Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќормативно-правове забезпеченн€ ≥нформац≥йноњ безпеки




 

Ѕазов≥ засади ≥нформац≥йноњ безпеки нашоњ держави закладено у статт€х 17, 19, 31, 32, 34, 50, 57 та 64  онституц≥њ ”крањни [1].

«акон ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї закр≥плюЇ право громад€н ”крањни на ≥нформац≥ю, закладаЇ правов≥ основи ≥нформац≥йноњ д≥€льност≥ [2]. «акон стверджуЇ ≥нформац≥йний суверен≥тет ”крањни ≥ визначаЇ правов≥ форми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в галуз≥ ≥нформац≥њ, встановлюЇ загальн≥ правов≥ основи одержанн€, використанн€, поширенн€ та збер≥ганн€ ≥нформац≥њ, закр≥плюЇ право особи на ≥нформац≥ю в ус≥х сферах сусп≥льного ≥ державного житт€ ”крањни, а також систему ≥нформац≥њ, њњ джерела, визначаЇ статус учасник≥в ≥нформац≥йних в≥дносин, регулюЇ доступ до ≥нформац≥њ та забезпечуЇ њњ охорону, захищаЇ особу та сусп≥льство в≥д неправдивоњ ≥нформац≥њ.

” ст. 1 закону ≥нформац≥€ визначаЇтьс€ €к документован≥ або публ≥чно оголошен≥ в≥домост≥ про под≥њ та €вища, що в≥дбуваютьс€ у сусп≥льств≥, держав≥ та навколишньому природному середовищ≥.

ƒержавну ≥нформац≥йну пол≥тику розробл€ють ≥ зд≥йснюють органи державноњ влади загальноњ компетенц≥њ, а також в≥дпов≥дн≥ органи спец≥альноњ компетенц≥њ.

¬с≥ громад€ни ”крањни, юридичн≥ особи ≥ державн≥ органи мають право на ≥нформац≥ю, що передбачаЇ можлив≥сть в≥льного одержанн€, використанн€, поширенн€ та збер≥ганн€ в≥домостей, необх≥дних њм дл€ реал≥зац≥њ ними своњх прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в, зд≥йсненн€ завдань ≥ функц≥й.

 ожному громад€нину забезпечуЇтьс€ в≥льний доступ до ≥нформац≥њ, €ка стосуЇтьс€ його особисто, кр≥м випадк≥в, передбачених законами ”крањни.

–озд≥л II закону присв€чено ≥нформац≥йн≥й д≥€льност≥, п≥д €кою розум≥Їтьс€ сукупн≥сть д≥й, спр€мованих на задоволенн€ ≥нформац≥йних потреб громад€н, юридичних ос≥б ≥ держави. ¬изначено основн≥ напр€ми та види ≥нформац≥йноњ д≥€льност≥ Ц одержанн€, використанн€, поширенн€ та збер≥ганн€ ≥нформац≥њ.

” розд≥л≥ III закону наведен≥ галуз≥, види, джерела ≥нформац≥њ та режим доступу до нењ. ќсновними галуз€ми ≥нформац≥њ визначен≥: пол≥тична, економ≥чна, духовна, науково-техн≥чна, соц≥альна, еколог≥чна, м≥жнародна.

ќсновними видами ≥нформац≥њ Ї: статистична; адм≥н≥стративна ≥нформац≥€ (дан≥); масова ≥нформац≥€; ≥нформац≥€ про д≥€льн≥сть державних орган≥в влади та орган≥в м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр€дуванн€; правова ≥нформац≥€; ≥нформац≥€ про особу; ≥нформац≥€ дов≥дково-енциклопедичного характеру; соц≥олог≥чна ≥нформац≥€.

«а режимом доступу ≥нформац≥€ под≥л€Їтьс€ на в≥дкриту≥нформац≥ю та ≥нформац≥юз обмеженим доступом.

ƒержава зд≥йснюЇ контроль за режимом доступу до ≥нформац≥њ.

ƒержавний контроль за додержанн€м встановленого режиму зд≥йснюЇтьс€ спец≥альними органами, €к≥ визначають ¬ерховна –ада ”крањни ≥  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ƒоступ до в≥дкритоњ ≥нформац≥њ забезпечуЇтьс€ шл€хом: систематичноњ публ≥кац≥њ њњ в оф≥ц≥йних друкованих виданн€х (бюлетен€х, зб≥рниках); поширенн€ њњ засобами масовоњ комун≥кац≥њ; безпосереднього њњ наданн€ за≥нтересованим громад€нам, державним органам та юридичним особам.

ќбмеженн€ права на одержанн€ в≥дкритоњ ≥нформац≥њ заборон€Їтьс€ законом.

