Відкритий урок як засіб виховання дітей

Доброго дня, шановні гості! Вітаємо вас в ЦДЮТ Дніпровського району. Зразковий художній колектив ансамбль народного танцю «Дніпряночка».

Зразковий ансамбль народного танцю "Дніпряночка" заснований у 1990 році Лашутіною Іриною Петрівною. 20 серпня 1996 року ансамбль танцю "Дніпряночка" отримав почесне звання "Зразковий художній колектив". Різноманітний репертуар колективу, чисельність вихованців дали змогу у 1999, 2005 та 2010 роках підтвердити звання "Зразковий художній колектив".

З 2009 року художнім керівником ансамблю є Балджи Олена Олександрівна.

В колективі займаються близько 150 дітей віком від 5 до 18 років, які мріють оволодіти мистецтвом хореографії, виразити себе через танець.

Унікальним є досвід роботи з батьківською радою, яка бере найактивнішу участь у житті ансамблю, повністю поділяючи проблеми, розуміючи та підтримуючи педагогів.

Наші викладачі:

1. Кійко Катерина Олександрівна – керівник гуртка (керівник молодшого складу)

2. Кислун Станіслав Олександрович – керівник гуртка, балетмейстер

3. Балджи Олена Олександрівна – керівник гуртка (художній керівник ансамблю)

Акомпаніатори:

4. Сенченко Ніна Ігорівна

5. Гарбуз Христина Степанівна

6. Балджи Юрій Анатолійович

 

Тема нашого майстер-классу «Розвиток виконавської майстерності у дитячому хореографічному колективі».

За програмою ансамблю, яка була оновлена до підтвердження звання «Зразковий художній колектив» у 2010 році.

Розвиток виконавської майстерності у дитячому хореографічному колективі включає в себе набуття правильних танцювальних навичок, розвиток яскравої віртуозної техніки, музичності, художньо-естетичного смаку дітей, творчої активності, індивідуальності; виховує такі необхідні якості як воля, вміння долати труднощі, дисципліна, колективізм та відповідальність!

Виконавська майстерність вихованців ансамблю «Дніпряночка» спочатку формується на основі виконавської манери вчителя. Але потім, з появою впев­неності у власних силах і самостійності дій, учень набуває власного стилю виконання, та індивідуального підходу до творчої роботи у навчальному процесі

Вихід Дітей. Уклін.

1. Port de bras в українському характері

2. Музично-ритмічна вправа основного рівня в російському характері

3. Технічний фрагмент з танцювальної композиції «Шароварки»

4. Танцювалні комбінації в українському характері

Молодший склад уходить.

Вищий рівень

1. Дівоча комбінація в просуванні №1 в російському характері.

2. Чоловіча комбінація в просуванні в російському характері.

3. Дівоча комбінація в просуванні №2 в російському характері.

4. Музично-ритмічна комбінація з танцювальної композиції «Воєнна сюїта» (дівчата)

5. Музично-ритмічна комбінація з бубнами в українському характері.

Оберти

1. Комбінація в російському характері

2. Комбінація в білоруському характері

3. Російський біг по колу

4. Tour de force

6. Чоловіча хлопушка в циганському характері

7. Технічний фрагмент з «Воєнної сюїти»

8. Танцювальна комбінація в угорському характері «Пантазоо»

9. Музично-ритмічний фрагмент з танцю «Казача доля»

10. Технічні вправи в українському характері «Гопак»

11. Уклін.

 

 

Висновки

У кожної неповної сім'ї - своя історія. Така сім'я виникає у зв'язку з вдівство батька, з розлученням, а також з позашлюбним народженням дитини.

Як не трагічно освіта неповної сім'ї у зв'язку з ранньою смертю одного з батьків, її виховна атмосфера вважається більш сприятливою порівняно з попередніми варіантами. Особливо якщо зберігаються колишні родинні зв'язки, які забезпечують дітям емоційну підтримку і компенсують дефіцит спілкування, а залишився батько користується повагою і допомогою рідних і близьких.

