Таблиця1. Приклад застосування методу експертних оцінок для ранжування критеріїв оцінки постачальників
| Критерій | Оцінка значимості окремими експертами | Комплексна оцінка значимості | ||||
| 1. Ціна | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,9 |
| 2. Якість товару | 0,4 | 0,4 | 0,2 | 0,4 | 0,3 | 1,9 |
| 3. Надійність постачання | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 1,0 |
| 4. Умови платежу | 0,3 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,8 |
| 5. Повнота асортименту | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 0,4 | 0,2 | 1,2 |
| 6. Віддаленість постачальника | 0,6 | 0,4 | 0,2 | 0,2 | 0,4 | 1,8 |
| 7.Сервісне обслуговування | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 1,1 |
| Разом | 8,7 |
Таблиця 2. Розрахунок рейтингу постачальника
| Критерій вибору постачальника | Значимість критерію | Оцінка постачальника за даним критерієм | Добуток значимості критерію на оцінку |
| 1. Ціна | 0,1 (0,9:8,7) | 0,8 | |
| 2. Якість товару | 0,22 | 1,32 | |
| 3. Надійність постачання | 0,11 | 0,88 | |
| 4. Умови платежу | 0,09 | 0,54 | |
| 5. Повнота асортименту | 0,14 | 1,4 | |
| 6. Віддаленість постачальника | 0,20 | 1,6 | |
| 7. Сервісне обслуговування | 0,14 | 0,7 | |
| Разом | 1,00 | 7,24 |
Для вибору найкращого постачальника порівнюють їх рейтингові оцінки. Якщо рейтинг нижчий від припустимої величини, то договір постачання за рішенням відповідальних осіб може бути розірваний.
ABC-аналіз. В основі використання цього методу щодо аналізу постачальників лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом на ефективність, через що доцільно інтенсивніше займатися постачальниками, які мають великий обіг. Приклад ABC-аналізу наведено в табл. 3.
Таблиця 3. ABC-аналіз даних про постачальників
| Постачальники | Обіг, тис. грн | Частка у загальному обігу, % | Обіг кумулятивний, % | Група |
| 44,7 | 44,7 | А | ||
| 30,4 | 75,1 | |||
| 10,7 | 85,8 | В | ||
| 5,4 | 91,2 | |||
| 4,4 | 95,6 | |||
| 97,6 | С | |||
| 1,2 | 98,8 | |||
| 0,7 | 99,5 | |||
| 0,4 | 99,9 | |||
| 0,1 | 100,0 | |||
| Сума | 100,0 | — |
На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу роботи з певними постачальниками для цього підприємства. Так, якщо витрати на заходи у сфері закупівель потрібно скоротити, то доцільно приділити увагу насамперед А-постачальникам, оскільки більш інтенсивна робота з ними може вплинути на загальний обіг підприємства.
Для А-товарів можна провести такі заходи: точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів і т. ін.
В-товари – це такі товари, які характеризуються середньовартісними величинами. Залежно від їх значення з ними варто працювати або як з А-товарами, або як із С-товарами.
С-товари – головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлення, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замовлення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, установлення більш високого рівня страхових запасів і т. ін.
Формула Вільсона застосовується за таких умов:
1) не допускається можливість вичерпання запасів;
2) без обмеження доступності капіталу;
3) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень;
4) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;
5) інші фактори.
Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.
Алгоритм врахування впливу транспортних витрат на економічний розмір замовлення:
1) визначення витрат на утримання запасів. Воно здійснюється для попередньо визначеного економічного розміру замовлення (EOQ) та для найбільш оптимального з точки погляду транспортних витрат (ЕТ). Визначимо витрати на утримання запасів у першому (ВЗ) і в другому випадку (ВТЗ):
(4.2)
(4.3)
2) визначення витрат на подачу замовлень. Розрахунок цих витрат здійснюється для кількості замовлень на рік для економічного розміру замовлення (ВП) та для вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТП):
(4.4)
(4.5)
де 
– кількість замовлень за рік за умови дотримання економічного розміру одного замовлення;
– кількість замовлень за рік з урахуванням можливостей мінімізації транспортних витрат;
3) визначення транспортних витрат. Здійснюється також для економічного розмір замовлення (ВТ) та вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТТ):
(4.6)
(4.7)
де 
– тариф на транспортування дрібної партії;
– тариф на транспортування великої партії;
4 ) визначення загальних логістичних витрат здійснюється за формулами:
(4.8)
(4.9)
5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.
Способи коректування моделі економічного розміру замовлення:
1) Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами;
2) Закупівля змішаних партій: що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів;
3) Обмеженість капіталу враховується, коли кошти для інвестування у запаси обмежені: слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції;
4) Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, бо є фіксованими витратами: транспорт має бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.
Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці
Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція "Точно у термін" (just-in-time, JIT – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов'язаних зі створенням запасів.
Перевагами цієї системи є:
– скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;
– скорочення складських площ;
– висока пропускна здатність;
– активна участь і підвищена мотивація працівників;
– високий прибуток і продуктивність логістичної системи;
– висока якість обслуговування;
– висока гнучкість логістичної системи;
– своєчасна доставка.
До недоліків системи "Точно у термін" слід віднести:
– низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними;
– введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягнути на практиці.
Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди, її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності.
