Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття. Інститут президентства як один з найважливіших інститутів сучасних політичних систем багатьох країн світу має свою історію виникнення та розвитку.

Інститут президентства як один з найважливіших інститутів сучасних політичних систем багатьох країн світу має свою історію виникнення та розвитку.

Характеристика історичних аспектів розвитку інституту президентства в Україні передбачає розгляд основних історичних періодів процесу становлення цього інституту. Кожному з цих періодів притаманні конституційно-правові акти, що й відображають процес становлення інституту президентства, наприклад, Конституція Пилипа Орлика, яка запровадила модель типу президентської республіки.

Завдяки розгляду еволюції президентського правління як в зарубіжних країнах, так і в Україні можна з’ясувати об’єктивну картину щодо сучасного стану інституту президентства та розвитку цього інституту в нових умовах громадянського суспільства.

Аналіз теоретичних та практичних проблем президентської влади на сучасному етапі розвитку передбачає, насамперед, визначення поняття інституту президентства у своєму інституційному вираженні та як конституційно-правового інституту системи конституційного права України; виявлення місця і ролі інституту глави держави у системі державної влади та його конституційно-правової регламентації; розгляд проблем здійснення президентської влади у парламентсько-президентській республіці тощо.

Конституція України у розділі V “Президент України” закріплює конституційно-правовий статус глави держави. Відповідно до статті 103 Конституції України, Закону України “Про вибори Президента України” необхідно охарактеризувати правову природу представницького мандату Президента України, а також визначити вимоги до кандидата на пост глави держави.

Під час з’ясування місця і ролі будь-якого органу держави і посадової особи принциповим є визначення його функціонального призначення. А для цього необхідно розкрити поняття функцій глави Української держави та їх основні види. Саме функції розкривають соціальне призначення Президента України та його роль в суспільстві та державі.

Згідно з Конституцією України Президент України є главою держави. Проте функції глави держави чітко не визначені. Але ж визначення переліку повноважень Президента України, завдяки яким він здійснює свою владу у державі, передбачає виявлення функцій. Стаття 106 Конституції України закріплює повноваження глави Української держави. Але для повного, всебічного аналізу всіх повноважень Президента України необхідно розглянути такі Закони України: “Про Президента Української РСР”, Про міжнародні договори України”, “Про оборону України”, “Про громадянство України” та інші.

При Президентові України функціонує Секретаріат Президента України, який є допоміжним органом, що складається з кваліфікованих наукових консультантів, політиків, правознавців, економістів, за допомогою якого він виконує передбачені Конституцією функції і повноваження.

Згідно з Указом Президента України “Питання Секретаріату Президента України” до складу Секретаріату Президента входять Голова Секретаріату Президента України, Перший заступник Голови Секретаріату Президента України, заступник Голови Секретаріату Президента України; Прес-секретар Президента України; Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України, Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України; головні служби та служби.

Визначення конституційно-правового статусу Секретаріату Президента України передбачає визначення основних завдань Секретаріату та компетенції його складових елементів.

Під час розкриття конституційно-правового статусу органів виконавчої влади та інших державних органів, підпорядкованих Президенту України, важливо визначити конституційно-правові засади взаємодії зазначених органів з главою держави.

 

Дайте визначення наступних понять:

інститут президентства, глава держави, президент, президентська республіка, “колегіальний президент”, правовий статус президента, президент-арбітр, інституціалізація президентства, легітимація президентства, Президент України, компетенція Президента України, контрасигнування, повноваження Президента України, функції Президента України, право вето, абсолютне вето, відкладальне вето, промульгація, правотворче контрольне провадження, виконавче контрольне провадження, акти глави держави, Секретаріат Президента, імпічмент.

Скласти схеми:

ü Структура Секретаріату Президента України.

ü Конституційно-правова регламентація статусу Президента України.

 

Тематика рефератів:

¨ “Історія становлення та перспективи розвитку інституту президентства в Україні в контексті конституційної та політичної реформ”.

¨ “Процедура імпічменту Президента України: теорія та практика”.

Задача №1

На прес-конференції Президента України журналіст оприлюднив інформацію, відповідно до якої Голова апеляційного суду однієї з областей М. продовжує обіймати свого посаду незаконно, оскільки вже півроку як досяг пенсійного віку. Глава держави доручив відповідальним працівникам Секретаріату терміново підготувати проект указу про звільнення М. з посади Голови апеляційного суду та з посади судді. Того ж вечора цей указ з’явився на офіційному сайті Президента України.

Які повноваження має Президент України у сфері функціонування судової гілки влади?

Який порядок їх реалізації?

Наскільки конституційним є вказаний указ Президента України?

Задача №2

Перед поїздкою на багатосторонню міжнародну зустріч міністрів у сфері промисловості країн – членів світової організації торгівлі від Президента України на ім’я Міністра промислової політики України були направлені Директиви з приводу ведення переговорів та підписання багатосторонньої угоди з питань співробітництва в галузі важкого машинобудування. Однак Міністр відмовився діяти відповідно до Директив, посилаючись на те, що згідно з Конституцією України він як член Кабінету Міністрів виконуватиме лише акти Президента України, якими відповідно до Основного Закону визнаються укази і розпорядження.

