Тема 8. Система видатків бюджету

І) Опрацювати та систематизувати у формі таблиці 8.1 трактування вітчизняними та зарубіжними науковцями сутності поняття «видатки бюджету» (не менше десяти визначень) та на основі цього запропонувати власне, найбільш повне і точне.

Таблиця 8.1

Джерело	Визначення
Бюджетна система. Вишкіл студії: Навчальний посібник / За ред. С. І. Юрія, О. П. Кириленко. – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 424 с. – С. 394.	Видатки бюджету – 1) за сутністю – сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і цільовим спрямуванням коштів основного централізованого грошового фонду держави; 2) за змістом – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом.
Артус М.М. Бюджетна система України: Навч. посіб./М.М. Артус., Н.М. Хижа.–К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.–220 с.	Видатки бюджету - спрямовуються на задоволення найважливіших потреб суспільства у розвитку економіки і соціальної сфери та характеризують рівень забезпечення потреб діяльності держави
Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні:Монографія / Ю.В. Пасічник– Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2005.–642 с.	Видатки місцевих бюджетів відображають ті ж соціально-економічні відносини, що й видатки державного бюджету, але на місцевому рівні з урахуванням регіональних особливостей та базуються на тих самих законодавчих актах, що й доходи місцевих бюджетів
Василик О.Д. Бюджетна система України: підручник /О.Д. Василик, К.В. Павлюк.–К.: Центр навчальної літератури, 2004.–544 с.	Видатки місцевих бюджетів безпосередньо пов’язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень добробуту населення, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.
Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 8.08.2010 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/	Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Юрій С. І. Казначейська система: Підручник/ С. І Юрій., В. І Стоян., О. С. Даневич– 2-ге вид., змін. і доп. – Тернопіль: Карт- Бланш, 2006. – 818 с.	Видатки бюджету уособлюють економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням за цільовим призначенням.
Ярошенко Ф.О. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України/ Ф.О. Ярошенко – К:Зовнішня торгівля;УДУСМТ, 2010. – 592 с.	Видатки бюджету – це завершальний етап перерозподільчих процесів, пов’язаний з розподілом і використанням централізованого фонду грошових коштів держави відповідно до її функцій.
Загородній А. П. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп./ Загородній А. П., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1997. – 576 с.	Видатки бюджету - економічні стосунки, що виникають в результаті розподілу фонду грошових коштів держави та його використання за галузевим, територіальним чи цільовим призначенням.
Теоретична концептуалізація і практична реалізація бюджетної доктрини України: Монографія/ В.Г. Дем'янишин - Тернопіль: ТНЕУ, 2008.	Видатки бюджету – це економічні відносини, які пов’язані з розподілом і використанням коштів основного централізованого фонду держави, що перебувають у розпорядженні органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування.
Легкоступ І.І. Теоретичні та практичні аспекти видатків місцевих бюджетів в сучасних умовах/ Легкоступ І.І. // Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - №2. – С.24-28	Видатки бюджету – це законодавчо затверджені кошти централізованого фонду органів влади, що спрямовуються на планове фінансування їх повноважень з метою ефективного розвитку територій.

Отже, видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом та використанням централізованого фонду грошових коштів держави для здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

ІІ) На основі звітності про виконання місцевого бюджету (за місцем проживання) у 2009–2010 рр. провести аналіз видатків бюджету за функціональною класифікацією у таблиці 8.2. Охарактеризувати проблемні аспекти та перспективи формування доходів місцевих бюджетів.

Висновок. Згідно із даними, що містяться в таблиці 8.2., можна стверджувати, що впродовж 2009–2010 років обсяг видатків бюджету Бучацького району зріс більше, ніж у 1,4 рази. Так у 2009 році він становив 142,82 млн. грн., а в 2010 році збільшився на 57,21 млн. грн. Така динаміка дає підстави вважати, що загальний обсяг видатків місцевого бюджету має чітко виражену тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування.

У складі видатків місцевих бюджетів відносно швидшими темпами зростають видатки, спрямовані на фінансування освіти (у 2009 році їх обсяг становив 59,98 млн. грн., а в 2010 р. – 73,74 млн. грн.). Такі зміни мають позитивний характер, оскільки свідчать про зростання частки населення, зайнятого у сфері освіти, що в кінцевому результаті сприяє підвищенню рівня освіченості населення загалом. Однак зростання обсягів фінансування освіти не характеризує підвищення якості роботи освітніх установ, оскільки їхні потреби у коштах задовольняються не повною мірою.

Аналогічні тенденції значного зростання обсягів видатків за аналізований період спостерігаються стосовно динаміки видатків на охорону здоров’я (на 9,12 млн. грн. або 47,88%), соціальний захист та соціальне забезпечення (21,78 млн. грн. або 58,08%), на житлово-комунальне господарство (0,26 млн. грн. або 34,28%).

Досить незначними темпами зростають видатки на фізичну культуру і спорт і будівництво (5,62% і 4,47% відповідно.).

Поряд з цим обсяги коштів місцевого бюджету на засоби масової формації, охорону навколишнього природного середовища та ядерну безпеку, запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха, а також на цільові фонди за досліджуваний період зменшились на 13,09%, 19,75%, 8,29% і 3,15%. відповідно, що вказує на скорочення фінансування даних сфер і на зменшення зайнятих у них працівників.

При цьому найбільшу частку у загальній сумі видатків в 2010р. займають видатки на:

- освіту – 36,9%;

- соціальний захист і соціальне забезпечення – 29,7%,

- охорону здоров’я – 14,1%.

