Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. Щоб уникнути ураження електричним струмом, всі роботи з електричним устаткуванням і приладами необхідно проводити після їх відключення від електричної мережі

V.Електробезпека

Щоб уникнути ураження електричним струмом, всі роботи з електричним устаткуванням і приладами необхідно проводити після їх відключення від електричної мережі. Матеріали, пристосування, устаткування і прилади в квартирі, які працюють від електромережі, повинні бути встановлені спеціалістом відповідно до технічних вимог. Усі побутові електроприлади, які не мають гарантій про якість є потенційно небезпечними.

Щоб зменшити ризик ураження електрострумом, необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:

- виконуючи зміну лампочок або запобіжників в холодильнику та інших побутових електроприладах, відключіть загальний вимикач електрики в квартирі;

- не тримайте включені побутові електроприлади у ванній, тому що там утворюються струмопровідні водяні пари;

- не користуйтеся фенами або електробритвою, якщо вони мокрі або мають оголені струмопровідні деталі;

- не виймайте штепсель з розетки, тягнучи його шнур (він може обірватися, оголивши дріт, що знаходиться під напругою);

- не беріться за праску мокрими руками і не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, тому що у випадку електричного ураження, це полегшить прохід струму через тіло в землю;

- не залишайте включену електропраску без нагляду;

- виявлені оголені місця й обриви електрод ротів треба негайно ремонтувати;

- не робіть тимчасових з’єднань дротів, доручіть виконання всіх робіт, пов’язаних з електроенергією кваліфікованим спеціалістам;

Користуючись будь-яким електроприладом, завжди пам’ятайте про небезпеку. В екстремальних ситуаціях при ураженні струмом необхідно негайно відключити загальний вимикач або штепсель електроприладу. Щоб уникнути ризику електричного удару, не можна доторкатися до ураженої струмом людини руками до тих пір, поки не буде відключений струм.

У разі нещасного випадку слід обов'язково звернутися до медичної служби (за телефоном103).

.

VІ. Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

При виявленні вибухонебезпечних та вогненебезпечних предметів категорично забороняється:

Торкатися снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів і засобів імітації, які не розірвалися. Про кожен снаряд, гранату, імітаційний заряд, що не розірвався, треба повідомити працівників військового комісаріату в установленому порядку.

Заходити (заїжджати) на території де є снаряди, міни, бомби, запали та інші

вибухонебезпечні предмети. Ці ділянки мають бути позначені покажчиками ізнаками з відповідними попереджувальними напи-сами.

Проводити стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.

Використовувати петарди без відповідної інструкції. Треба бути особливо обережним підчас використання бензину, антифризу та інших речовин, які легко займаються чи є отруйними речовинами. Не допускати миття рук, деталей та одягу вогненебезпечними рідинами. У разі нещасного випадку треба обов’язково звернутися до медичної служби за телефоном №-103.

VІІ.Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру

Факторами небезпеки радіації є: забруднення всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення забрудненого середовища, небезпека для руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

- При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

- Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

- Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

- Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

- Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

- Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі.

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно зачиніть вікна та двері, вимкніть газ та воду. Стіни будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного

— у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону — у 40-100 разів.

- Уникайте паніки. Слухайте повідомлення відділу з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам міської ради.

- Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

- Проведіть йодну профілактику.

Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим — по 0,125 г на один прийом.

Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 1-2 краплі 5 % настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3-5 крапель на склянку молока або води.

Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

- Після евакуації, з прибуттям на нове місця перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;

- Дізнайтеся у виконавчих органах міської ради адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам'ятайте:

- Використовуйте для харчування лише продукти та консервацію що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

- Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

- У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

- У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково користуйтеся засобами захисту: для захисту органів дихання — протигазом, респіратором, ватно-марлевою чи протипиловою пов'язкою, зволоженою марлевою пов'язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри — спеціальним захисним одягом типу ОЗК, плащем з каптуром, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.

Існує наступна класифіація забруднення повітря:

Смог (від англ. Smоке — дим + Gоg — туман) — сильне забруднення приземного шару повітря у великих містах і промислових районах; крайня форма радіаційного туману, суміш диму і туману, викликана викидами промислових підприємств і забрудненням атмосфери хімічними сполуками.

