Музично-естетичного розвитку дитини. · У доброму гуморі йде на заняття, охоче взаємодіє з дітьми і дорослими під час музичної діяльності;

· У доброму гуморі йде на заняття, охоче взаємодіє з дітьми і дорослими під час музичної діяльності;

· радіє музиці, цілісно сприймає й емоційно переживає музичний твір, рухливо реагує на моторні жанри музики, обирає назву твору з двох перелічених;

· із задоволенням виконує образно-ігрові, основні, танцювальні рухи, рухається в різних характерах музики, проявляє емоційну активність в забаві, грі, таночку;

· з бажанням підспівує окремі склади, прагне співати спільно з дорослим, розуміє, про що співається в пісні;

· проявляє цікавість до музичних іграшок-інструментів, виявляє бажання погратися з ними, відрізняє знайомі за назвою, за тембром звучання (бубон чи брязкальце);

· відтворює звуки навколишнього, емоційно чутливо реагує на співвідношення контрастних музичних звуків за динамікою, висотою, тембром, тривалістю;

· відгукується на пропозиції дорослого музично діяти у повсякденні, під час заняття, розваги, свята.

Четвертий рік життя

Музична скринька.

Орієнтовний репертуар.

Пісенна райдуга.

Співаночки.

Пісні.

Гей, діточки, візьмемось за ручки! В хороводах, інсценуванні викликати у дітей радісні переживання від музично-рухових дій; бажання, побравшись за руки, разом з дорослими кружляти у колі, в парі, збиратись докупи, передавати рухами зміст пісні (збирання грибів, випікання хлібчика), з вихователем і самостійно розігрувати колискову.

У рухливих забавах й іграх створювати малятам ігровий настрій, зацікавлювати уявними обставинами. Заохочувати дітей до цілісного сприйняття музичного твору і відповідно до ігрової імітації життєвого образу і створення музично-рухового образу типовим рухом (зайчик — радісно стрибає, пташка — легенько літає-бігає), виявлення власних почуттів (примирення тощо), пантомімічних нахилів. Формувати у малят музично-рухові навички ритмічного крокування (спокійно, весело, бадьоро), бігу (весело, легко, дрібно), підстрибування (як м’ячик).

Учити дітей відповідно до змін у музиці змінювати динаміку, темп рухів (тихо чи голосно плескати в долоні; легенько стрибати — гучно дріботіти; помірно крокувати — швидко бігти); починати рух після музичного чи словесного сигналу; зупинятися із завершенням музичної частини; вільно рухатись у різних напрямках (врізнобіч, парами, ланцюжком, по колу, у «ворітця» тощо).

Задовольняти бажання дітей танцювати, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослим. Учити дітей впізнавати танцювальні мелодії гопачка, хороводу, польки; передавати веселий, жвавий характер танцю рухами (оплески в долоні, плескання по колінах, танцювальний біг, виставляння ноги на каблучок, притупи, дріботіння, пружинка, уклін тощо); підкреслювати танцювальний настрій плавною чи енергійною ходою, розведенням рук, змахуванням хусточки, виразним положенням рук (легко підтримують спідничку); використовувати музичний вступ для поклону один одному, виконувати на закінчення музичної частини завершальний рух (легка пружинка, притуп).

Зберігати невимушеність, природність, щирість рухів дітей. Допомагати дітям ритмічно танцювати, супроводжуючи їхні рухи співом дорослого, примовками тощо.

Орієнтовний репертуар. Хороводи, інсценування. «Не сваритеся», «Гляньте всі», муз. і сл. В. Верховинця. «У садочок…», «Про чемного Михася (Марійку)», муз. Г. Терлецького, сл. Я Кузьмова. «Диби-диби», «Равлику-Павлику», «Гоп-гоп», «Печу, печу хлібчик», муз. В. Верховинця, сл. народні. «Котилася тарілочка», укр.. нар. пісня. «Ну ж-бо, зайчику, танцюй», муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної. «Котик волохатий», «Люлю, люлешику», «Ходить кіт по горі», укр. колискові. «Іди, іди, дощику», укр. нар. пісня. «Я — коза», муз. М. Лисенка з опери «Коза-дереза», сл. народні. «Цвінь-цвірінь», муз. О. Злотника, сл. Л. Ямкового.

Рухливі забави. «Мир-миром», укр. нар. мирилка, обр. Я. Степового. «Ладки, ладки», муз. В. Верховинця, сл. народні. «Катерина і Василь», укр. нар. хода-співанка. «Ляльки танцюють», на мел. укр. нар. пісні «По дорозі жук, жук», обр. В. Зентарського. «Одна ніжка тупоче», укр.. нар. забавлянка. «Дудочка», «М'ячі», «Кішечка», «Погладь пташку», муз. Т. Ломової. «Легко бігаємо», на муз. М. Любарського «Дощик». «На конячці», муз. О. Гречанінова. «Кроки в казку», на муз. Д. Шостаковича «Сумна казка». «Рухатись і відпочивати», муз. Я. Степового. «Весела хода», на муз. Г. Свиридова «Веселий марш». «Пройдемо у ворітця», муз. Е. Парлова, Т. Ломової. «Плескаємо-тупаємо», на укр. нар. мел., обр. Я. Степового. «Граємось із брязкальцями», муз. А. Козакевича. «Бавимось із дзвониками», муз. 3. Хорошко. «Зробимо коло», муз. В. Верховинця, сл. народні.

