Розділ 6. Вимоги до оформлення кваліфікаційної та курсової роботи

 

 

Оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи являє собою важливий елемент її виконання і є одним із багатьох факторів, які враховуються Державною екзаменаційною комісією при оцінюванні під час захисту. Перш за все, звертається увага на змістовну сторону викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту і репрезентативність, тобто, широту використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, на текст роботи, список літератури і додатків, а також на зовнішнє оформлення титульного листка.

Дипломну (кваліфікаційну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті (перший варіант). Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і у зв’язку із зауваженнями керівника.

Перший варіант дипломної роботи може не претендувати на бездоганне зовнішнє оформлення, проте і при написанні необхідно виконувати загальні вимоги, які полегшать наступне кінцеве оформлення.

До таких вимог головним чином відносять: написання першого варіанту дипломної (кваліфікаційної) роботи на окремих аркушах паперу, з однієї сторони, з полями (приблизно шириною 3-4 см).

Недотримання такої вимоги ускладнює можливість внесення автором необхідних доповнень до тексту, які можуть виконуватись на полях або на зворотній стороні аркуша. Тут же можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи.

Писати перший варіант роботи пропонується відповідно до її плану, не відкладаючи оформлення чорнового варіанту на останні дні встановленого терміну її здачі. При цьому слід кожен розділ роботи виконувати повністю, прагнути до його завершеності, формулюючи висновки і роблячи наступний перехід до нового розділу. Можливий і інший спосіб підготовки першого варіанту дипломної (кваліфікаційної) роботи, при якому автор розпочинає оформлення лише тоді, коли буде зібраний практично увесь необхідний матеріал.

Оскільки дипломна (кваліфікаційна) робота, як правило, об’ємна, то практикується розподіл усього матеріалу на змістовні частини, які відокремлюються заголовками. Найбільш поширеним є поділ роботи на розділи та підрозділи.

Розділи та підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи нумеруються окремо в кожному розділі роботи за допомогою складної нумерації.

Позначення розділів та їх порядкові номери пишуть окремим рядком в одному рядку з заголовком, причому в кінці заголовку крапка не ставиться. Приклад оформлення змісту роботи надано у додатку М.

До формулювань назв розділів і підрозділів дипломної та кваліфікаційної робіт ставляться такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Перевагу слід віддавати простим реченням.

При написанні першого варіанту слід враховувати, що цінність виконаної роботи аж ніяк не знаходиться в прямій залежності від її об’єму.

У кожній дипломній роботі виділяють такі структурні елементи:

§ план;

§ вступ;

§ основний зміст роботи, який має два або три розділи (глави);

§ висновки або заключна частина;

§ список використаної літератури;

§ додатки;

§ зміст.

На титульному аркушу вказується: міністерство, назва вузу, в якому виконувалась дипломна (кваліфікаційна) робота, кафедра, повна назва теми дипломної (кваліфікаційної) роботи, прізвище та ініціали студента-дипломника, прізвище, ініціали, вчене звання і ступінь керівника, рік і місце виконання роботи. У додатках Б, В, Д, Е подано зразки оформлення титульного аркушу магістерських, дипломних, кваліфікаційних та курсових робіт.

До змісту дипломної (кваліфікаційної) роботи, крім текстової частини, входить різноманітний графічний та ілюстративний матеріал, який готується й оформляється одночасно зі складанням чернетки. Щоб не перевантажувати надмірно описову частину, рекомендується частку такого матеріалу виносити в додатки.

Додатки оформлюються на окремих листках, причому кожен з них повинен мати свій тематичний заголовок і в правому верхньому кутку надпис «Додаток» із вказівкою тільки його порядкового номера, якщо додатків декілька, або без позначки №, наприклад: «Додаток А» і т.д. Нумерація здійснюється за допомогою літер українського алфавіту (за виключенням літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Якщо додатки мають тексти допоміжного характеру (пропагандистські матеріали виборчих кампаній, статистичні дані емпіричного дослідження, розробки планів, практичні рекомендації тощо), то вони можуть бути подані в окремій папці, зошиті із збереженням загальної нумерації.

Ілюстрації, а також рисунки, схеми, графіки, діаграми розміщуються як в основному тексті, так і в додатках.

Ілюстрації, які є в тексті роботи, мають загальну нумерацію (арабськими цифрами) і позначаються словом «Рис.» (рисунок), наприклад «Рис. 1», «Рис. 3», і т.д. У тексті, до якого відноситься та чи інша ілюстрація, робиться посилання на неї в дужках «(Рис. 5)» або без них «Рис. 4», а у випадку, коли посилання робиться на ілюстрації, які вже згадувались раніше, тоді додають слово «дивись» (скорочено) із вказівкою сторінки, на якій була розміщена дана ілюстрація, наприклад: «див. рис. 2, с. 15».

Кожна ілюстрація, таблиця, гістограма, графік повинні мати точну і коротку назву, а в окремих випадках – і необхідний пояснювальний текст.

Аналогічні позначення використовуються і для таблиць дипломної (кваліфікаційної) роботи, в яких зводиться необхідний цифровий матеріал. Надписи «Таблиця 1», «Таблиця 3» і т.п. з позначенням номерів арабськими цифрами без знака № розміщуються справа над заголовками таблиць. У тексті на всі таблиці повинні бути зроблені посилання, причому слово «Таблиця» пишеться в тексті повністю, якщо таблиця одна, і скорочено, якщо вона розміщена під певним номером, наприклад: «у табл. 4».

Усі таблиці в роботі повинні бути в однотипному оформленні. Заголовна частина кожної таблиці складається із назв граф (колонок), що визначають їх зміст, і відокремлюються від змісту граф потовщеною або подвійною горизонтальною лінією. Заголовки (назви) граф повинні бути короткими, починатися з великої літери.