Вологий смог лондонського типу — сполучення туману з домішкою диму і газових відходів виробництва.

Крижаний смог аляскінського типу — смог, що утвориться при низьких температурах з пари опалювальних систем і побутових газових викидів.

Сухий смог лос-анджелеського типу — це смог, що виникає в результаті фотохімічних реакцій, що відбуваються в газових викидах під дією сонячної радіації; стійкий синюватий серпанок з їдких газів без туману.

Фотохімічний смог — таку назву отримали «сухі» тумани, які містять дуже токсичні вторинні забруднювачі, що утворюються в результаті фотохімічних реакцій за сухої ясної безвітряної погоди. Основною причиною виникнення його вважаються автомобільні вихлопи. Автомобільні вихлопні гази і забруднюючі викиди підприємств в умовах інверсії температури вступають у хімічну реакцію із сонячним випромінюванням, утворюють озон. Фотохімічний смог може викликати ураження дихальних шляхів, блювоту, подразнення слизової оболонки ока і загальну млявість. У ряді випадків у фотохімічному смозі можуть бути присутніми з'єднання азоту, що підвищують імовірність виникнення ракових захворювань. Ушкоджуються й рослини — нижня поверхня листя набуває бронзового відтінку, верхня стає плямистою, після чого швидко в'яне. Смог викликає корозію металів, руйнує фарби, гумові й синтетичні вироби, псує одяг.

Для зменшення впливу дії смогу на організм доцільні ті ж заходи і засоби захисту, що застосовуються при радіактивному забрудненні.

Радіаційний фон обумовлений занесенням радіоактивних речовин. Радіоактивні речовини можуть поширюватися головним чином з пилом, тому слід виконувати наступні РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ:

1. Ходити лише по асфальту, не ходити по землі, траві, калюжах, не збирати листя, каштани, горіхи, ягоди, гриби.

2. Намагатися обходити забрудненні ділянки вулиць, перебувати подалі від пилу, що піднімають машини, вітер; уникати вуличних робіт, що здіймають порохняву.

3. Купання у відкритих водоймищах, перебування на пляжах на деякий час виключити.

4. Прогулянки — сумарні, не більше 2,5 год. на день, бажано одноразово, весь час протягом прогулянки знаходитись у верхньому одязі з головним убором; при сильному пилоутворенні використовувати ватно-марлеву пов'язку, після прогулянки вмитися, обмити відкриті частини тіла, ввечері обов'язково прийняти душ. Домашнє взуття не носити на вулиці.

5. Бажано мати 1-2 постійних набори одягу і взуття для прогулянок; підошви взуття щоденно мити спеціальною щіткою, для одягу в будинку виділити окреме місце.

6 Їжу носити у поліетиленових пакетах, перед обідом мити руки, приймати відвар шипшини.

7. Не вживати в їжу: молоко, картоплю в мундирі, печену картоплю, печінку, шлунки, вим'я та інші внутрішні органи тварин в будь-якому вигляді, обмежити яловичину і телятину, відвареним продуктам надавати перевагу перед смаженими, із овочів — магазинним продуктам, ретельно мити їх і по можливості знімати шкірку і вирізати серцевину у фруктів, кавуни їсти можна. Салат, щавель і шпинат із меню бажано виключити. Все продовольство необхідно купувати там, де ведеться дозиметрична перевірка. Овочі і фрукти треба ретельно промити проточною водою. Харчування повинно бути повноцінним і вміщувати необхідну кількість поживних речовин. Приготування їжі: вимочити м'ясо (у дрібних шматочках) 1-2,5 години, потім кип'ятити у воді без солі до напівготовності, воду злити і далі доводити до готовності.

8. Перед вживанням їжі і води добре прополоскати рот водою, промити ніс.

9. Колодязі слід обладнати навісами і відмосткою, щільно закривати кришками, щоб до них не потрапляв пил.

