Робоча програма та методичні вказівки до виконання тестових робіт

Робоча програма та методичні вказівки

з дисципліни "Облік"

Для студентів спеціальності 7.050201

″Менеджмент організацій″

(модуль 1)

Затверджено

На засіданні навчально-методичної ради

Національного транспортного університету

Протокол №___ від ________________

Київ 2009

 

 

Робоча програма та методичні вказівки до виконання тестових робіт

з дисципліни "Бухгалтерський облік" для студентів спеціальності 7.050201 ″Менеджмент організацій″

Укл.:В.В. Концева, О.І.Корольова. – К.: НТУ, 2009. – 46с.

 

 

Укладачі: В.В. Концева, канд.екон.наук

О.І. Корольова

Рецензент: В.В. Масалітіна,канд.екон.наук

 

 

Модуль 1. Предмет і метод бухгалтерського обліку, класифікація його об’єктів. Основні елементи методу бухгалтерського обліку.

 

Зміст

Робоча програма 4

 

 

Тема 1. Господарський облік, його суть, предмет і метод 6

1.1. Поняття про облік, вимоги до господарського обліку та види господарського обліку. 6

1.2. Вимірники бухгалтерського обліку. 7

1.3.Завдання і функції бухгалтерського обліку. 8

1.4. Предмет, об’єкти та метод бухгалтерського обліку.8

Контрольні запитання 12

Завдання для самостійної роботи 12

Тести 12

Практичне завдання 13

 

Тема 2. Бухгалтерський баланс 15

2.1. Сутність бухгалтерського балансу. 15

2.2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями. 16

2.3. Сутність та види бухгалтерської звітності 19.

2.4. Принципи підготовки фінансової звітності. 20

Контрольні запитання 20

Завдання для самостійної роботи 21

Тести 21

Практичне завдання 22

 

Тема 3. Документація та інвентаризація 23

3.1. Поняття про документи, значення документів та сутність документації. 23

3.2. Сутність інвентаризації, її види, порядок проведення та оформлення результатів. 25

Контрольні запитання 26

Завдання для самостійної роботи 27

Тести 27

Практичне завдання 28

 

Тема 4. Рахунки і подвійний запис 30

4.1. Поняття про бухгалтерські рахунки. 30

4.2.Класифікація рахунків. 32

4.3. Сутність подвійного запису. 34

4.4.Взаємозв'язок рахунків та балансу. 35

Контрольні запитання 36

Завдання для самостійної роботи 36

Тести 36

Практичне завдання 38

 

Тема 5. Облікові регістри і форми бухгалтерського обліку. 38

5.1. Облікові регістри, їх призначення та класифікація. 38

5.2.Способи виявлення і виправлення помилок у бухгалтер­ському обліку. 40

5.3.Поняття про форми бухгалтерського обліку. 42

5.4.Сучасні форми бухгалтерського обліку в Україні.42

Контрольні запитання 45

Завдання для самостійної роботи 45

Тести 45

 

Використана література 46

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

Тема 1. Господарський облік, його суть, предмет і метод

Загальні поняття про облік і його роль у системі управління. Види господарського обліку: бухгалтерський, статистичний, опе­ративно-технічний, податковий. Вимірники, що застосовуються в обліку. Місце бухгалтерського обліку в єдиній системі господарсько­го обліку. Види бухгалтерського обліку: фінансовий та управлін­ський (внутрішньогосподарський). Взаємозв'язок між видами об­ліку і зумовленість їх існування за ринкових відносин. Загальна характеристика фінансового й управлінського обліку. Функції та завдання бухгалтерського обліку. Вимоги, що став­ляться до нього.

Роль бухгалтерського обліку в спостереженні й контролі за процесом відтворення капіталу. Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку. Підприємство як основна ділянка здійснення бухгалтерського обліку. Господарські засоби (активи) як об'єкт бухгалтерського облі­ку, їх класифікація за функціональною роллю в процесі відтво­рення капіталу та розміщенням. Джерела господарських засобів (капітал, зобов'язання, прибу­ток), їх класифікація за призначенням. Господарські процеси, їх класифікація за стадіями кругообі­гу капіталу. Господарські операції як об'єкт бухгалтерського обліку. Метод бухгалтерського обліку і його складові частини. Мето­дичні прийоми бухгалтерського обліку. Загальна характеристика основних елементів методу бухгалтерського обліку.

