Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна характеристика дихальних вправ.




«м≥ст

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕЕЕЕЕ.3-5

1. «агальна характеристика дихальних вправЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕ5-8

2. ќсобливост≥ використанн€ дихальних вправ у р≥зних частинах уроку ф≥зичноњ культуриЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕ..8-17

2.1 ќсобливост≥ використанн€ дихальних вправ в основн≥й частин≥ урокуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕЕЕЕЕ.8-14

2.2 ќсобливост≥ використанн€ дихальних вправ в п≥дготовч≥й ≥ заключн≥й частин≥ урокуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..14-17

3. ¬икористанн€ дихальноњ г≥мнастики на уроках ф≥зичноњ культури з д≥тьми —ћ√ЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕ...............ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ17-26

ƒосв≥д використанн€ г≥поксичного диханн€ за “рил≥сом

на уроках ф≥зичноњ культуриЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.26-28

«аключенн€ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....28-29

—писок використаноњ л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..29-30


 

¬ступ

ƒиханн€ Ч це те, з чого починаЇтьс€ наше житт€ в цьому св≥т≥. “≥льки зТ€вившись на св≥т, дитина робить св≥й перший подих ≥ з першим видихом вперше кричить. —аме це Ч головний показник життЇздатност≥ новонвародженого в першу хвилину його житт€. ѕерший подих людини Ч це його прих≥д в земний св≥т, останн≥й подих Ч перех≥д в ≥нший.

—к≥льки доросла людина може прожити без води? Ѕлизько тижн€. ј без њж≥ Ч дек≥лька тижн≥в. ј без пов≥тр€? ∆итт€ обриваЇтьс€ через к≥лька хвилин. —в≥товим рекордом вважаЇтьс€ затримка диханн€ американським ≥люз≥он≥стом ƒев≥дом Ѕлейном на 17 хвилин ≥ 4 секунди. Ћюдина може навчитис€ жити без зору ≥ слуху, нав≥ть без активного руху, однак њй не вижити без диханн€.

Ўирокого використанн€ на уроках ф≥зичноњ культури набувають нетрадиц≥йн≥ засоби ф≥зичного вихованн€: елементи давньосх≥дних оздоровчих систем, авторських дихальних г≥мнастик, поверхневого диханн€, йогою, тощо.

“аким чином, шк≥льну програму потр≥бно ор≥Їнтувати не лише на Ђнаповненн€ї учн≥в знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками, а на навчанн€ њх тому, €к турбуватись про своЇ здоровТ€ кожний день, кожну хвилину, €к використовувати ф≥зичну культуру в €кост≥ проф≥лактичного засобу в≥д хвороб. Ўк≥льна програма з ф≥зичноњ культури повинна забезпечувати п≥дготовку учн€ до того, €к вести здоровий спос≥б житт€. “ака спр€мован≥сть програми дозволить будь-€кому учню завжди (без пропуск≥в) займатись на уроках ф≥зичноњ.

Ўироке застосуванн€ дихальних вправ обумовлено результатами педагог≥чних спостережень за д≥тьми. ѕрактичний досв≥д роботи з ними св≥дчить про те, що школ€р≥ не вм≥ють керувати процесом диханн€. ” 90% таких д≥тей спостер≥гаютьс€ низьк≥ резервн≥ можливост≥ дихальноњ системи, в≥дм≥чаЇтьс€ надлишкова вентил€ц≥€ при низькому коеф≥ц≥Їнт≥ засвоЇнн€ кисню. ƒ≥ти невиправдано затримують диханн€ на початку виконанн€ вправ, що негативно позначаЇтьс€ на €кост≥ њх виконанн€ та стан≥ здоровТ€. ¬насл≥док в≥дсутност≥ навичок регулюванн€ диханн€ школ€р≥ не спроможн≥ до швидкого дов≥льного переключенн€ уваги.

ќбТЇкт досл≥дженн€ Ц урок ф≥зичноњ культури.

ѕредмет досл≥дженн€ Ц особливост≥ використанн€ дихальних вправ у р≥зних частинах уроку ф≥зичноњ культури.

ћета досл≥дженн€ Ц вивчити використанн€ р≥зноман≥тних дихальних методик на уроках ф≥зичноњ культури.

«авданн€:

1. ¬ивчити правила правильного диханн€, значенн€ дихальноњ г≥мнастики та њњ вплив на орган≥зм д≥тей.

2. ѕроанал≥зувати та узагальнити досв≥д використанн€ р≥зних систем дихальноњ г≥мнастики в основн≥й частин≥ уроку ф≥зичноњ культури.

3. ѕроанал≥зувати та узагальнити досв≥д використанн€ р≥зних дихальних методик в п≥дготовч≥й та заключн≥й частин≥ уроку ф≥зичноњ культури.

4. ¬ивчити особливост≥ використанн€ дихальноњ г≥мнастики з д≥тьми —ћ√.

5. ѕроанал≥зувати особливост≥ використанн€ г≥поксичного диханн€ на уроках ф≥зичноњ культури за “рил≥сом.


«агальна характеристика дихальних вправ.

ƒиханн€ людини Ч це складний процес, в €кому беруть участь ц≥ла система орган≥в. √оловна њхн€ функц≥€ Ч п≥дтримка в орган≥зм≥ правильного сп≥вв≥дношенн€ кисню та вуглекислого газу, при цьому кисень надходить до тканини ззовн≥, а диоксид вуглецю виводитьс€ ≥з орган≥зму.

ƒихальна г≥мнастика Ч це система вправ, що спр€мован≥ на опануванн€ мистецтва правильного диханн€, дл€ контролю над орган≥змом. «авд€ки використанню дихальних вправ ≥ технолог≥й диханн€ дос€гаЇтьс€ ц≥лковитий контроль над орган≥змом.

–озумно в≥дрегульоване диханн€ може стати ключем до оздоровленн€, зв≥льненн€ в≥д нежит≥ та задишки, нав≥ть в≥д шк≥дливих звичок Ч в≥д т€ги до н≥котину. ”с≥ дихальн≥ прийоми та вправи, що д≥йшли до нас ≥з глибини стол≥ть, мають загальн≥ ознаки:

Х штучне ускладненн€ диханн€;

Х штучне затриманн€;

Х штучне упов≥льненн€;

Х поверхневе диханн€.

ѕриродно, що в процес≥ розвитку людства спроби затриманн€ диханн€ та зм≥ни техн≥ки диханн€ використовували не лише з практичною метою, але й дл€ л≥куванн€ р≥зних вид≥в захворювань. –озробл€ли л≥кувальн≥ методики, дихальн≥ г≥мнастики доповнювали ф≥зичними вправами, рекомендац≥€ми щодо харчуванн€ та способу житт€, стаючи складовою складних оздоровчих систем, бойових мистецтв ≥ систем профес≥йноњ п≥дготовки.

ѕрийоми поверхневого диханн€ з л≥кувальною метою використовували ѕлатон, —. ѕ. Ѕотк≥н та ≥н.  олишн≥й оперний сп≥вак, а пот≥м професор медицини Ћео  офлер викладав наприк≥нц≥ XIX стол≥тт€ в заснованих ним ЂЎколах правильного диханн€ї.

¬иконанн€ дихальних вправ спри€Ї посиленню кровооб≥гу, процесу дифуз≥њ газ≥в в леген€х, повн≥шому насиченню кров≥ киснем та покращенню обм≥ну речовин при порушенн€х дихальних процес≥в та ф≥зичних навантаженн€х.

ƒихальн≥ вправи спри€ють активному виведенню з орган≥зму шк≥дливих продукт≥в життЇд≥€льност≥ Ц антропотоксин≥в (вуглецю, жирних кислот, метану, етанолу, метанолу, альдег≥д≥в тощо).

Ќа сучасному етап≥ вивчен≥ ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми впливу дихальних вправ на стан нервовоњ системи, тонус кори головного мозку та емоц≥йний стан. “ак, регулюванн€ тривалост≥ вдиху ≥ видиху може д≥€ти заспок≥йливо, €к прийом розслабленн€, або мати моб≥л≥зуючий ефект.