У першій зліва графі (колонці) вказується назва відповідних горизонтальних рядків таблиці, в наступних графах даються заголовки інформаційних даних, які розміщуються в них. Заголовна частина таблиці може розділятися на додаткові ділянки (по горизонталі), в яких розміщуються підзаголовки граф. За необхідності переносу частин таблиці на другу сторінку повторюється заголовок таблиці з надписом: «Продовження табл. 2». Тематичний заголовок таблиці при цьому не повторюється.

Записи цифр у таблицях проводяться з дотриманням наступних вимог:

§ у кожній із граф класи чисел повинні знаходитися один під одним;

§ частини цілого повинні виражатись у десяткових дробах;

§ в одній і тій же графі всі числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків;

§ за відсутності значущих цифр ставляться нулі, наприклад: «5,00», «3,70»;

§ заміна повторюваних цифр або знаків не допускається;

§ якщо в таблиці відсутні цифрові чи інші дані, то в графі ставиться прочерк.

Знаки №, % і т. ін. використовуються лише при цифрових або буквених позначеннях; у всіх інших випадках слід писати слова: номер, відсоток. Нумерація формул і посилання на них робиться так само, як і на рисунки та таблиці.

Як було зазначено, високі вимоги ставляться не тільки до змісту і результатів дипломної (кваліфікаційної) роботи, а й до її літературного та зовнішнього оформлення. Робота повинна бути написана в логічній послідовності, грамотно, літературною мовою з униканням публіцистичного стилю викладення.

Під час підготовки чернетки слід звернути увагу на обробку кожного речення, на вибір необхідних формулювань, які б більш просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладених питань. Не варто вживати тільки складні синтаксичні конструкції, а також надмірно короткі, лаконічні фрази, слабко пов’язані між собою логічно, з наявним подвійним тлумаченням та ін.

У дипломній (кваліфікаційній) роботі не рекомендується вживати слова і вирази – штампи на зразок «на всі сто відсотків», «на даний момент» і т.п.

Слід уникати частих повторень слів чи словосполучень. Разом з тим необхідно прагнути дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. У тексті допускаються загальноприйняті скорочення (с. – сторінка, і т. ін – і таке інше, і т.д. – і так далі, та ін. – та інші).

У дипломній (кваліфікаційній) роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку» та ін. – чи множини: «Ми отримуємо», «Ми спостерігаємо», «Ми маємо» і т.д. Допускаються звороти із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник «ми», тобто вживаються означено-особові речення: «спостерігаємо», «встановлюємо», «мається на увазі» та ін.

В окремих випадках можна використовувати вирази: «на нашу думку», «на наш погляд», або «на думку автора дипломної (кваліфікайної) роботи», або «вивчення передового досвіду свідчить про те, що…», або «на основі зробленого аналізу можна стверджувати…», або «проведені досліддження підтвердили…» чи «…дають підстави вважати, робити висновки…» та ін.

При згадуванні в тексті прізвищ (вчених-дослідників, політиків) їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (М. Вебер, а не Вебер М., як це прийнято в списках літератури. Використовується лише перший ініціал, після якого ставиться нерозривний пробіл (Ctrl + Shift + Space).

Виконану в чорновому варіанті дипломну (кваліфікаційну) роботу студент дає на перегляд керівникові. З урахуванням зроблених ним зауважень автор вносить до роботи необхідні зміни та доповнення.

Після остаточного погодження з керівником чернетки дипломної (кваліфікаційної) роботи можна оформляти чистовий варіант.

Увага! Перед тим як друкувати чернетку дипломної (кваліфікаційної) роботи, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів та підрозділів, таблиць та рисунків, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

Оптимальний обсяг дипломної (кваліфікаційної) роботи без додатків і списку літератури повинен бути:

§ для курсових робіт студентів 3 курсу – 30 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою бакалавра – 50 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою спеціаліста – 75 сторінок машинописного тексту.

§ для робіт студентів, що випускаються за програмою магістра – 90 сторінок машинописного тексту.

Використовується шрифт 14 розміру, Times New Roman, міжрядковий інтервал складає півтора. Кількість рядків на аркуші – 29, кількість знаків в рядку – 64. Робота виконується в двох примірниках. Друк відбувається на одному боці стандартного аркуша паперу формату А4.

Допускається оформлення роботи (як виняток) у рукописному вигляді. У цьому випадку щільність тексту повинна відповідати машинописному варіантові. Робота повинна бути написана розбірливо, виправлення не допускаються.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків, повторів або буквених додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і далі по порядку. Порядковий номер проставляється в правому верхньому кутку верхнього поля сторінки.

Дипломна (кваліфікаційна) робота відкривається титульним аркушем. На наступній сторінці розміщується план роботи із вказівкою сторінок.

У тексті роботи розділи починаються з нової сторінки. Порядковий номер та назва розділу пишуться великими літерами посередині сторінки. Крапка після назви розділу не ставиться. Між назвою розділу та назвою підрозділу ставляться два інтервали. Між назвою підрозділу та основним текстом має бути один інтервал. Між текстом попереднього підрозділу та назвою нового підрозділу ставиться два інтервали. Назви підрозділів пишуться без центрування тексту. Висновки за підсумками розділів та підрозділів не рубрикуються та пробілами не відокремлюються.

Висновки і практичні рекомендації за підсумками всієї роботи мають бути всебічно обґрунтовані в тексті роботи (в розділах чи заключній частині). Вони повинні коротко, але ґрунтовно резюмувати проведене дослідження. Основна вимога до заключної частини – не повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.