Тема роботи: Етапи виконання складального креслення
Мета роботи:
- студент повинен знати вимоги до виконання складального креслення;
- студент повинен набути навички виконувати складальне креслення.
Обладнання: креслярський стіл з пристроєм, креслярські інструменти, деталі, вимірювальний інструмент.
Теоретичні відомості
Складальне креслення —документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю.
Конструкцію складальної одиниці утворюють деталі, з яких вона складається, а також з'єднання цих деталей. Виконання креслень складальної одиниці ґрунтується на розумінні й призначенні складальної одиниці, її структури та її конструкції, форм зв'язку між деталями, конструкцій деталей тощо.
Рисунок1 
Згідно з ГОСТ 2.109-73, складальне креслення містить:
а) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення та взаємний зв'язок окремих його частин;
б) розміри та інші параметри і вимоги, які виконують і контролюють під час складання виробу, вказівки про спосіб з'єднання частин виробу;
в) номери позицій складових частин виробу;
г) основні характеристики виробу;
д) габаритні, встановлювальні, приєднувальні, а також довідкові розміри.
Для виконання складального креслення виробу з натури слід дотримуватися такої послідовності:
а) вибирають потрібну й достатню кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів), які розкривають конструкцію виробу на складальному кресленні;
б) залежно від складності виробу та його габаритних розмірів визначають масштаб креслення й обирають формат паперу відповідно до ГОСТ 2.301-68. Наносять рамку і виділяють місце для основного напису. Над основним написом залишають місце шириною 185мм для розміщення текстової частини у вигляді технічних вимог і технічної характеристики.
Якщо на кресленні наводяться тільки технічні вимоги, то заголовок над ними не пишеться. Заголовки пишуться (але не підкреслюються) тільки у випадку, коли на кресленні проводяться технічні вимоги і технічна характеристика.
Технічні вимоги записують пунктами з наскрізною нумерацією (кожний з яких починається з нового рядка), групуючи їх по можливості в наступній послідовності:
- вимоги, які застосовують до матеріалу, заготовки і ін.;
- розміри, граничні відхилення розмірів, форми, взаємного розташування, маси і ін.;
- вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх покриття;
- розміри зазорів;
- інші вимоги до якості виробів, наприклад безшумність, вібростійкість;
- умови і методи випробування;
- вказівки про маркування і клеймування;
- правила транспортування і зберігання.
В технічній характеристиці вказують продуктивність апарату, частота обертання, потужність двигуна і ін.
в) проводять осі симетрії й намічають габаритні прямокутники для розміщення окремих зображень;
г) наносять контур основної деталі виробу, причому побудову бажано вести одночасно на всіх намічених зображеннях; разом з виглядом деталі виконують і потрібні її розрізи;
д) інші деталі креслять приблизно в тій самій послідовності, в якій їх приєднують; на складальному кресленні виконують розрізи, перерізи, виносні елементи і т. ін.;
е) перевіряють зроблене креслення, обводять лінії видимого і невидимого контурів, заштриховують розрізи та перерізи;
є) проводять виносні та розмірні лінії, проставляють розмірні числа;
ж) заповнюють основний напис;
з) на окремому аркуші (аркушах) виконують специфікацію виробу;
і) наносять позиції деталей виробу на креслення.
Кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів) залежить від складності конструкції і має бути мінімальна, але достатня для повного уявлення про будову виробу. Навчальне складальне креслення найчастіше виконують у двох або трьох основних зображеннях, застосовуючи місцеві й додаткові вигляди, прості, складні та місцеві розрізи, перерізи тощо.
Деякі особливості викреслювання складальних креслень
1. Місця стику суміжних деталей викреслюють однією лінією (товщина ліній не подвоюється). Зазор між деталями до 2 мм у масштабі креслення рекомендується не показувати.
2. На складальних кресленнях з метою спрощення допускається не показувати:
а) фаски, галтелі, проточки, накатки, насічки та інші дрібні елементи;
б) кришки, маховики і т. ін., якщо треба показати закриті ними складові частини виробу. У цьому випадку відповідне зображення має супроводжуватись написом, наприклад: Кришка поз. 5 не показана, Маховик поз. З знятий;
в) видимі складові частини виробів або їх елементи, розташовані за пружиною.
3. Рухомі деталі, які займають в експлуатаційних умовах у виробах різні положення і спрягаються з нерухомими деталями, зображуються в крайніх положеннях штрихпунктирною лінією з двома точками.
4. Такі деталі, як болти, гвинти, шпонки, штифти, заклепки, шпинделі, рукоятки, вали суцільні, у поздовжньому розрізі на збірних кресленнях зображуються нерозсіченими і відповідно незаштрихованими.
5. На всіх розрізах і перерізах складальних креслень виробів, для одних і тих же деталей, при нанесенні графічних позначень матеріалів для металів і твердих сплавів, штриховка має бути спрямована в один і той же бік.
6. На стику поверхонь двох деталей, що дотикаються, нахил лінії штриховки слід вибирати для однієї деталі — праворуч, для другої — ліворуч.
Перерізи, ширина яких на рисунку становить менше 2 мм, допускається зачорнювати.