ƒихальн≥ вправи удосконалюють дов≥льн≥ рефлекторно-гуморальн≥ механ≥зми регул€ц≥њ функц≥њ диханн€ ≥ розширюють ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми пристосуванн€ орган≥зму до розумових ≥ ф≥зичних навантажень. «астосуванн€ дихальних вправ п≥д час ф≥зичних навантажень спри€Ї п≥двищенню працездатност≥ орган≥зму, прискорюЇ процеси в≥дновленн€ та л≥кв≥дац≥ю кисневого боргу.

якщо людина дихаЇ правильно, то вона н≥ коли не чуЇ свого диханн€. Ћюди, €к≥ обт€жен≥ зайвою вагою, н≥коли не використовують голов≠ний дихальний мТ€з Ч д≥афрагму. ѓњ п≥дпираЇ го≠ризонтальний каловий м≥шок ободовоњ кишки, а в акт≥ диханн€ беруть участь лише грудино-реберн≥ мТ€зи. √рудна кл≥тина розсуваЇтьс€ вперед ≥ назад, утворюючи Ђбочкуї.

ќсновн≥ правила правильного диханн€ передбачають:

1. ƒихати треба носом. ÷е найдоц≥льн≥ше природ≠не диханн€. ѕроход€чи через носов≥ ходи, зовн≥шнЇ пов≥тр€ очищуЇтьс€ в≥д пилу ≥ з≥гр≥ваЇтьс€. «воротн≥й струм≥нь пов≥тр€ з леген≥в зволожуЇ слизову оболонку носа, обер≥гаЇ њњ в≥д пересиханн€. ѕосилюЇтьс€ пози≠тивний вплив диханн€ на розвиток дихального апара≠ту ≥ центральноњ нервовоњ системи. ќр≥Їн≠товн≥ вправи дл€ розвитку носового диханн€:

а) в.п. Ч основна ст≥йка. ¬еликим ≥ вказ≥вним паль≠ц€ми по черз≥ закривати праву ≥ л≥ву н≥здрю (Ђзакрива≠ти ≥ в≥дкривати клапаниї). “ривал≥сть вдиху ≥ видиху 4-6 с;

б) в.п. Ч те саме. ѕ≥д час вдиху вказ≥вн≥ пальц≥ ру≠хаютьс€ по кра€х носовоњ поверхн≥. ѕ≥д час видиху вка≠з≥вними пальц€ми виконувати постукуванн€ по крилах носа (видих тривалий);

в) в.п. Ч те саме.  ≥нчиком €зика натиснути на твер≠де п≥днеб≥нн€. ¬дих ≥ видих виконувати через н≥с;

г) в.п. Ч те саме. —пок≥йний вдих. ѕ≥д час видиху постукати по крилах носа ≥ вимовл€ти склади Ђба-бо-буї.

2. ¬дих виконувати плавно ≥ безшумно. ƒл€ цього д≥т€м рекомендують вдихати пов≥тр€ тоненькою ц≥вкою без напруженн€. Ќаприк≥нц≥ вдиху обов'€зково необ≠х≥дно збер≥гати можлив≥сть де€кого його продовжен≠н€.

3. ¬дих виконувати активно ≥ до к≥нц€. ѕоступове надходженн€ пов≥тр€ п≥д час вдиху зм≥нюЇтьс€ його стр≥мким виведенн€м п≥д час видиху.

4. “ип диханн€ маЇ бути повним. ” процес≥ дихан≠н€ беруть участь грудна кл≥тка ≥ д≥афрагма.

5. ѕ≥д час виконанн€ дихальних вправ увагу треба зосереджувати на д≥л€нц≥ живота, грудноњ кл≥тки, на фазах вдиху ≥ видиху.

6. ѕотр≥бно враховувати г≥г≥Їн≥чн≥ умови виконанн€ вправ. ƒихальн≥ вправи доц≥льно виконувати в пров≥тре≠ному прим≥щенн≥, на св≥жому пов≥тр≥. (Ќеобх≥дно ви≠ховувати у д≥тей нетерпим≥сть до задухи в прим≥щенн≥).

