Нова концепція діяльності зі стандартизації. Міждержавні системи стандартів. Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації.

Міжнародна стандартизація здійснюється сумісно кількома (двома або більше) державами. Результатами їх спільної роботи є міжнародні стандарти або рекомендації зі стандартизації, використовувані країнами-учасниками або прямо, або під час створення і перегляду своїх національних стандартів. Міжнародна стандартизація може здійснюватись у рамках двосторонніх угод між двома країнами, багатосторонніх угод країн, що відносяться до одного регіону, або об’єднаних взаємними економічними зв’язками.

У СНД утворено Міждержавну раду зі стандартизації, метрології і сертифікації, яка здійснює координацію робіт щодо створення в СРСР державної системи стандартизації. Розроблення міждержавних (регіональних) стандартів в межах цієї ради здійснюється міждержавними технічними комітетами (МТК), утворюваними із фахівців національних робочих органів зацікавлених країн.

Найбільш широкою за своїми масштабами є міжнародна стандартизація, здійснювана міжнародними організаціями, і, в першу чергу, Міжнародною організацією із стандартизації (ІСО).

Міжнародні стандарти є ефективним засобом усунення технічних бар’єрів у міжнародному економічному співробітництві, так як вони набувають статусу документів, що визначають технічний рівень та якість продукції. Вони впливають на відношення продавця та покупця не тільки на зовнішньому ринку, але і на внутрішніх ринках країн-членів ІСО, тому що заставляють вишукувати шляхи задоволення вимог цих стандартів.

Одним із основних напрямків розвитку стандартизації є перехід на пряме застосування в країні міжнародних стандартів. Цьому сприяє організація спільних підприємств. У даному випадку мають перспективу застосування „стандарти підприємств”, розроблені на базі відповідних міжнародних стандартів та затверджені керівництвом спільних підприємств.

Одним із завдань міжнародної стандартизації є гармонізація стандартів – попередження та усунення відмінностей у технічному змісті стандартів, які мають однакову область поширення, особливо тих відмінностей, які можуть викликати перешкоди в міжнародній торгівлі, міжнародній кооперації та в діяльності спільних підприємств. Міжнародна гармонізація досягається спільною розробкою нових стандартів на дво- та багатосторонній основі та шляхом уніфікації на основі існуючих національних стандартів.

Концентрований міжнародний досвід з управління якістю продукції на підприємствах відображений в міжнародних стандартах ІСО серії 9000, які прийняті у багатьох країнах як національні (країни члени ЄС, Україна, Росія тощо).

У даних стандартах система управління якістю іменується системою якості. Особливістю даної системи якості є вимога забезпечити споживачу впевненість у тому, що намічена якість продукції, що постачається, досягається або буде досягнута. Тому під час укладання контрактів (угод на постачання) узгоджуються вимоги надання доказів: елементи системи якості постачальника повинні бути документованими та їх дієвість повинна бути доведена відповідно до вимог обраної моделі.

В останні роки глобалізація, як наслідок міжнародної стандартизації, суттєво вплинула на саму сутність стандартизації. Так, на даному етапі розвитку світової системи стандартів, яка стосується нафтогазової інженерної діяльності, відомими і найбільш впливовими є три установи – Міжнародна організація зі стандартизації (ІСО), Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) та Американський нафтовий інститут (АНІ).

Міжнародна організація зі стандартизації (ІСО) – міжнародна організація, що займається випуском стандартів.

Міжнародна організація зі стандартизації створена в 1946 році двадцятьма п’ятьма національними організаціями зі стандартизації. Фактично її робота розпочалась з 1947 року. СРСР був одним із засновників організації, постійним членом керівних органів, двічі представник Держстандарту обирався головою організації, Україна є членом ІСО від часу розпаду СРСР, а у 2004 році Україна увійшла до Ради ІСО.

У створенні організації і виборі її назви враховувалась необхідність того, щоб абревіатура найменування звучала однаково на всіх мовах. Для цього було вирішено використовувати грецьке слово ισος – рівний, ось чому на всіх мовах світу Міжнародна організація зі стандартизації має коротку назву ISO (ІСО) (www.iso.ch).

Сфера діяльності ІСО стосується стандартизації в усіх галузях, крім електротехніки і електроніки, що відносяться до компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК, ІЕС). Деякі види робіт виконуються спільними зусиллями цих організацій. Крім стандартизації ІСО займається проблемами сертифікації.

ІСО визначає свої завдання наступним чином: сприяння розвитку стандартизації та суміжних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародному обміну товарами та послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній та економічній сферах.

Склад ІСО. На сьогоднішній день до складу ІСО входять 157 країн своїми національними організаціями зі стандартизації. Україну представляє Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики – члена ІСО. Всього в складі ІСО понад 80 комітетів-членів. Крім комітетів-членів членство в ІСО може мати статус член-кореспондентів, якими є організації зі стандартизації країн, що розвиваються. Комітети-члени мають право приймати участь в роботі будь-якого технічного комітету ІСО, голосувати за проектам стандартів, вибиратись у склад Ради ІСО і бути представленим на засіданнях Генеральної асамблеї. Член-кореспонденти (їх 25) не проводять активної роботи в ІСО, але мають право на одержання інформації про розроблювані стандарти.

Організаційна структура. Організаційно в ІСО входять керівні та робочі органи. Керівні органи: Генеральна асамблея (вищий орган), Рада, Технічні керівні бюро. Робочі органи – технічні комітети (ТК), підкомітети, технічні консультативні групи.