Тема 2. Бухгалтерський баланс

Балансовий метод відображення й узагальнення інформації. Поняття про бухгалтерський баланс, його значення і використан­ня в управлінні. Побудова балансу. Актив і пасив. Статті балансу, їх групуван­ня йоцінка. Рівність підсумків (валюти) балансу. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями. Типи господарських операцій.

Тема 3. Документація та інвентаризація

Поняття про документацію і бухгалтерські документи як носії економічної інформації. Визначення первинного документа. Документація як складова частина методу бухгалтерського обліку. Класифікація документів, їх структура, вимоги до складання. Порядок приймання, перевірки й обробки документів. Матеріаль­ні носії інформації. Інвентаризація як спосіб первинного спостереження і докумен­тування фактів господарської діяльності, контролю за збережен­ням власності (капіталу) і уточнення показників поточного бух­галтерського обліку. Значення інвентаризації. Види інвентаризацій. Порядок про­ведення інвентаризацій, виведення та відображення їх результа­тів у бухгалтерському обліку.

Тема 4. Рахунки і подвійний запис

Поняття про рахунки, їх призначення і будова. Дебет і кредит рахунків. Активні, пасивні й активно-пасивні рахунки. Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгал­терського обліку, його суть і контрольне значення. Кореспонден­ція рахунків, бухгалтерські записи (проводки). Порядок записів на рахунках, поняття залишків (сальдо) та оборотів. Порядок ви­ведення сальдо на рахунках. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Поняття про субра­хунки. Взаємозв'язок рахунків синтетичного та аналітичного обліку. Узагальнення даних поточного обліку. Оборотні відомості, їх види, порядок складання та контрольне значення. Взаємозв'язок між рахунками й балансом. План рахунків, його суть, будова, значення. Економічна та структурна класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

Тема 5. Облікові регістри і форми бухгалтерського обліку

Поняття про форми бухгалтерського обліку. їх суть та історич­ний розвиток. Сучасні форми бухгалтерського обліку, що використовуються в Україні: спрощена, меморіально-ордерна, журнально-ордерна, автоматизована. Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерсь­кому обліку. Способи виявлення і виправлення помилок у бухгалтерському обліку. Поняття про документооборот, його зумовленість формами бухгалтерського обліку. Автоматизація бухгалтерського обліку при сучасному рівні ЕОМ. Удосконалення бухгалтерського обліку в умовах викорис­тання ПЕОМ і перспективи його подальшого розвитку. Створен­ня довідкової бази та використання звітів АФО (відео - та маши­нограм) для здійснення облікових, звітних та управлінських дій.

 

Розподіл годин за видами занять

 

Тема	Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Усього годин	У тому числі	Усього годин	У тому числі
Лекції	Практичні заняття	Індивідуальна робота	Самостійна робота	Лекції	Практичні заняття
Тема1. Господарський облік, його суть, предмет і метод						2,5	2,0	0,5
Тема 2. Бухгалтерський баланс						2,5	2,0	0,5
Тема 3.Документація та інвентаризація						1,5		0,5
Тема 4. Рахунки і подвійний запис						2,5		0,5
Тема 5. Облікові регістри і форми бухгалтерського обліку.	6,5			0,5				-

 

 

КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД ТЕМИ

Тема 1. Господарський облік, його суть, предмет і метод.

Вивчення цієї теми доцільно здійснювати за таким планом:

1.Поняття про облік, вимоги до господарського обліку та види господарського обліку.

2.Вимірники бухгалтерського обліку.

3.Завдання і функції бухгалтерського обліку.

4.Предмет, об’єкти та метод бухгалтерського обліку.

 

1.Поняття про облік, вимоги до господарського обліку та види господарського обліку.

