим більше, що крім солі в обігу могли перебувати платіжні засоби, «емітовані» будь-яким торговцем. Товарообмін на внутрішньому ринку існував з кількох причин, у тому числі через нерозвиненість доріг, вузькості і ізольованості локальних ринків і т. д.

У корінного населення країни - індіанців та ескімосів переселенці з Європи, торговці вимінювали хутро, вироби з шкіри і кістки на зброю та боєприпаси, алкогольні напої та ін. Індіанці Канади в якості грошей використовували спеціальні пояси з черепашок - «вампуми». Деякі торгові фірми в якості грошей застосовували свої власні грошові сурогати «бони», щоб продавати індіанцям товари тільки у своїх крамницях.

Специфічні умови розвитку Канади зробили певний вплив на введення в обіг паперових грошей, випуск яких був санкціонований у французьких колоніях в Північній Америці ще в 1685 р.

«Гроші на гральних картах» - паперово-грошові сурогати проіснували в Канаді до закінчення колоніального панування Франції, їх повне знецінення сталося наприкінці XVIII ст.

Після того як за мирним договором, укладеному між Лондоном і Парижем, Канада перейшла до Великобританії, питаннями грошового обігу на території країни зайнявся англійський генерал-губернатор. Але очікуваної централізації не відбулося, і в грошової, як і в кредитній системі, панував хаос. Лише в 1794 р. група монреальских бізнесменів зробила спробу створити банк, що, хоч і виявилася безуспішною, проте вселила надію на формування банківської системи Канади. В 1817 р. дев'ять монреальских торговців заснували Монреальский банк, зараз Банк Монреаля. Це найстарший з канадських банків.

У 1825 р. після переходу Великобританії до золотого монометалізму офіційною грошовою одиницею в Канаді став фунт стерлінгів.

Закон про грошовий обіг 1841 р. визнав платіжними засобами поряд з англійськими фунтами стерлінгів американські золоті та срібні долари і французькі срібні монети. Перші срібні долари, викарбувані в Великобританії, з'явилися в Канаді в 1858 р.

З 1849 р. в Канаді емісію паперових грошей проводила влада окремих провінцій.

Офіційним днем народження канадської держави вважається 1 липня 1867 р. Зі створенням федерації новий федеральний уряд одержав виняткову юрисдикцію із всіх питань, пов'язаним із грошима й банківською справою. Першою реформою в цій області стало введення в 1870 р. в обіг національної грошової одиниці - канадського долара. Золотий зміст нової валюти встановлювалося на основі англійського фунта стерлінгів і прирівнювалося до нього.

В 1871 р. був прийнятий закон про банки, що надалі переглядався кожні десять років. Законом було обмежене право приватних банків на випуск банкнот.

З 1908 р. монети стали карбувати в Канаді, в основному зі срібла, золоті монети карбувалися з 1908 по 1919 рр.

З 1900 по 1928 р. у країні відбувалася концентрація банківського капіталу. У результаті злиття багатьох дрібних банків замість 40 банків стало 10. Три з них - Монреальский, Королівський і Канадський комерційний - зосередили біля 70 % всіх банківських капіталів Канади.

Знецінення банкнот і розмін їх на золото в роки Першої світової війни призвели до законодавчого припинення їх розміну з метою збереження золотого запасу країни.

Під час Великої депресії в 1930-х рр. у Канаді відбувся обвал золотого стандарту, передумовою якого стали знецінення й заборона обміну банкнот на золото в 1914 р.

Перед Другою світовою війною в грошовому обігу держави перебували банкноти комерційних банків, а частка банкнот федерального уряду була невелика.

Централізації емісії банкнот сприяли створення Банку Канади в 1935 р. і його націоналізація в 1938 р. За законом протягом 10 років комерційним банкам необхідно було скоротити банкнотну емісію в чотири рази.