Музично-естетичного розвитку дитини

· Охоче йде на музичні заняття, зацікавлено сприймає музику, радіє особистій та колективній музичній діяльності;

· відчуває контрастний характер, темп, динамічні відтінки музичного твору, зображувальні моменти в музиці, співвідносить їх із назвою твору;

· опосередковано, за допомогою дії, визначає жанр твору (марш, колискова, танок тощо);

· емоційно переживає в рухах ігровий образ, танцю­вальний характер музики, швидкий і помірний темпи, легко взаємодіє з дитиною в парі, в дитячому гурті;

· безпосередньо виражає образ у музично-рухових імпровізаціях;

· співає із задоволенням, без напруги нескладні пісні, прислухаючись до співу дітей, до музичного супроводу;

· цікавиться і розрізняє за назвою, тембром ударні шумові музичні іграшки-інструменти, володіє способами гри на них;

· самостійно вибирає музичні іграшки-інструменти для занять, ігор з однолітками.

 

Шостий рік життя

Музична скринька.

Орієнтовний репертуар.

Пісенна райдуга.

Співаночки.

Пісні.

Гей, діточки, візьмемось за ручки! В хороводних іграх, танцях з'єднувати дітей у дружньому веселому гурті. Привертати увагу до традиційного виконання українських хороводів і танців, зацікавлювати дітей художніми пе­реказами про особливості їх виникнення і традиції побутування. Збагачувати досвід дитячого виконавства плас­тичними фігурами українського фольклору (заводити «шума», вивертати коло, вести криву лінію тощо).

В іграх і забавах розвивати вміння дитини емоційно переживати ігрову ситуацію; використовувати музично-рухові навички для розвитку ігрового сюжету й створення музично-пластичного образу (працьовитий журавель, хитра лисичка). Зацікавлювати хлопчиків рухливими іграми, героїчними образами, мужнім уклоном, а дівчаток — танцювальними іграми зі співом, поетичними образами, привітним уклоном.

Опановувати з дітьми спрощені варіанти українських народних танців («Метелиця», «Плескач», «Гуцулка», «Кривулька») і танців інших народів. Поглиблювати відчуття танцювального характеру музики (вести хоровод стримано, з повагою; весело витанцьовувати жартівливі таночки); розвивати виконавські танцювальні здібності дітей (виразність, координація), вміння взаємодіяти (соліст — гурт; хлопчик — дівчинка). Учити виражати характер танцю основним рухом (легкість польки — підскоком, галопом; запальність гопака — зальотним бігом); настрій — виразною мімікою, пластикою рук; нескладний ритмічний рисунок — потрійними оплесками і притупами; зміну музичних речень і фраз — швидкою зміною рухів (приту­пи — «вірьовочка»; «тропітка» — «чесанка»).

Розвивати вміння дітей узгоджено рухатися в хороводах і танцях, використовувати музичний вступ для емоційного настрою на танець та запрошування, сприймати український народний уклін і бальний кніксен як засоби художнього спілкування.

Захоплювати дітей настроєм сучасної музики і рухами в сучасних ритмах, імпровізувати разом з ними, допомагати знаходити індивідуальну пластику музично-рухового образу. Привертати увагу до краси власних танцювальних рухів.

Орієнтовний репертуар. Хороводи, ігри. «Ходить квочка», «Осінь золота», муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренко. «Ой, у полі жито», укр. нар. пісня, обр. К. Стеценка. «Зайці та лисиця», муз. С. Майкапара. «Дітки в колі стоять», укр. нар. пісня, обр. Я. Степового. «Гра з лялькою», на муз. А. Штогаренка. «Гра з хусточкою», на мел. укр. нар. пісні «Галя по садочку ходила», обр. Л. Ревуцького. «Мишка та кіт», укр. нар. пісня, обр. Я. Степового. «Ладки із Васильком», на пісню «Ладки, ладки», муз. В. Верховинця, сл. народні. «Спритні вершники», на муз. Р. Шумана «Марш», муз. І. Дунаєвського «Галоп». «Хто швидше візьме іграшку», на латв. нар. мелодію. «Гра з дзвіночками», муз. Ю. Рожавської. «Гра з бубнами», на укр. нар. мелодію. «Будь спритним», муз. В. Ладухіна. «Вигадливі чобіточки», на укр. нар. мел. «Полька», обр. М. Різоля. «Каруселі», на мел. укр. нар. пісні, обр. М. Різоля. «Займи будиночок», муз. М. Магіденка. «Поспішайте до мети», мел. В. Верховинця, сл. Г. Коваленка. «Забілів від снігу гай», муз. і сл. народні, аранж. О. Лісінчука. «Чудесна ніч», муз. Р. Паулса, сл. народні. «Зимовий вечір», муз. Н. Галабурди, сл. І. Салюк. «Від хати до хати – новий рік стрічати», на муз. П. Майбороди, сл. М. Рильського «Новорічна». «Ой, прийшло до нас святе Рождество», укр.. нар. колядка. «Вже надходить ніч чарівна», муз. І. Шевчук, сл. Н. Багмут. «Добрий вечір, люди, ми йдемо до хати», укр.. нар. пісня. «Меланка ходила», укр. нар. пісня. Хоровод-віншування «Віншуємо, пане газде», укр.. нар. колядка. «Свято весни», на муз. М. Ведмедері, сл. А. Косовської. «Подарунок», на муз. М. Ведмедері, сл. К. Куян. «Шум», укр. нар. пісня, обр. М. Різоля. «Кривий танець», укр. нар. пісня «Гаївка». «Не пустимо», на мел. укр. нар. пісні. «Рушничок», на муз. М. Ведмедері, сл. В. Лучука. «Зустріч весни», на укр.. нар. пісню «Вийди, вийди, Іванку» та муз. В. Філіпенка, сл. А. Навроцького «Веснянка». «Великодня пісенна хода із дзвіночками», на сл. Л. Ямкового, муз. І. Єрмакова «Великдень». «Сонячна наша країна», на сл. Л. Ямкового, муз. А. Мигай «Сонечко».

Рухливі забави. «Вільний марш», муз. В. Вер­ховинця. «Енергійно – стримано», на муз. М. Любарського «Хода». «Динамічна хода», на муз. М. Скорульського «Старовинний марш». «Бадьора хода», на муз. М. Чембержі «Бадьорою ходою крізь ліс, що шумить». «Марш горобчиків», муз. Н. Нижанківського. «Пострибаємо», на муз. М. Любарського «Гра в скакалку». «Веселі млиночки», укр. нар. мел. «Коло», обр. Я. Степового. «Танцювальна хода», на муз. М. Скорульського «Колискова». «Журавлі та журавочки», на укр. нар. пісню «Був собі журавель», обр. М. Дремлюги. «Козачок — зелений мачок», на укр. нар. пісню «Мак», обр. М. Лисенка. «Український уклін-запрошення хлопчика», на нар. мел. «Козак», аранж. В. Верховинця. «Передача хусточки», «Крок з високим підйомом ніг та підскоки», муз. Т. Ломової. «Підскоки і пружинячий крок» на муз. І. Саца «Полька». «Галоп», муз. Ф. ІПуберта. «Сміливий вершник», муз. Р. Шумана. «Граємо, як м'ячики», на муз. П. Чайковського з балету «Лебедине озеро» (уривок). «Танцюємо пластично», на муз. М. Любарського «На човнику».

Танці. «Золотий листопад», муз. А. Вівальді «Осінь». «Гей, ви друзі, всі до мене!», мел. буковин. паруб. танцю, обр. М. Різоля. «Гопак», на укр. нар. мел. «Коло»,обр. Я. Степового. «Танець з притупами», на укр. нар. мел. «Гопак», обр. М. Метлова. «Плескач», укр. нар. мелодія. «Полька», муз. Т. Шутенко. «Козачок», муз. М. Любарського. «Український танець», на муз. М. Скорульського «Танок». «Маленький повзунець», укр.. нар. мел., обр. А. Хелемського. «Танцюємо галопом», на старовинну франц. музику, обр. Ш. Видора. «Вишукана полька», муз. С. Рахманінова «Італійська полька». «Парний танець», на мел. чеської нар. пісні. «Жартівливий танок», на мел. укр. нар пісні «Ішов козак потайком». «Хлоп-хлоп-хлоп», на естон. нар. мел., обр. А. Роомере. «Утята», муз. Т. Вернер, рос. текст Ю. Ентіна. «Веселі діти», на литов. нар. мел., обр. Т. Ломової. «Оплески», на муз. Ю. Слонова «Полька». «Танець петрушок», муз. О. Даргомижського. «Танець сніжинок», муз. М. Красєва. «Полька», муз. М. Різоля. «Метелиця», укр. нар. мел., обр. М. Різоля. «Зміни пару», укр. нар. мелодія. «Новорічний хоровод», муз. Т. Попатенко, сл. Н. Найдьонової. «Український танець парами», на укр. нар. мелодію. «Коломийка», муз. В. Безкоровайного. «Гуцулка», на укр. нар. мел. «Коломийка», обр. В. Гомоляки. «Ввічливий танець», на німецьку нар. мелодію. «Ой, минула вже зима», укр. нар. пісня, обр. І. Кишка. «Плескай-тупай», на муз. Б. Савельєва, сл. М. Розовського у перекладі. «Віночок», на мел. укр. нар. пісні «Наше село веселе». «Веснянка», укр. нар. танець, обр. М. Різоля. «Весняний веселий хоровод», на сл. М. Пономаренко, муз. І. Островерхого «Прийшла весна весела». «Кривулька», укр. нар. мел., обр. К. М'яскова. «Вальс з квітами», на муз. Д. Россіні. «Вару-вару», муз. Р. Паулса. «Вальс», муз. Л. Абелян. «Вальс», муз. П. Чайковського з балету «Лебедине озеро». «Вальс квітів», на муз. В. Безкоровайного «Балет квітів». «Танець з тамбурином», на муз. С. Шевченка «Тарантела». «Гавот ляльки», муз. Н. Нижанківського. «Ввічливий танець», муз. Ф. Госсека. «Вальс», муз. Ф. Шопена. «Диригент і веселі нотки», на муз. і сл. А. Мігай «Сім нот». «Святковий вальс», муз. Д. Шостаковича. «Вальс з мамами», на сл. і муз. Н. Май «Мамин вальс».

Творчість у рухах і пластиці. Заохочувати бажання дітей емоційно й творчо переживати музичні рухи: варіювати елементи народних і сучасних танцювальних рухів, імпровізувати образну пластику, створювати ігрові образи за власним відчуттям (веселі танцюристи, різна городина, іграшкові солдатики).

Пов'язувати музичні переживання дитини з емоційним змістом програмного твору, з іграшковим світом, навко­лишньою природою, своїм внутрішнім станом. У здійсненні власного задуму допомагати уважно стежити за розвитком музичної думки, орієнтувати на музично-рухову імпро­візацію установкою «рухайся так, як тобі підказує музика і власна фантазія».