Поняття «облік» у широкому тлумаченні слова означає за­свідчення наявності, встановлення кількості чого-небудь шляхом спостережень, вимірювання, підрахунків Поняття «господарський облік» стосується лише господарсь­кої діяльності, під якою слід розуміти доцільну діяльність людей, спрямовану на задоволення потреб суспільства. Господарський облік є головним джерелом економічної інфор­мації, необхідної для управління процесами розширеного відтво­рення на різних рівнях - від конкретного підприємства і його структурних підрозділів до управління галузями, регіонами і країною в цілому.

Для успішного виконання господарським обліком покладених на нього функцій він повинен відповідати певним вимогам, а саме:

1 об'єктивності й точності;

2 своєчасності;

3 порівнюваності показників обліку з показниками планів;

4 повноті охоплення господарських явищ і процесів;

5 доцільності та раціональності;

6 чіткості та ясності;

7 економічності (окупності). Господарський облік виник у процесі становлення матеріаль­ного виробництва і довгий час існував як просте вимірювання та фіксування господарських явищ і фактів. Але згодом, з усклад­ненням виробничих зв'язків, із розвитком торгівлі створюються об'єктивні передумови для виникнення більш досконалого облі­ку — бухгалтерського, який на основі суцільного і безперервно­го спостереження за станом і рухом капіталу давав необхідну і достатню інформацію для управління економічними процесами у сфері виробництва, торгівлі та банківській справі.

Види бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік — найдавніший з усіх видів госпо­дарського обліку. Він сформувався як специфічний вид людсь­кої діяльності у ХІІІ—XIV ст. в Італії. Родоначальником іта­лійської школи був Бенедетто Котрульї, а його послідовни­ком— видатний математик Лука Пачолі (1445—1515), автор першої книги з бухгалтерського обліку «Трактат про рахунки та записи». На той час бухгалтерський облік використовувався як засіб контролю за діяльністю торгових компаній та банків у приморсь­ких містах Італії (Венеція, Генуя). Він забезпечував суцільне й безперервне спостереження за наявністю і рухом капіталу і задо­вольняв потреби управління цими процесами. З часом потреби управління і його вимоги до бухгалтерського обліку змінювались, ускладнювались, і в зв'язку з цим — посту­пово трансформувалась система обліку. Функціонування різних форм власності, впровадження ринко­вих механізмів, турбота про збереження комерційної таємниці та низка інших факторів змушують вести два види бухгалтерського обліку - фінансовий та управлінський. Фінансовий облік - це відкрита комплексна інформаційна система, в якій відображаються засоби підприємства (акти­ви), джерела їх формування (пасиви), господарські процеси та операції, що відбуваються протягом звітного періоду, доходи підприємства та витрати за економічними елементами, фі­нансові результати діяльності та їх розподіл. Фінансовий об­лік забезпечує інформаційні потреби як внутрішніх, так і зов­нішніх користувачів. Управлінський облік є закритим для зовнішнього світу. Він існує з метою своєчасного одержання докладної достовірної ін­формації про витрати на виробництво, собівартість продукції, робіт і послуг та прибутки як підприємства в цілому, так і його підрозділів. Управлінський облік забезпечує всі ланки і рівні управління підприємством інформацією, необхідною для прий­няття рішень, прогнозування, коригування інвестиційної політи­ки, для оцінки ризику тощо.

У XVIII ст. в результаті формування великих держав і центра­лізації управління ними виникає потреба у вивченні загальносус­пільних, масових явищ, — з'являється статистичний облік. Він вивчає у масштабах держави не лише явища і процеси господар­ської діяльності, але й суспільні явища (здійснює перепис насе­лення, вивчає динаміку основних економічних показників за до­сить тривалий період і т. ін.).

Подальший розвиток і концентрація виробництва, створення трестів, концернів та інших господарських об'єднань викликали потребу збору додаткової оперативної інформації по підрозділах та окремих ділянках великих господарських комплексів — з'явився оперативно-технічний облік.

Наприкінці 90-х років XX ст. виник новий вид господарського обліку — подат­ковий. Необхідність виникнення цього виду обліку викликана докорінними змінами у системі оподаткування прибутку підпри­ємств, а саме-особливостями методики розрахунку оподатковуваного прибутку як різниці між валовими доходами і валовими витратами. Отже, в наш час існують чотири види господарського обліку: бухгалтерський, статистичний, оперативно-технічний та по­датковий. Відрізняючись між собою завданнями, методами, сферами за­стосування, масштабами спостережень та об'єктами обліку, вони всі разом охоплюють увесь складний і багатогранний процес від­творення суспільного продукту.

