Чорноморський державний університет
ім. Петра Могили
комплексу «Києво-Могилянська Академія»
Кафедра політичних наук
А.І. Колісніченко
доктор історичних наук, професор
Р.В. Чупрін
кандидат політичних наук, старший викладач
О.І. Простова
кандидат політичних наук, старший викладач
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ЗАХИСТУ СТУДЕНТАМИ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ, ДИПЛОМНИХ ТА КУРСОВИХ РОБІТ
(Навчально-методичні матеріали)
Миколаїв- 2011
Чорноморський державний університет
ім. Петра Могили
комплексу «Києво-Могилянська Академія»
Кафедра політичних наук
А.І. Колісніченко
доктор історичних наук, професор
Р.В. Чупрін
кандидат політичних наук, старший викладач
О.І. Простова
кандидат політичних наук, старший викладач
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ЗАХИСТУ СТУДЕНТАМИ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ, ДИПЛОМНИХ ТА КУРСОВИХ РОБІТ
(Навчально-методичні матеріали)
Миколаїв- 2011
ПЛАН
| ВСТУП | |
| РОЗДІЛ 1. | Основні різновиди кваліфікаційних та курсових робіт |
| РОЗДІЛ 2. | Обрання напрямку дослідження та графік роботи над кваліфікаційними та курсовими роботами |
| РОЗДІЛ 3. | Основні етапи роботи над дослідженням |
| РОЗДІЛ 4. | Методи політологічного дослідження при виконанні курсових та кваліфікаційних робіт |
| РОЗДІЛ 5. | Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис |
| РОЗДІЛ 6. | Вимоги до оформлення кваліфікаційної та курсової роботи |
| РОЗДІЛ 7. | Підготовка до захисту кваліфікаційної роботи |
| Розділ 8. | Критерії оцінювання кваліфікаційних та курсових робіт студентів |
| Розділ 9. | Особливості написання курсових робіт з дисципліни «Технології політичного процесу» |
| Висновки | |
| Додатки | |
ВСТУП
Згідно навчального плану студенти спеціальності «Політологія» протягом періоду навчання виконують курсові роботи та кваліфікаційні роботи бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Названі види робіт покликані сформувати у студентів навички проведення наукової роботи, тобто студенти повинні навчитися обирати наукову проблему, оформлювати концептуальну частину наукової роботи, а саме: визначати об’єкт, предмет, формулювати мету, завдання, гіпотези дослідження, оптимально добирати методи, необхідні для дослідження даної проблеми. У процесі написання курсових та дипломних, кваліфікаційних робіт студент вдосконалює вміння працювати з науковою літературою, критично оцінювати різні джерела.
Кожен вид наукової роботи передбачає наявність у студентів творчого, самостійного і оригінального мислення, а також вміння формалізувати це мислення і приводити його у певну систему. У курсових та дипломних роботах студенти демонструють здатність письмово викласти свої думки та аргументувати власні висновки. Передбачається процедура захисту результатів курсових і дипломних робіт, під час якої студенти демонструють вміння доносити до слухачів власні ідеї та брати участь у науковій дискусії.
Предметом студентських робіт можуть бути актуальні ситуації з поточної політичної практики, що орієнтує студентів на застосування методів і методик прикладної політології. Таким чином студенти мають змогу вийти за рамки суто теоретичних досліджень і виконати прикладне політичне дослідження, попередньо обравши певну методику політичного аналізу.
Дане навчально-методичне видання допоможе студентам з’ясувати специфіку кожного виду студентської наукової роботи, ознайомить з етапами організації наукового дослідження, надасть рекомендації стосовно розробки теоретико-методологічної частини роботи. Важливою особливістю методичних вказівок є докладна характеристика правил оформлення курсової та кваліфікаційної роботи.
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ТА КУРСОВИХ РОБІТ
В ході навчання у ЧДУ ім. П.Могили студенти, що навчаються за спеціальністю «Політологія» виконують дві курсові роботи, а також кваліфікаційні роботи на здобуття академічного ступеня бакалавра, спеціаліста і магістра.
Курсові роботи та кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста і магістра мають відрізнятися як формально (за обсягом), так і за змістом. В цілому відмінності повинні мати місце:
§ на тематичному рівні;
§ на рівні заглиблення у тему дослідження;
§ на рівні наукової новизни;
§ за обсягом.
Курсова робота – це різновид творчого завдання і роботи студентів, через які вони поглиблюють знання з предметів політологічної проблематики, вчаться викладати власні думки і судження, аргументувати свої позиції і висновки.
