До небезпечних та шкідливих факторів пожежі відносять:
1. Токсичні продукти згорання - становлять найбільшу небезпеку для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Причина - значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів згорання. При горінні поліуретану і капрону, наприклад, утворюється синильна кислота;
- вініпласту - хлористий водень, оксид вуглецю;
- лінолеуму - сірководень і сірчистий газ.
2. Вогонь - дуже небезпечний фактор, але безпосередньо на людину діє
не часто. Температура полум'я сягає 1200-1400°С, вогонь викликає опіки, больові відчуття. Мінімальна відстань, на якій людина може знаходитись від полум'я визначається за формулою: R=1,6H, де Н - середня висота факела полум'я.
3. Підвищена температура середовища. Вдихання гарячого повітря разом з продуктами згорання може призвести до ураження органів дихання і смерті. Температура вище 60°С вже є життєво-небезпечнрю для людини.
4. Дим - велика кількість найдрібніших часточок незгорівших речовин, що знаходяться в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (кашель, сльозотеча). В задимлених приміщеннях погіршується видимість, що утруднює евакуацію людей.
5. Недостатність кисню. При горінні кисень іде на окислення горючих речовин і матеріалів, тому його концентрація знижується. Для людини зниження концентрації кисню від 21 до 14% є небезпечним.^При цьому втрачається координація рухів, проявляється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.
6. Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизації ємностей та трубопроводів. Вибухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ. Люди можуть попасти під дію вибухової хвилі чи будуть травмовані уламками.
7. Руйнування конструкцій внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів.
8. Паніка через швидкі зміни психічного стану людей.
Спалимість і вогнестійкість матеріалів, конструкцій і будівель. Пожежовибухова небезпека будівель.
Будівельні матеріали по різному реагують на дію вогню. Вони поділяються на:
поділяються на:
Неспалимі - такі матеріали, які під дією вогню або високої температури
не спалахують, не тліють, не обвуглюються. До них належать природні і штучні неорганічні матеріали (граніт, вапняк, пісок, цегла, залізобетон, гіпсові і гіпсоволокнисті плити при вмісті органічної маси до 8% за масою, мінераловатяні плити на синтетичній, крохмальній чи бітумній основі при вмісті її до 6% за масою).
Важкоспалимі. Під дією вогню чи високої температури не спалахують, але тліють і обвуглюються. При вилученню вогню процес їх руйнування і тління припиняється. Це матеріали, що складаються з спалимих і неспалимих речовин: асфольтобетон;
гіпсові і бетонні матеріали із вмістом органічного наповнювача більше 8% за масою;
глиняно-солом'яні матеріали щільністю не менше 900кг/м3;
мінерало-ватяні плити з бітумною основою при її вмісті 7-15 %;
деревина, глибоко просочена антипіренами.
Спалимі матеріали, що під дією вогню чи високої температури спалахують, тліють і продовжують тліти чи горіти після віддалення вогню. До них відносять всі органічні матеріали, що не відповідають вимогам, які ставляться до неспалимих і важкоспалимих матеріалів.
Залежно від того, з яких матеріалів споруджено будівлю чи її елементи вона матиме певний ступінь вогнестійкості.
Вогнестійкість- здатність матеріалів, конструкцій чи будівель чинити опірвогню протягом певного часу, зберігаючи при цьому всі експлуатаційні властивості. Вогнестійкість оцінюється за часом, протягом якого конструкція чи її елементи під дією вогню зберігає свої властивості без руйнувань, деформацій і тріщин. Період, протягом якого матеріали чи конструкції чинять опір вогню називається межею вогнестійкості.
Бувають п’ять ступенів вогнестійкості:
Будівлі першого ступеня вогнестійкості побудовані лише з неспалимих матеріалів. Мають межу вогнестійкості 0,5-2,5год.