Бухгалтерський облік тісно пов'язаний з усіма видами облі­ку. Він уточнює, вбирає в себе, поглинає інформацію оператив­но-технічного обліку і є джерелом для статистичного та подат­кового обліку. Основною ланкою застосування системи бухгалтерського обліку є підприємство. Таким чином, бухгалтерський облік є основним видом господарського обліку, який забезпечує суцільне, безперервне, взаємоув'язане та взаємообумовлене спостереження у вартісному виразі за всіма сферами діяльності підприємства та його струк­турних підрозділів і є джерелом для складання статистичної і фі­нансової звітності підприємств різних форм власності.

2.Вимірники бухгалтерського обліку.

Упроцесі господарського обліку використовуються нату­ральні, трудові та грошові (вартісні) вимірники. Натуральні вимірники — це міра: маси (тонни, центнери, кілограми, грами); площі (гектари, ари, метри квадратні); довжини (кілометри, метри, дециметри, сантиметри, міліметри); об'єму (метри кубічні, гектолітри, декалітри, літри, децилітри); фізичної лічби (штуки, голови, комплекти, десятки, сотні, тисячі штук і т. ін.). Використовують також комбіновані натуральні вимірники: тонно-кілометри, кіловат-години, м.куб.- години тощо. Залежно від завдань, які поставлено перед обліком, та фізичних властивостей об'єктів обліку застосовують відповідний натураль­ний вимірник. Загальним вимірником вартості є грошовий вимірник (в Україні - це гривня та її сота частина - копійка). З його допо­могою можна обліковувати матеріальні засоби, витрати на вироб­ництво, нематеріальні активи, кошти готівкою і безготівкові, ко­шти в розрахунках, обсяг виконаних робіт і наданих послуг, за­трати праці тощо. Грошовий (вартісний) вимірник є обов'язковим для відобра­ження всіх об'єктів бухгалтерського обліку, незалежно від їх фі­зичних властивостей. Трудовий вимірник застосовують для вимірювання живої праці затраченим робочим часом (хвилина, година, робочий день певної тривалості, людино-година, людино-день) або кількістю виконаних змінних норм (нормо-година, нормо-зміна). У бухгалтерському обліку застосовують всі три перелічені ви­ди вимірників, але грошовий вимірник є невід'ємним, обов'язко­вим, а ті явища і процеси, які не мають вартісної оцінки, не зна­ходять відображення в бухгалтерському обліку.

3.Завдання і функції бухгалтерського обліку.

Результати бухгалтерського обліку являють собою певним чином систематизовану інформацію, необхідну й достатню для управління окремими підприємствами, а також їх об'єднаннями, галузями і господарством країни в цілому. Завдання бухгалтерського обліку випливають із законів, за якими живе суспільство. Бухгалтерський облік у нашій країні пови-нен забезпечувати:

1. Збереження власності підприємств (великих і малих, держа­вних, спільних, колективних, приватних).

2. Доцільність та ефективність використання власності.

3. Контроль за виконанням планів та зобов'язань (договорів, контрактів).

4. Контроль за мірою праці та мірою споживання.

5. Зміцнення режиму економії ресурсів та господарського роз­рахунку.

6. Перехід до ринкових відносин та інтеграцію обліку в Украї­ні у світову систему обліку.

7. Якісною інформацією всі рівні управління.

Належним чином організований бухгалтерський облік вико­нує такі функції:

· спостереження за об'єктами обліку;

· документального відображення (реєстрації) виявлених гос­подарських явищ і процесів, стану і руху об'єктів обліку;

· збору, накопичення й обробки (групування та узагальнення) облікової інформації;

· зберігання і пошуку необхідної інформації;

· передачі інформації внутрішнім і зовнішнім користувачам. При цьому повинна бути забезпечена аналітичність облікової інформації - придатність її для подальшої обробки в процесі економічного аналізу господарської діяльності.

