Артемівське педагогічне училище
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Заступник директора з
навчальної роботи
__________В.В.Копилова
“___”___________2016 р.
ПИТАННЯ
ДО ЕКЗАМЕНУ З ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 111 ГРУПИ
на 2016 – 2017 навчальний рік
Викладач Шипіло С.П.
Розглянуто на засіданні ПЦК
гуманітарно-природознавчих
дисциплін
Протокол №___ від_________
1. Дитяча література – складова і невід’ємна частина художньої літератури, її своєрідність.
2. Поняття «дитяча література» і «дитяче читання». Роль дитячої літератури у формуванні національної самосвідомості та характеру дітей, її значення у моральному та естетичному формуванні особистості дитини, емоційному її розвитку.
3. Художнє оформлення книг для дітей. Врахування вікових особливостей під час ілюстрації дитячих книжок. Вимоги до художнього оформлення книги.
4. Поняття про дитячий фольклор, його специфіку та творення. Жанри усної народної творчості, доступні дітям. Фольклорні твори для дітей як народна педагогіка.
5. Малі фольклорні жанри. Прислів’я, приказки як усталені афористичні вислови, що акумулюють мудрість народу, його багатовіковий досвід, думи і сподівання. Тематика прислів’їв і приказок. Розмежування прислів’їв та приказок.
6. Скоромовки, загадки. Визначення жанру. Тематичні групи. Роль у розвитку дитини. Літературні загадки. Роль дитячих письменників у процесі творення нових загадок (Л.Глібов, Г.Бойко та ін.).
7. Види народних пісень для дітей: колискові, пестушки, утішки, пісні про природу. Призначення і характерні риси кожного з видів пісень.
8. Пісні календарно-обрядового циклу, пісні-ігри, лічилки, небилиці, прозивалки, мирилки.
9. Особливе місце казки у духовній сфері українського народу. Характерні риси народної казки. Види народних казок, їх особливості.
10. Легенди і перекази – зразки історичної пам’яті народу. Особливості народних легенд і переказів. Відмінність легенд і переказів від казок. І.Франко, К.Ушинський про казковий епос.
11. Стан освіти Київської Русі. Духовна спадщина часів Київської Русі, що ввійшла у коло дитячого читання (літописи, патерики, житія, «Повість минулих літ», «Повчання Володимира Мономаха», «Слово о полку Ігоревім»). Книгодрукування в Україні: буквар Івана Федорова. Виникнення полемічно-публіцистичної прози (Іван Вишенський), поширення віршованої літератури (Лазар Баранович, Климентів Зіновій, література «мандрівних дяків»).
12. Погляди Тараса Шевченка на освіту та виховання. «Буквар південноруський», упоряджений поетом для українських недільних шкіл. Поезія Т.Шевченка у дитячому читанні.
13. Розкриття теми украденого дитинства в віршах Т.Шевченка («На Великдень, на соломі», «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «І золотої й дорогої»).
14. Відображення трагічної долі матері й дитини за часів кріпацтва у віршах та поемах Шевченка «Катерина», «Наймичка», «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Соціальна загостреність творів.
15. Художня довершеність пейзажних творів Т.Шевченка. Гуманізм і поетичність у зображенні людини й природи. Використання пейзажної лірики для виховання у дітей поетичного сприйняття світу й розуміння краси рідної природи.
16. Л.Глібов. Талановитий дитячий письменник-педагог, літературний діяч, активний співробітник Львівського дитячого журналу «Дзвінок». Казки, загадки й відгадки.
17. Байки Л.Глібова у дитячому читанні. Конкретність та виразність образів. Щирість і безпосередність, простота викладу. Народність і реалізм байок Л.Глібова. Пізнавальна і виховна їх цінність.
18. Вірші Л.Глібова «Веснянка», «Зимня пісенька». Бадьорий тон зазначених творів, зображення картин природи, дитячих розваг. Змалювання пейзажу як засобу розкриття душевного стану героя.
19. Загадки й відгадки Л.Глібова. Вагомий внесок Л.Глібова у створення оригінальної форми літературної загадки.
20. Олена Пчілка – талановита дитяча письменниця. Її оригінальні твори для дітей молодшого шкільного віку. Тематична різноманітність віршів Пчілки.
21. Байки О.Пчілки. Пізнавальна та виховна цінність байок. Їхня сюжетна та ситуаційна подібність до народних байок. Олена Пчілка – фольклорист. Записи зразків народної творчості.
22. Ліричні твори Л.Українки для малих читачів. Різноманітна етична функція природи у віршах «Вишеньки», «На зеленому горбочку», «Літо краснеє минуло», «Вже сонечко в море сіда», «Тиша морська». Близькість поезій «Місяць ясненький» до колискових пісень. Поєднання соціальної загостреності, ліричної теплоти у віршах для дітей. («Мамо, іде вже зима», «Тішся, дитино, поки маленька», «Місяць яснесенький»). Музичність поезій Лесі Українки.
23. І.Франко – теоретик і критик дитячої літератури. Погляди І.Франка на освіту та виховання («Женщина мати», «Байка про байку»).
24. Казка І.Франка «Ріпка» - новий варіант народної однойменної казки, відмінність її від народної казки. Ритмічність мови, надання імен дійовим особам, насичення казки побутовими подробицями, докладне зображення знарядь праці. Конкретизація образів у казці.
25. Збірка казок І.Франка «Коли ще звірі говорили». Фольклорна основа зазначених казок. Яскраві образи тварин у них, швидкий розвиток дії, дотепний діалог, багатство фантастичної вигадки. Гумор і сатира у казках.
26. Казки Н.Забіли для найменших. Своєрідний переказ віршами сюжетів народних казок у збірці «Під дубом зеленим» («Сорока-білобока», «Казка про півника та курочку та хитру лисичку», «Приспівки», «Рукавичка» тощо). Оригінальні казки Н.Забіли.
27. Зображення дитинства у збірках Н.Забіли «Ясоччина книжка», «Про дівчину Маринку», повість «Катруся вже велика». Правдивий показ повсякденного життя дітей, їх занять, ігор, розваг.
28. Пізнавальне та естетичне значення творів Н.Забіли про природу «Прогулянка до лісу», «Дванадцять місяців», циклів «Навесні та влітку», «Восени та взимку». Використання у роботі з дітьми «Веселої абетки».
29. О.Іваненко. Аналіз збірки «Лісові казки». Природність казок. Зв’язок з усною народною творчістю.