7. ¬иконуючи рухов≥ завданн€ потр≥бно забезпечу≠вати оптимальну структуру диханн€:

а) узгоджувати фази диханн€ ≥ руху за анатом≥чною ознакою;

б) враховувати рефлекторний вплив диханн€ на частоту рух≥в ≥ силу скороченн€ м'€з≥в.

9. ƒотримуватись принцип≥в адекватност≥ диханн€ вимогам даного моменту, тобто забезпечувати над≠ходженн€ до орган≥зму потр≥бноњ к≥лькост≥ кисню ≥ ви≠веденн€ вуглецю. —л≥д пам'€тати, що хвилинний об'Їм диханн€, €кий в≥дпов≥даЇ даному в≥ку, Ї межею рац≥о≠нального зб≥льшенн€ вентил€ц≥њ; межа м≥н≥мального р≥вн€ легеневоњ вентил€ц≥њ в стан≥ спокою знаходитьс€ на 20-30 % нижче в≥д њњ нормального р≥вн€; глибина диханн€ п≥д час м'€зовоњ роботи не маЇ перевищувати 40-50 % життЇвоњ Їмсткост≥ леген≥в.

ѕроцес формуванн€ навичок дов≥льного дихан≠н€ можна умовно под≥лити на три пер≥оди. ” пер≠шому пер≥од≥ (5-10 зан€ть) застосовуЇтьс€ система п≥дготовчих вправ ≥з поступовим розширенн€м дихаль≠них функц≥й, дл€ подоланн€ дискоординац≥њ м≥ж р≥зни≠ми групами дихальноњ мускулатури, засвоЇнн€ навич≠ки повного диханн€.

” другому пер≥од≥ навчанн€ (12-14 зан€ть) зас≠воюютьс€ певн≥ рухов≥ цикли п≥д час виконанн€ вправ на м≥сц≥ ≥ в рус≥. ƒ≥тей навчають контролювати ритм ≥ глибину диханн€ на основ≥ вдосконаленн€ пропр≥оцентивноњ чутливост≥ дихальних м'€з≥в.

” третьому пер≥од≥ навчанн€ (6-8 зан€ть) учн≥ закр≥плюють ≥ вдосконалю дов≥льного керуванн€ диханн€м п≥д час виконанн€ найважлив≥ших ф≥зичних вправ ≥ розумовоњ д≥€льност≥. ”сп≥шне закр≥п≠ленн€ засвоЇних навичок пов'€зане з утворенн€м ≥ використанн€м дихальних ≥ рухових стереотип≥в на основ≥ вдосконаленн€ пропр≥оцептивноњ чутливост≥ дихальних м'€з≥в.

¬плив дихальноњ г≥мнастики на орган≥зм м≥ститьс€ в наступному:

1.  оротк≥ форсован≥ вдихи через н≥с направл€ють пов≥тр€ на всю глибину легень, в≥д верх≥вки до основи.

. јктив≥зуЇтьс€ ≥ тренуЇтьс€ мТ€зовий апарат д≥афрагми ≥ грудноњ кл≥тки.

. ” кл≥тинах ≥ тканинах орган≥зму в≥дновлюЇтьс€ порушений крово ≥ л≥мфооб≥г, регулюютьс€ обм≥нн≥ процеси.

. ƒ≥афрагма забезпечуЇ правильну вентил€ц≥ю легень, одночасно масажуючи мускулатуру орган≥в черевноњ порожнини.

. ѕриток пов≥тр€ в мозок покращуЇ кровооб≥г ≥ забезпечуЇ мозков≥ кл≥тини киснем, що добре позначаЇтьс€ на психоемоц≥йному р≥вн≥.

. «б≥льшуЇ загальну оп≥рн≥сть орган≥зму, його тонус, оздоровлюЇ нервово-псих≥чне становище д≥тей.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1673 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

471 - | 453 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.