 

4.Предмет, об’єкти та метод бухгалтерського обліку.

Під предметом розуміють те, що наука вивчає. Оскільки призначенням бухгалтерського обліку є формування інформа­ції про господарську діяльність підприємства, то в широкому розумінні предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність, тобто діяльність, пов'язана з виробництвом, обмі­ном і споживанням матеріальних і нематеріальних ресурсів окремого суб'єкта господарювання, яка узагальнюється в гро­шовому вимірнику.

У вужчому розумінні предметом бухгалтерського обліку є ма­теріальні, трудові та фінансові ресурси суб'єкта господарювання га їхній рух у процесі господарської діяльності.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дає таке визначення: «Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зов­нішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень».

Предметом бухгалтерського обліку є:

• процеси виробництва, розподілу, обміну та невиробничого споживання суспільного продукту;

• активи, що закріплені за різними суб'єктами господарювання;

• капітал;

• зобов'язання;

• фінансово-господарські операції, що виникають у процесі функціонування підприємства.

Об'єкт - це предмет або явище, на яке спрямована певна дія.

Конкретними об'єктами бухгалтерського обліку є:

• господарські засоби (активи);

• джерела формування господарських засобів (пасиви);

• їх стан і рух;

• господарські процеси;

• фінансово-господарські операції.

Господарські засоби - це матеріальне та нематеріальне майно підприємства. Господарські засоби класифікують: за складом та розміщенням; за способом передання вартості (за функціональ­ною участю) в процесі діяльності.

За складом і розміщенням господарські засоби розподіля­ють на:

1. Засоби виробничої сфери, які складаються із:

а) засобів праці - будівлі, устаткування, транспортні засоби;

б) предметів праці - матеріали, напівфабрикати, паливо;

2. Засоби невиробничої сфери, що складаються із:

а) засобів праці - будівлі, устаткування, транспортні за­соби;

б) предметів праці — матеріали тощо;

3. Засоби сфери обігу, які складаються із:

а) предметів обігу: готова продукція, товари;

б) коштів: гроші готівкові й безготівкові;

в) коштів у розрахунках: покупці, підзвітні особи, аванси ви­дані, векселі отримані;

4. Засоби, що обслуговують обіг: торговельно-складські при­міщення, устаткування, інвентар.

За способом передання вартості (за функціональною участю) в процесі діяльності господарські засоби розподіляють на необорот­ні та оборотні. Необоротні засоби - це такі, що використову­ються підприємством більше року або одного операційного цик­лу, якщо він триваліший за рік.

Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запа­сів для провадження діяльності та одержанням коштів за реаліза­цію виготовленої продукції (наданих послуг).

До необоротних засобів належать основні засоби, нематері­альні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінан­сові інвестиції.

Оборотні засоби — це засоби, що використовуються підпри­ємством менше року або одного операційного циклу, якщо він триваліший за рік. До оборотних засобів належать: грошові кош­ти, короткострокові фінансові інвестиції, дебіторська заборго­ваність покупців (це заборгованість фізичних та юридичних осіб певному підприємству, а самі ці особи є його дебіторами), вироб­ничі запаси, готова продукція, товари.

Господарські засоби підприємства в бухгалтерському обліку називають активами підприємства.

Джерела формування господарських засобів розподіляють на дві групи:

- джерела власних засобів;

- джерела залучених (позикових) засобів.

До джерел власних засобів належать:

1) власний капітал;

2) забезпечення наступних витрат і платежів;

3) цільове фінансування.

Джерела власних засобів називають капіталом. До джерел залучених (позикових) засобів належать:

1) кредити банків;

2) кредиторська заборгованість (це заборгованість певного підприємства фізичним та юридичним особам, а самі ці особи є його кредиторами) постачальникам, працівникам, бюджету, ін­шим юридичним та фізичним особам.

Джерела залучених (позикових) засобів називають у бухгал­терському обліку зобов'язаннями підприємства. Залежно від тер­міну погашення (сплати) зобов'язання розподіляють на коротко­строкові, які мають бути сплачені протягом року, та довгостро­кові - повинні бути сплачені в строк, більший за рік.