Привиборі теми курсової роботи студенти повинні керуватися власними інтересами до певної проблематики, запасом знань і ерудиції у цій проблематиці. Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Накопичений у курсових роботах матеріал, вироблені навички наукової роботи складають фундамент підсумкових кваліфікаційних дипломних робіт.
Основні вимоги до курсових робіт:
§ актуальність тематики, відповідність її сучасному стану науки та перспективам її розвитку, практичним завданням майбутньої діяльності фахівця;
§ вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми;
§ вивчення та характеристика історії проблеми, що досліджується, практичного стану її наукової розробки;
§ чітка характеристика об’єкта, предмета, мети, завдань і методів дослідження;
§ узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.
Кваліфікаційна робота бакалавра (надалі в тексті – кваліфікаційна робота) підбиває підсумок фахової підготовки першого рівня вищої освіти – бакалаврської підготовки. Вона має продемонструвати здібності та вміння випускника бакалаврату здійснювати науковий пошук, аналіз накопиченого матеріалу, узагальнення та відображення закономірностей розвитку явищ, що досліджуються.
В ході виконання даної роботи студент повинен:
§ продемонструвати вміння працювати з науковою літературою та першоджерелами;
§ виявити розуміння наукових концепцій і принципів, що розглядаються;
§ продемонструвати здібності до аналітичного мислення;
§ підтвердити знання фактичного матеріалу;
§ застосовувати здобуті навички для розв’язання конкретних завдань;
§ показати знання зі спеціальності, відповідний рівень фахових знань;
§ продемонструвати навички самостійної роботи над науковою темою.
У порівнянні із кваліфікаційними роботами вищих академічних ступенів (спеціаліста та магістра) робота бакалавра носить більш описовий характер.
У кваліфікаційній роботі на здобуття академічного ступеня спеціаліста (надалі – дипломна робота) розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів на практиці.
Студент в ході роботи на дипломним дослідженням має:
§ виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;
§ отримати широкі знання фактичного матеріалу;
§ застосовувати їх до розв’язання конкретних завдань;
§ продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;
§ показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;
§ продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;
§ виявити зацікавленість до поглибленого дослідження;
§ виявити та розвинути навички самостійної роботи.
Порівняно з кваліфікаційною роботою бакалавра, до дипломної роботи висуваються додаткові вимоги. Так, передбачаються:
§ висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;
§ встановлення нових зв'язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;
§ оригінальні висновки;
§ рекомендації про використання запропонованих результатів і висновків у науці та практиці;
§ крім висновків, слід включити рекомендації щодо впровадження отриманих результатів дослідження.
Магістерська робота (кваліфікаційна робота на здобуття академічного ступеня магістра) є найбільш складним та глибоким науковим дослідженням з-поміж інших кваліфікаційних робіт студентів-політологів.
Магістерська робота повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки, творчі роботи.
Саме в залежності від якості виконання даної роботи магістр може бути рекомендований Державною екзаменаційної комісією для навчання в аспірантурі.
Відповідно, до даного виду роботи висуваються особливі вимоги:
§ вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною;
§ сукупність отриманих у дипломній роботі магістра результатів повинна свідчити про наявність у її автора базових навичок наукової роботи в обраній галузі професійної діяльності;
§ вона відбиває як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх застосування;
§ зміст роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність наведених даних; основою захисту є новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;
§ у її змісті наводяться вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізуються і доказово критикуються протилежні їй точки зору; саме тут одержує найбільш повне відбиття така якість наукового пізнання, як критичність стосовно існуючих поглядів та уявлень, а це означає, що зміст дипломної роботи магістра характеризує така його особливість, як наявність у ній дискусійного та полемічного матеріалу;
§ специфічний не тільки зміст дипломної роботи магістра, але й форма викладу, яка характеризується високим ступенем абстрагування, активним використанням категоріального апарату, засобів логічного мислення, комп’ютерних методик і статистики;
§ для викладу матеріалу характерні аргументованість суджень і точність наведених даних, включення до тексту ілюстративного матеріалу, що є у розпорядженні автора дипломної роботи магістра (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки і т.п.).
Втім, слід зауважити, що хоча магістерська робота і є самостійним науковим дослідженням, все ж вона повинна відноситься до розряду навчально-дослідницьких робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень. Відповідно, виконання такої роботи повинно не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знаходити найбільш доцільні методи й прийоми їх вирішення.