Проаналізуйте повноваження Президента України в зовнішньополітичній сфері.

Наскільки обґрунтованою з конституційно-правової точки зору є відмова Міністра виконувати Директиви?

Нормативні акти:

v Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

v Питання Адміністрації Президента України: Указ Президента України від 18 березня 2010 року // Офіційний вісник України. — 2010. — № 21.

v Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 14. — Ст. 81.

v Про Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню України: Указ Президента України від 24 червня 2010 року // Офіційний вісник України. — 2010. — № 49.

v Про забезпечення, обслуговування та охорону Президента України: Постанова Верховної Ради України від 4 січня 1992 року // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 8. — С. 86.

v Про заснування поста Президента УРСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР: Закон УРСР від 5 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 33. — Ст. 445.

v Про Збройні Сили України: Закон України від 6 грудня 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 9. — Ст. 108.

v Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 9. — Ст. 106.

v Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 351.

v Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України: Указ Президента України від 15 листопада 2006 року (зі змінами і допов.) // Офіційний вісник України. — 2006. — № 47.

v Про Положення про Раду з питань розвідки: Указ Президента України від 11 березня 1999 року // Офіційний Вісник України. — 1999. — № 10.

v Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 2 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 21. — Ст. 158.

v Про Президента Української РСР: Закон УРСР від 5 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 33. — Ст. 446.

v Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.

v Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України: Указ Президента України від 9 квітня 1997 року // Урядовий кур’єр. — 1997. — № 69.

v Регламент Верховної Ради України від 10 лютого 2010 року // (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 14-15, № 16-17. — Ст. 133.

 

Спеціалізована література:

1. Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні / С. Агафонов // Право України. — 2001. — № 7. — С. 102-104.

2. Агафонов С. Правовий статус Президента України / С. Агафонов // Право України. — 2000. — № 9. — С. 24-26.

3. Белов Д. Роль глави держави в механізмі здійснення державної влади / Д. Белов // Юридична Україна. — 2005. — № 5. — С. 11-16.

4. Берназюк Я. О. Конституційно-правова природа вето Президента України та пропозицій до прийнятих Верховною Радою України законів / Я. О. Берназюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 2. — С. 43.

5. Берназюк Я. О. Поняття та ознаки стадій нормотворчого процесу підготовки проектів актів Президента України / Я. О. Берназюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 7. — С. 32.

6. Бєлкіна Ю. Роль Президента України в забезпеченні культурних прав громадян / Ю. Бєлкіна // Право України. — 2009. — № 12. — С. 161-167.

7. Вовк Ю. Розмежування сфери компетенції між Президентом і Прем’єр-міністром в Україні / Ю. Вовк // Право України. — 2009. — № 5. — С. 51-55.

8. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції / В. Головатенко // Право України. — 2004. — № 3. — С. 14-21.

9. Дегтев Г. В. Некоторые теоретические закономерности становления института президентства на современном этапе / Г. В. Дегтев // Государство и право. — 2005. — № 2. — С. 5-11.

10. Заяць Н. Теоретико-правові проблеми інституту президентства в механізмі реалізації державної влади в Україні / Н. Заяць // Право України. — 2009. — № 6. — С. 29-33.

11. Ильин А. Импичмент главы государства и историко-теоретический аспект / А. Ильин // Правоведение. — 2004. — № 5. — С. 61-69.

12. Касинюк А. Інститут президентства і його сутність та становлення в Україні / А. Касинюк // Науковий вісник юридичної академії МВС України. — 2005. — № 1. — С. 136-142.

13. Кіс Т. Інститут президентства в України / Т. Кіс // Нова політика. — 2000. — № 1. — С. 20-24.

14. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави / Л. Кривенко // Віче. — 2001. — № 10. — С. 3-18.

15. Кухерний Є. Верховенство права в діяльності Президента України / Є. Кухерний // Українське право. — 2006. — № 1. — С. 295-297.

16. Лашко О. Президентська вертикаль: так чи ні / О. Лашко, О. Кучеренко // Розбудова держави. — 1995. — № 5-6. — С. 46-50.

17. Лузин В. В. Президентская модель разделения властей (на примере США) / В. В. Лузин // Государство и право. — 1999. — № 3. — С. 82-90.

18. Мазур Д. В. Актуальні питання співвідношення нормативно-правових указів Президента України та Законів України / Д. В. Мазур // Право і безпека. — 2005. — № 4. — С. 30-36.

19. Мазур Д. В. Особливості дії указів Президента України в часі, просторі та за колом осіб / Д. В. Мазур // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2005. — № 1. — С. 59-65.

20. Майлыбаев Б. А. Понятие “институт президентства”: теоретико-правовой анализ / Б. А. Майлыбаев // Право и политика. — 2001. — № 7. — С. 4-10.

21. Майлыбаев Б. А. Сроки президентства как политическая проблема / Б. А. Майлыбаев // Право и политика. — 2001. — № 4. — С. 34-39.