Джерела власних засобів (капітал) і джерела залучених (пози­кових) засобів (зобов'язання) у бухгалтерському обліку назива­ють пасивами підприємства.

Загальна сума активів підприємства (його господарських засо­бів) має дорівнювати загальній сумі пасивів підприємства (дже­рел формування господарських засобів), оскільки кожен вид за­собів має відповідне джерело утворення.

Господарські процеси є фазами (стадіями) кругообігу госпо­дарських засобів (активів) підприємства під час здійснення гос­подарської діяльності. Вирізняють три господарські процеси:

1) процес постачання. Підприємство витрачає гроші на при­дбання предметів і засобів праці, необхідних для виробництва продукції. Об'єктом обліку в цьому разі є витрати на купівлю за­собів виробництва, обсяг придбання засобів виробництва, розра­хунки з постачальниками;

2) процес виробництва. Підприємство споживає предмети праці, засоби праці та живу працю робітників для створення продукції (робіт, послуг). Об'єктами бухгалтерського обліку в цьому процесі є витрати на виготовлення продукції, обсяг виго­товленої продукції;

3) процес реалізації (збуту). Підприємство продає готову продукцію споживачам і одержує грошові кошти. Результатом реалізації є дохід підприємства в грошовій формі. Процес збуту має забезпечувати відновлення та розширення виробництва. Об'єктами обліку в цьому разі є витрати на реалізацію продук­ції, обсяг реалізованої продукції, розрахунки з покупцями, фі­нансовий результат реалізації.

Під час кругообігу господарські засоби (активи) послідовно і разом з тим одночасно перебувають у трьох формах: засобів виробництва в процесі постачання, продуктів праці (готової продукції) в процесі виробництва та грошових коштів у проце­сі реалізації. Час перебування господарських засобів у кожній стадії кругообігу називають їх оборотністю. Прискорення оборотності є передумовою підвищення ефективності госпо­дарської діяльності. Господарські процеси складаються з господарських опера­цій. Господарська операція — це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства. Більшість господарських операцій спричинені вольовими діями людей, але деякі з них можуть відбуватися внаслідок дій природних сил (наприклад руйнування, спричи­нені стихійним лихом).

Кожна наукова дисципліна для вивчення свого предмета ви­користовує притаманну їй систему способів, прийомів, методик. Господарські процеси, які є предметом вивчення в бухгалтер­ському обліку, різні як за змістом, так і за формою. Засоби, якими володіють суб'єкти господарювання, та джерела їх формування також різноманітні й багаточисельні. Щоб здійснювати безперер­вне суцільне спостереження, а також контроль за станом і рухом усіх цих об'єктів, бухгалтерський облік користується специфіч­ними, лише йому притаманними способами та прийомами. Сукуп­ність цих способів і прийомів, організованих у науково обґрунто­вану систему, являє собою метод бухгалтерського обліку.

Елементами методу бухгалтерського обліку є: документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція, бухгалтерські рахунки, подвій­ний запис, бухгалтерський баланс і звітність. Документація – це спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку з метою здійснення суцільного й безперервного спостереження за ними. На кожну окрему господарську операцію складають матері­альний носій первинної облікової інформації певної форми та змісту - документ. У подальшому процесі обліку інформація, відображена в первинних документах, нагромаджується і певним чином обробляється у бухгалтерських регістрах. Проте не всі явища господарської діяльності можуть бути зафіксовані за допомогою документування. Мають місце природні втрати (усушка, утруска), неточності при одержанні та відпуску матеріальних цінностей, при розрахунках, помилки й похибки в обліку. Виявити незафіксовані документами явища дозволяє інвентаризація. Інвентаризація - це перевірка в натурі стану господарських засобів, витрат, розрахунків тощо. Документація та інвентаризація — це способи первинного спостереження за об'єктами бухгалтерського обліку, контролю за збереженням власності, за правильним зберіганням матеріаль­них цінностей, за законністю операцій, що відбуваються. Оскільки господарські операції й засоби надзвичайно різно­манітні, необхідна їх оцінка в єдиному вимірнику. Таким універ­сальним вимірником єгрошовий (вартісний) вимірник, який за­безпечує одержання зведених даних про всі об'єкти обліку - матеріальні засоби, процеси, явища та ін.