РОЗДІЛ 2. ОБРАННЯ НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ГРАФІК РОБОТИ НАД КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ ТА КУРСОВИМИ РОБОТАМИ
Курсова, кваліфікаційна та дипломна роботи можуть мати теоретичний і емпіричний характер в залежності від обраного напрямку.
У першому випадку робота виконується на основі аналізу та узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій та ін. Студент повинен опрацювати на основі літературних джерел базовий матеріал, який стосується досліджуваної проблеми, дати оцінку розглянутим роботам, сформулювати свою наукову позицію; грамотно і логічно обґрунтувати обрану тему, зробити наукові або практичні висновки.
У другому випадку, коли робота має емпірично-дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати експерименту, якщо він проводився. Тим не менш, курсова та дипломна, кваліфікаційна робота такого напрямку повинна мати теоретичну частину (30-40% загального обсягу), аналіз і узагальнення наукових даних та висновки.
Теоретичні положення наукової роботи слід підтверджувати не випадковими, а типовими для сучасного етапу розвитку суспільства фактами і прикладами. Саме тому необхідно уникати довільного використання фактів. Довільно взяті приклади не розкривають всебічно і переконливо суті питання і не можуть служити основою для висновків та узагальнень.
Починаючи роботу над дослідженням, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку. Для орієнтації наукових керівників та дипломантів пропонується наступний графік контролю за ходом підготовки дипломної роботи до захисту.
| № | ЗАХОДИ | Курсова робота | Курсова робота з ТПП | Дипломна / кваліфікаційна робота |
| 1. | Вибір наукового керівника та затвердження теми | до 15 жовтня | до 20 січня | до 15 жовтня |
| 2. | Отримання завдання на проведення дослідження | до 20 жовтня | до 25 січня | до 30 жовтня |
| 3. | Підготовка календарного плану виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи і затвердження його науковим керівником | до 25 жовтня | до 1 лютого | до 7 листопада |
| 4. | Підготовка та узгодження розширеного плану-конспекту дипломної (кваліфікаційної) роботи | до 10 листопада | до 15 лютого | до 10 грудня |
| 5. | Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником | до 30 листопада | до 15 березня | до 15 березня |
| 6. | Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання | до 5 грудня | до 30 березня | до 30 березня |
| 7. | Доопрацювання дипломної (кваліфікаційної) роботи з урахуванням рекомендацій наукового керівника. | до 15 грудня | до 20 квітня | до 15 квітня |
| 8. | Попередній захист роботи | - | - | 10-20 травня |
| 8. | Чистове оформлення роботи, подання її науковому керівникові на підготовку відгуку | - | - | до 30 травня |
| 9. | Підготовка варіанту роботи до рецензування, отримання рецензії | - | - | до 5 червня |
| 10. | Написання відгуку науковим керівником, його доповідь завідуючому кафедрою щодо завершення роботи | - | - | За тиждень до початку роботи ДЕК |
| 11. | Захист кваліфікаційної, дипломної роботи | до 31 грудня | до 31 травня | Тиждень атестації |
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ НАД ДОСЛІДЖЕННЯМ
Специфіка курсової, дипломної та кваліфікаційної робіт студента полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають актуальні політичні проблеми, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок використання сучасних наукових методів дослідження.
Працюючи над науковим дослідженням, студент має ґрунтовно вивчити праці провідних фахівців з обраного напрямку, нормативно-правові акти, досвід державного управління і місцевого самоврядування, що допоможе глибше осмислити явища сучасної політики та історії політичної думки.
У процесі такої роботи студент повинен пройти певний шлях, який включає в себе низку взаємозв’язаних етапів. Як правило, дослідження дипломної чи кваліфікаційної роботи складається з шести етапів.
Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета, визначення мети та завдань дослідження.
Об'єктом дослідження є певна частина реальності, тобто процес або явище, що обране для вивчення та на яке спрямована пізнавальна активність дослідника.
Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, властивості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження міститься у межах об’єкта. Предмет дослідження має максимально узгоджуватися з темою кваліфікаційної роботи.
Таким чином, формулювання проблеми дослідження, а отже – виокремлення об’єкта і предмета дослідження – перший крок в розробці його програми.
Визначення теми, об’єкта і мети дослідження являє собою єдиний нерозривний процес.
Визначення теми і мети дослідження мають два структурних елементи, які збігаються: об’єкт дослідження і кінцевий результат. При цьому мета має і третій елемент (шлях досягнення кінцевого результату), який відсутній при формулюванні теми.
Другий етап дозволяє визначити завдання дослідження на основі проведеного огляду джерел та літератури, що характеризують стан досліджуваної проблеми.
Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкта дослідження.
