Бюджетне право
1. Поняття бюджету та його роль у виконанні функцій держави та органів місцевого самоврядування.
2. Бюджетне право.
3. Бюджетно-правові норми.
4. Бюджетно-правові відносини
5. Бюджетний устрій і бюджетна система України
6. Правове регулювання бюджетної класифікації та структури бюджетів
7. Бюджетна класифікація
Поняття бюджету та його роль у виконанні функцій держави та органів місцевого самоврядування.
Бюджет — це головний фінансово-плановий нормативний документ держави, який визначає більшість параметрів її розвитку як безпосередньо на бюджетний рік, так і на перспективу розвитку. Бюджет є невід'ємною ознакою держави, оскільки разом з податками забезпечує реалізацію суверенітету шляхом створення фінансової основи для діяльності держави. Саме тому бюджет є необхідним кожній державі для задоволення державних і суспільних потреб у грошових коштах. Згідно з Бюджетним кодексом (далі БК) України, бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [1]. Роль бюджету проявляється у тому, що він формує фінансову базу функціонування нашої держави і місцевих адміністративно-територіальних одиниць, виконаннями своїх завдань і функцій. Грошові кошті концентруються у бюджетах всіх рівнів з метою реалізації державної соціально-економічної політики, забезпечення належного рівня життя громадян, оборони і безпеки держави та ін. стратегічних напрямів. Наявність грошових коштів бюджетів створює можливість для маневрування державними ресурсами з метою вирівнювання розвитку як окремих галузей народного господарства, так і регіонів країни. Бюджет забезпечує вирішення державних завдань, найбільш важливих для країни на кожний конкретний період її розвитку.
Таким чином, сконцентрувавши у бюджетній системі частину національного доходу, держава має можливість спрямовувати грошові кошти на суворо цільове їх використання відповідно до вимог поточного моменту на економічні і соціальні програми, забезпечення безпеки і порядку в країні, обороноздатності.
Слово «бюджет» — англійського походження. Згідно з історичними даними, спочатку воно означало сумку, шкіряний мішок, що містив всі грошові документи і розрахунки по ним, і який подавав головний канцлер казначейства (міністр фінансів) Англії під час доповіді королеві про стан державної казни. Бюджет містив звіт про виконаний фінансовий рік і пропозиції на майбутній, що мало назву «відкриття бюджету».
Лише з кінця 18 ст. бюджетом став називатися і той документ, який містив розподіл доходів і видатків та затверджувався представницьким органом.
У науковій літературі бюджет розглядається у різних аспектах: 1) бюджет як економічна категорія; 2) бюджет з матеріальної точки зору; 3) бюджет як правова категорія; 4) бюджет як політичний інститут.
1) Бюджет як економічна категорія обумовлений тим, що виконання функцій держави об'єктивно потребує фінансових ресурсів. У даному аспекті бюджет представляє собою систему економічних відносин, виникнення і реалізація яких пов'язана з формуванням, розподілом та використанням бюджетних фондів різного рівня.
Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через низку функцій: розподільчу (регулюючу), контрольну, фіскальну. Зміст розподільчої функції бюджету характеризується процесами розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів не лише між різними рівнями влади, але й між різними підрозділами суспільного виробництва. Сфера дії розподільчої функції визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Зміст цієї функції реалізується у процесі формування дох од них джерел бюджету і їх використання для здійснення економічної політики держави.
Розподільча роль бюджету реалізується в його можливості змінювати галузеві і територіальні пропорції розвитку економіки, регулювати темпи розвитку окремих сфер і галузей з метою досягнення головних завдань і цілей фінансової політики.
Контрольна функція бюджету полягає міститься у тому, що бюджет об'єктивно через якісно-кількісні характеристики формування і використання фондів грошових коштів держави відображає економічні процеси, що відбуваються у структурних ланках національної економіки.
Фіскальна функція бюджету передбачає, з одного боку, забезпечення фінансовими ресурсами виконання державою своїх прямих управлінських, оборонних, зовнішньополітичних і соціальних завдань, тобто тих державних послуг, які на неї покладені. З іншого боку, необхідно створення умов для ефективного розміщення І використання всіх наявнихдержавних ресурсів і підтримання псиного рівня економічної активності [3].
2) 3 матеріальної точки зору бюджет представляє собою централізований грошовий фонд держави або органу місцевої влади, що формується на тому чи іншому рівні для забезпечення функцій відповідних органів державної або місцевої влади. Матеріальний зміст бюджету має складну організаційну структуру і знаходиться у постійній динаміці: змінюється обсяг акумульованих грошових коштів, види доходів і видатків. Проте такого фонду у повному обсязі не існує, оскільки отримувані надходження грошових кошті до бюджету постійно спрямовуються на покриття передбачених видатків. Це пов'язано з тим, що у бюджеті постійно змінюється обсяг коштів, які у ньому концентруються. На практиці грошова сума доходів і видатків, що первинно визначена у бюджеті, ніколи у цілісному вигляді не існує, оскільки одразу після надходження грошових коштів до відповіднихбюджетів вони використовуються для фінансування певних передбачених законодавством потреб.