Оцінка - це спосіб вартісного вимірювання об'єктів бухгал­терського обліку. Для обгрунтованого управління господарськими процесами необхідним є ретельний і точний облік усіх витрат живої та уре­чевленої праці, що стосуються конкретних об'єктів обліку ви­трат, тобто визначення собівартості цих об'єктів.

Обчислення собівартості продукції (робіт, послуг) називає­ться калькуляцією. Отже, оцінка і калькуляція існують для вартісного вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. Відмінності в складі та функціях об'єктів бухгалтерського обліку викликають необхідність їх групування. Спостереження за ними ведуть за окремими групами, а в цих групах — за окре­мими видами, а далі — за номенклатурою, сортом або іншими ознаками. Аналогічному групуванню піддаються всі засоби, джерела за­собів, господарські процеси. Для групування об'єктів бухгалтерського обліку, для узагаль­нення даних, що містяться в носіях первинної інформації, засто­совують систему бухгалтерських рахунків. Рахунок — це спосіб економічного групування і поточного ві­дображення різноманітних об'єктів бухгалтерського обліку, спосіб контролю за станом і рухом засобів та джерел їх форму­вання, за господарськими процесами. За допомогою бухгалтерських рахунків відбувається: систематизація господарських операцій за їх економічним змістом в якісно однорідні групи; групування всіх операцій за ознакою належності (причет­ності) їх до певного об'єкта обліку; відображення наявності та руху засобів і джерел їх утво­рення у розрізі цих груп; поточний контроль за ходом господарських операцій, ста­ном засобів, джерел, розрахунків тощо. Всі господарські операції відображаються в системі рахунків способом подвійного запису. Суть подвійного запису полягає у взаємопов'язаному та взаємообумовленому відображенні обох явищ, викликаних госпо­дарською операцією, на бухгалтерських рахунках. Отже, бухгалтерські рахунки та подвійний запис призначені для поточного групування і відображення відомостей про об'єкти бухгалтерського обліку, з метою накопичення й систематизації даних, необхідних для визначення зведених показників і завер­шення всього облікового циклу. У процесі господарської діяльності широке коло об'єктів бухгалтерського обліку перебуває у постійному русі, змінюється їхній кількісний та якісний склад, кошти переходять з однієї форми до іншої. Тому виникає потреба систематичного огляду
засобів підприємства та джерел їх формування в узагальненому вигляді за певний період. Такий огляд досягається застосуванням способу балансового узагальнення. Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування й узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх складом і джерелами утворення (формування) у вартісному ви­разі на певну дату. Закони суспільного життя висувають потребу періодичного огляду результатів фінансово-господарської діяльності підприємств у масштабах галузей, регіонів і країни в цілому. Тому по всіх основних напрямках господарювання державою встановлено перелік звітних показників, за допомогою яких можна здійснювати такий огляд. Звітність — це система взаємопов’язаних, узагальнених, зве­дених показників про господарську діяльність підприємств за пе­вний період, організована за науково обгрунтованими методика­ми їх визначення. Таким чином, бухгалтерський баланс і звітність -це способи під­сумкового узагальнення даних бухгалтерського обліку, які інформацій­но забезпечують контроль за виконанням планів, ґрунтовний аналіз ре­зультатів господарювання за досить тривалий період і прогнозування. Всі перелічені елементи методу в практиці бухгалтерської діяльно­сті застосовуються у поєднанні, комплексно. При цьому їх застосу­вання відбувається у певній послідовності з переходом від поточного обліку до узагальнюючих показників балансу і звітності. Сукупність перелічених елементів і складає метод бухгалтер­ського обліку. Отже, метод бухгалтерського обліку - це науково обгрун­тована система способів і прийомів, яка забезпечує виконання функцій і завдань бухгалтерського обліку.

Контрольні запитання.

