Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2. ѕрофес≥йна осв≥та студент≥в €к основна категор≥€ педагог≥ки вищоњ школи




1. ѕон€тт€ осв≥тнього процесу, профес≥йноњ осв≥ти €к основноњ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи. ќсновн≥ тенденц≥њ в галуз≥ вищоњ осв≥ти.

2. —труктура вищоњ осв≥ти.

3. “ипи ≥ статуси вищих навчальних заклад≥в. ‘орми навчанн€ у вищих навчальних закладах.

4. ѕ≥дготовка наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.

1.ѕон€тт€ осв≥тнього процесу, профес≥йноњ осв≥ти €к основноњ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи. ќсновн≥ тенденц≥њ в галуз≥ вищоњ осв≥ти. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни про вищу осв≥ту (2014 р., с.47) осв≥тн≥й процес Ц це ≥нтелектуальна, творча д≥€льн≥сть у сфер≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки, що провадитьс€ у вищому навчальному заклад≥ (науков≥й установ≥) через систему науково-методичних ≥ педагог≥чних заход≥в ≥ спр€мована на переданн€, засвоЇнн€, примноженн€ ≥ використанн€ знань, ум≥нь та ≥нших компетентностей у ос≥б, €к≥ навчаютьс€, а також на формуванн€ гармон≥йно розвиненоњ особистост≥. « цим пон€тт€м безпосередньо повТ€зана така з основних категор≥й педагог≥ки вищоњ школи, €к профес≥йна осв≥та.

“ому, €кщо осв≥та Ц це активний процес не лише засвоЇнн€ знань, вм≥нь, навичок, а й процес залученн€ до культури сусп≥льства ≥ людства Ц власне систематизований досв≥д такого залученн€ ≥ складаЇ зм≥ст педагог≥чноњ науки ≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥.

ѕрофес≥йна осв≥та студент≥в передбачаЇ оволод≥нн€ загальними ≥ профес≥йними знанн€ми, виробничими ум≥нн€ми ≥ навичками зг≥дно з проф≥лем ≥ вимагаЇ в≥д сучасного викладача вищого навчального закладу у своњй профес≥йн≥й д≥€льност≥ в процес≥ удосконаленн€ педагог≥чноњ компетенц≥њ спиратис€ на основн≥ тенденц≥њ у сфер≥ вищоњ осв≥ти €к св≥того, так ≥ в≥тчизн€ного осв≥тн≥х простор≥в.

≤нновац≥њ в систем≥ вищоњ осв≥ти пов'€зан≥ з внесенн€м зм≥н у традиц≥йну масову практику окреслили пров≥дн≥ тенденц≥њ оновленн€ св≥тового осв≥тнього простору.

ѕерша тенденц≥€ Ч ор≥Їнтац≥€ б≥льшост≥ крањн на перех≥д в≥д ел≥тноњ осв≥ти до високо€к≥сноњ осв≥ти дл€ вс≥х.

ƒруга тенденц≥€ Ч поглибленн€ м≥ждержавного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ осв≥ти, €ке залежить в≥д потенц≥алу нац≥ональноњ системи осв≥ти ≥ в≥д р≥вн€ умов партнерства держави й окремих учасник≥в.

“рет€ тенденц≥€ Ч зб≥льшенн€ гуман≥тарноњ складовоњ у св≥тов≥й осв≥т≥ в ц≥лому за рахунок введенн€ людино ор≥Їнтованих наукових ≥ навчальних дисципл≥н: пол≥толог≥њ, психолог≥њ, педагог≥ки, соц≥олог≥њ, культуролог≥њ, еколог≥њ, ергоном≥ки, економ≥ки тощо.

„етверта тенденц≥€ Ч значне поширенн€ нововведень за умов збереженн€ нац≥ональних традиц≥й, що склалис€, та нац≥ональноњ ≥дентичност≥ крањн ≥ рег≥он≥в.

як≥ жтенденц≥њ оновленн€ украњнського осв≥тнього простору?ѕроблему побудови ефективноњ вищоњ осв≥ти в ”крањн≥, њњ реформуванн€ порушували в останнЇ дес€тир≥чч€ у своњх прац€х так≥ пров≥дн≥ вчен≥ сучасност≥ в галуз≥ педагог≥ки, €к ¬.јндрущенко, ≤.«€зюн, Ќ.√Ќичкало, —.—исоЇва, на думку €ких реформуванн€ вищоњ осв≥ти в ”крањн≥маЇ спиратис€ на так≥ тенденц≥њ:

1. ≤нтеграц≥€ Ц це п≥днесенн€ вищоњ осв≥ти ”крањни до р≥вн€ вищоњ осв≥ти в розвинутих крањнах св≥ту та њњ ≥нтеграц≥€ у м≥жнародне науково-осв≥тнЇ сп≥втовариство (Ѕолонський процес).

