Досвід багаторічних обстежень в процесі професійної діяльності різних професій ДСНС України дозволив визначити основні принципи професійно-психологічного відбору та їх практичного застосування, серед яких найбільш важливими слід вважати принципи обґрунтованості, комплексності, динамічності, активності, практичності та принцип групування спеціальностей.
Головним теоретичним положенням принципів відбору є те, що сукупність якостей і властивостей людини, які складають структуру особистості, є поєднанням вроджених і набутих ознак. Ступінь їх виразності зумовлює успішність виконання професійної діяльності.
Обґрунтованість – один з головних принципів, від результатів якого залежить результативність профвідбору. Організаційно-методичні заходи профвідбору повинні бути обґрунтованими у всіх їх елементах, і перш за все повинна бути обґрунтована сама необхідність застосування профвідбору, його мета і задачі.
Після обґрунтування мети і задач відбору обґрунтовуються професійні вимоги до кандидатів, а також система методів та методик професійно-психологічного відбору для окремих спеціальностей.
Комплексність відбору означає, що при винесенні висновку про професійну відповідність необхідно враховувати дані стану здоров’я та фізичного розвитку, соціально-психологічні якості, рівень знань, умінь та навичок, психофізіологічні властивості та професійні здібності. Вони можуть дати додаткову інформацію про ступінь здібностей (за результатами попереднього навчання), про особливості деяких властивостей індивідуума (за результатами аналізу громадської активності та соціально-психологічного статусу), про деякі психофізіологічні особливості вищої нервової діяльності, у тому числі високо генетично обумовлені властивості основних нервових процесів, рухової активності і т.п. (за результатами медичного та психофізіологічного обстеження). Цим досягається загальна оцінка особистості людини з урахуванням всієї її складності індивідуальних особливостей.
Динамічність профвідбору передбачає комплексну послідовність і повторність обстеження кандидатів, що забезпечує поступове накопичення інформації та отримання нових даних про властивості, можливості і здібності людини. Говорячи про принцип динамічності, інколи використовують термін пролонгованого відбору. Накопичення інформації та отримання нової про одну і ту ж особу необхідне, з однієї сторони, для уточнення прогнозу успішності навчання професійної діяльності спеціалістів, з другої – для з’ясування питання про розподіл спеціалістів за спеціальностями, призначенні на нові посади тощо.
Реалізація даного принципу повинна проводитись шляхом періодичного обстеження кандидатів і спеціалістів, збирання відомостей про особистісні властивості, які проявляються в різних життєвих та професійних ситуаціях, на різних етапах навчання та професійної діяльності.
Результати обстеження можуть бути використанні при винесенні висновку про доцільність подальшого удосконалення та поглиблення знань у вибраній професії.
Активність відбору характеризується доцільністю використання результатів обстеження не лише для з’ясування питання прогнозування професійної придатності кандидата, набуття навичок конкретної спеціальності та придатності конкретній спеціальності, але і для цілеспрямованого процесу виховання, розробки психологічно обґрунтованих програм підготовки і навчання, регламентації професійного навантаження, оптимізації режимів тренувань, удосконалення навчально-тренувальних заходів; для впровадження неспецифічних засобів підвищення стійкості психофізіологічних функцій людини (фізичних, фармакологічних) і підтримання їх на оптимальному рівні; для виявлення необхідних змін, пристосувань конструкції техніки, з якою взаємодія людина, до її психофізіологічних можливостей та ін.
Практичність профвідбору передбачає обґрунтування, розробку та здійснення такого комплексу заходів з прогнозування професійної придатності, який би був виправданий у відношенні матеріальних та фінансових витрат на апаратуру та підготовку спеціалістів і супроводжувався б позитивним соціальним результатом.
Практичність відбору характеризується також оптимальними строками обстеження та часом, необхідним для винесення відповідних висновків.
Принцип групування спеціальностей передбачає розробку комплексів методик психодіагностичного обстеження не для кожної спеціальності окремо, кількість яких досягла декількох десятків тисяч, а для груп споріднених спеціальностей. Такі групи повинні бути достатньо однорідні як за вимогами, які пред’являються до даної професії, так і за психофізіологічною сутністю (таке групування може бути створене для фахівців пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів тощо.)
Цей принцип дозволяє зробити професійно-психологічний відбір економічно виправданим, так як розробка методик для кожної спеціальності потребує неабиякого часу та чисельних матеріальних витрат.
Розглянуті принципи є загальними і основними в системі профвідбору. Однак, поряд з ними науковці виділяють і інші, у тому числі: принципи системного, особистісного та діяльністного підходів.
Принцип системного підходу, ґрунтується на вивчені особливостей розвитку і взаємозв’язку різних професійно значущих психологічних якостей особистості, взаємного впливу на них характеристик об’єкта і змісту діяльності.
Принцип особистісного підходу, передбачає всебічне вивчення динамічної функціональної структури особистості за результатами психологічного обстеження.
Принцип діяльнісного підходу, враховуєступінь відповідності структури конкретної особистості вимогам професії й особливість розвитку особистості в різних умовах діяльності.