22. Мартинюк Р. Проблеми визначення конституційно-правового статусу Президента України в умовах змішаної форми правління / Р. Мартинюк // Право України. — 2009. — № 5. — С. 44-50.

23. Матвєєв С. В. Конституційно-правовий статус Президента України / С. В. Матвєєв // Вісник ЛАВС (спецвипуск). — 2004. — С. 64-72.

24. Мельниченко В. Інститут президента в Україні: стан та перспективи розвитку / В. Мельниченко, Н. Плахотнюк // Право України. — 2009. — № 12. — С. 18-29.

25. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України / Р. Михеєнко // Право України. — 2000. — № 8. — С. 24-28.

26. Олеськів І. Становлення в Україні інституту президентства / І. Олеськів // Юридична Україна. — 2006. — № 3. — С. 23-26.

27. Орзіх М. Президентська республіка – різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. — 2009. — № 10. — С. 72-76.

28. Павловська Н. Механізм процедури імпічменту (теоретичний та практичний досвід) / Н. Павловська / // Право України. — 2010. — № 3. — С. 115-119.

29. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні: становлення та розвиток: монографія / Н. Г. Плахотнюк, В. І. Мельниченко. — К.: Вид. дім “Максімус”, 2004. — 223 с.

30. Пушкіна О.Особливості конституційно-правового регулювання інституту Президента України / О. Пушкіна // Юридична Україна. — 2012. — №2(110) — С. 20-25.

31. Рогожин А. Правовий статус глави держави / А. Рогожин, М. Цвік // Право України. — 2000. — № 7. — С. 134-135.

32. Савчин М. Президент України у конституційній системі: забезпечення континуїтету та належного функціонування публічної влади главою держави / М. Савчин // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 3. — С. 65-73.

33. Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире / Н. А. Сахаров. — М., 1994. — 120 с.

34. Серьогіна С. Інститут президента в Україні / С. Серьогіна, О. Святоцький // Право України. — 2009. — № 12. — С. 6-17.

35. Серьогіна С. Оптимізація статусу президента як ключова ланка конституційної реформи в Україні / С. Серьогіна // Право України. — 2009. — № 6. — С. 23-27.

36. Скакун О. Ф. Президентська гілка влади у системі розподілу влад (в контексті сучасного реформування) / О. Ф. Скакун // Вісник ЛАВС (спецвипуск). — 2004. — С. 8-17.

37. Стасюк Ю. Інститут президентства. Конструктиви і деструктиви / Ю. Стасюк // Віче. — 2002. — № 5. — С. 27-32.

38. Статкявичус М. Импичмент и его последствия / М. Статкявичус // Закон і право. — 2004. — № 10. — С. 3-7.

39. Сумунський О. Рада національної безпеки і оборони України: конституційно-правовий статус / О. Сумунський // Вибори та демократія. — 2005. — № 3. — С. 23-27.

40. Сухонос В. Зміни в конституційно-правовому статусі глави держави в Україні відповідно до політичної реформи: державотворчий контекст / В. Сухонос // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. — 2006. — С. 120-123.

41. Сухонос В. Класифікація інституту глави держави: критерії та види / В. Сухонос // Право України. — 2007. — № 11. — С. 17-20.

42. Сухонос В. Конституційно-правовий та історичний аспект припинення повноважень глави держави: теоретико-методологічний аналіз / В. Сухонос // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 6. — С. 122-125.

43. Сушинський О. І. Інститут президентури в Україні / О. Сушинський. — Львів: Ліга-Прес, 2001. — 90 с.

44. Сушинський О. Інститут президентства в Україні в аспекті конституційної реформи / О. Сушинський // Життя і право. — 2005. — № 3. — С. 28-31.

45. Тарасов А. М. Технология государственного (президентского) контроля: элементы эффективности / А. М. Тарасов // Право и политика. — 2001. — № 12. — С. 51-55.

46. Француз-Яковець Т. А. Двопалатний парламент і глава держави в зарубіжних практиках / Т. А. Француз-Яковець // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2011. — № 2. — С. 5-13.

47. Фрицький Ю. Передумови визначення статусу президента України в період 1991-2007 рр. / Ю. Фрицький // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 7. — С. 92-94.

48. Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади / В. Шатіло // Право України. — 2003. — № 5. — С. 24-27.

49. Шатіло В. А. Інститут президентства в системі державної влади України: монографія / В. А. Шатіло. — К.: Укр. центр політ. менедж., 2004. — 159 с.

 

ТЕМА №11
“ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС”

Семінарське заняття – 4 год.

1. Виконавча влада як відносно самостійна форма єдиної державної влади.

2. Особливості організації виконавчої влади в Україні. Система органів виконавчої влади.

3. Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі органів виконавчої влади:

- склад;

- основні функції;

- повноваження.

4. Центральні органи виконавчої влади:

- міністерства;

- державні комітети (державні служби);

- центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

5. Місцеві державні адміністрації: завдання, функції та повноваження. Дострокове припинення повноважень.

6. Акти органів виконавчої влади.

7. Взаємодія органів виконавчої влади з іншими державними органами.

8. Адміністративна реформа в Україні.