2. —тупенев≥ть осв≥ти. ѕерех≥д до динам≥чноњ ступеневоњ системи п≥дготовки фах≥вц≥в даЇ змогу задовольн€ти можливост≥ особистост≥ в набутт≥ певного р≥вн€ та ступен€ вищоњ осв≥ти за бажаним напр€мом в≥дпов≥дно до њњ зд≥бностей ≥ забезпечити моб≥льн≥сть на ринку прац≥; спри€Їп≥двищенню осв≥тнього ≥ культурного р≥вн€ сусп≥льства, створенн€ умов дл€ навчанн€ впродовж усього житт€.

—утн≥сть ступеневост≥ вищоњ осв≥ти пол€гаЇ у здобутт≥ р≥зних р≥вн≥в ≥ ступен≥в на в≥дпов≥дних етапах вищоњ осв≥ти. ¬иникненн€ концепц≥њ ступеневоњ осв≥ти зумовлене:

Ч демократизац≥Їю сусп≥льства, формуванн€м нових соц≥ально-економ≥чних структур, њх ор≥Їнтац≥Їю на ринков≥ в≥дносини, жорсткою профес≥йною конкуренц≥Їю;

Чнеобх≥дн≥стю розр≥зненн€ двох процес≥в, що Ї основою д≥€льност≥ вищого навчального закладу Ч осв≥ти ≥ профес≥йноњ п≥дготовки;

Чнеобх≥дн≥стю забезпеченн€ випускникам можливост≥ зд≥йснювати профес≥йну кар'Їру за дотриманн€ ними принцип≥в соц≥альноњ справедливост≥, в≥дпов≥дальност≥, загальнолюдських ц≥нностей ≥ морал≥;

Чдиференц≥ац≥Їю вимог до характеру ≥ зм≥сту осв≥ти ≥ профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою р≥зних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в;

Чвпровадженн€м механ≥зму об'Їктивного педагог≥чного контролю з визначенн€ результат≥в д≥€льност≥ системи вищоњ осв≥ти ≥ навчальних дос€гнень тих, хто навчаЇтьс€ (йдетьс€, зокрема, ≥ про технолог≥ю стандартизованого тестуванн€);

¾ формуванн€ мереж≥ вищих навчальних заклад≥в, €к≥ за формами, програмами, терм≥нами навчанн€ ≥ джерелами ф≥нансуванн€ задовольн€ли б ≥нтереси особи та потреби кожноњ людини ≥ держави в ц≥лому.

3. √уман≥зац≥€. √уман≥зац≥€ осв≥ти маЇ багато вим≥р≥в. ¬она охоплюЇ сферу управл≥нн€ (≥ тут ми говоримо про його демократизац≥ю, перех≥д до державно-громадськоњ форми управл≥нн€); стосунки м≥ж викладачами та студентами (њх сл≥д будувати на засадах партнерства); орган≥зац≥ю навчально-виховноњ д≥€льност≥ (право вибору курсу, форми навчанн€, моб≥льн≥сть викладач≥в ≥ студент≥в) тощо.

Ќаданн€ гуман≥стичноњ спр€мованост≥ фундаментальним ≥ спец≥альним дисципл≥нам вимагаЇ, щоб центральна маг≥страль гуман≥зац≥њ проходила через зм≥ст осв≥ти: в≥д ф≥зики ≥ математики та ≥нших природничо-техн≥чних (≥нженерних, технолог≥чних) дисципл≥н Ч до ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ, правознавства, до вс≥Їњ гуман≥тарноњ складовоњ системи осв≥ти у вузькому значенн≥ цього пон€тт€:

Ч по-перше, забезпеченн€ людиноцентризму дисципл≥н природничо-техн≥чного проф≥лю. ѓх зм≥ст маЇ бути перебудований у такому контекст≥, щоб у процес≥ п≥дготовки фах≥вц€ високоњ техн≥ко-технолог≥чноњ €кост≥ одночасно формувались гуман≥стичний св≥тогл€д ≥ культура, моральн≥ та естетичн≥ ц≥нност≥, любов до батьк≥вщини ≥ повага до народ≥в ≥ культур св≥ту. “ехн≥ко-технолог≥чний екстрем≥зм, сформований епохою науково-техн≥чного прогресу, повинен поступитись м≥сцем гуман≥стичному св≥тогл€ду;


¬.јндрущенко

Ќе людина дл€ техн≥ки, а навпаки Ч техн≥ка дл€ людини, таким маЇ стати лейтмотив природничо-техн≥чноњ осв≥ти в сучасному глобал≥зац≥йному сусп≥льств≥, зокрема, техн≥чноњ. ¬.јндрущенко  

Ч по-друге, незважаючи на затвердженн€ колег≥Їю ћ≥носв≥ти концепц≥њ гуман≥тарноњ осв≥ти (1996 р.), колишнього монометодолог≥зму, на жаль, поки що не подолано. Ќа думку ¬.јндрущенка, ≥деал в≥дкритого демократичного сусп≥льства, д≥йсних прав ≥ свобод людини дл€ багатьох ≥з нас залишаЇтьс€ ≈верестом, дл€ п≥дкоренн€ €кого (в межах колишньоњ методолог≥чноњ ≥ св≥тогл€дноњ парадигми) немаЇ н≥ сил, н≥ можливостей. Ќов≥ ж п≥дходи освоюють надто пов≥льно. ћи боњмос€ самост≥йноњ думки, намагаЇмос€ втекти в≥д нењ, Ђзаховатись у натовп≥ї. ÷€ своЇр≥дна екзистенц≥йна ситуац≥€ Ђвтеч≥ в≥д свободиї обертаЇтьс€ втечею в≥д людини, в≥д себе, в≥д людських ц≥нностей. ѕоверненн€ до них Ч нагальна вимога гуман≥зац≥њ осв≥ти у глобал≥зац≥йному сусп≥льств≥, причому не лише техн≥чноњ, а й гуман≥тарноњ. —ьогодн≥ в ”крањн≥, €к власне, ≥ в усьому св≥т≥, гостро стоњть проблема подоланн€ гуман≥тарноњ кризи осв≥ти.

4. √уман≥таризац≥€ передбачаЇ гуман≥стичне спр€муванн€ осв≥ти, нормативна частина €коњ забезпечуЇтьс€ обов'€зковим вивченн€м соц≥ально-гуман≥тарних дисципл≥н: психолог≥њ, педагог≥ки, права, еколог≥њ, етики, ф≥лософ≥њ, св≥товоњ та в≥тчизн€ноњ культури тощо.

¬.јндрущенко вважаЇ, що гуман≥зац≥€ осв≥ти Ч пров≥дна загальносв≥това тенденц≥€ њњ розвитку у XXI стол≥тт≥. “акою ж вона повинна стати ≥ в ”крањн≥. як≥ ≥нновац≥њ, в≥дпов≥дно до вимог ц≥Їњ тенденц≥њ, сл≥д реал≥зу≥вати? Ќасамперед принципова зм≥на зм≥сту осв≥ти, його переор≥Їнтац≥€ на людськ≥, життЇв≥ ц≥нност≥. √лобал≥зац≥€ Ч р≥ч жорстока ≥ нев≥дворотна. «упинити њњ неможливо. ќднак Ђзберегти цив≥л≥зоване обличч€ї Ч людське, культурне, люд€не Ч не лише можливо, а й необх≥дно. Ќайважлив≥ший ≥нструмент дл€ цього Ч осв≥та. ¬она мусить бути ор≥Їнтована на особист≥сть. ’арактерною рисою оновленн€ профес≥йноњ п≥дготовки майбутн≥х фах≥вц≥в стаЇ особист≥сно ор≥Їнтована осв≥та, спр€мована на ≥ндив≥дуальний профес≥йний розвиток особистост≥, у ход≥ €коњ формуЇтьс€ готовн≥сть молодоњ людини до науково обірунтованого розум≥нн€ особист≥сно-профес≥йних €костей, внасл≥док чого вона будуЇ свою Ђя-концепц≥юї та виробл€Ї стратег≥ю профес≥йноњ д≥€льност≥. ƒл€ реал≥зац≥њ особист≥сно зор≥Їнтованоњ осв≥ти необх≥дно створювати в≥дпов≥дн≥ умови, €к≥ забезпечать самодостатн≥й розвиток особистост≥ майбутн≥х фах≥вц≥в, њх профес≥йну культуру та самосв≥дом≥сть.

ќдним ≥з ефективних шл€х≥в оновленн€ профес≥йноњ п≥дготовки Ї психолого-педагог≥чна п≥дготовка майбутнього фах≥вц€з вищою техн≥чною осв≥тою. ¬онап≥дкреслюЇ принципову в≥дм≥нн≥сть нового п≥дходу до п≥дготовки фах≥вц€, наголошуючи на тому, що цей п≥дх≥д ор≥Їнтований на п≥дготовку майбутнього профес≥онала.

5. ≤нформатизац≥€ та комп'ютеризац≥€ навчанн€. ќсоблив≥сть сучасного розвитку осв≥ти Ч њњ ≥нформатизац≥€ та комп'ютеризац≥€ навчанн€, €к≥ набули значного поширенн€ наприк≥нц≥ XX ст. –еал≥зац≥€ цих нововведень стала можливою завд€ки розвитку нового наукового напр€му Ч ≥нформатики.

яскравий приклад удосконаленн€ ц≥л≥сного педагог≥чного процесу вищого навчального закладу Ч його технолог≥зац≥€. “ехнолог≥зац≥ю зд≥йснюють за рахунок упровадженн€ нових технолог≥й навчанн€ та вихованн€, €к≥ значно зм≥нюють природу педагог≥чного процесу, профес≥йну д≥€льн≥сть педагога ≥ навчально-п≥знавальну д≥€льн≥сть студент≥в. –еал≥њ сьогоденн€ вимагають впровадженн€ таких ≥нновац≥й у систему осв≥ти у вигл€д≥ технолог≥й, доц≥льн≥сть ≥ корисн≥сть €ких доведено.

2.—труктура вищоњ осв≥ти. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро осв≥туї в ”крањн≥ встановлено так≥ осв≥тн≥ р≥вн≥:

Ј дошк≥льна осв≥та;

Ј початкова загальна осв≥та;

Ј базова загальна середн€ осв≥та;

Ј повна загальна середн€ осв≥та;

Ј профес≥йно-техн≥чна осв≥та;

Ј вища осв≥та.

—труктуру вищоњ осв≥ти ”крањни, €ка визначена «аконом ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї (2014), складають р≥вн≥ та ступен≥ вищоњ осв≥ти(статт€ 5).

–≥вн≥ вищоњ осв≥ти. ѕ≥дготовку фах≥вц≥в ≥з вищою осв≥тою зд≥йснюють за в≥дпов≥дними осв≥тньо-профес≥йними, осв≥тньо-науковими, науковими програмами на таких р≥вн€х вищоњ осв≥ти:

Ј початковий р≥вень (короткий цикл) вищоњ осв≥ти;

Ј перший (бакалаврський) р≥вень;

Ј другий (маг≥стерський) р≥вень;

Ј трет≥й (осв≥тньо-науковий) р≥вень;

Ј науковий р≥вень.

 ожен р≥вень в≥дпов≥даЇ квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й.

ѕочатковий р≥вень (короткий цикл) вищоњ осв≥ти в≥дпов≥даЇ пТ€тому квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й ≥ передбачаЇ здобутт€ особою загальнокультурноњ та профес≥йно ор≥Їнтованоњ п≥дготовки, спец≥альних ум≥нь ≥ знань, а також певного досв≥ду њх практичного застосуванн€ з метою виконанн€ типових завдань, що передбачен≥ дл€ первинних посад у в≥дпов≥дн≥й галуз≥ профес≥йноњ д≥€льност≥.

ѕерший (бакалаврський) р≥вень вищоњ осв≥ти в≥дпов≥даЇ шостому квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й ≥ передбачаЇ здобутт€ особою теоретичних знань ≥ практичних ум≥нь ≥ навичок, достатн≥х дл€ усп≥шного виконанн€ профес≥йних обовТ€зк≥в за обраною спец≥альн≥стю.

ƒругий (маг≥стерський) р≥вень вищоњ осв≥ти в≥дпов≥даЇ сьомому квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й ≥ передбачаЇ здобутт€ особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, ум≥нь, навичок за обраною спец≥альн≥стю (чи спец≥ал≥зац≥Їю), загальних засад методолог≥њ науковоњ та/або профес≥йноњ д≥€льност≥, ≥нших компетентностей, достатн≥х дл€ ефективного виконанн€ завдань ≥нновац≥йного характеру в≥дпов≥дного р≥вн€ профес≥йноњ д≥€льност≥.

“рет≥й (осв≥тньо-науковий) р≥вень вищоњ осв≥ти в≥дпов≥даЇ восьмому квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й ≥ передбачаЇ здобутт€ особою теоретичних знань, ум≥нь, навичок та ≥нших компетентностей, достатн≥х дл€ продукуванн€ нових ≥дей, вир≥шенн€ комплексних проблем у галуз≥ профес≥йноњ та/або досл≥дницько-≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, оволод≥нн€ методолог≥Їю науковоњ та педагог≥чноњ д≥€льност≥, а також проведенн€ власного наукового досл≥дженн€, результати €кого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значенн€.

Ќауковий р≥вень вищоњ осв≥ти в≥дпов≥даЇ девТ€тому квал≥ф≥кац≥йному р≥вню Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й ≥ передбачаЇ набутт€ компетентностей ≥з розробленн€ ≥ впровадженн€ методолог≥њ та методики досл≥дницькоњ роботи, створенн€ нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технолог≥й, вир≥шенн€ важливоњ науковоњ або прикладноњ проблеми, €ка маЇ загальнонац≥ональне або св≥тове значенн€.

” статт≥ 27 «акону ”крањни Ђѕро осв≥туї Ќац≥ональна рамка квал≥ф≥кац≥й Ч це системний ≥ структурований за компетентност€ми опис квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в.

Ќац≥ональна рамка квал≥ф≥кац≥й спр€мована на:

1) введенн€ Ївропейських стандарт≥в ≥ принцип≥в забезпеченн€ €кост≥ осв≥ти з урахуванн€м вимог ринку прац≥ до компетентностей фах≥вц≥в;

2) забезпеченн€ гармон≥зац≥њ норм законодавства у сфер≥ осв≥ти та соц≥ально-трудових в≥дносин;

3) спри€нн€ нац≥ональному ≥ м≥жнародному визнанню квал≥ф≥кац≥й, здобутих в ”крањн≥;

4) налагодженн€ ефективноњ взаЇмод≥њ сфери осв≥тн≥х послуг та ринку прац≥.

Ќац≥ональну рамку квал≥ф≥кац≥й розробл€ють ≥з залученн€м обТЇднань орган≥зац≥й роботодавц≥в ≥ затверджують у пор€дку, визначеному законодавством;

—тупен≥ вищоњ осв≥ти. «добутт€ вищоњ осв≥ти на кожному р≥вн≥ вищоњ осв≥ти передбачаЇ усп≥шне виконанн€ особою в≥дпов≥дноњ осв≥тньоњ (осв≥тньо-профес≥йноњ чи осв≥тньо-науковоњ) або науковоњ програми, що Ї п≥дставою дл€ присудженн€ в≥дпов≥дного ступен€ вищоњ осв≥ти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) маг≥стр;

4) доктор ф≥лософ≥њ;

5) доктор наук.

1.ћолодший бакалавр Ч це осв≥тньо-профес≥йний ступ≥нь, €кий здобувають на початковому р≥вн≥ (короткому цикл≥) вищоњ осв≥ти ≥ присуджують у вищому навчальному заклад≥ у результат≥ усп≥шного виконанн€ здобувачем вищоњ осв≥ти осв≥тньо-профес≥йноњ програми, обс€г €коњ становить 90-120 кредит≥в ™ “—. ќсоба маЇ право здобувати ступ≥нь молодшого бакалавра за умови на€вност≥ в нењ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

2.Ѕакалавр Ч це осв≥тн≥й ступ≥нь, €кий здобувають на першому р≥вн≥ вищоњ осв≥ти та присуджують у вищому навчальному заклад≥ у результат≥ усп≥шного виконанн€ здобувачем вищоњ осв≥ти осв≥тньо-профес≥йноњ програми, обс€г €коњ становить 180-240 кредит≥в ™ “—. ќбс€г осв≥тньо-профес≥йноњ програми дл€ здобутт€ ступен€ бакалавра на основ≥ ступен€ молодшого бакалавра визначають у вищому навчальному заклад≥. ќсоба маЇ право здобувати ступ≥нь бакалавра за умови на€вност≥ в нењ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