3 ) Бюджет якправова категорія є планом формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, який затверджується відповідними представницькими органами державної або місцевої влади.
Бюджет у правовому аспекті є головним універсальним фінансовим планом порівняно з іншими фінансовими планами. Відносно інших фінансових планів (кошторисів, розписів доходів і видатків, кредитних планів, касових планів тощо) бюджет є координуючим. Державний бюджет України затверджується у формі прийняття Верховною Радою України спеціального закону, який фактично є фінансовою конституцією держави на рік. Місцеві бюджети затверджуються у формі рішень місцевих представницьких органів.
Як основний фінансовий план бюджет характеризується універсальністю і координацією. Універсальність бюджету як фінансового акту проявляється у аспекті охоплення ним, як ніяким іншим фінансовим планом, практично всіх галузей і сфер економічного і соціального розвитку. Координуюча роль бюджету проявляється через взаємозв'язок показників бюджету з показниками інших фінансових планів [4].
4) У політичному аспекті бюджет є політичним інститутом у зв'язку з тим, що по-перше, державний бюджет має політичне значення, затверджується законодавчим органом державної влади (місцеві — відповідно, представницькими органами місцевої влади); по-друге, бюджет виражається безпосередньо у бюджетній політиці держави
Бюджетна політика — це цілеспрямована діяльність держави у фінансово-бюджетній сфері. У вітчизняній фінансовій науці немає однозначного визначення сутності бюджетної політики. Відсутність однозначності в цьому питанні не сприяє повноцінному використанню бюджетної політики як інструменту державного впливу та врегулювання соціально-економічного розвитку країни. На практиці бюджетна політика досить часто розглядається, як політика визначення видатків бюджету, що є недостатньо. Не зменшуючи важливості політики державних видатків і видатків бюджету, зокрема, не можна погодитися із таким підходом. Бюджетна політика за своїм змістом і призначенням має передбачати регулювання фінансово-економічних відносин насамперед у частині мобілізації податків, зборів та обов'язкових платежів доходів і формування бюджету з метою забезпечення виконання державних зобов'язань і здійснення для цього належних бюджетних видатків. Це сутність та основна мета бюджетної політики в процесі розвитку національної економіки та випереджаючого (порівняно з валовим внутрішнім продуктом (далі — ВВП) зростання державного фонду фінансових ресурсів.
Реальний процес прийняття бюджетних рішень і здійснення суспільного вибору базується на голосуванні у парламенті за правилом більшості, оскільки цей спосіб, реалізуючі взаємні вигоди шляхом публічних компромісів, для суспільства є дешевшим, ніж досягнення консенсусу з усіма політичними силами з кожного окремого питання. Прийняття ефективного, реального і збалансованого бюджету через політичні процедури парламентських дебатів — складний процес, обумовлений можливостями блокування тих чи інших рішень лобістськими силами або надмірними трансакційними затратами. Бюджетна сфера поєднує фінансові та політичні процеси — це визнають теоретики та постійно підтверджує практика парламентської діяльності усіх країн світу щодо бюджетних пріоритетів, визначення яких відбувається в постійному протистоянні політичних сил та інтересів при здійсненні суспільного вибору.
Суспільно-економічна стабільність та фінансова безпека держави залежать від дієвості і прогресивності бюджетної політики, реальності та сталого зростання доходів бюджету. Бюджет є віддзеркаленням бюджетної політики, її спрямованості на соціально-економічний розвиток суспільства. Ефективність та виваженість бюджетної політики е визначальним чинником фінансової стабільності у суспільстві.
Держава повинна проводити таку бюджетну політику, яка б оптимально поєднувала інтереси суспільства, самої держави, окремих територій, підприємств і громадян. Бюджетна політика в Україні в сучасних умовах має бути передбачуваною та скерованою на виконання чітких і конкретних державних зобов'язань, що забезпечить належність, ефективність та результативність її проведення. Узагальнюючи викладене вище, бюджет — це регламентований законом (державний) або рішенням органів місцевого самоврядування (місцевий) план формування, розподілу і використання централізованого фонду коштів, необхідних для забезпечення виконання завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено ч. 1 ст. З БК України. Такими особливими обставинами є:
1) введення воєнного стану;
2)оголошення надзвичайного стану в Україні.
