Поняття конституційного ладу в Україні

Вступ

Актуальність дослідження. В умовах сьогодення одним із найважливіших питань суспільного та державного життя будь-якої держави світу залишається питання про сутність і зміст її конституційного ладу. Адже саме конституційний лад є тим інститутом конституційного права, який знаходить своє продовження та розвиток не тільки в системі конституційного права, а й у національній правовій системі в цілому.

Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам. Він має ґрунтуватися на сукупності найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридичних осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'язків між людиною, суспільством та державою.

Конституційний лад має реалізувати прагнення до соціального порядку на базі співіснування індивідуального та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет права особи. Все це потребує з боку держави ефективних гарантій, без наявності яких існуючий лад неможливо вважати конституційним.

Таким чином, проблема наукового дослідження функціонування сучасного конституційного ладу, має актуальне теоретичне і практичне значення, що і зумовило вибір теми, об’єкта і предмета дослідження.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів висвітлення основних положень, що стосуються поняття, змісту та системи основних засад конституційного ладу та особливостей існування Української держави як конституційної держави.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу трудового законодавства з’ясувати місце держави та її органів у системі суб’єктів трудового права, виявити особливості правового регулювання відносин у цій сфері, а також внести пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання у сфері трудового права.

Досягнення зазначеної мети можливе завдяки можливості вирішити такі основні завдання:

- визначити поняття та основні засади конституційного ладу в Україні;

- розкрити принципи конституційного ладу;

- виділити основні етапи становлення Конституції України;

- визначити основні чинники впливу на процес реалізації конституційних засад держави;

- охарактеризувати проблеми та перспективи вдосконалення основ конституційного ладу в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що обумовлюють функціонування конституційного ладу в Україні на різних етапах його розвитку.

Предметом дослідження виступають теоретичні, правові і організаційні чинники, що визначають особливості становлення, розвитку та функціонування конституційного ладу в Україні.

Багато вчених у своїх працях торкалось розгляду питання теорії конституційного ладу, зокрема: В.Д. Бабкін, Н.П. Воронов, О.Ф. Гранін, В.Н. Денисов, Є.В. Додін, О.В.Скрипнюк, А.Я. Дубінський, М.І. Козюбра, О.В.Прієшкіна, В.В. Копєйчиков, М.Й. Коржанський, С.Л. Лисенков, Л.П. Юзьков та інші.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексне використання принципів і засобів загальнонаукового та теоретико-правового підходів. В процесі дослідження використані такі методи: діалектичний, системний, порівняльно-ретроспективний, формально-юридичний та інші методи наукового пізнання.

 

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ

Поняття конституційного ладу в Україні

Конституційний лад — це встановлений Основним Законом порядок організації і функціонування інститутів держави і суспільства, система суспільних відносин, що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими відповідно до Конституції.

За своїм змістом конституційний лад постає як системне політико-правове явище, складовими якого є державний і суспільний лад.

До основ державного ладу юридична наука відносить вихідні принципи організації і діяльності держави та її інститутів. Йдеться насамперед про юридичний статус і повноваження глави держави, органів законодавчої, виконавчої та судової влад, правоохоронних та інших передбачених основним законом органів, які реалізують основні функції держави.

Основи суспільного ладу розглядаються як система гарантованих і забезпечених конституцією і законами можливостей функціонування інститутів громадянського суспільства, врегульованих правом суспільних відносин у політичній, економічній та соціальній сферах суспільного життя. Це — конституційно встановлені принципи та засади демократичного устрою суспільства; політичний, економічний та ідеологічний плюралізм; забезпечене правовими законами право громадян на об’єднання в політичні партії, громадські організації, асоціації для захисту своїх прав.

Конституційний лад кожної країни має свої особливості, які залежать від розвитку суспільства, держави і права; законодавчо встановленого співвідношення суспільства і держави, змісту її діяльності; демократичних традицій; рівня політичної і правової культури суспільства та інших чинників. Значною мірою конституційний лад залежить від форми державного правління і політичного режиму, які безпосередньо впливають на рівень демократичності суспільного життя і правової системи, повноту за­конодавчого закріплення прав і свобод людини і громадянина, ефективність механізму їх забезпечення і захисту [7, c. 342].

Конституційний лад України характеризується рядом істотних ознак, зокрема суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, наступністю, програмним характером, гарантованістю конституційного ладу.

Суверенність конституційного ладу полягає у наступному:

1) відповідно до ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами;

2) конституційний лад установлюється конституцією, а тому її прийняття вважається пріоритетним правом народу. Чинна Конституція України прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу. Правом уносити зміни до всіх розділів Конституції України наділена Верховна Рада України.

Демократизм конституційного ладу означає те, що влада належить народу і ним здійснюється. Цей принцип проявляється через такі положення:

1) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо (тобто через вибори, референдуми тощо) і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції України);

2) відповідно до ст. 15 Конституції України держава гарантує свободу політичної діяльності;

3) держава визнає і гарантує місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України), що являє собою право територіальної громади — жителів сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України);

Гуманізм конституційного ладу полягає в закріпленні і гарантуванні Конституцією такого порядку, який ґрунтується на повазі до особи, людини і громадянина, забезпеченні прав і свобод людини.

Так, відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Реальність конституційного ладу означає те, що конституційний лад має відображати суспільні відносини на момент прийняття відповідної конституції.

Системність конституційного ладу передбачає послідовність, логічність, усебічність і повноту закріплення в Конституції основних інститутів суспільства і держави.

Наукова обґрунтованість конституційного ладу України визначається тим, що теоретичні основи Конституції України, яка гарантує конституційний лад, склали: надбання світової наукової конституційної думки; окремі надбання науки радянського державного права; надбання української конституційної думки з часу проголошення незалежності України.

Наступність конституційного ладу полягає в акумулюванні того позитивного, що було в українському державотворенні в минулому.

Програмний характер конституційного ладу означає те, що частина положень Конституції України визначає напрями подальшого розвитку України [4, c.127].

Аналіз норм Конституції України дає підстави констатувати, що поняття "конституційний лад" застосовується в її тексті лише в трьох конституційних нормах: "Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами" (ч. З ст. 5); "Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності" (ч. 4 ст. 17); "Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються" (ст. 37) [1].

Таким чином, конституційний лад України - це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї.