Семінарське заняття № 2 « Право міжнародних договорів »
Час проведення 2 години.
Навчальні питання:
1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
2. Класифікація міжнародних договорів.
3. Форма, структура і сторони міжнародного договору.
4. Укладання міжнародного договору.
5. Чинність, дійсність та недійсність міжнародного договору.
Методичні вказівки
Розкриваючи перше питання слід відмітити, що право міжнародних договорів є однією з найстаріших галузей міжнародного права. Міжнародний договір розглядається як основне джерело міжнародного права і як засіб забезпечення мирного співробітництва між націями. При цьому необхідно дати саме визначення міжнародного договору і розкрити зміст Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Віденської конвенції про право договорів між державами й міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 травня 1986 року.
Відповідь на друге питання має включати класифікацію міжнародних договорів в залежності від кількості учасників договорів (двосторонні і багатосторонні), за об’єктом регулювання (політичні, економічні, культурні, територіальні та ін.), за строком дії (строкові і безстрокові), за рівнем укладення (міждержавні, міжурядові і міжвідомчі). Розкриття змісту зазначених видів міжнародних договорів є предметом вивчення даного питання.
Третє питання плану присвячене з’ясуванню структури міжнародного договору, під яким слід розуміти його поділ на складові частини. Доцільно відмітити, що конкретний договір в силу специфіки його об’єкту і мети, процедури прийняття може мати специфічну структуру. Однак більшість міжнародних договорів складаються з преамбули, основної і заключної частини. В деяких міжнародних договорах присутні додатки і застереження. В межах даного питання також необхідно розкрити сутність і функції депозитарія - хранителя достовірного тексту договору.
Предметом вивчення четвертого питання є процес укладання міжнародного договору, який умовно поділяється на п’ять стадій (договірна ініціатива; переговори; підписання; ратифікація і реєстрація; затвердження, прийняття, приєднання). При цьому слід зауважити, що міжнародні договори повинні укладатися, діяти й припиняти свою дію за встановленими правилами, які закріплені у Віденській конвенції 1969 року.
Висвітлюючи п’яте питання плану насамперед необхідно зазначити, що реєстрація та офіційне опублікування міжнародних договорів на національному рівні здійснюється відповідно до внутрішнього законодавства держав учасниць. Для з’ясування порядку реєстрації і опублікування міжнародних договорів в Україні потрібно звернутися до Закону України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року.
Відповідаючи на шосте питання потрібно розкрити сутність тлумачення міжнародного договору, що зводиться до з’ясування точного змісту договору. Особливу увагу слід приділити видам тлумачення (внутрішньодержавне, міжнародне, неофіційне, словесне або граматичне, логічне, історичне, систематичне, звичайне).
Заключне питання передбачає з’ясування зупинення й призупинення дії міжнародного договору. Під призупиненням дії договору слід розуміти тимчасову перерву в дії договору на якийсь проміжок часу, а припинення дії договору передбачає втрату обов’язкової сили договору для його учасників. Крім того, необхідно вказати на можливі способи припинення дії міжнародних договорів, з поміж яких можна виділити денонсацію і анулювання.
Питання цільових виступів:
1. Розкрити роль договору в сучасних міжнародних відносинах.
2. Розкрити зміст принципу pacta sunt servanda.
3. Проаналізувати питання про вплив розриву дипломатичних відносин на міжнародний договір.
4. Дати характеристику протиправним і нерівноправним міжнародним договорам.
5. Дати характеристику міждержавним, міжурядовим та міжвідомчим договорам.
6. Визначити особливості політичних і економічних договорів, а також угод по спеціальних питаннях.
7. Дати характеристику Статуту ООН як договору особливого значення.
8. Визначити особливості міжнародних договорів, стороною яких є міжнародна організація.
Література
1. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост. Н.И. Блатова, Г.М. Мелков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИФРА-М, 1997. – С. 52-80.
2. Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 року // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост. Н.И. Блатова, Г.М. Мелков. – 3-изд., перераб. и доп. – М.: ИФРА-М, 2000. – С. 80-82.
3. Закон України про міжнародні договори України від 30 червня 2004 року // Голос України від 03.08. 2004. – № 142.
4. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре. – СПб: Юр. центр Пресс, 2001. – 211 с.
5. Мережко О. Право міжнародних договорів. Сучасні проблеми теорії та практики. – К.: Таксон, 2002. – 344 с.
6. Чубарєв В.Л. Элементарный курс права міжнародних договорів: Навчальний посібник. – К.: Правові джерела, 2001. – 176 с.
Додаткова література:
1. Колосов Ю.М. Два измерения института ратификации // МЖМП. – 2004. – №1. – С. 143-146.
2. Лукашук И. Форма международных договоров: Учебно-практическое пособие. – М.: Спарк, 2001. – 111 с.
3. Манасуев А.В. Действие и применение международных договоров // МЖМП. – 1998. – № 4. – С. 94-124.
4. Тимошенко Н. Особливості найменування міжнародних договорів // Політика і час. – 1997. – № 8. – С. 57-68.
5. Трагнюк О. Тлумачення норм міжнародних договорів національним судом // Право України. – 2003. – №3. – С. 91.
6. Трет’яков Д. Деякі питання застосування норм міжнародних договорів в Україні // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 3. – С. 38-43.
7. Шутак И. Теория и практика оговорок в праве. Система понятий. – СПб: Алетейя, 2001. – 203 с.
