Формування педагогічної культури батьків – важливе завдання сучасної школи

Лекція 9 Педагогічна культура батьків як основа покращення взаємодїї сім'ї та школи

1.Формування педагогічної культури батьків – важливе завдання сучасної школи

2. Рівні педагогічної культури батьків. Напрями її підвищення

3. Організація процесу формування педагогічної культури батьків у сучасній школі

Формування педагогічної культури батьків – важливе завдання сучасної школи

Психолого-педагогічні дослідження показують, що кожна епоха накладає свій відбиток на зміст, характер та динаміку взаємин батьків і дітей, але сьогодні гостро постає проблема недостатньої педагогічної культури батьків.

Відсутність системи підготовки особистості до подружнього життя та відповідального батьківства зумовлює актуальність підготовки майбутніх педагогів до формування педагогічної культури батьків.

На сучасному етапі розвитку суспільства розширилися можливості сім'ї у вихованні дітей. Проте є й такі батьки, які не приділяють необхідної уваги дітям, що дозволяю стверджувати про їх педагогічну неграмотність.

Непідготовленість батьків до виховання дітей, нерозуміння ними складності всього виховного процесу негативно впливають на ефективність навчання і виховання дітей в школі. Практика шкільного навчання показує, що в деяких сім'ях батьки досить байдуже ставляться до навчання дітей.Тому необхідно не тільки озброїти батьків раціональними прийомами надання навчальної допомоги дітям, а й переконати їх у перспективності такої допомоги для освіти та виховання учнів.

Педагогічна культура батьків залежить від таких умов, як рівень освіти, спрямованість особистості, її індивідуальних особливостей, професійних якостей, життєвого досвіду та іншого, де найважливішим компонентом є їхня педагогічна підготовленість. Це певна сума психолого-педагогічних, фізіологічних знань, а також вироблені у процесі практики навички і вміння з формування у дітей звички здорового способу життя.

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім’ях в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до самоосвіти. На сучасному етапі освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань.

Педагогічна культура батьків – складне інтегративне, динамічне особистісне утворення, яке визначає тип, стиль і способи їх поведінки у виховній діяльності. Педагогічна культура батьків ха- рактеризується певною сумою знань з психології, педагогіки, фізіології, гігієни тощо; уміннями та навичками, набутими в процесі виховання дітей та догляду за ними; здатністю синтезувати інформацію, що надходить з різних джерел, оволодівати методами сімейного виховання.

Педагогічна культура батьків є складною і динамічною системою. Її утворюють такі компоненти:

1) педагогічні знання — уявлення батьків про вікову динаміку розвитку дитини, самоцінність дитинства, про основні завдання виховання. Виявляються вони у ставленні до дитини, в оцінюванні її поведінки, реальній діяльності та спілкуванні з нею;

2) педагогічна компетентність — здатність зрозуміти потреби дітей, раціонально спрямувати зусилля і засоби на уміння бачити перспективи розвитку дитини;

3) педагогічна рефлексія — вміння батьків аналізувати, критично оцінювати власну виховну діяльність, знаходити причини своїх педагогічних помилок;

4) емпатія — співпереживання, адекватна реакція на вчинки й почуття дітей.

Параметрами педагогічної культури батьків виступають моральна, дидактична, комунікативна, фізична, естетична, валеологічна, екологічна, правова, економічна культура, культура мислення, мовлення, праці, рухів. Моральна культура включає дотримання батьками моральних норм та цінностей суспільства вимоги до себе та самокритичність. Дидактична культура виражена вмінням забезпечити дитині необхідну мотивацію, володінням сучасними формами і методами виховання. Комунікативна культура виявляється у с хильність до емпатії, відкритості спілкування, прагненні до діалогу, потребі у створенні сприятливого психологічного мікроклімату, толерантності у взаєминах з дитиною. Фізична культура виражає здатність до організації режиму праці, побуту, відпочинку, гігієни і т.д., що визначають стан здоров'я людини. Естетична культура забезпечується наявністю естетичного смаку, дотриманням етики спілкування, естетичним оформленням зовнішності і побуту. Під валеологічною культурою слід розуміти валеологічну обізнаність, стереотип поведінки, який сприяє здоровому способу життя і визначає дбайливе ставлення до здоров’я оточуючих людей. Єднання людини з природою, гармонічне злиття соціальних потреб людей із нормальним існуванням та розвитком середовища виражає екологічна культура. Правова культура виявляється у свідомому ставленні батьків і дітей до своїх прав і обов’язків, глибокій повазі законів і правил людського співіснування, у готовності дотримуватися закріплених в них вимог, що виражають волю та інтереси всіх членів сім’ї. Економічна культура характеризується насамперед уміннями розраховувати сімейний бюджет, споживати, накопичувати відповідно до матеріальних і духовних потреб членів сім’ї. Культура мислення передбачає наявність проблемного мислення (вміння прогнозувати можливі труднощі виховання і намічати шляхи їх усунення), системного (вміння бачити проблему з різних боків), оперативності мислення (здатності швидко реагувати на зміну обставин). Мовленнєва культура пов’язана з володінням правильною літературною мовою, дикцією, виразністю, емоційністю та багатством мовленнєвих інтонацій, здатності привертати до себе увагу дитини, створювати довірливі стосунки, в доброзичливому спілкуванні з іншими, умінні керувати собою. Культура праці виявляється у звичці доводити розпочату справу до кінця, у турботі про якісні і кількісні результати праці, в умінні дотримуватися побутової дисципліни.