Система нарахування балів рейтингу

Таблиця 1.

Змістовний модуль №№	Тема	Обсяг годин
Всього	Лекція	Семінар	Інд роб	Сам роб
1. Основи менеджменту	Тема 1. Поняття та сутність менеджменту.
Тема 2. Основи теорії прийняття управлінських рішень
Тема 3. Планування як функція менеджменту
Тема 4: Організація як функція менеджменту
Тема 5: Лідерування в менеджменті
Тема 6. Процес контролю в менеджменті
Тема 7: Мотивація в менеджменті
Тема 8. Комунікації в менеджменті
Модульний контроль
Всього по модулю 1:
2. Основи маркетингу	Тема 9. Сутність концепції маркетингу. Система факторів маркетингу.
Тема 10: Маркетингові дослідження: об’єкти, зміст та процедура проведення.
Тема 11. Дослідження ринку. Сегментація товарного ринку.
Тема 12: Дослідження споживачів.
Тема 13. Товарна в системі маркетингу
Тема 14: Цінова політика в системі маркетингу
Тема 15. Товарорух та збут у системі маркетингу
Тема 16: Аналіз та контроль в маркетинговій діяльності.
Модульний контроль
Всього по модулю 2:
Всього

Застосування рейтингової системи оцінки

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (заліку).

Оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану, формою підсумкового контролю яких є залік, здійснюється на основі результатів поточ­ного модульного контролю знань та підсумкового контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного й підсумкового контролю. При рейтинговій системі оцінюються: позааудиторна навчально-творча діяльність студентів (виконання курсових, контрольних, письмових робіт, написання рефератів тощо); робота студентів на семінарських і практичних заняттях; виконання модульних контрольних робіт, складання заліку або іспиту.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного теоретичного матеріалу, вироблених навичок, проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати інформацію, здатності самостійно осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно (презентація) чи письмово подавати певний матеріал.

Завданнями підсумкового контролю (іспиту) є перевірка розуміння та засвоєння студентом програмного матеріалу в цілому, розуміння логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчого використання накопичених знань, ступінь оволодіння компетенціями, здатність виконувати виробничі функції, вміння вирішувати типові завдання діяльності.

Робоча програма та сутність РСО доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни. Рейтинг ведеться на кафедрі викладачем, на якого покладена відповідальність за викладення цієї дисципліни. Атестація студента здійснюється за результатами підсумкового значення рейтингу з дисципліни. Для виставлення оцінок з дисципліни до екзаменаційної відомості і залікової книжки, рейтингова оцінка переводиться у традиційну та ЕСТS відповідно до таблиці 2:

Переведення рейтингових оцінок в традиційні та ЕСТS

Таблиця 2.

Рейтинг з дисципліни	Оцінка ЕСТS	Традиційна оцінка
90 та більше балів	А – відмінно	Відмінно
82-89 балів	B – дуже добре	Добре
75-81 балів	C – добре
69-74 балів	D – задовільно	Задовільно
60-68 балів	E достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
35-59 балів	FX – незадовільно	Незадовільно
1-34 балів	F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

Система нарахування балів рейтингу

Підсумковий контроль знань студентів у формі поточного модульного контролю (ПМК) здійснюється за 100-баловою системою у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумковий контроль знань студентів денної форми навчання.

Об'єктом підсумкового контролю знань студентів денної форми навчання у формі поточного модульного контролю (ПМК) є:

- систематичність та активність роботи на семінарських і практичних заняттях (максимальна оцінка - 40 балів);

- виконання модульних контрольних завдань (максимальна оцінка - 20 балів);

- виконання обов’язкового завдання для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів);

- виконання одного з вибіркових завдань для індивідуального опрацювання (максимальна оцінка – 30 балів).

1. Контроль систематичності та активності роботи студента базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять. Шкала оцінювання становить: 2, 3, 4, 5 балів. Щоб вийти на 20 балів, підраховуємо середнє арифметичне усіх оцінок за різноманітні види робіт за модуль і множимо на «4».

Критерії оцінювання: активність студентів в обговоренні питань семінарів вимірюється середнім значенням одержаних оцінок.

2. Виконання модульних завдань передбачає проведення 2-х тестувань за темами дисципліни (20 тестових запитань у кожному), терміни складання яких визначені картою самостійної роботи студента.

· Оцінювання знань студентів за кожним модулем здійснюється за шкалою 0; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9 та 10 балів.

 

Оцінка за модульну контрольну роботу (Комп’ютерне тестування) (6-10 балів)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів по модульній контрольній роботі
А	Відмінно	90 – 100%
ВС	Добре	75 – 89%	8-9
DE	Задовільно	60 – 74%	6-7
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59%	4-5
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	01 – 34%	0-3

Оцінка за 1 та 2 модулі

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів по модулю: 30балів
А	Відмінно	29 та більше
В	Добре	27 -28
С	Добре	25- 26
D	Задовільно	23 - 24
E	Задовільно	20 - 22
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	10 - 19
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0 - 9

Підсумкова оцінка (60 балів)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів по 2-ом модулям: 60
А	Відмінно	58 – 60 та більше
В	Добре	53-57
С	Добре	47-52
D	Задовільно	41-46
E	Задовільно	36-40
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	20-35
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-19

 

3. Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті індивідуальноїї роботи студента. Тематика обов’язкових і вибіркових завдань для самостійного опрацювання та терміни їх виконання визначаються викладачем.

В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни.

 

Навчальна карта індивідуальної роботи студентів

Карта індивідуальної роботи студента регламентує організацію СРС і відображає перелік форм самостійної роботи, які має виконати студент відповідно до робочої навчальної програми з відповідної дисципліни.

Всі завдання карти СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студенти мають виконувати обов’язково впродовж вивчення даної дисципліни. Вибіркові включають альтернативні завдання, серед яких студент на власний розсуд обирає конкретні завдання з тим, щоб набрати необхідну кількість балів.

На початку семестру до відома студентів викладач доводить інформацію про всі обов’язкові та вибіркові завдання з дисципліни та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання.

Кожен студент самостійно визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові та вибіркові завдання та відповідно до вказаних термінів звітує викладачу про їх виконання.