Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи.
За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення розподіляються на:
1) проступки, однією із ознак яких є настання суспільної шкоди:
- конституційні;
- дисциплінарні;
- цивільно-правові;
- адміністративні;
Конституційними правопорушеннями є:
- порушення народним депутатом України вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;
- неспроможність Верховної Ради України розпочати пленарні засідання протягом тридцяти днів однієї чергової сесії або сформувати персональний склад Кабінету Міністрів України протягом шістдесяти з дня відставки попереднього уряду.
- інші правопорушення, визначені конституційними нормами.
Дисциплінарні правопорушення можна характеризувати як винні протиправні діяння, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням найманим працівником своїх трудових обов'язків та порушенням норм трудового права, що мали місце в робочий час.
Дисциплінарні правопорушення також мають місце у навчальних відносинах, відносинах несення військової служби та інших.
Цивільно-правові правопорушення можуть бути пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням будь-якої умови цивільного договору, а також із фактами порушення майнових і особистих немайнових прав потерпілого, тобто бути позадоговірними.
Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, які посягають на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП).
Перелік адміністративних правопорушень міститься в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 41-21220).
2) злочини, ознакою яких є настання суспільної небезпеки.
Злочинами є передбачені Кримінальним кодексом України суспільно небезпечні винні діяння (дії чи бездіяльність), вчинені суб'єктами злочину. Перелік злочинів визначено в Особливій частині Кримінального кодексу України (ст. 109-447 КК).
Юридична відповідальність - це один із видів соціальної відповідальності, встановлений державою в санкціях правових норм, що накладається на правопорушника спеціально уповноваженим на це органом у визначеному законом процесуальному порядку і полягає у позбавленні правопорушника певних належних йому благ майнового, організаційного чи особистого характеру.
Юридична відповідальність - це особливий вид правових відносин між державою і особою, в діянні якої є склад правопорушення, що виникають у формі застосування права компетентним органом держави (судом, органом внутрішніх справ, державною інспекцією тощо) до винної особи, шляхом видання індивідуального правового акту (вироку, постанови, наказу...).
Ознаки юридичної відповідальності:
1) встановлюється тільки державою в санкціях правових норм;
2) призначається компетентними органами держави, іншими уповноваженими органами (роботодавцями) в межах наданих їм повноважень;
3) має чітко визначені межі щодо виду покарання та його розміру;
4) призначається у визначеному законом процесуальному порядку;
5) має індивідуальний характер, тобто покладається на винну особу, яка скоїла протиправне діяння (крім випадків субсидіарної відповідальності тощо);
6) фактичною підставою для притягнення винної особи до юридичної відповідальності є наявність в її діянні складу правопорушення;
7) ця відповідальність пов'язана із позбавленням правопорушника певних належних йому благ майнового, організаційного чи особистого характеру;
8) забезпечується примусовою силою державного апарату;
9) тягне за собою певні обмеження суб'єктивних прав покараної особи і після відбуття покарання:
- судимість при кримінальній відповідальності (ст. 88-91 КК);
- заборона заохочувати працівника протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення (ст. 151 КЗпП) тощо.