Порівняно незначною є сума коштів, що спрямовується на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави, фізичну культуру і спорт, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, засоби масової формації, а також будівництво (0,08 %, 0,34 %, 1,04 %, 0,09%, 0,38% відповідно).

Взагалі упродовж останніх років більша частина коштів спрямовується у невиробничу сферу, фонди соціального споживання, що використовуються переважно на оплату праці, соціальні виплати. Відбувається різке зниження обсягів державних інвестицій у виробничі галузі — відмирають інвестиційні функції бюджетної системи, бюджети перетворюються у споживацькі. Витрати місцевих бюджетів не спрямовані на структурну перебудову економіки.

На сучасному етапі уряд визначив основне завдання – перетворити місцеві бюджети в ефективний інструмент соціально-економічного розвитку територій, чого можна досягти шляхом:

· зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування та підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів;

· децентралізації управління бюджетними коштами;

· запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

· підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів.

Так як видатки місцевих бюджетів мають соціальну спрямованість, то потреба у розгалуженій системі соціального захисту перевищує здатність наявних економічних моделей до повного забезпечення цієї потреби. Тому серед головних проблем розвинених країн – пошук ефективних джерел коштів на соціальний захист. Джерелами прямого й непрямого фінансування соціальної сфери є:

• безпосередні бюджетні видатки:

• “податкові видатки” у вигляді пільг, відшкодувань, відстрочок;

• особисті кошти й зобов’язання громадян;

• страхові внески до державних і недержавних страхових фондів;

• усуспільнення коштів підприємств у вигляді їхнього зобов’язання щодо виконання соціальних функцій;

• громадські ініціативи – різного роду фонди та збори;

• кредити тощо.

Cтратегія реформування місцевих фінансів має передбачати запровадження програмно-цільового методу планування і виконання бюджетів. Застосування цього способу у галузі охорони здоров’я, освіти призведе до зміни акцентів у формуванні видатків місцевих бюджетів із їхнього спрямування на утримання бюджетних установ до використання на виконання суспільно важливих дій або заходів. Це сприятиме встановленню прямої залежності між обсягами витрачених бюджетних коштів і рівнем послуг наданих, що отримує суспільство [11].

Запровадження програмно-цільового методу у галузі освіти, охорони здоров’я та інших галузях передбачає, зокрема, розширення можливостей бюджетних установ щодо ухвалення управлінських рішень у фінансовій сфері. Заохочення власної ініціативи розпорядників коштів позитивно позначиться на результативності діяльності бюджетних закладів та ефективності управлінні місцевими бюджетами загалом.

Для підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів, децентралізації управління бюджетними коштами необхідно:[1]

Ø чітко розмежувати на законодавчому рівні видатки на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування;

Ø конкретизувати видаткові повноваження місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери (окремі видатки на забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, соціального захисту та здійснення заходів у відповідних сферах);

Ø перерозподілити видатки між державним та місцевими бюджетами;

Ø переглянути склад видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

Ø завершити формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, для отримання детальної інформації про таких осіб (у тому числі членів їх сімей, що мають право на пільги), перелік пільг, якими вони користуються чи мають на них право, та розмір пільг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андрєєва О. Проблеми реформування видаткової частини місцевих бюджетів/ Андрєєва О. // Економіст. – 2007. - №6. – С. 60-62.

2. Артус М.М. Бюджетна система України: Навч. посіб./М.М. Артус., Н.М. Хижа.–К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.–220 с.

3. Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 8.08.2010 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/

4. Василик О.Д. Бюджетна система України: підручник /О.Д. Василик, К.В. Павлюк.–К.: Центр навчальної літератури, 2004.–544 с.

5. Дем’янишин В. Проблеми сутності та складу видатків місцевих бюджетів/ Дем’янишин В., Тулюк А. // Світ фінансів. – 2008. - № 3(16).– С.136-145.

6. Загородній А. П. Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. Та доп./ Загородній А. П., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1997. – 576 с.Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 8.08.2010 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/

7. Звіт про виконання місцевих бюджетів Бучацького району станом на 1.01.2010 р.-Фінансове управління Бучацької РДА,2010. – 24 с.

8. Звіт про виконання місцевих бюджетів Бучацького району станом на 1.01.2009 р.-Фінансове управління Бучацької РДА,2009. – 27 с.

9. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: навчальний посібник/ О.П. Кириленко.–Тернопіль: Астон, 2004.–192 с.

10. Легкоступ І.І. Теоретичні та практичні аспекти видатків місцевих бюджетів в сучасних умовах/ Легкоступ І.І. // Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - №2. – С.24-28

11. Огонь Ц.Г. Програмно-цільовий метод та ефективність бюджетних програм / Ц.Г. Огонь // Фінанаси України. – 2009. – № 7. – С. 20-30.

12. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні:Монографія / Ю.В. Пасічник– Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2005.–642 с.

13. Сайт Бучацької районної державної адміністрації www.oda.te.gov.ua/buchatska/ua/.../1013.html

14. Теоретична концептуалізація і практична реалізація бюджетної доктрини України: Монографія/ В.Г. Дем'янишин - Тернопіль: ТНЕУ, 2008.

15. Шевчук Н.Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України та особливості їх побудови/ Шевчук Н.Ю. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №8. – С.84-86.

16. Юрій С. І. Казначейська система: Підручник/ С. І Юрій., В. І Стоян., О. С. Даневич– 2-ге вид., змін. і доп. – Тернопіль: Карт- Бланш, 2006. – 818 с.

17. Ярошенко Ф.О. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України/ Ф.О. Ярошенко – К:Зовнішня торгівля;УДУСМТ, 2010. – 592 с.