1.Сутність і особливості бухгалтерського обліку. 2.Мета й функції бухгалтерського обліку. 3.Завдання бухгалтерського обліку та вимоги до інформації, що її надає бухгалтерський облік. 4.Які вимірники застосовуються в обліку? 5.На яких принципах грунтується бухгалтерський облік в Україні? 6.Сутність і особливі риси фінансового та управлінського обліку. 7.Визначення предмета бухгалтерського обліку. 8.Основні об’єкти бухгалтерського обліку. 9.Що є методом бухгалтерського обліку? 10.Які існують елементи бухгалтерського обліку? Їх характеристика.

Завдання для самостійної роботи:

Види господарського обліку: зміст і взаємозв’язок. Сутність і призначення бухгалтерського обліку. Визначальні особливості бухгалтерського обліку. Сутність і призначення видів бухгалтерського обліку. Зміст принципів бухгалтерського обліку. Вимірники, що застосовуються в бухгалтерському обліку, їх призначення. Визначення предмету бухгалтерського обліку; визначення та коротка характеристика об’єктів бухгалтерського обліку. Сутність методу бухгалтерського обліку; коротка характеристика складових (елементів) методу бухгалтерського обліку. Сутність оцінки, її принципи. Основні види оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку. Сутність калькулювання в бухтал-терському обліку; завдання калькулювання.

 

Тести:

1.Об’єктами бухгалтерського обліку є:

а)запаси, основні засоби, витрати майбутніх періодів;

б)активи, пасиви, господарські процеси;

в)витрати, капітал, дебітори, кредитори:

2.Звітність- це:

а)Система взаємопов’язаних регістрів про діяльність підприємства;

б)Перелік взаємопов’язаних, узагальнених, зве­дених регістрів про господарську діяльність;

в ) Система взаємопов’язаних, узагальнених, зве­дених показників про господарську діяльність підприємств за пе­вний період;

3.Оцінка- це:

а) Спосіб натурального вимірювання об'єктів бухгал­терського обліку;

б)Спосіб вартісного вимірювання об'єктів бухгал­терського обліку;

в)Спосіб натурально-вартісного вимірювання об'єктів бухгал­терського обліку;

4. Види бухгалтерського обліку:

а)господарський та оперативно-технічний;

б)фінансовий та управлінський;

в)податковий та господарський:

5. Вимірник є невід'ємним, обов'язко­вим в бухгалтерському обліку:

а)натуральний;

б)трудовий;

в)вартісний:

6.Господарський об­лік - це:

а) Кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою контролю і управління ним;

б) Якісне відображення і кількісна характеристика процесу праці з метою контролю і управління;

в) Кількісне відображення і якісна характеристика процесу виробництва з метою приватизації та продажу об’єкта:

7.Основним видом господарського обліку є:

а) Фінансовий;

б)Оперативно-технічний;

в)Бухгалтерський:

 

8. Відкрита комплексна інформаційна система- це:

а)Статистичний облік;

б)Управлінський облік;

в)Фінансовий облік:

9.Елементами методубухгалтерського обліку є:

а) Реєстрація, опис, спостереження, перевірка, бухгалтерські форми, хронологічний запис, бухгалтерський звіт;

б)Документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція, бухгалтерські рахунки, подвій­ний запис, бухгалтерський баланс і звітність;

в) Кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою контролю і управління ним:

10.Види господарського обліку:

а)Фінансовий, управлінський, оперативний та ретроспективний;

б)Бухгалтерський, статистичний, оперативно-технічний та по­датковий;

в)Попередній, поточний, прогнозний та оперативний:

 

Практичне завдання.

Мета завдання – засвоїти класифікацію господарських засобів і їх групування у двох розрізах:

- за складом та розміщенням;

- за джерелами утворення.

Матеріальне забезпечення: - відомість групування господарських засобів за складом та розміщенням; - відомість групування господарських засобів за джерелами утворення. Методичні вказівки до виконання завдання. 1 вересня 200_року було створено АТП "Автосервіс" і для підготовки вступного бухгалтерського балансу проведено суцільну інвентаризацію (опис майна) його господарських засобів. Результати інвентаризації наведено в таблиці 1.1. На підставі даних таблиці 1.1 скласти дві відомості: Відомість групування господарських засобів за складом та розміщенням і Відомість групування господарських засобів за джерелами утворення. Підрахувати підсумки щодо груп засобів і джерел і загальний підсумок кожної відомості.