Для проведення огляду джерел з теми дослідження доцільно, перш за все, скласти план і продумати його структуру. План повинен відтворювати основний зміст огляду, а структура – форму його втілення.
Наприклад, алгоритм для прикладного політологічного дослідження, присвяченого громадянській освіті, яке має три розділи, може бути побудований таким чином:
1. Огляд стану питання, яке досліджується.
1.1 Аналіз структури і змісту громадянської освіти старшокласників.
1.2 Аналіз умов громадянської освіти школярів юнацького віку.
1.3 Огляд теоретичних і експериментальних досліджень, присвячених громадянській освіті на Заході, в СНД і в Україні.
1.4 Огляд наявного досвіду реалізації громадянської освіти в нашій країні.
1.5 Аналіз тенденцій з питань громадянської освіти.
1.6 Висновки і завдання дослідження.
Відзначимо, що наведений алгоритм може бути використаний практично для будь-якого аналогічного прикладного дослідження з умовою заміни в ньому об’єкта дослідження. Це забезпечується за рахунок системної логіки розгляду проблеми, закладеної в самому алгоритмі.
Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного, тобто в розділі здійснюється редукція основного питання (теми дослідження) до більш конкретних питань, які являють собою завдання дослідження.
Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:
§ вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
§ аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.ін.);
§ всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку;
§ обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з іншого – на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження). Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;
§ емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);
§ розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.
При формулюванні завдань дослідження слід враховувати, що їх коло залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки та попереднього досвіду наукової роботи, а також ряду інших факторів.
Всі ці, а також багато інших чинників повинні врахувати студент і його науковий керівник при формулюванні і постановці завдань дослідження в рамках курсової або кваліфікаційної роботи.
Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних основ дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про існування об’єкта, про зв’язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко були зрозумілі положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стрижнем будь-якого дослідження. Але це і найбільш важке для виконання питання. Бажано запропонувати керівнику декілька формулювань гіпотези і разом з ним визначитись у своєму виборі.
Гіпотези можуть бути:
§ описові, що передбачають існування будь-якого явища, описують його причини і можливі наслідки;
§ пояснювальні – в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов’язково наступають;
§ описово-пояснювальні – тобто синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.
Слід зазначити, що в теорії і методиці наукових досліджень можуть застосовуватись і більш складні типи гіпотез, але їх розгляд виходить за межі даної роботи. Більше детально питання формулювання наукових гіпотез розглядається студентами в межах курсу «Методика та техніка політологічних досліджень».
Описовий тип гіпотези у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний – не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовується в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей, зв’язків між явищами, чинниками та умовами.
Необхідність розробки гіпотези виникає тоді, коли існуючі, встановлені наукою ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів експерименту.
В даній ситуації гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим та необхідним, знову створюваним теоретичним знанням, і є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуїтивного процесу гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об’єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.
Звичайно, перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору наукової роботи необхідно всебічно осмислити проблему, ознайомитися з основними літературними джерелами, вивчити той чи інший політичний процес, інститут чи явище, його прояви в світі і в нашій країні. При цьому слід пам’ятати, що гіпотеза політологічного дослідження має формулюватись так, щоб її можна було перевірити. Перебіг того чи іншого політичного явища або процесу залежить від багатьох чинників, і треба вміти встановити, вплив яких факторів є визначальним, а на які можна не зважати.
Не можна досліджувати перебіг певного політичного явища залежно від одночасної дії багатьох чинників. Наприклад, не можна досліджувати залежність уявлень про ефективність виборчої системи в Україні від певних якостей електорату на Сході і Заході, не беручи до уваги відмінний історичний шлях до демократії населення лівобережної і правобережної України. Без цього не можна з’ясувати, що ж саме впливає на процес формування уявлень про виборчу систему, на ставлення до неї наших сучасників, на можливість виборчої системи справді відобразити потреби народу.
Побудова гіпотези можлива лише на основі ретельного вивчення політичних явищ і літературних джерел теоретичного значення. Лише після вивчення характерних рис, обставин, умов, тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід.
При побудові гіпотези слід пам’ятати, що умовивід йде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Необхідність її випливає із самої суті гіпотези як припущення. Перевірена, обґрунтована, підтверджена експериментами, фактами, аргументами гіпотеза здатна перетворитись в достовірне знання.
Четвертий етап включає розробку програми і методики теоретичного (історичного) або експериментального дослідження та його проведення.
Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів експериментального дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?
Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – призводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити жодних висновків.
