| Абсолютні синоніми – це | Стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо | Синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі | Їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища: вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто) | Слова, тотожні за значенням й стилістичним забарвленням: градусник – термометр |
| Антоніми вжито в прислів’ї: | *добро далеко розходиться, а зло ще далі; | не говори, що знаєш, але знай, що говориш; | птицю знати по пір’ю, а чоловіка по бесіді; | коли хочеш щось сказати – перш подумай. |
| Виберіть рядок, у якому слова становлять синонімічний ряд: | *дорога, тракт, шосе, проспект, автострада; | сеанс, сет, тайм, гейм, період, партія, рада; | кінець, фінал, фініш, епілог, полілог; | картуз, кашкет, кеппі, бриль, капелюх, боа. |
| Виберіть слова, які функціонують в офіційно-діловому стилі: | *недорого | за безцінь | ні по чому | задарма |
| Виберіть слова/мовні звороти, які використовують у текстах офіційно-ділового стилю | п’яний | *у нетверезому стані | п’яничка | п’янюга |
| Виберіть слова/мовні звороти, які використовують у текстах офіційно-ділового стилю: | «під мухою» | *під дією алкоголю | п’яничка | п’яний |
| Виберіть слова/мовні звороти, які використовують у текстах офіційно-ділового стилю: | *у стані алкогольного сп’яніння | п’яничка | п’яний | п’янюга |
| Виберіть форму на позначення осіб за місцем проживання, характерну для документів: | сільчани | сельці | *усі форми неправильні | селяни |
| До слів якого рядка не можна дібрати синонімів? | *коза, клен, підмет, метр, *Вінниця | милий, іти, достиглий, гора, багатий | дотепний, поле, крик, їжа, думати | горіти, гострий, короткий, сум, волосся |
| Емоційно забарвлені синоніми | стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо | синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі | *їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи й колективу до явища: вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто) | слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: градусник – термометр |
| Значення «місце помешкання людей чи місцезнаходження установи» має (мають) слово (слова) | *адреса | адрес | адреса та адрес | адресат |
| Значення «створений самостійно, без наслідування відомих зразків» має прикметник | неординарний | *усі слова не є носіями вказаного значення | індивідуальний | персональний |
| Значення «який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів» має прикметник | суспільний | *громадський | громадянський | соціальний |
| Контекстуальні синоніми | стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо | синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі | їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища: вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто) | *слова, які зближуються своїми значеннями й вступають в синонімічні зв’язки лише в умовах певного контексту |
| Крім звичайних термінів існують: | терміни-дублети | терміни-неологізми (нові або маловідомі) | *терміни-дублети і терміни-неологізми | міжмовні терміни |
| Назвіть причини запозичення термінів: | запозичання терміна разом з новим поняттям | паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах | пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно існують запозичені і власні терміни | *усі варіанти відповідей вірні |
| Омографи – це | різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово) | різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби і греби, сонце – сон це | *різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри й горú | слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент |
| Омофони – це | різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово) | *різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби й греби, сонце й сон це | різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú | слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент |
| Опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі – це: | термінологія | *терміносистема | номенклатурні назви | загальновживана лексика |
| Пароніми – це | різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово) | *різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби – греби, сонце – сон це | різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú | слова, які подібні за структурою й вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент |
| Підмножина термінів, яка відображає поняття, й утворились й функціонують у кожній галузі стихійно – це: | *термінологія | терміносистема | номенклатурні назви | загальновживана лексика |
| Позначте вимоги, які висуваються до слів-термінів: | відсутність синонімів | інтернаціональний характер | стислість | *усі варіанти відповідей правильні |
| Позначте речення, у якому вжито контекстуальні синоніми: | *Клята гонитва за багатством навчила їх не берегти ні себе, ні дітей своїх, ні худобу, ні слова, яке, де треба й не треба, хитрувало, криводушничало і прибіднювалось (М. Стельмах); | Гивині батьки хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні (М. Стельмах); | Край товстоного дворянського столу не то висипався, не то куняв низькорослий колишній підписар (М. Стельмах); | Поки я так розмірковував над особливостями жанрів, у хаті все світлішало і світлішало (М. Стельмах). |
| Позначте речення, у якому вжито понятійно-стилістичні синоніми: | У небі вітер кучерявий колише теплую блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (М. Рильський); | *І од усього я не втримався, щоб не засміятись. «Ти чого, шибенику, регочеш?» – несподівано обізвався збоку дядько Микола (М. Стельмах); | Тому я й досі люблю ту пору, коли и півні своїми крилами проганяють темінь і нечисту силу, а співом починають новий день (М. Стельмах); | Та кулаком здоровим, дужим бив в свої широкі груди (С. Олійник). |
| Позначте речення, у якому є запозичене слово | Що минуло, те вже не вернеться | І радості нестерпна сила в очах у кожного горіла, у серці в кожного цвіла | *Тільки від порога рідної мови ти можеш виходити на широкі магістралі світу | Місяць піднявся вгору, поменшав і став жовтогарячий |
| Позначте рядок словосполучень, у кожному з яких є слово, ужите в переносному значенні: | стіна дощу, лісове джерело; | пташине крило, залізничний вузол; | лагідний голос, черства душа; | *море вражень, операційне поле; |
| Позначте рядок у якому всі слова власне українські | вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь | *праска, ганчірка, квітка, громада, січкарня | сокира, телевізор, хата, рука, шапка | воля, телефон, каса, дім, готель |
| Позначте рядок у якому всі слова власне українські | урожай, хлопець, локаут, самоповага, зерно | *непослух, сузір’я, суцвіття, лоскіт, рушник | ракета, співчуття, пір’їнка, самоскид, блискавка | озеро, таємниця, гідність, крило, вітряк |
| Позначте рядок у якому всі слова запозичені | денді, гай, гурт, шарф, зона | *дебют, вахта, декада, декларація, номер | плаття, коса, буряк, совість, воля | шоу, один, брат, фауна, залп |
| Позначте рядок у якому всі слова запозичені | сніг, казка, день, лебеді, капуста | патерик, агент, охоронець, дилетант, дія | *оазис, паштет, манто, кабальєро, блок | недоладність, спека, нонсенс, акція, аматор |
| Позначте рядок, у якому всі синоніми є абсолютними: | *буква, літера, графема | керувати, правити, управляти | спокійний, урівноважений, витриманий | метелиця, снігопад, завірюха |
| Позначте рядок, у якому всі синоніми є абсолютними: | відомий, визначний, видний | *пейзаж, краєвид, ландшафт | відомий, видатний, знаменитий | говорити, казати, мовити |
| Позначте рядок, у якому всі синоніми є абсолютними: | *чорногуз, бусол, лелека | щирий, відвертий, прямий | труд, робота, праця | керівник, голова, розпорядник |
| Позначте рядок, у якому всі синоніми є семантичними: | *бажання, жадоба, жага | обличчя, лице, фізіономія | кмітливий, талановитий, метикуватий | іти, крокувати, шкандибати |
| Позначте рядок, у якому всі синоніми є семантичними: | походжати, ступати, простувати | керувати, правити, управляти | старий, сивий, древній | *хата, дім, будинок |
| Позначте рядок, у якому всі слова є багатозначними: | олень, леопард, дельфін | долото, лопата, торба | січень, лютий, понеділок | *стіна, голова, шлях, зуб |
| Позначте рядок, у якому всі слова є однозначним:. | жалісний, комахи, серце, доля | сонце, місяць, радість, життя | віхола, рослина, любов, ніжність | *кінотеатр, ентомолог, суфікс, математик |
| Позначте рядок, у якому правильно дібрано синоніми до прикметника «сміливий»: | *відважний, хоробрий, безстрашний | відважний, кмітливий, хоробрий | кмітливий, безстрашний, хоробрий | дужий, відважний, відчайдушний |
| Позначте спосіб словотворення, який є найпродуктивнішим для творення термінів: | префіксальний | суфіксальний | словоскладання | *абревіація |
| Семантичні (ідеографічні, понятійні) синоніми – це | *стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками й обсягом семантики: безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо | синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі | їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища: вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто) | слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: градусник – термометр |
| Синоніми – це | *слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами | слова з протилежним значенням | слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент | слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі |
| Слова жебрак і бідняк є: | семантично тотожними | *різними за семантикою | контекстуальними синонімами | залежить від сфери спілкування |
| Слова імпозантний та промовистий є: | *семантично тотожними | різними за семантикою | залежить від контексту | залежить від ситуації спілкування |
| Слова реклама та рекламація є: | семантично тотожними | *різними за семантикою | контекстуальними синонімами | залежить від сфери спілкування |
| Слова спудей та студент є: | *семантично тотожними | різними за семантикою | залежить від контексту | залежить від ситуації спілкування |
| Слова талан і талант є: | семантично тотожними | *різними за семантикою | залежить від контексту | залежить від ситуації спілкування |
| Слова, які у різних мовах звучать подібно чи однаково, але мають різне значення, називаються | омофони | омоформи | омографи | *міжмовні омоніми |
| Слово «голова» вжито в переносному значенні в рядку: | *хліб – усьому голова | схилити голову | болить голова | голова без розуму |
| Слово «засміятися» вжито в прямому значенні в рядку: | засміявся день | засміялося сонце | *засміялася дитина | засміялася весна |
| Слово «легкий» ужито в переносному значенні в рядку: | *легкий вірш | легкий пух | легкий стіл | легкий вантаж |
| Слово «стіл» ужито в прямому значенні в рядку: | стіл без ніжки | *молочний стіл | письмовий стіл | стіл директора школи |
| Слово «чорний» ужито в переносному значенні в рядку: | чорне море | чорне кашне | *чорний смуток | чорний кіт |
| Слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань – це: | *термін | професіоналізм | неологізм | архаїзм |
| Слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття – це: | *термін | професіоналізм | номенклатурна назва | діалектизм |
| Стилістичні синоніми – це | стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо | *синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово й слово, що вживається у певному стилі | їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища: вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто) | слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: градусник – термометр |
| Сукупність термінів певної мови або певної галузі – це: | терміносистема | *термінологія | термінознавство | термінотворення |
| Терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях – це: | *міжгалузеві терміни | загальнонаукові терміни | загальновживані терміни | вузькогалузеві терміни |
| У реченні «Львів був… Данилом Галицьким» пропущене слово: | побудований | *заснований | оснований | зведений |
| У яких словниках слова розташовані за групами, які виділяють на основі спільних значень, тем? | інверсійних | *ідеографічних | асоціативних | етимологічних |
| У якому рядку всі виділені слова вжито в переносному значенні? | *гостре питання, голова колони, золота людина | золотий браслет, солодка вода, молочний стіл | срібна сльоза, червона калина, красна дівчина | гіркі сльози, колесо фортуни, привітна оселя |
| У якому рядку всі виділені слова вжито в прямому значенні? | *СМІЮТЬСЯ діти, ВИСОКЕ дерево, ГІРКИЙ перець; | ГІРКА правда, ДОБРА душа, ТЕПЛИЙ погляд; | ВЕСЕЛКОВИЙ настрій, СМІЄТЬСЯ сонце, КОЛЮЧИЙ сніг; | ВИСОКІ почуття, ЗАМКНУТА людина, СОЛОДКІ вуста. |
| Уживаються практично в усіх галузевих термінологіях: | міжгалузеві терміни | *загальнонаукові терміни | загальновживані терміни | вузькогалузеві терміни |
| Укажіть ознаки термінів: | системність | наявність значення | стилістична нейтральність | *усі варіанти відповідей вірні |