3.ћаг≥стр Ч це осв≥тн≥й ступ≥нь, €кий здобувають на другому р≥вн≥ вищоњ осв≥ти та присуджують у вищому навчальному заклад≥ (науковою установою) у результат≥ усп≥шного виконанн€ здобувачем вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дноњ осв≥тньоњ програми. —туп≥нь маг≥стра здобуваЇтьс€ за осв≥тньо-профес≥йною або за осв≥тньо-науковою програмою. ќбс€г осв≥тньо-профес≥йноњ програми п≥дготовки маг≥стра становить 90-120 кредит≥в ™ “—, обс€г осв≥тньо-науковоњ програми Ч 120 кредит≥в ™ “—. ќсв≥тньо-наукова програма маг≥стра обовТ€зково включаЇ досл≥дницьку (наукову) компоненту обс€гом не менше 30 в≥дсотк≥в. ќсоба маЇ право здобувати ступ≥нь маг≥стра за умови на€вност≥ в нењ ступен€ бакалавра.

4. ƒоктор ф≥лософ≥њ Ч це осв≥тн≥й ≥ водночас перший науковий ступ≥нь, що здобувають на третьому р≥вн≥ вищоњ осв≥ти на основ≥ ступен€ маг≥стра. —туп≥нь доктора ф≥лософ≥њ присуджують у спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥ вищого навчального закладу або науковоњ установи в результат≥ усп≥шного виконанн€ здобувачем вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дноњ осв≥тньо-науковоњ програми та публ≥чного захисту дисертац≥њ у спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥.

ќсоба маЇ право здобувати ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ п≥д час навчанн€ в асп≥рантур≥ (адТюнктур≥). ќсоби, €к≥ профес≥йно зд≥йснюють наукову, науково-техн≥чну або науково-педагог≥чну д≥€льн≥сть за основним м≥сцем роботи, мають право здобувати ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ поза асп≥рантурою, зокрема п≥д час перебуванн€ у творч≥й в≥дпустц≥, за умови усп≥шного виконанн€ в≥дпов≥дноњ осв≥тньо-науковоњ програми та публ≥чного захисту дисертац≥њ у спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥.

Ќормативний строк п≥дготовки доктора ф≥лософ≥њ в асп≥рантур≥ (адТюнктур≥) становить чотири роки. ќбс€г осв≥тньоњ складовоњ осв≥тньо-науковоњ програми п≥дготовки доктора ф≥лософ≥њ становить 30-60 кредит≥в ™ “—.

Ќауков≥ установи можуть зд≥йснювати п≥дготовку доктор≥в ф≥лософ≥њ за власною осв≥тньо-науковою програмою зг≥дно з отриманою л≥ценз≥Їю на в≥дпов≥дну осв≥тню д≥€льн≥сть або за осв≥тньо-науковою програмою, окрем≥ елементи €коњ забезпечуютьс€ ≥ншими науковими установами та/або вищими навчальними закладами.

5.ƒоктор наук Ч це другий науковий ступ≥нь, що здобуваЇтьс€ особою на науковому р≥вн≥ вищоњ осв≥ти на основ≥ ступен€ доктора ф≥лософ≥њ ≥ передбачаЇ набутт€ найвищих компетентностей у галуз≥ розробленн€ ≥ впровадженн€ методолог≥њ досл≥дницькоњ роботи, проведенн€ ориг≥нальних досл≥джень, отриманн€ наукових результат≥в, €к≥ забезпечують вир≥шенн€ важливоњ теоретичноњ або прикладноњ проблеми, мають загальнонац≥ональне або св≥тове значенн€ та опубл≥кован≥ в наукових виданн€х.

—туп≥нь доктора наук присуджуЇтьс€ спец≥ал≥зованою вченою радою вищого навчального закладу чи науковоњ установи за результатами публ≥чного захисту наукових дос€гнень у вигл€д≥ дисертац≥њ або опубл≥кованоњ монограф≥њ, або за сукупн≥стю статей, опубл≥кованих у в≥тчизн€них ≥ м≥жнародних рецензованих фахових виданн€х, перел≥к €ких затверджуЇтьс€ центральним органом виконавчоњ влади у сфер≥ осв≥ти ≥ науки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 466 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1339 - | 1236 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.