Програма містить: характеристику об’єкта і предмета дослідження, виклад методів дослідження, вказівку на кількість експериментів з точки зору необхідності їх точності та надійності, називає умови проведення досліджень (лабораторні, в обстановці природного спілкування тощо), дає вказівки щодо приладів, апаратури для проведення досліджень; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки оформлення експериментальних даних.
Методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник, для досягнення мети і завдань дослідження. Його нерідко розглядають також як сукупність прийомів практичного або теоретичного дослідження освоєння дійсності, підпорядкованих розв’язанню конкретного завдання у державній, суспільній, або громадській сфері, комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур, за допомогою яких політична наука прагне встановити істину, перевірити чи спростувати її.
П’ятий етап включає обробку та аналіз результатів дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.
Шостий етап – літературне оформлення дипломної та кваліфікаційної роботи і підготовка до захисту.
Проведена дипломником широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дозволяє йому приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин. Після погодження плану-конспекту з керівником, автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.
Узагальнюючи викладене вище, ще раз у стислій формі подамо структуру дипломної (кваліфікаційної) роботи:
§ Вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями. Крім цього, тут важливо додати теоретичний аналіз проблеми, здійснити методологічне обґрунтування та історіографічний аналіз проблеми, оцінити ступінь інноваційної теоретичної та практичної значимості дослідження, визначити основні завдання аналітичної, дослідницької роботи.
§ Основна частина, в якій викладається теоретична і методологічна розробка обраної проблеми, результати емпіричного дослідження та експериментальної роботи, а також, практичні рекомендації щодо поліпшення дій, спрямованих на удосконалення внутрішньої або зовнішньої політики, діяльності політичних інститутів.
§ Остаточне редагування основної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.
§ Розділи та підрозділи дипломної (кваліфікаційної) роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу (підрозділу) готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи більш-менш структуровано та якісно.
§ Кожен розділ (підрозділ) роботи повинен мати наприкінці свої короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань.
§ При роботі над рукописом, необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.
§ Узагальнені цифрові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідні джерела чи власні розрахунки.
§ Заключна частина, як правило, вміщує в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених задач, які виконувались автором у процесі написання роботи. Найважливішою частиною висновків наукової роботи є ті пропозиції і рекомендації, які пропонуються автором для вдосконалення політичної системи, або її елементів, напрямку політичної роботи в Україні.
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ВИКОНАННІ ДИПЛОМНИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
Як зазначалось вище, дипломна (кваліфікаційна) робота в вузі є завершальним етапом професійної підготовки майбутнього фахівця.
Оскільки така наукова робота передбачає проведення самостійного наукового дослідження, то вона вимагає від студента оволодіння основними його методами.
Виділяють три групи найважливіших методів, якими найчастіше користується політична наука.
Першу групу становлять загальні методи дослідження політичних об'єктів (іноді їх називають підходами). До них належать: соціологічний підхід (з'ясування залежності політики від суспільства); культурологічний підхід (встановлення залежності політичних процесів від рівня політичної культури); нормативно-ціннісний підхід (орієнтує на розробку ідеалу політичного устрою, на необхідність використання у практичній політиці етичних цінностей і норм); функціональний метод (аналіз реального життя з усіма його суперечностями); біхевіористський метод (грунтується на дослідженнях поведінки окремих особистостей і груп); системний підхід (політика розглядається як цілісне явище, як механізм саморегуляції); інституціональний метод (орієнтує на вивчення політичних інституцій); антропологічний підхід (аналізує зв'язки між політикою і природою людини); психологічний підхід; порівняльний метод; історичний метод.
Другу групу становлять логічні методи: аналізу і синтезу; поєднання історичного і логічного аналізу; моделювання; прогностичний; математичний.
До третьої групи належать методи емпіричних досліджень (одержання первісної інформації про політичні факти): використання статистичних даних; аналіз документів; анкетне опитування; лабораторні експерименти; контроль за поведінкою групи людей в умовах експерименту тощо.
Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що, залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть мати переважаюче значення.
Робота над науковою темою, як правило, починається з підбору і первинного ознайомлення з необхідною літературою.
Вивчення літератури, а при необхідності й архівних джерел – це і є підготовчий етап роботи над темою, необхідний для створення ґрунтовної документальної бази подальшого дослідження. Важливими методами на цьому етапі є загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція та дедукція.
Найбільш докладно методи політичного дослідження викладені в книзі американських авторів:
§ Мангейм Дж. Политология: Методы исследования / Дж. Мангейм, Р. Рич. – М.: «Весь мир», 1997. – 544 с.