Вигадувати з дітьми музично-пластичні образи веселих клоунів, чарівника-Мороза, півня-танцюриста, пихатого кота; творчі танці-імпровізації — «Хуртовина», «Вигадливі чобіточки», «Весняні струмочки», «Вальс-настрій», «На балу» тощо.

Під час занять, розваг влаштовувати за бажанням дітей міні-фестивалі творчих танців — «Танцюють всі», «Танці улюблених іграшок», «Пропоную свій танок», «Ми — завзяті танцюристи», «Танцюю для тебе» тощо.

Заохочувати дітей ініціювати розвиток фольклорної танцювально-ігрової ситуації, брати в ній рольову участь, виявляти артистичні нахили, власний пластичний досвід.

Орієнтовний репертуар. «Потанцюємо», «На конячці», муз. М. Любарського. «Веселі танцюристи», на укр. нар. мелодію. «Котилася торба», муз. В. Вер­ховинця, сл. народні. «Хода коників», муз. С. Прокоф'єва. «Марш дерев'яних солдатиків», муз. П. Чайковського. «Ведмідь», муз. В. Ребікова. «Зів'ємо віночки», за укр. нар. піснею «Пішли діти в поле». «Ой, на горі льон», укр. нар. пісня, гарм. Г. Компанійця. «Клоуни», муз. Д. Кабалевського. «Мороз-чарівник», «Весняні струмочки», на муз. М. Лисенка з опери «Зима і весна» (фрагменти). «Весняні струмочки», на муз. В. Дублянського «Струмочок». «Півень танцює», муз. А. Крайнюченко. «Півники», муз. В. Золотарьова. «Танець ведмедиків», муз. М. Красєва. «Квітка», муз. В. Вітліна. «Метелиця», муз. А. Найдьонова. «Весна їде», муз. В. Верховинця, сл. М. Білокур. «Подоляночка», укр. нар. пісня, обр. Л. Ревуцького. «Потанцюю з віночком», на муз. М. Скорульського «Веснянка». «Полька», муз. Л. Абелян. «Квіти і метелики», муз. В. Золотарьова. «Вальс-настрій», на муз. Р. Шумана з циклу «Карнавал»(фрагмент). «Весняний настрій», на муз. М. Любарського «Весняна казочка». «Зав’юся у таночку», на укр.. нар. пісню «На виру, вирочку». «Пихатий кіт», муз. М. Чембержі. «Вигадливі танцівники», на муз. М. Чембержі «Скоморошина». Уривки з балету «Лісова пісня», муз. М. Скорульського. Уривки з балету «Віденський бал», муз. Й. Штраусів (батька і сина).

Маленькі музиканти.

Орієнтовний репертуар.

У світі музичних звуків.

Музично-дидактичні ігри.

 

Веселі розваги. Зацікавлено, піднесено, за допомогою музичних засобів виразності переживати з дітьми життєві та художні явища, створювати морально й естетично значуще тло музичних розваг. Викликати у них задоволення від виступів однолітків і дорослих, від власної участі в музичних, музично-театралізованих, музично-танцювальних діях.

За бажанням дітей збагачувати музичними творами і естетичними діями іменини казкових персонажів, дні народження дітей і дорослих, свято Миколая. Відзначати у травні День Матері і відповідно долучатися з дітьми до духовної музики, кращих поезій та пісень про батьківщину й матерів, водити хороводи на основі пісень про Україну, рідну матусю тощо. Під час святкування Дня незалежності України («Як я знаю і люблю Україну музичну мою» або «Українські діти мають таланти») слухати українські гімни, залучати дітей до національної спадщини з пісень про Україну, її духовно-культурні цінності, про рідний дім, українську мову.

Розробляти музичні розваги на гумористично-музичних засадах, наприклад, на основі музичних історій Ю. Ярмиша «Музична історія», «Чого синичка повеселішала», ігрових пісень М. Шутя тощо. Влаштовувати за вибором дітей і дорослих вечори: музичних і літературних загадок («Впізнав му­зику — танцюй!», «Впізнаєш мелодію — заспіваєш пісню»), танцювальних імпровізацій («Обдаровані Терпсіхорою» або «Танцювальні вигадки хлопчиків і дівчаток»), народного гумору, музики й пісень («Озвучені звичаї мого народу»), українських музично-хореографічних традицій («Весняна вулиця» або «Як козаки танцювали»).

Присвячувати розваги слуханню фрагментів музики: з мультфільмів(«Дюймовочка», «Бременські музиканти» тощо), з дитячих опер («Курочка ряба», муз. М. Магіденка; «Колобок», муз. В. Герчик; «Коза-дереза», «Пан Коцький», муз. М. Лисенка; «Червона шапочка», муз. В. Іванникова або М. Раухвергера; «Лікар Айболить», муз. І. Морозова), з балетів («Лісова пісня», муз. М. Скорульського; «Лускунчик», «Спляча красуня», муз. П. Чайковського; «Три балетні сюїти», муз. Д. Шостаковича; «Віденський бал», муз. Й. і Й. Штраусів; «Чіполліно», муз. К. Хачатуряна тощо).

У формі розваги проводити невеличкі концерти: дитячої творчості(«Як я знаю і люблю Україну музичну мою»), присвячені творчості видатних композиторів і поетів(«Українська абетка в дитячих піснях Ж. Колодуб», «Пісенність поезій Лесі Українки» тощо), тематичні концерти у виконанні педагога або/та в аудіо записах («Природа, озвучена композиторами», «Марші на теми українських народних пісень», «Українські троїсті музики», «Пісні улюбленого композитора») тощо.

Життєстверджуюче, з гумором спілкуватися з дітьми за допомогою жартівливих пісень, дотепних музичних загадок, вигадування мелодій до кумедних дитячих віршиків сучасних авторів («Як корова розмовляє?», «Секрет здоров’я», «Весела господарка», муз. О. Злотника, сл. Л. Ямкового; «Шоколадка», «Гуркоптиця», муз. І. Єрмакова, сл. Л. Ямкового; «Не тягни кота за хвіст», муз. М. Керецмана, сл. Ю. Шипа; «Хто першим просипається», муз. В. Ізотова, сл. Г. Бідняка; «Хто це?» — «Зайчик», «Зима», муз. В. Гайдука, сл. Ю. Шипа; «Колобок», «Курчата», «Лисиця», «Літак», муз. і сл. Г. Кондратенко; віршики М. Пономаренко — «Художниця», «Черевик завеликий», «Веселка»; віршики Л. Ямкового — «Чай», «Пташина країна», «Невгамовний співак», «Гірка» тощо).

Музично-театралізовані свята. Виховувати у дітей прагнення надавати мистецьким діям емоційно й естетично усвідомленого характеру; зберігати індивідуальність дитячих проявів, заохочувати імпровізаційність виконавства.

Розвивати традиції Свята музики (до святкування Міжнародного дня музики), відкривати різне про світ музики, її створювачів, виконавців, спільними зусиллями реалізовувати ініціативи дітей і дорослих, розкривати музичні таланти дошкільників.

Відзначати з дітьми: свято осені («Свято врожаю» або «Осінній ярмарок»), свято зими («Вже надходить ніч чарівна» або «Від хати до хати – новий рік стрічати»). У доступній формі відтворювати з дітьми музичну обрядовість Різдва («Ой, прийшло до нас святе Рождество») і Великодня («Воістину воскресла Україна»). Влаштовувати навесні спільне святкування — Свято весни, мами і усіх жінок, на закінчення року — Свято випуску дітей до школи (якщо група випускна).

Музика з нами. У повсякденному житті збагачувати досвід дітей красивою музикою у виконанні дорослих і дітей, за допомогою аудіо та відео засобів, дитячих ТВ пе­редач. Ознайомити дітей із музичними символами України: Державним гімном «Ще не вмерла України і слава, і воля», сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького та гімном-молитвою за Україну «Боже великий, єдиний», сл. О. Кониського, муз. М. Лисенка (аудіо записи, спів педагогів). Для навчання грамоти використовувати цикл пісень «Музична абетка», сл. народні, муз. Ж. Колодуб («Антон іде, козу веде» … «Я маленький хлопчик», разом 30 пісень) — співати дітям і з дітьми.

Створювати ситуації виклику для самостійного прояву дитячих музичних інтересів, вигадки, винахідливості, творчості. Слухати пісні українських композиторів для дітей, співати разом («Моя Україна», муз. В. Ізотова, сл. В. Новомирової; «Наша мова», муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка; «Вихователю, з калини дивна квітка», муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренко; «Випускний вальс», муз. І. Полєвікова, сл. В. Бутрім; «Мама», муз. В. Ізотова, сл. С. Виноградова; «Пісенька про тата», муз. І. Полєвікова, сл. Ю. Михайленка; «Дитячі мрії», «Рідна Україно» муз. і сл. Л. Горової; «Бережи своє життя», муз. і сл. Г. Смирнової тощо).

Залучати дітей до слухання в аудіо записах: класичної музики («Аве Марія», муз. І. Баха або Ш. Гуно; «Аве Марія», муз. Ф. Шуберта; «Чарівна флейта», фрагменти, муз. В. Моцарта тощо), національної спадщини з пісень про Україну, її духовно-культурні цінності («Це моя Україна», муз. С. Галябарди, сл. Б. Кучера; «Україно-мати», муз. Г. Татарченка, сл. В. Крищенка; «Київська Русь», муз. В. Волощука, сл. Ф. Тишка; «Золоті ворота», муз. М. Гаденка, сл. Ф. Тишка; «Балада про дві скрипки», муз. В. Івасюка, сл. В. Марсюка), про Київ («Київський вальс», муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка; «А Київ на світі один», муз. О. Злотника, сл. Ю. Рибчинського; «Києве мій», муз. І. Шамо, сл. Д. Луценка тощо), про дім, мову («Дитинство моє», муз. А. Демиденка, сл. В. Крищенка; «Світлиця», муз. І. Білозір, сл. Б. Стельмаха; «Є, є в нас мова», муз. П. Зіброва, сл. Ю. Рибчинського; «Душі криниця», муз. О. Мороза, сл. А. Демиденка; «Як же нам жити на рідній землі», муз. Г. Татарченка, сл. Ф. Тишка; «Балада про мальви», муз. В. Івасюка, сл. Б. Гуру; «Україночка», муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка), про матерів і батьків, народні обереги («Розкажи мені, батько», муз. В. Івасюка, сл. А. Дементьєва; «Присвята батькам», муз. і сл. А. Матвійчука; «Батьківська пісня», муз. О. Злотника, сл. М. Мельникова; «Чорнобривці», муз. В. Верменича, сл. М. Сингаївського; «Пісня про рушник», муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка; «Мамина вишня», муз. А. Шашкевича, сл. Д. Луценка; «Росте черешня в мамі на городі», муз. А. Горчинського, сл. М. Луків; «Хай щастить», муз. І. Поклада, сл. В. Крищенка та ін.) у виконанні українських співаків.