10. В усіх житлових і службових приміщеннях обов'язкове щоденне вологе прибирання з використанням миючих засобів. М'які доріжки і килими краще за все згорнути, м'які меблі покрити чохлами, частіше чистити пилососом. Пилосос після роботи треба протерти вологою ганчіркою, пилозбірник очистити шляхом змочування у відрі з водою, а забруднену воду зливати в каналізацію або інше визначене місце.

11. Провітрювання приміщень краще здійснювати перед сном, у безвітряну погоду, після дощу або знаступним вологим прибиранням приміщення.

12.Приймати полівітаміни по 1г 3рази на день впродовж 5 місяців

VІІІ. Безпека дорожнього руху

Поведінка на вулиці.

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху відносяться водії та пасажиритранспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, особи як пересуваються в інвалідних візках, погоничі тварин.

Студенти університета зобовязані:

- вивчати на уроках «БЖД» правила дорожнього руху і неухильно дотримуватись їх та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;

- створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям, технікуму, собі та оточуючим.

Студенти університета під час знаходження на вулиці за межами навчального закладу повинні:

- поводитися спокійно та впевнено;

- якщо пізно повертаєтеся додому, уникайте задвірків, пустирів, густих заростей;

- рухатися по тротуарах, пішохідних доріжках, узбіччях, а у разі їх відсутності – по краю проїжджої частини автомобільної дороги чи вулиці;

- перетинати проїжджу частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;

- керуватися сигналами світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;

- не зупинятися, без потреби, на проїжджій частині автомобільної дороги, вулиці, залізничному переїзді;

- стримуватися від переходу проїжджої частини при наближенні транспортного засобу з ввімкненим проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

- не виходити на проїжджу частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;

- здійснювати посадку і висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу;

- не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом;

під час руху на автомобілі, бути пристебнутим поясом безпеки, а на мотоциклі – в застебнутомі мотошоломі

 

Аварія автомобіля

Безпечною вважається швидкість до 90 км/год. При ній водій встигає загальмувати, вивернути руль у будь-якій ситуації. Це повинні пам’ятати водій і пасажири. Останнім, щоб уберегти своє здоров’я і життя, потрібно стримувати водіїв – любителів швидкої їзди, нагадуючи їм про небезпеку. Найважливіше у будь-якій аварії – це перешкодити переміщенню свого тіла вперед і захистити голову. Пасажир повинен закрити голову руками і завалитися набік, напружиш всі м’язи і не розслаблятися до цілковитої зупинки машини. Найнебезпечніше місце для пасажира – переднє сидіння. Необхідно користуватися ременем безпеки. Без ременів безпеки зіткнення автомобіля при швидкості 50 км/год, з нерухомою перешкодою можна порівняти зі стрибком обличчям униз з четвертого поверху Після удару, в першу чергу, потрібно зорієнтуватися, де ти перебуваєш (в якому місці автомобілі). Усвідомивши ситуацію, потрібно рухатися до виходу через двері чи вікна. Машину слід покинути якомога швидше, тому що є небезпека загорання (особливо, коли вона перекинулася). Якщо двері відразу не відкрилися (заклинили), необхідно відчинити чи розбити вікна.

Основні причини дорожньо-транспортних пригод:

• порушення Правил дорожнього руху;

• перевищення швидкості;

• перебування за кермом у стані алкогольного сп’яніння;

• збільшення кількості автотранспорту;

• несправність транспортного засобу.

 

Аварійні ситуації на транспорті (автобус, тролейбус, трамвай)

Дотримуйтесь правильної поведінки у міському транспорті.

На зупинці, коли під’їжджає автобус, тролейбус або трамвай, не слід поспішати і виходити на дорогу, де рухається автотранспорт. Можна оступитися і впасти, а під’їзджаючий транспорт миттєво не зупиниться. Він обов’язково проїде за інерцією ще кілька метрів. Що станеться далі, легко спрогнозувати.

При виході з автотранспорту, щоб перейти на другий бік вулиці, необхідно: обійти автобус ззаду, а трамвай – спереду, щоб бачити зустрічні рейки.

Що робити при пожежі в транспорті?

• Негайно повідомити про це водія (він слідкує за дорогою).