Ігри. «Розважаємось із сопілочкою», за укр. нар. піснями «Я маленька дівонька», «Я маленький хлопчик». «Гра з лялькою», муз. Ю. Шишакова. «Труби, Грицю, в рукавицю», муз. В. Верховинця, сл. народні. «Збираємо гриби», муз. Т. Шутенко. «Зайці і ведмідь», муз. Т. Попатенко. «Прогулянка і дощик», муз. А. Філіпенка. «Горобці та автомобіль», муз. Г. Фріда, М. Раухвергера. «Ведмедик і лісові звірята», муз. і сл. В. Верховинця. «Горобчик», на укр. нар. пісню «Не шугай, горобей». «Кішка і кошенята», муз. М. Раухвергера. «Злови в коло», муз Б. Гундера, сл. В. Антонової. «Карусель», на рос. нар. мел. «Камаринська», обр. Т. Ломової. «Гра з брязкальцями», на муз. М. Римського-Корсакова з опери «Ніч перед Різдвом». «Зайчик пострибайчик», на укр.. нар. пісню «Засмучений зайчик».

Танці. «Веселий танок», на укр. нар. мел. «Гречаники». Гра-танок «Мир-миром», на укр. нар. пісню. «Танець з ляльками», на укр. нар. мел., обр. Т. Шутенко. «Таночок зайчика», на муз. В. Барвінського «Зайчик». «Туп-туп веселенько», укр. нар. мел., обр. М. Різоля. «Стукалка», укр. нар. мел., обр. М. Метлова. «Танець із листочками», на муз. К. Стеценка. «Гопачок», укр. нар. мел., обр. М. Раухвергера. «Козачок», муз. М. Ведмедері, сл. Л. Куліша-Зіньківа. «Танець із дзвіночками», на укр. нар. мелодію. «Бігти до ялиночки», на муз. В. Сметани «Полька». «Ось ялинонька прийшла», муз. А. Філіпенка, сл. Я. Чарноцької. «Подружилися», муз. Т. Вількорейської. «Веселий танок», муз. Т. Шутенко. «Танець з ляльками», «Танець парами», на укр. нар. мелодії, обр. М. Лисенка. «Нові чобітки», муз. В. Костенка, сл. Є. Макшанцевої. «Будемо танцювати», мел. і сл. Н. Грановської, гарм. І. Кишка. «Танець із квітами», на муз. М. Лисенка. «Навскочки», муз. М. Чембержі.

Маленькі музиканти.

Орієнтовний репертуар.

У світі музичних звуків.

Музично-дидактичні ігри.

 

Веселі розваги. Організовувати для дітей і разом з ними невеличкі розваги на життєво значущі й пізнавальні для них теми, навчати розважатися за допомогою інтеграції засобів музичного, літературного, танцювального мистецтва. Надавати дітям можливості для творчої вигадки, образної імпровізації, відкриття новизни тощо. Відмічати з дітьми дні народження дітей, свято Миколая. Формувати традиції Свята музики до першого жовтня — Міжнародного дня музики.

Влаштовувати вечори: музичних ігор (музично-рухові забави, ігри — «Кличемо усіх ми до забави»; музично-дидактичні й хороводні ігри — «Весна іде, піснями дзвенить», «Пісні співаємо, хороводом рушаємо»); образно-ігрових дитячих і українських танців (з ляльками, листочками, дзвониками, стрічками — «Ми ж до танців беручкі»); дитячих пісень («Колисанки підспівуємо, співаємо, розігруємо»); знайомства з музичними інструментами («Дивовижні таємниці музичних інструментів»); пластично-ігрового розігрування пісень (забавляночки, потішки, мирилки — «Пісню заспівай і у рухах передай» тощо).

Музично-театралізовані свята. Залучати малят до спільних з дітьми, рідними, педагогами святкових переживань, до вираження радісних почуттів у віршованих, музичних, пісенних, рухових діях. Відзначати з дітьми: свято осені («Осінь барвиста»), зимове свято («В нас ялинка — он яка!» або «Мороз-чарівник, засвіти нам ялинку!»). У доступній для дітей формі ознайомити із музичними ознаками Різдвяних і Великодніх свят. Влаштувати навесні спільне святкування приходу весни і мами — Свято весни, мами і усіх жінок. Зберігати невимушеність, безпосередність емоційних проявів, гуманних почуттів, виразність музичного виконавства дітей.

Музика з нами. Збагачувати дітей музичними враженнями (слухання музики, співу, музично ілюстрованих казок у виконанні дорослих; перегляд мультфільмів, коротеньких ТВ передач), розвивати бажання отримувати радість, задоволення від музики.

Заохочувати виникнення і розвиток самостійності у згадуванні знайомих музичних забав, ігрових і танцювальних рухів, співаночок, таночків. Створювати мистецьке середовище, ситуації виклику, що спонукають дитину до музичних, пісенних, музично-ігрових, танцювальних самостійних творчих проявів.

Використовувати неголосну релаксаційну музику (на основі звукової картини природи, класичної та народної музики); слухати колискові у виконанні українських співаків і дітей (аудіо записи).

Співати (вихователь, помічник вихователя, діти) у побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (прихід у групу, умивання, вдягання й роздягання, засинання тощо) оптимізуються і стають бажаними для дитини ритуалами. Співати з дітьми пісні про людські чесноти, добрі вчинки («Про чемного Михася (Марійку)», муз. Г. Терлецького, сл. Я. Кузьмова; «Мир-миром», укр. нар. мирилка; «Ладки, ладки», укр. нар. пісня).

Згадувати з дітьми пісні («Сопілочка», сл. Г. Яковчука, муз. М. Ведмедері тощо), за допомогою яких створюється ситуація виклику для самостійних музичних імпровізацій; грати з ними за допомогою музичних загадок («Вовк», «Грибок», «Жаба», «Миша», муз. і сл. Г. Кондратенко), розспівувати маленькі віршики на зразок «Мама-гуска», «Перепілка» М. Пономаренко, «Півник-сонечко» Л. Ямкового тощо.

 

Показники успішного