Ознайомлювати дітей з казками та легендами народів світу про чарівний вплив музичних інструментів («Чарівна дудка», «Чудовий бубон», «Гонза і скрипка», «Музикант Вєнь» тощо), з літературними казками про сенс мистецтва («Як соловейко вскочив у біду», «Король і музикант», «Слонятко, що любило танцювати» Ю. Ярмиша тощо), обговорювати їх зміст, малювати образи.

Заохочувати самостійні особисті ініціативи дітей: виспівування власного ім’я, спів знайомих примовок і пісень, вигадування мелодій, звернення до улюбленого музичного репертуару, варіювання танцювальних рухів і фігур, імпровізація мелодій на дитячих музичних інструментах, гра в музичне заняття, влаштування міні-концертів для ляльок і дітей тощо.

Підтримувати прагнення дітей висловлюватися про власні музичні враження, спілкуватися засобами музики і пластики (вітатися, миритися), виявляти музичні вподобання, товариські взаємодіяти у ситуаціях мистецького спрямування.

 

Показники успішного

музично-естетичного розвитку дитини

· Виявляє емоційну чутливість до красивої музики, прагнення слухати музику, називає улюблені музичні твори;

· цікавиться музикою, з бажанням співає, танцює, грає на музичних інструментах, прагне музично виразно діяти;

· визначає самостійно або опосередковано, за допомогою дії, жанр маршу, пісні, танцю, впізнає мелодію знайомого музичного твору;

· розрізняє властивості музичного звуку, окремі засоби виразності музичного образу, пісенну, двох і трьох частинну побудову музичного твору;

· співає улюблені пісні емоційно виразно, природним голосом;

· проявляє ініціативу в музично-рухових і пісенних імпровізаціях, прагне грати на улюбленому дитячому музичному інструменті;

· виявляє активність у музично-естетичній атмосфері розваг і свят, узгоджує свої дії з діями інших дітей і дорослих, радіє власним музичним успіхам.

Сьомий рік життя

Музична скринька.

Орієнтовний репертуар.

Пісенна райдуга.

Співаночки.

Пісні.

Гей, діточки, візьмемось за ручки! Заохочувати дитину до радісного співпереживання музично-пластичним образам; до колективної взаємодії, художнього спілкування в грі-хороводі, ігровому хороводі, хороводному танці; до гармонійного зв'язку хороводних рухів і фігур з основним образним змістом, ритмом, мелодією пісні. Розвивати виконавські музично-рухові, артистичні здібності дитини в синкретичних видах фольклору.

Допомагати дітям асоціювати музичні образи з влас­ним світосприйняттям, удосконалювати вміння виражати музично-ігровий образ мовою міміки, жесту, пози, ритмічною ходою й бігом, харак­терними рухами, власною пластикою (схвильовані курчатка, хижий яструб, хоробрий козак, дівчинка-подоляночка тощо). В рухливих забавах і музично-рухових вправах виховувати прагнення до гармонії музикально-образного переживання і руху (щире вітання козака — широкі жести, поважливий уклін з шапкою тощо); прищеплювати навички ритмічності та координації рухів різними частинами тулубу, орієнтуван­ня в просторі зали у зв'язку зі змінами частин музики.

Підтримувати у дітей бажання пізнавати світ танцю­вального мистецтва; розвивати здатність відчувати емоційно-образний зв'язок музики і хореографії, особливу пластику хлопчиків і дівчаток у традиційних українських танцях (чоловічу — в гопаку; жіночу — в хороводі; спільну — в метелиці, козачку, польці, гуцулці), співвідносити характер виконання танцю з розвитком контрастних образів (у жартівливому козачку — веселого, вдалого хлопчика-козачка і ніжної дівчинки), з виконанням основної ходи (хоровод — плавний крок «веснянка»; гуцулка — стрімкий хід «тропітка»).

Зосереджувати увагу дітей на емоційному усвідомленні національних музично-танцювальних традицій, вишуканості й умовності бального етикету, ритмічності сучасних мелодій та відповідній передачі їх традиційними рухами в ук­раїнських і в інших народних, бальних і сучасних тан­цях.

Розвивати вміння дітей у музичному русі відтворювати акценти, прискорення чи уповільнення темпу, динамічні зміни, ритмічний рисунок мелодії, самостійно починати рух після вступу.

Орієнтовний репертуар. Хороводи, ігри. «Мак», укр. нар. пісня. «Осінній хоровод», на муз. В. Ізотова, сл. М. Стельмаха «Через луг, через горбок». «Курчатка та яструб», муз. А. Мухи. «Танцювати починаймо», на укр. нар. пісню. «Шукай», муз. Т. Ломової. «Шевчик», «Ой, у полі на роздоллі», «Питаються жабенята», муз. і сл. В. Верховинця. «Хто швидше вдарить у бубон?», муз. Л. Шварца. «Занадився журавель», укр. нар. пісня. «Край калини», на муз. М. Ведмедері, сл. О. Шуруй. «Трійки», муз. І. Кишка. «Гори ясно», рос. нар. мел., обр. С. Бодренкова. «Іде, іде дід», укр. нар. мел., сл. В. Верховинця. «Ішов Миколай лужком бережком», укр.. нар. пісня. «На Миколи», муз. О. Маєвої, сл. В. Бєгуна. «Ми всі чекаємо Миколая», муз. і сл. О. Каліщука. «Святий Миколай», муз. В. Кияниці, сл. А. Остролуцької. «Пісня про Миколая», муз. і сл. Л. Горової. «Пильнуй», на муз. А. Рубінштейна. «Новорічне свято», муз. М. Чембержі, сл. В. Малишко. «Казки Діда Мороза», муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренко. Хоровод-віншування «Заколядували – всіх звеселили», укр.. нар. колядка. «Весела ягілочка» на укр. нар. пісню «Заспіваймо, паняночки». «Щебетали горобці», муз. В. Верховинця, сл. П. Галюна. «Веснянка», муз. М. Чембержі, сл. Я. Коласа. «А кривого танцю», укр. нар. пісня. «Прихід весни», муз. В. Ізотова, сл. Т. Сірої. «Голубка», на мелодію укр. нар. пісні. «Ой, летіла зозуленька», укр. нар. пісня. «Гей, ви, дітки чорноброві», укр. нар. пісня. «Ой, вийтеся, огірочки», муз. М. Лисенка, сл. народні. «Котик по лужку ходив», муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренко. «У вишневому садочку», муз. В. Верховинця, сл. Л. Глібова. «Йшла корова на базар», муз. М. Чембержі, сл. Л. Ямкового. «Пісня об’єднає всіх», на муз. і сл. Л. Горової «Пісня наша дзвеніть».

