Тема 4. Фразеологія. Ділові кліше і штампи

Виберіть фразеологічний зворот, невластивий мові ділових паперів:	вживати силу	у загальних рисах	*усі звороти нормативні для офіційно-ділового стилю	у загальному підсумку
Виберіть фразеологічний зворот, неприйнятний в діловій мові:	за плечима	занепадати духом	*усі звороти нормативні для офіційно-ділового стилю	на совісті лежить
Виберіть фразеологічний зворот, неприйнятний в діловій мові:	знаходити спільну мову	на тон нижче (говорити)	*усі звороти нормативні для офіційно-ділового стилю	на хибному шляху (стояти, бути)
Виберіть фразеологічний зворот, неприйнятний в діловій мові:	наша бере	на швидку руку	*усі звороти нормативні для офіційно-ділового стилю	не варта справа заходу
Виберіть фразеологічний зворот, неприйнятний в діловій мові:	стати жертвою	стати на варті	стати на шлях	*усі звороти нормативні для офіційно-ділового стилю
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	було та спливло	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	як горох при дорозі	сісти в калошу
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	не велике цабе	піший кінному не товариш	піти своїм шляхом	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	пожирати очима	у чорта на болоті	хоч розірвись
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	показувати кігті	показати, де раки зимують	показати спину	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	попадати в лапи	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	попадати на язик	попадати на зубки
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	ховатися в кущі	ховатися у свою шкарлупу	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	ховатися за спідницю
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	хрін за редьку не солодший	чиє б нявчало, а твоє б мовчало	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	не такий страшний чорт, як його малюють
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	як ужалений	як у воду опущений	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	як сонна муха
Виберіть фразеологічний зворот, який функціонує в діловій мові:	*жоден зворот не може функціонувати в діловій мові	сметанку збирати	ні кує ні меле	от тобі, бабо, й Юра
Значення «все життя; протягом усього життя» має фразеологізм:	поки що	*поки віку	поки сонце зійде	піти в руку
Значення «мимохіть подивитися на кого-небудь, що-небудь» має фразеологізм:	скільки оком захопити	скоса поглядати	*кинути оком	слова ковтати
Значення «нерідко» має фразеологізм:	*часто і густо	цур йому та пек	цур, дурню, і масла грудка	час від часу
Значення «ніщо не діє, не впливає на кого-небудь» має фразеологізм:	стріляний птах	обірвати на слові	притча во язицех	*як горохом об стіну
Значення «постійно, кожної хвилини» має фразеологізм:	як би там не було	*раз по раз	як у вусі	при нагоді
Значення «про те, що набридло, давно відоме» має фразеологізм:	піти від зла	* стара пісня	піти в руку	піти геть
Значення «справді, так, інакше не може й бути» має фразеологізм:	*ще б пак	ще й як	раз і назавжди	п’яте через десяте
Значення «у тісному єднанні, разом, поруч» має фразеологізм:	рука руку миє	рубати під корінь	свій брат	*рука в руку
Значення фразеологізму «дамоклів меч»:	відображення в яскравих картинках «потойбічного світу» пороків суспільства з його мстивістю, егоїзмом, жадібністю, розбещеністю	*постійна небезпека, неприємність;	дуже далеко, в суворих, необжитих краях;	подив, обурення від того, що хтось або щось де-небудь поділося.
Значення фразеологізму «для красного слівця»:	про умільця, його умілі руки	для порядку, з міркувань пристойності	*для ефекту, для того, щоб справити враження	добре відгукуватися про кого-, що-небудь
Значення фразеологізму «їй же богу»:	залишатися ні з чим; зазнавати невдачі	*виражає запевнення в чомусь; слово честі	мати всі можливості, які дані для здійснення чого-небудь	вірити довіряти; бути певним
Значення фразеологізму «йти шляхом найменшого опору»:	*вибирати найлегший спосіб розв’язання чого-небудь, ухилятися від неприємностей, ускладнень	удавати з себе нещасного, безпорадного	тривалий час не рухатися	невідступно виконувати щось
Значення фразеологізму «йти на компроміс»:	вередувати, перебирати від неробства або пересичення	улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь	*погодитися з чимось, на щось, бути готовим піти на поступки	висловлюватися відверто, прямо
Не збігається за значення з іншим фразеологізм:	точити ляси	теревені правити	язика чесати	*і лапки скласти
Не збігається за значення з іншим фразеологізм:	не всі чотири сторони	світ за очі	куди очі дивлятьс	*куди крива вивезе
Не збігається за значення з іншим фразеологізм:	немазана ложка рота дере	без піджоги й дрова не горять	немазаний віз скрипить	*немов обухом по голові
Не збігається за значення з іншим фразеологізм:	випити чашу до дна	черпнути ківш лиха	випити гірку чашу	*винести урок
Не збігається за значення з іншим фразеологізм:	кінці поховати	ніхто не підкопається	*і кроку не ступити	і кінці в воду
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	*слово в слово – не відступити від обіцяного, від прийнятого рішення	сміються кури – про що-небудь недоречне, безглузде	собаку з’їсти – мати, придбати великий досвід, ґрунтовні знання в якій-небудь справі	собі на умі – хитрий, потайний, досвідчений
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	пекти раків – почервоніти від чого-небудь (сорому, перегрівання тощо)	перевіювати полову – говорити пусте, займатися чим-небудь, нікому непотрібним	*перегинати палицю – швидко прочитати, переглянути	перебирати на себе – виявити ініціативу в чомусь; узяти на себе повноваження
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	не обібратися лиха – мати багато клопоту	про се про те – не конкретно; про все	просити пардону – по попросити пробачення	*про людське око – зневіритися, втратити віру в здійснення чого-небудь
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	робота не під шапку – багато клопоту, вповні бути завантаженим чим-небудь	роги зламати – приручити, підпорядкувати когось своїй волі	*рісочки в рот не брати – мати вирішальне значення у чому-небудь	рубати з плеча – не задумуючись, відразу робити рішучий крок
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	дайте п’ять – вживається для вираження солідарності з ким-небудь (збігу думок, схвалення дій, вітання з успіхом)	далеко піде – зробити кар’єру, добитися успіху в житті	дама серця – кохана жінка	*дантове пекло – постійна небезпека, неприємність
Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:	брати на кпини – глузувати	брати на душу – взяти відповідальність на себе за чийсь вчинок	*виляти хвостом – підлещуватися	винести урок – зробити практичні висновки, повчитися
Що таке фразеологічні єдності?	стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму	*семантично неподільні й цілісні, але в них семантика частково мотивована значенням слів, що входять до складу фразеологізму	стійкі мовні звороти, у яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами	наука про словниковий склад мови
Що таке фразеологічні зрощення?	*стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму	семантично неподільні й цілісні, але в них семантика частково мотивована значенням слів, що входять до складу фразеологізму	стійкі мовні звороти, у яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами	наука про словниковий склад мови
Що таке фразеологічні сполучення?	стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму	семантично неподільні й цілісні, але в них семантика частково мотивована значенням слів, що входять до складу фразеологізму	*стійкі мовні звороти, у яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами	наука про словниковий склад мови