Розділ 8. Критерії оцінювання кваліфікаційних та курсових робіт студентів

Дипломна робота є важливою формою самостійної освітньої діяльності студента, в процесі якої він одержує знання, вміння та навички у веденні наукових досліджень. Вона – заключний етап навчальної та наукової підготовки майбутніх спеціалістів у навчальному закладі.

Дипломна робота визначає загальноосвітню та професійну зрілість випускника, його наукову і спеціальну підготовку, вміння діалектично мислити та творчо застосовувати свої знання при вирішення практичних завдань в сферах політичних наук, філософії, соціології, психології тощо. У сучасних умовах становлення національної вищої політологічної освіти ці якості майбутнього політолога особливо актуальними.

Дипломна (кваліфікаційна, курсова) робота має продемонструвати, наскільки студент вміє працювати з літературою, вивчати першоджерела; володіє методикою соціально-політичного дослідження; вміє аналізувати, узагальнювати та робити правильні висновки, виходячи з результатів дослідження та ін.

У більшості випадків дипломна (кваліфікаційна) робота є продовженням більш поглибленої розробки теми курсової роботи випускника-студента. Вона пишеться за планом, загальноприйнятим у наукових роботах, і має такі типові складові: вступ, теоретичну та практичну частину, представлені у основних розділах роботи, висновки, список використаної літератури, додатки.

У вступі роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значущість; визначається об’єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження; розглядаються методи та організація дослідження (у деяких роботах можна виділити окремий розділ, у якому розглядаються ці питання), а також наукова новизна, практична цінність роботи і апробація результатів у випадку її наявності.

При оцінці розділу «Вступ» дипломної (кваліфікаційної) роботи звертається увага на питання, які досліджуються, їх актуальність для розвитку політичної думки. Студент повинен відповісти на питання» чому дану проблему потрібно вивчати?»

Визначаючи об’єкт дослідження, дослідник має дати відповідь на запитання, над якою проблемою він саме працював.

У ході формулювання предмета слід визначити той аспект проблеми, ту його частину, які досліджувались як теоретично так і експериментально.

У змісті гіпотези повинно бути передбачення, в якому на основі ряду факторів формулюється висновок щодо поліпшення існування об’єкта за певних умов. Причому цей висновок не можна вважати більш доведеним. У гіпотезі не повинно бути положень, які не потребують наукового доведення і є очевидними.

Одним із важливих аспектів володіння дипломником науковим апаратом є чітке формулювання мети та завдання досліджень. Ставлячи перед собою мету, дипломник повинен чітко уявити, який кінцевий результат передбачається одержати. Завдання стосуються окремих складових досліджень: аналізу літератури, стану політичної практики, проведення експерименту, розробки рекомендацій. При формлюванні завдань та мети слід прямо вказувати на результати, які планує одержати дослідник, а тому неможна використовувати такі слова, як: проаналізувати, дослідити, розглянути, вивчити – та інші терміни, які лише описують процес наукового пізнання. Натомість слід вживати такі слова, як: визначити, встановити, з’ясувати, встановити, розробити, запропонувати і т.д.

Всі завдання у сукупності повинні дати уявлення про те, що необхідно зробити, аби досягти мети. Кожне з поставлених завдань має бути розв’язаним і описаним у роботі у вигляді констатації, висновків та рекомендацій. Загалом за змістом завдання повинні відповідати пунктам плану роботи.

При описанні методів та організації дослідження потрібно дати аргументовану характеристику застосованих у дослідженні методів. У випадку проведення емпіричного дослідження, обов’язковою вимогою є розкриття його організації: етапи, їх тривалість, місце проведення дослідження, кількість залучених осіб тощо.

У розділі, присвяченому аналізу літератури, дається аналітичний огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми роботи. Дипломником викладаються результати, які одержані різними авторами, розкриваються наукові факти, що інтерпретуються в аспекті теми дипломної (кваліфікаційної) роботи.

Цей розділ бажано закінчити коротким резюме про стан наукової розробки обраної для дипломної (кваліфікаційної) роботи теми. Слід також вказати на ті недостатньо вивчені аспекти проблеми, над якими працював автор.

Основним розділом дипломної (кваліфікаційної) роботи є її емпірична частина. Тут детально описують результати емпіричних досліджень. При обговоренні результатів дослідження необхідно зробити їх всебічний якісний аналіз, оцінити таблиці, діаграми, схеми тощо, показати ступінь досягнення поставленої мети.

Логічним завершенням дипломної (кваліфікаційної) роботи є висновки. Головна їх мета-підведення підсумків проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, практичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони точно відповідали поставленим завданням. Також у висновках має міститися підтвердження або спростування гіпотези.

Список використаної літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних автором під час роботи над темою. Укладаючи його, студент повинен додержуватись вимог державного стандарту.

Обсяг дипломної роботи має бути в межах:

§ для курсових робіт студентів 3 курсу - 30 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою бакалавра: 50 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою спеціаліста: 75 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою магістра: 90 сторінок машинописного тексту.

До зазначеного обсягу не входять додатки та список використаної літератури.