Рухливі забави, музично–ритмічні вправи. «Крокування–гра» під пісню «Сива шапка», муз. В. Верховинця, сл. Л. Кротевич. «Веселий марш», муз. Г. Свиридова. «Крокуємо по колу і у різних напрямках», на муз. М. Чембержі «Прогулянка». «Маршова хода» з піснею «Гей, військо йде», муз. В. Верховинця, сл. І. Франка. «Святковий марш», муз. Н. Леві. «Весело крокуємо», на муз. Д. Кабалевського «Весела мандрівка». «Крок енергійний і спокійний», на муз. Ж. Люллі «Марш». «Український уклін-вітання хлопчика», на муз. С. Гулака-Артемовського «Запорізький козак» з опери «Запорожець за Дунаєм». «Уклін-вітання дівчинки», на муз. В. Верховинця. «Затан­цюймо разом», на укр. нар. пісню «І шумить, і гуде»,обр. Я. Степового. «Раз, два, три», муз. і сл. М. Завадівської. «Плавний танцювальний крок», на муз. Б. Лятошинського «Вальс» з кінофільму «Тарас Шевченко». «Вулиця», на муз. Г. Генделя «Пассакалія». «Біг легкий і енергійний», на муз. Ф. Шуберта «Екосез». «На гойдалці», укр. нар. пісня, обр. Я. Степового. «Та Оленка, та маленька», муз. О. Заклинської, сл. М. Підгірянки. «Зальотний біг», на укр. нар. мелодію «Ой за гаєм, гаєм». «М'ячики», на муз. Л. Шитте «Етюд». «Мишко клишоногий», муз. М. Жербіна.

Танці. Козачок «Дощик», мел. укр. нар. пісні, обр. Я. Степового. «Козачок», муз. М. Сільванського. «Козачок», «Метелиця», «Український танець парами», «Полька», на укр. нар. мелодії, обр. М. Різоля. «Пружинки», на муз. Ю. Чічкова «Полька». Гопак «Гречаники», мел. укр. нар. пісні. «Український танець», муз. С. Гулака-Артемовського з опери «Запорожець за Дунаєм». «Малята-гуцулята» на нар. мел. «Гуцульський танець», обр. К. М'яскова. «Черевички», на муз. А. Рябчуна. «Танець з віночками», на мел. укр. нар. пісні, обр. А. Лазоренка. «Яблучко», муз. Р. Глієра. «Прялиця», рос. нар. мел., обр. Т. Ломової. «В'язанка», білор. нар. танець. «Крижачок», білор. нар. танець. «Танець з оплесками», на карел. нар. мел., обр. Т. Ломової. «Круговий галоп», на угор. нар. мел., обр. М. Метлова. «Парний танець», на хорв. нар. мел., обр. В. Герчик. «Танцюємо парами», на муз. П. Чайковського з балету «Лебедине озеро». «Танець Снігуроньки і сніжинок», на муз. Г. Фауста. «Танець зі дзвіночками», на муз. Д. Шостаковича «Вальс-жарт». «Зимовий хоровод», «Прихід-вітання Весни», на муз. М. Лисенка з опери «Зима і весна» (фрагменти). «Падеграс», муз А. Гербера. «Полонез», муз. І. Козловського. «Танець з квітами», на муз. Ф. Шуберта. «Випускний вальс», на муз. А. Дворжака «Вальс». «Заключний танець», муз. М. Любарського. «Вальс», муз. С. Прокоф’єва з балету «Золушка». «Вальс», муз. І. Віленського.

Творчість у рухах і пластиці. Розвивати чутливість дітей до настрою музики через вигадування власної пластики, тонку внутрішню динаміку музично-рухового образу в творчих танцях на кшталт: «Квітка розквітає», «Весняний вітерець», «Вальс моєї квітки», «Русалонька», «Танок лисички», «Карнавальні рибки» тощо.

Надавати можливість дітям у забавах та іграх ім­провізувати танцювальні рухи в образі вигадливого хлоп­чика-танцівника, гарної дівчинки, маленького жонглера. Заохочувати хлопчиків і дівчаток до самовираження в танцях-змаганнях: «Закаблуки», «Два півні», «Розмова» тощо.

У колективних пластичних композиціях допомагати творчо взаємодіяти й знаходити відтінки танцювального руху в створенні казкових образів метелиці, сніжинок, чаклуна Мороза, птахів і звірів (задерикуваті півні, полохливі курчатка, винахідливі каченята, королевські леви, спритні миші). Учити застосовувати власний виконавський досвід в цілісному музично-поетичному й хореографічному дійстві.