Багатовіковою історією людства доведено, що хореографія є одним із засобів гармонійного розвитку особистості. Теоретичний аналіз науково-методичних джерел засвідчив, що основою хореографічної діяльності є танець, специфічну особливість якого становлять два компоненти: духовно-культурний та фізичний. Функціональні можливості танцю дають змогу залучати до хореографічної діяльності всі вікові категорії людей залежно від їх інтересів, фізичних можливостей, мети та завдань навчання.
Елементи хореографічного мистецтва як складові входили до багатьох педагогічних систем. Водночас важливим компонентом розвитку духовної культури нації є вивчення її традицій, що відбувається на різних рівнях, одним з яких є народний танець. Викладання народного танцю на уроках хореографії сприяє всебічному розвитку можливостей дитини. Танцювальні дії, основу яких складають уміння та навички, формуються поетапно: ознайомлення з рухом, навчання його виконанню, удосконалення навички у творчому виконанні танцювального руху.

Засобами народного танцю можна формувати хореографічне уміння дитини, що полягає у здатності дитини виконувати танцювальний рух за умови зосередження уваги на образно-змістовній, технічній та музичній деталях ще не засвоєної дії.

Перш ніж розпочати з дітьми заняття народним танцем необхідно обов’язково визначити індивідуальні відмінності у фізичному розвитку, для чого застосовують оцінку анатомо-фізіологічних даних (пропорції тіла, особливості постави, виворітність, форма підйому, танцювальний крок, гнучкість) та рухової координації. На основі оцінки комплексу показників готовності дітей до занять хореографією визначається зміст навчання, складність рухів з народного танцю, здійснюється його індивідуальне диференціювання. Хореографічний матеріал застосовується не тільки з урахуванням ступеня складності, але і його значущості (усвідомлення образної природи танцювальних рухів, оволодіння виражальними засобами хореографії, розвиток творчої імпровізації).

Жанрова різноманітність народних танців, а отже, насиченість різними рухами, відмінна динамічність розгортання сюжету танцю призводить до розвитку як фізичних здібностей дітей, так і утримання уваги до народного нанцю.

Художня сутність обрядового українського танцю полягає у творчо-образному розкритті змісту музичного твору (драматургії й образів) у специфічних засобах танцювальної виразності, своєрідній музично-пластичній поведінці виконавця, громадянській культурі. Завдяки поєднанню багатьох компонентів виховного процесу – фізичного, духовного, естетичного, народний танець стає важливим джерелом розвитку дітей, вдосконалення рівня їх свідомості та можливостей і тому обов’язково повинен застосовуватись у навчальному процесі на уроках хореографії.

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Конституція / Основний закон / України. — К.,1997.

2. Національна доктрина розвитку освіти. - К., 2001.

3. Закон України "Про освіту". — К.,1996.

4. Закон України "Про загальну середню освіту" // Освіта України. - 1999 -12 серпня.

5. Концепція безперервної системи національного виховання. — К.,1994.

6. Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі. —К.,1991.

7. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи. — К.,2000.

8. Концепція школи нової генерації — української національної школи-родини. - К.,1994.

9. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. — 2000. — №3.

10. Орієнтовна регіональна програма національного виховання учнівської молоді. — Рівне, 1994..

11. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.—К.,2001.

Навчальні посібники з педагогіки (12-24)

12. Вікова та педагогічна психологія / За ред. А.Б. Петровського. — К.,1973.

13. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. — К.,1995.

14. Зязюн І.М. Основи педагогічної майстерності. — К., 1989.

15. Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К.,1973.

16. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. — М.,1984.

17. Константинов НА., Медынский Е.Н., Шабаева М.Ф. История педагогики.—М., 1967.

18. Максим'юк СП. Курс лекцій з педагогіки.— Рівне, 2002.

19. Педагогика / За ред. Ю.Н. Бабанского. — М.,1988

20. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. — К.,1986.

21. Богород А. Український народний танець в писемних джерелах / А.Богород // Дивослово. – 1997. – №7. – С. 11-17.
22. Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю / К. Василенко. - К.: Мистецтво, 1996. - 496 с.
23. Василенко К. Український танець. / К. Василенко. – К., 1997. – 282 с.
24. Верховинець В. Теорія українського народного танцю. / В. Верховинець – К.: Музична Україна, 1990. – 150 с.
25. Горленко В. Перша етнографічна програма на Україні. // Народна творчість та етнографія, 1964. – №3. – С. 46-51.