• Відчинити двері кнопкою аварійного відчинення дверей. Якщо це не вдалося, а салон наповнюється димом, необхідно розбити бокові вікна чи відкрити їх як аварійні виходи згідно з інструкцією (за допомогою спеціально вмонтованого шнура).

• По можливості гасити вогонь за допомогою вогнегасника, який повинен бути у салоні.

• Дуже небезпечна в цій ситуації паніка біля дверей (пробка), краще вибиратися через вікна. Необхідно захистити рот і ніс хусткою, шарфом, рукавом.

 

ІX. ПРАВИЛАМИ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1. Купатися в місцях, які не обладнані для купання людей.

2. Запливати за попереджувальні знаки, буї, бакени, а також залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.

8. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.

13. Купання дітей без супроводу дорослих.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС КАТАННЯ НА ЧОВНАХ

Човни, катери та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Катання дітей на веслових човнах і катерах (моточовнах) здійснюється тільки під керівництвом дорослої особи. До управління човном, катером допускаються особи, які мають свідоцтво на самостійне управління.

2. Діти та дорослі повинні бути одягнені в індивідуальні рятувальні засоби (жилети, пояс тощо).

3. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.

4. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

5. Перед тим як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.

6. Рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, по руху човна, намагаючись триматися не далі 20 метрів від берега.

7. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також паровим, моторним і вітрильним суднам.

8. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

9. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:

ü пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

ü розгойдувати човен, пірнати з нього;

ü категорично забороняється переходити з одного човна в інший;

ü навантажувати малі судна понад встановлені норми;

ü перетинати курс суден, що йдуть;

ü підходити близько до суден, що рухаються;

ü кататися поблизу пристаней і причалів;

ü віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

ü катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах і т.д;

ü кататися при несприятливих метеорологічних умовах;

ü виходити на фарватер судноплавства. Рятувальними засобами з катера або шлюпки можна надати своєчасну допомогу потопаючій людині.

 

ЯК ДІЯТИ У ВИПАДКУ НЕЩАСТЯ, ЩО СТАЛОСЬ ПРИ КАТАННІ

НА ЧОВНІ ТА КУПАННІ:

1. Якщо човен перевернувся, головне – не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.

2. Потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло.

3. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

4. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; спасти вплав одночасно кількох людей неможливо.

5. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

6. Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

7. У швидкій річці можна потрапити у сильну течію. Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

8. Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.

9. Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води у зону холодної з'являються судороги, що зводять руки і ноги. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу.

10. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м'якими, спокійними рухами виплисти у бік, відкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

11. Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м'язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення, безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інш. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:

ü при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак;

ü при судомі ікроножного м'яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Х.Поведінка пішохода під час ожеледиці

За несприятливий щодо ожеледиці сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали від падінь. Будьте обережними, коли доводиться йти по дорозі, покритій льодом. Пам’ятайте, що під час ожеледиці найчастіше трапляються струси мозку, переломи кісток, вивихи, розтягнення та розриви сухожилок та м’язів.

Щоб зменшити ризик травм під час ожеледиці, необхідно:

- бути готовим впасти з мінімальними збитками для свого здоров’я. У момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, а, торкнувшись до землі, обов’язково перекотіться. При обертанні удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу;

- ходити не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;

- руки повинні бути не зайняті речами;

- поспіх збільшує небезпеку падіння під час ожеледиці, тому виходьте з будинку, не поспішаючи;

- при порушенні рівноваги – швидко присідайте, це дозволить знизити висоту падіння;

- не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і важких травм, особливо переломів;

- обходити металеві кришки люків, адже, вони можуть бути покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися;

- якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини, негайно зверніться до лікаря-травматолога, інакше можуть виникнути ускладнення.

 

ХІ. Надання першої домедичної допомоги

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягти його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати «швидку медичну допомогу».

Перша допомога при пораненні

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язувальний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту (якщо можливо, свіжовипрасувану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін.. На те місце ганчірки, що припадає безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

 

Перша допомога при переломах, вивихах, ударах

- при переломах і вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

- при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

- при підозрювані перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

- при переломі ребер. Ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго затягнути груди чи стягнути їх рушником під час