Тема № 8: Право збройних конфліктів

Семінарське заняття № 6 « Право збройних конфліктів »

 

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Джерела і принципи міжнародного права збройних конфліктів.

2. Збройні конфлікти міжнародного і неміжнародного характеру.

3. Правове становище учасників збройних конфліктів.

4. Правове обмеження засобів і методів ведення збройної боротьби.

 

Методичні вказівки

Розкриваючи дану тему насамперед необхідно відмітити, що конфліктні ситуації із застосуванням зброї (незалежно від того чи називають їх війною, чи ні), нажаль, досі є частиною міжнародних відносин. До таких конфліктних ситуацій застосовують термін «збройний конфлікт», а сукупність норм міжнародного права, що стосуються цих ситуацій називають правом збройних конфліктів, або правом, що діє в умовах збройних конфліктів.

Розкриваючи перше питання про джерела права, що діє в умовах збройних конфліктів слід, перш за все, засвоїти, що вони складаються з двох великих груп, які регулюють відносини у двох відносно самостійних напрямках. Перший напрямок – полягає у регламентації прав та обов’язків сторін конфлікту у сфері вибору засобів проведення військових операцій (так зване «Гаазьке право»). Другий напрямок – полягає в захисті інтересів осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях (так зване «Женевське право»). Отже, під час відповіді на це питання слід визначитися із тим, які саме нормативні акти регулюють кожний із зазначених напрямків, та яким чином вони реалізують покладене на них завдання.

Розглядаючи друге питання про правові наслідки початку збройних конфліктів, перш за все, потрібно визначитися із змістом терміну «збройний конфлікт», за допомогою низки критеріїв, навчитися розрізняти міжнародні збройні конфлікти та збройні конфлікти неміжнародного характеру, а також визначити співвідношення між термінами «збройний конфлікт» та «війна». В межах цього питання необхідно визначитися із поняттями «оголошення війни» та «початок військових дій», «театр війни» та «театр військових дій», «ультиматум», «агресивна війна», «воююча сторона» та «нейтралітет». Відповідаючи на це питання потрібно пояснити, яким чином початок війни відображається на зовнішніх зносинах між державами учасницями збройного конфлікту, що відбувається із власністю держави-супротивника та її громадянами, а також які зміни відбуваються у правовому полі взаємодії конфліктуючих сторін.

Розкриваючи третє питання про статус поранених та хворих осіб, які зазнали корабельну аварію слід з’ясувати чим саме визначається статус цих осіб. Визначивши загальні особливості статусу зазначеної категорії осіб потрібно вказати на конкретні міжнародно-правові акти, що визначають їхній обсяг прав, свобод та обов’язків. При цьому, необхідно відмітити якими правами та обов’язками по відношенню до поранених та хворих осіб, які зазнали корабельну аварію, наділені представники воюючих сторін та нейтральних держав.

Розглядаючи правовий режим військовополонених слід так само згадати міжнародно-правові акти, що визначають їхній обсяг прав, свобод та обов’язків та правила поводження з ними з боку їхніх утримувачів та нейтральних сторін. В межах цього питання варто дати визначення терміну «найманець» і вказати, хто з учасників збройних конфліктів підпадає під це визначення, яке місце такі особи займають серед учасників збройних конфліктів, з’ясувати ставлення доктрини міжнародного права до цієї категорії осіб. Крім того, потрібно дати визначення терміну «військові злочини» і надати перелік таких злочинів.

Відповідаючи на п’яте питання щодо розпізнавальних знаків цивільної оборони, культурних цінностей, медичних установ та небезпечних об’єктів, слід, перш за все, надати визначення термінів «цивільна оборона», «культурні цінності», «медичні установи», «небезпечні об’єкти» згідно із міжнародно-правовими нормами і з’ясувати правила їхнього використання. Наступним кроком буде відображення конкретних розпізнавальних знаків (якщо немає можливості намалювати, то можна надати детальний словесний опис).

Розкриваючи шосте питання про неміжнародні військові конфлікти необхідно вказати на притаманні риси, що відрізняють їх від міжнародних; назвати форми таких конфліктів, їхні можливі сторони, а також міжнародно-правові акти, що регламентують дії сторін у неміжнародних збройних конфліктах.

Відповідаючи на сьоме питання про закінчення стану війни та його правові наслідки доцільно перш за все визначити відмінності між закінченням стану війни та закінченням військових дій. При цьому, потрібно визначити форми закінчення військових дій та навести приклади традиційних і нетрадиційних форм закінчення війни.

 

Питання цільових виступів:

1. Розкрити зміст і значення т.зв. застереження Мартенса.

2. Визначити права й обов’язки нейтральних держав і держав, що не воюють.

3. Визначити умови розповсюдження статусу комбатантів на партизанів, добровольців і учасників національно-визвольних рухів.

4. Визначити поняття і умови здійснення режиму воєнної окупації.

5. Визначити правовий режим військового полону.

6. Визначити правову основу і засоби захисту жертв війни та культурних цінностей.

7. Дати правову оцінку військовим хитрощам і актам віроломства, розкрити питання поводження з найманцями, шпигунами, вивідачами.

8. Розкрити питання заборони чи обмеження певних видів зброї.

9. Назвати форми і засоби призупинення воєнних дій і припинення стану війни.

Література

Основна література:

1. Гаазькі конвенції 1899 р. і 1907 р. Чотири Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року і Додаткові протоколи І та ІІ 1977 року до Женевських конвенцій 1949 р. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів 1954 року // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост. Н.И. Блатова, Г.М. Мелков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИФРА-М, 1997. – С. 584-664.

2. Калугин В.Ю., Павлова Л.В., Фисенко И.В. Международное гуманитарное право: Учебное пособие. – Мн.: Тесей, 1999. – 308 с.

3. Котляров И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003. – 304 с.

4. Міжнародне гуманітарне право: Навчальний посібник / Під заг. ред. В. П. Базова. – К.: Варта, 2000. – 176 с.

5. Тиунов О.И. Международное гуманитарное право: Учебник для вузов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 328 с.

Додаткова література:

1. Аби-Сааб Р. Гуманитарное право и внутренние конфликты. Истоки и эволюция международной регламентации. – М.: МККК, 2000. – 264 с.

2. Альберто Гваделупе Фернандеш де Кастро. Международно-правовая регламентация внутреннего вооруженного конфликта // МЖМП. – 2000. – №1. – С. 90-105.

3. Блищенко И.П. Дополнительный Протокол о немеждународном конфликте 1977 г. и проблема беженцев // МЖМП. – 1998. – Спецвыпуск. – С. 92.

4. Двадцатая годовщина принятия Дополнительных протоколов 1977 года // МЖКК. – 1997. – №18.

5. Калугин В.Ю. Механизм имплементации международного гуманитарного права. – Минск: ПЧУП «Светоч», 2003. – 336 с.

6. Основные положения Женевских Конвенций и Дополнительных протоколов к ним. Комментарии. – М.: МККК, 2003. – 96 с.

7. Плешин В.В. Правовое регулирование вооруженного конфликта немеждународного характера // МЖМП. – 1998. – № 2. – С. 134-143.

8. Тайхерст Руперт. Оговорка Мартенса и право вооруженных конфликтов // МЖКК. – 1997. – №15.