Досвід використання гіпоксичного дихання за Трилісом на уроках фізичної культури

Станіслав Триліс вчитель фізкультури, заслужений учитель України, шестиразовий чемпіон України в метанні ядра, подарував нам свою систему дихання. Крім того, що його метод допоміг великій кількості молодих людей позбутися від хронічних захворювань, цією системою користується сам Василь Вірастюк.

Під кінець спортивної кар'єри, Станіслав Карлович перепробував на собі всі відомі на той час системи оздоровлення. Одні допомагали, інші ні, але будь-яка система вимагала великих затрат часу і сил, регулярних занять. А хотілося знайти універсальну систему.

Рішення прийшло зовсім несподівано. Станіслав Карлович збирав гриби і побачив козу, почув, як вона дихає: короткий вдих і довгий видих. На зворотному шляху спробував відтворити це дихання: крок - вдих, три кроки - видих. Коли людина дихає швидко і глибоко, викидається багато СО2 з організму. Так людина інстинктивно дихає під час збільшення фізичного навантаження. Організм відповідає на це спазмами верхніх дихальних шляхів і кровоносних судин. Звідси багато неприємностей у вигляді гіпертонії, аденоїдів, плевритів, атеросклерозу і т.д. А ось поверхневе дихання в комплексі з руховою активністю можуть забезпечити організм великою кількістю кисню (рівень в крові зростає з 4 до 21%), підвищити рівень альвеолярного СО2, який дратуючи активні зони мозку, стимулює організм. В результаті підвищеної діяльності гіпофіза, виробляються ендорфіни –гормони радості. Вони викликають природне відчуття блаженства, щастя і до того ж мають болезаспокійливу дію. Ось чому 30 хвилин бігу можна сміливо призначати як ліки при депресіях.

Кращим фізичною вправою Станіслав Триліс вважає біг підтюпцем. Техніка виконання вкрай проста: один крок - вдих, і три кроки - повільний видих. Кроки при цьому повинні бути короткі. Для людей, яким протипоказаний біг, можна просто ходити, використовуючи систему поверхневого дихання. Станіслав Карлович впровадив свою систему, займаючись зі школярами. Результати просто вражаючі. Часом у дітей зникають хвороби, які на перший погляд ніяк не можна пов'язати з диханням. Використання поверхневого дихання у повсякденному житті передбачало навчання за такими етапами:

- ознайомлення з теорією та технікою методу поверхневого дихання учнів та їх батьків;

- навчання поверхневому диханню в умовах звичайної та прискореної ходьби;

- прищеплення стійкої звички поверхневого дихання під час бігу з поступовим збільшенням дистанції пробігання за умови стійкого носового дихання;

- засвоєння правильного дихання при виконанні різних фізичних вправ.

Комплексне використання правильного дихання з процедурами загартування та раціональним харчуванням спричинило переведення всіх школярів, віднесених до спеціальної та підготовчої медичних груп до основної та зменшення кількості пропущених уроків через хворобу за рік з 3845 до 986 годин.

Заключення

Навчання дітей правильному диханню починають з теоретичних відомостей про дихання та його значен­ня для життя і здоров'я людини. Розповідають про механізм дихання, його основні показники, зміни під час фізичних навантажень.

Ознайомлюючи дітей з новими способами ди­хання, одночасно з поясненням техніки його виконан­ня показують, як правильно дихати. Під час виконання вправи варто нагадувати про сам характер дихання. І яку методику використовувати у різних частинах уроку фізичної культури. В цілому всі дихальні гімнастики, які виникли за останні сто років, діють на дуже близьких принципах. Але нам, у межах основної частини уроку фізичної культури, більш підходить дихальна гімнастика А.Н. Стрельніковой. Сутність метода полягає в розробці парадоксального дихання. Вправи залучають до роботи всі частини тіла, і відбувається загальна фізіологічна стимуляція організму.

Дітей спеціальної медичної групи насамперед не­обхідно навчити різним типам дихання: грудному, черевному і змішаному (повному). У роботі зі школя­рами, які мають захворювання органів дихання, вико­ристовують дихальні вправи з видихом через рот, із вимовою голосних і приголосних літер.

Система Триліса дає можливість в більшій мірі наситити організм киснем і має під собою цілком обгрунтовані норми дихання (видих довший за вдих в 3 рази). До цієї методики можна прийти в будь-якому віці з будь-яким станом здоров'я.

Існує багато методик дихальної гімнастики, але всі вони засновані на різних поєднаннях основних видів дихання - верхньому, середньому та нижньому. Іноді використовується поняття повного дихання, при якому працюють всі частини дихального апарату. Вдих і видих на повні груди, дихання через ніс або рот - основні елементи будь-якої дихальної гімнастики.