Генеральна асамблея – це збори посадових осіб та делегатів, призначених комітетами-членами. Кожен комітет-член має право представляти не більше трьох делегатів, але їх можуть супроводжувати спостерігачі. Члени кореспонденти та члени-абоненти беруть участь як спостерігачі.

Рада керує роботою ІСО в перервах між сесіями Генеральної асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральної асамблеї, направляти в комітети-члени питання для консультування або доручати комітетам-членах їх вирішення. На засіданнях Ради рішення приймаються більшістю голосів, що присутні на засіданні комітетів-членів Ради. У період між засіданнями і за необхідності Рада може приймати рішення шляхом листування.

Раді ІСО підпорядковується сім комітетів: ПЛАКО (технічне бюро), СТАКО (комітет із вивчення наукових принципів стандартизації), КАСКО (комітет із оцінки відповідності), ІНФКО (комітет із науково-технічної інформації), ДЕВКО (комітет із надання допомоги країнам, що розвиваються), КОПОЛКО (комітет із захисту інтересів споживачів), РЕМКО (комітет зі стандартних зразків).

ПЛАКО (PLACO – Planning Committee) готує пропозиції щодо планування роботи ІСО, з організації і координації технічних сторін роботи. У сферу роботи ПЛАКО входять розгляд пропозиції зі створення та розпуску технічних комітетів, визначення галузі стандартизації, якою повинні займатись комітети.

СТАКО (STACO – Standing Committee for the Study of Principles of Standartization) зобов’язаний надавати методичну та інформаційну допомогу Раді ІСО щодо принципів та методики розроблення міжнародних стандартів. Силами комітету проводиться вивчення основоположних принципів стандартизації та підготовка рекомендацій щодо досягнення оптимальних результатів у даній галузі. СТАКО займається також термінологією і організацією семінарів щодо застосування міжнародних стандартів для розвитку торгівлі.

КАСКО (CASCO – Committee on conformity assessment) займається питаннями підтвердження відповідності продукції, послуг процесів і систем якості вимогам стандартів, вивчаючи практику цієї діяльності і аналізуючи інформацію. Комітет розробляє настанови з випробувань і оцінки відповідності (сертифікації) продукції, послуг, систем якості, підтвердження компетентності випробувальних лабораторій та органів з сертифікації. Важливість роботи КАСКО – сприяння взаємному визнанню і прийняттю національних та регіональних систем сертифікації, а також використанню міжнародних стандартів у сфері випробувань і підтвердження відповідності. КАСКО разом із МЕК підготовлено низку настанов за різними аспектами сертифікації, які широко використовуються в країнах-членах ІСО та МЕК: принципи, викладені в цих документах, враховані в національних системах сертифікації, а також є основою для угод щодо оцінки відповідності продукції, що взаємно постачається в торгово-економічних зв’язках країн різних регіонів. КАСКО також займається питаннями створення загальних вимог до аудиторів з акредитації випробувальних лабораторій і оцінки якості роботи органів з акредитації, взаємного визначення сертифікатів відповідності продукції і систем якості тощо.

ДЕВКО (DEVCO – Committee on developing country matters) вивчає питання країн, що розвиваються і розробляє рекомендації зі сприяння цим країнам в даній галузі. Головні функції ДЕВКО: організація обговорення в широких масштабах всіх аспектів стандартизації в країнах, що розвиваються, створення умов для обміну досвідом з розвинутими країнами; підготовка спеціалістів зі стандартизації на базі різноманітних начальних центрів у розвинутих країнах; сприяння ознайомчим поїздкам спеціалістів установ, що займаються стандартизацією в країнах, що розвиваються; підготовлення навчальних посібників зі стандартизації для країн, що розвиваються; стимулювання розвитку двостороннього співробітництва промислово розвинутих країн та країн, що розвиваються в галузі стандартизації та метрології. За цими напрямками ДЕВКО співпрацює з ООН. Одним із результатів сумісних зусиль стало створення та функціонування міжнародних центрів навчання.

КОПОЛКО (COPOLCO – Committee on consumer policy) вивчає питання забезпечення інтересів споживачів та можливості сприяння цьому через стандартизацію; узагальнює досвід участі споживачів у створенні стандартів і складає програми з навчання споживачів в галузі стандартизації і доведення до них необхідної інформації про міжнародні стандарти. Цьому сприяє періодичне видання Переліку міжнародних та національних стандартів, а також корисних для споживачів настанов: „Порівняльні випробування споживчих товарів”, „Інформація про товари для споживачів”, „Розроблення стандартних методів вимірювання експлуатаційних характеристик споживчих товарів” тощо. КОПОЛКО брав участь у розробленні настанови ІСО/МЕК із підготовлення стандартів безпеки.

РЕМКО (REMCO – Committee on reference materials) надає методичну допомогу ІСО шляхом розроблення відповідних настанов з питань, що стосуються стандартних зразків (еталонів). Так, підготовлено довідник зі стандартних зразків і кілька настанов: „Посилання на стандартні зразки в міжнародних стандартах”, „Атестація стандартних зразків. Загальні та статистичні принципи” тощо. Крім того, РЕМКО – координатор діяльності ІСО щодо стандартних зразків з міжнародними метрологічними організаціями, зокрема, із МОЗМ – Міжнародною організацією з законодавчої метрології.