| Укажіть прислів’я, до складу якого входять антоніми: | *готуй літом сани, а зимою – воза | як спить, то не їсть, а як їсть – не дрімає | як їв – то аж упрiв, а як працював – то аж задрiмав | ти його в плуг, а воно тобi в луг |
| Укажіть рядок, у якому не всі слова є синонімами: | вигукувати, викрикувати, гукати | викручуватися, виплутуватися, вивертатися | гарячий, жаркий, пекучий | *добре, гарно, хороше, красиво |
| Укажіть, у якому рядку синоніми відрізняються стилістичним забарвленням: | давній, старий, колишній, древній, старовинний | верхівка, вершина, маківка, шпиль, гребінь | *сміятися, реготати, хихикати, шкіритися, скалити зуби | активний, діяльний, беручкий, невтомний, енергійний |
| Характерні лише для певної галузі: | міжгалузеві терміни | загальнонаукові терміни | загальновживані терміни | *вузькогалузеві терміни |
| Яке зі слів має лексичне значення «дуже приємний, лагідний у стосунках з людьми»? | вродливий; | гарний; | добрий; | *милий. |
| Які словники подають лексику певного історичного періоду? | діалектні словники | словники мови письменників | *історичні словники | словники правильності мовлення |
| Які словники вказують морфемну структуру слів? | тлумачні | орфографійні й орфоепічні | *морфемні | словотвірні |
| Які словники групують в алфавітному або зворотному порядку слова за морфемами, що дуже корисно для дослідників мови? | *інверсійні | ідеографічні | асоціативні | етимологічні |
| Які словники демонструють механізм похідності слова? | тлумачні | орфографійні й орфоепічні | морфемні | *словотвірні |
| Які словники демонструють ступінь уживаності слів у мовленні? | словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів | *частотні | словники неологізмів | словники іншомовних слів |
| Які словники до кожного реєстрованого слова наведено асоціації, які це слово викликало в людей, що брали участь у психолінгвістичних експериментах? | інверсійні | ідеографічні | *асоціативні | етимологічні |
| Які словники орієнтовані на особливості синтаксичних зв’язків і перелік синтаксичних позицій слів у реченні? | фразеологічні | граматичні | *синтаксичні | етимологічні |
| Які словники охоплюють запозичену лексику, указують на джерело запозичення, наводять іншомовну форму в оригіналі й тлумачення слова рідною мовою? | словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів | частотні | словники неологізмів | *словники іншомовних слів |
| Які словники подають відповідні парадигматичні ряди слів? | *словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів | частотні | словники неологізмів | словники іншомовних слів |
| Які словники подають відповідно правописну норму і правильну вимову? | тлумачні | *орфографійні й орфоепічні | морфемні | словотвірні |
| Які словники подають морфологічну парадигму слів і категорійні ознаки? | фразеологічні | *граматичні | синтаксичні | етимологічні |
| Які словники пояснюють значення слів дефініціями й можуть мати додаткові помітки орфоепічної норми, граматичних ознак, стилістичних особливостей, супроводжуються ілюстративними прикладами вживання слів у певних контекстах? | *тлумачні | орфографійні й орфоепічні | морфемні | словотвірні |
| Які словники пояснюють написання й вимову найскладніших в уживанні слів, подають граматичну й стилістичну характеристику слів, приклади можливої сполучуваності слів і керування? | діалектні словники | словники мови письменників | історичні словники | *словники правильності мовлення |
| Які словники реєструють всі слова, які використав письменник у своїх творах? | діалектні словники | *словники мови письменників | історичні словники | словники правильності мовлення |
| Які словники словники тлумачного типу, у яких зібрані слова, що недавно з’явилися в мові? | словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів | частотні | *словники неологізмів | словники іншомовних слів |
| Які словники спрямовані на реконструкцію етимонів слів, їхнього походження? | фразеологічні | граматичні | синтаксичні | *етимологічні |
| Які словники тлумачать значення дібраних фразеологізмів з ілюстративними прикладами вживання? | *фразеологічні | граматичні | синтаксичні | етимологічні |
| Які словники тлумачать лексику одного діалекту або кількох діалектів однієї мови? | *діалектні словники | словники мови письменників | історичні словники | словники правильності мовлення |