Орієнтовний репертуар. «Танцюють дівчатка», на муз. М. Любарського «Танцювальна». «Танцюють хлопчики», на муз. М. Любарського «Запальна пісенька». «Квітка розквітає», на муз. Р. Шумана «Міньйона». «Вальс квітів», муз. П. Чайковського з балету «Лускунчик». «Казкова русалонька», на муз. К. Данькевича «Танець русалок» з балету «Лілея». «Танок лисички», на муз. В. Косенка «Полька». «Вигадки каченят», на муз. М. Чембержі «Качиний взвод». «Два маки», укр. нар. пісня і мелодії «Коханочка», «Гопак»,обр. М. Різоля. «Гарний танець гопачок», муз. А. Філіпенка, сл. Л. Компанієць. «Танець баби і мишей», наукр. нар. пісню «Танцювали миші». «Моя конячка», «Танок», «Хвалько», муз. М. Чембержі. «Веселий бубон - мандрівник», на муз. «Чорноморський козачок» С.Гулака-Артемовського з опери «Запорожець за Дунаєм». «Маленький жонглер», муз. Д. Кабалевського. «Закаблуки», укр. нар. пісня. «Два півні», муз. С. Разорьонова. «Розмова», на муз. Дж. Мейєрбера «Галоп». «Снігова фантазія», на муз. М. Матвєєва збалету «День чудес». «Метелиця-чарівниця», на муз. М. Лисенка з опери «Зима і весна». «Дід Мороз», муз. Р. Шумана. «Танець починаємо», на муз. Б. Фільц, сл. Т. Коломієць «Ми у лісі були». «Вальс зі стрічками», на муз. Г. Свиридова «Вальс» із кінострічки «Заметіль». «Весняний вітерець», на муз. Д. Шостаковича «Весняний вальс». «Вигадливі струмочки», на муз. М. Чембержі «Джерельця». «Королівський марш левів» (уривок), «Кури і півні», «Акваріум», «Пташник», муз. К. Сен-Санса з циклу «Карнавал тварин». «Вальс півників», на муз. І. Стрібогг «Вальс». «Брейк-данс», муз. Л. Абелян. «Принц і Золушка», муз. С. Прокоф’єва «Адажіо» з балету «Золушка».

Маленькі музиканти.

Орієнтовний репертуар.

У світі музичних звуків.

Музично-дидактичні ігри.

 

Веселі розваги. У творчій атмосфері спрямувати дітей до емоційно усвідомленого сприймання мистецтва і життя, до активного виявлення кожної дитини у виконавстві й творчості, до розгортання змісту розваги спільними зусиллями.

Святкувати дні народження дітей і дорослих з музичним супроводом, вигадками, веселими розіграшами; відзначати зміни пір року обрядовими музично-пластичними дійствами («Весну стрічаймо, діти!», «Ой, іде весна, ой, іде красна», «Вже весна воскресла!»); звертатися до улюбленого музичного репертуару на святі Миколая; святкувати День Матері.

Влаштовувати за вибором дітей і дорослих розважальні вечори: музичних запитань і відповідей (пластичні, пісенні, інструментальні імпровізації); загадок-відгадок («Ми — знавці пісень з мультфільмів» або «Загадки світлофора Моргайка»); вечорниці («Улюблені жартівливі пісні, мелодії і танці»); слухання маленьких сюїт для дітей у виконанні педагогів та/або в аудіо запису («Сторінка дитинства», муз. П. Козицького); слухання фрагментів з українських і дитячих опер («Зима і Весна», «Тарас Бульба», муз. М. Лисенка; «Вовк і семеро козенят», муз. М. Коваля; «Мийдодир», муз. Ю. Слонова; «Дитя і чари», муз. М. Равеля; «Ніч перед Різдвом», муз. Є. Станковича та ін.); слухання і творчих пластичних імпровізацій на основі фрагментів з балетів («Лілея», муз. К. Данькевича; «Білосніжка та семеро гномів», муз. Б. Павловського; «Лебедине озеро», муз. П. Чайковського; «Віденський бал», муз. Й. Штраусів — батька і сина; фрагменти п’єс «Фея весни», «Фея літа», «Фея осені», «Фея зими» з балету «Попелюшка», муз. С. Прокоф'єва тощо) бажано в аудіо запису.

Організовувати з дітьми і для дітей невеличкі концерти: дитячої творчості(«Озвучений мною навколишній світ» або «Дитячі пісні про головне», «Запрошення до балу» або «Танцювальний зоопарк», «Я і ми — в оркестрі разом»), тематичних творів («Природа у музиці» або «Композитори світу — про пори року», «Музика до віршів Т. Шевченка», «Слухаємо музику сучасного композитора», «Мелодії рідного краю» або «Танцювальна музика народів світу»); фестивалі — родинної творчості («Тато, мама, я — музикальна ми сім’я»), дитячих талантів («Ми — вигадливі танцівники», «Мої пісні — моїй країні», «Ми — веселі музики», «Хочеш стати зіркою — стань нею!»); карнавали — танцюючих птахів і звірів, казкових персонажів тощо.

Розробляти музичні розваги і заняття на гумористично-музичних засадах, наприклад, на основі історій з нотного зошиту О. Лози і Н. Гуменюк «Чарівне королівство гармонії» (Нотопад, Музичні звуки, Нотний стан, Музична абетка «Сім нот», Розповідь найчеснішого вигадника королівства), ігрових пісень М. Шутя.

Музично-театралізовані свята. Заохочувати дітей до музичного, пісенного, пластичного й театралізованого оформлення святкових подій; створення піднесеного настрою для себе та інших власними зусиллями; до творчої співпраці з однолітками і дорослими, отримання задоволення від самовираження в мистецьких діях. Підтримувати індивідуальну виразність та імпровізаційність виконавства дітей. Виховувати стійкий інтерес до народних свят, національних костюмів, музичного і літературного фольклору, любов до Батьківщини.

Збагачувати дитячі традиції дієвого святкування Міжнародного Дня музики, відкривати в дітях прихильників певної музики, підтримувати прояви індивідуальних музичних уподобань, спільними зусиллями реалізовувати ініціативи дітей і дорослих.

Відзначати з дітьми: свято осені («Обжинки»), свято зими («Народні традиції святкування й сучасні новорічні побажання» або «Казка двері відчиняє, з Новим роком всіх вітає» на основі інтеграції казок або сюжетів «Лускунчика», «Снігової королеви», «Дванадцяти місяців»). Залучати дітей до культурно-побутової традиції святкування Різдва («Щедрий вечір добрим людям» або «Різдвяні віншування») і Великодня («Воскресає все довкола, радість полонить серця») різними мистецькими засобами. Влаштувати навесні спільне святкування — Свято весни, мами і усіх жінок, на закінчення року — Свято випуску дітей до школи («Випускний дзвоник» або «Прощавай садок дитячий — здрастуй школа»).

Музика з нами. Збагачувати повсякденне життя дітей музично-естетичними враженнями, залучати до слухання (аудіо записи, спів педагогів, підспівування дітей) урочистих пісень (Державний гімн України; гімн-молитва за Україну; «Ода радості», муз. Л. Бетховена), пісень про Україну, Київ, рідне місто, дитячий садок, вихователя.

Для навчання грамоти використовувати музичні засоби — «Пісенну абетку», сл. М. Пономаренко, муз. І. Островерхого («Антилопа», … «Ь м’який знак» — разом 32 пісні). Слухати пісні українських композиторів для дітей, співати разом («Весела пісенька», муз. В. Ізотова, сл. М. Лисича; «Відчинилося життя для маленької людини», «Дитячі мрії», «Рідна Україно», «Пісенька про всіх», муз. і сл. Л. Горової; «Рум’яна паляниця», муз. А. Мігай, сл. Л. Ямкового; пісні М. Шутя, Н. Май тощо).

Ознайомлювати дітей з казками та легендами народів світу про чарівний вплив музичних інструментів («Чарівна стабуле», «Барабан Осебо», «Флейтист Санта», «Гуттіла-музикант» тощо), з літературними казками про сенс мистецтва («Ведмежа і Вовки-сіроманці», «Старий маестро», «Король і музикант», «Трамвай і Щиглик», «Горда скрипка» Ю. Ярмиша тощо), обговорювати їх зміст, малювати образи, висловлювати свої враження.

Встановлювати зв’язки минулого і сьогодення за допомогою золотого фонду українських пісень у виконанні вітчизняних співаків (Н. Матвієнко, А. Солов’яненко, В. Гришко, ін.) та популярних українських пісень («Пісня буде поміж нас», «Червона рута», «Мандрівний музика», «Я піду в далекі гори», «Водограй», «Казка гір», «Два перстені» — муз. і сл. В. Івасюка; «Сизокрилий птах», муз. В. Івасюка, сл. Р. Кудлика; «У долі своя весна», муз. В. Івасюка, сл. Ю. Рибчинського; «Музика», муз. М. Лисенка, сл. І. Перчук; «Скрипка грає» і «Тече вода», муз. І. Поклада, сл. Ю. Рибчинського; «Марічка», муз. С. Сабодаша, сл. М. Ткача тощо) у виконанні естрадних співаків (К. Чужинська, В. Зінкевич, В. Козловський, Н. Май, А. Мігай, В. Павлик, О. Пономарьов, С. Ротару, О. Скрипка, Т. Чубай, І. Шинкарук, Н. Яремчук, українські гурти тощо).

Створювати ситуації виклику для самостійного прояву дитячих музичних інтересів, вигадки, винахідливості, творчості. Весело спілкуватися з дітьми за допомогою гумористичних пісень, дотепних музичних загадок, виспівування кумедних віршиків («Йшла корова», муз. М. Чембержі, сл. Л. Ямкового; «Автомобіль», «Буратіно», «Велосипед», «Десяток», муз. і сл. Г. Кондратенко; віршики М. Пономаренко — «Веселики», «Ніжний дарунок», «Ой, Меланко, Меланочко»; вірші Л. Ямкового — «Ко-ко-до, ко-ко-ре», «Що зробить таке…» тощо).

Заохочувати особисту ініціативу звернення до знайомих музичних дій (слухання музики, пісень; спів улюблених пісень; музичні рухи; гра на музичних інструментах); виконавську виразність у добре опанованому репертуарі (інсценування пісень, розігрування хороводів; танці під аудіо запис); самостійну творчість дітей (музично-рухові, пісенні, інструментальні імпровізації). Сприяти виявленню вибіркового ставлення дітей до видів музичної діяльності у вільні години і на заняттях, бажання музично-пісенними і пластичними засобами збагачувати гру, казку, народний звичай. Сприяти втіленню музичних фантазій у співтворчості з дітьми і дорослими в сюжетно-рольових іграх (гра в музичне заняття, в оркестр, музичний ляльковий, балетний і оперний театр) та ігровій діяльності загалом.

Зміцнювати музичні інтереси дітей, прагнення спілкуватися з приводу музики, її засобами, оцінювати музичні явища на емоційній основі, за власними кри­теріями.

 

Показники успішного