≤нформац≥€ з обмеженим доступом за своњм правовим режимом под≥л€Їтьс€ на конф≥денц≥йнутаЇмну.

 онф≥денц≥йна ≥нформац≥€ Ц це в≥домост≥, €к≥ знаход€тьс€ у волод≥нн≥, користуванн≥ або розпор€дженн≥ окремих ф≥зичних чи юридичних ос≥б ≥ поширюютьс€ за њх бажанн€м в≥дпов≥дно до передбачених ними умов.

√ромад€ни, юридичн≥ особи, €к≥ волод≥ють ≥нформац≥Їю профес≥йного, д≥лового, виробничого, банк≥вського, комерц≥йного та ≥ншого характеру, одержаною на власн≥ кошти, або такою, €ка Ї предметом њх профес≥йного, д≥лового, виробничого, банк≥вського, комерц≥йного та ≥ншого ≥нтересу ≥ не порушуЇ передбаченоњ законом таЇмниц≥, самост≥йно визначають режим доступу до нењ, включаючи належн≥сть њњ до категор≥њ конф≥денц≥йноњ, та встановлюють дл€ нењ систему (способи) захисту.

¬ин€ток становить ≥нформац≥€ комерц≥йного та банк≥вського характеру, а також ≥нформац≥€, правовий режим €коњ встановлено ¬ерховною –адою ”крањни за поданн€м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (з питань статистики, еколог≥њ, банк≥вських операц≥й, податк≥в тощо), та ≥нформац≥€, приховуванн€ €коњ €вл€Ї загрозу життю ≥ здоровТю людей.

ƒо таЇмноњ ≥нформац≥њ належить ≥нформац≥€, що м≥стить в≥домост≥, €к≥ становл€ть державну та ≥ншу передбачену законом таЇмницю (в≥йськова, комерц≥йна, банк≥вська, профес≥йна, л≥карська, адвокатська таЇмниц€ тощо), розголошенн€ €коњ завдаЇ шкоди особ≥, сусп≥льству ≥ держав≥.

≤нформац≥€, що становить в≥йськову таЇмницю Ц це вид таЇмноњ ≥нформац≥њ, €кий охоплюЇ в≥домост≥ в сфер≥ оборони, державноњ безпеки та охорони правопор€дку, розголошенн€ €коњ може завдати шкоди ≥нтересам державноњ безпеки, бойовоњ готовност≥ «бройних —ил ”крањни та ≥нших в≥йськових формувань, њхн≥х окремих п≥дрозд≥л≥в, €кщо ц≥ в≥домост≥ не належать до державноњ таЇмниц≥ зг≥дно з законодавством ”крањни.

≤нформац≥€, що становить комерц≥йну таЇмницю Ц це в≥домост≥ науково-техн≥чного, техн≥чного, виробничого, ф≥нансово-економ≥чного або ≥ншого характеру (в тому числ≥ секрети виробництва Ц так зване ноу-хау), що мають д≥йсну або потенц≥йну комерц≥йну ц≥нн≥сть у силу њњ нев≥домост≥ трет≥м особам, до €коњ немаЇ в≥льного доступу на законн≥й п≥дстав≥ й у в≥дношенн≥ €коњ власником такоњ ≥нформац≥њ введений режим комерц≥йноњ таЇмниц≥.

ѕор€док об≥гу таЇмноњ ≥нформац≥њ, що не становить державноњ таЇмниц≥, та њњ захист визначаЇтьс€ в≥дпов≥дними державними органами за умов додержанн€ вимог «акону ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ.

≤нформац≥€ з обмеженим доступом може бути поширена без згоди њњ власника, €кщо вона Ї сусп≥льно значимою, тобто €кщо вона Ї предметом громадського ≥нтересу ≥ €кщо право громадськост≥ знати цю ≥нформац≥ю переважаЇ право њњ власника на њњ захист.

ќсобливим видом таЇмноњ ≥нформац≥њ Ї державна таЇмниц€. ¬она охоплюЇ в≥домост≥ у сфер≥ оборони, економ≥ки, зовн≥шн≥х в≥дносин, державноњ безпеки ≥ орган≥в правопор€дку, розголошенн€ €ких може завдати шкоди життЇво важливим ≥нтересам ”крањни ≥ €к≥ визначен≥ у пор€дку, встановленому законом, державною таЇмницею та п≥дл€гаЇ охорон≥ з боку держави.

¬≥днесенн€ ≥нформац≥њ до категор≥њ в≥домостей, що становл€ть державну таЇмницю, пор€док њњ захисту та об≥гу, доступ до нењ визначаЇтьс€ «аконом ”крањни Уѕро державну таЇмницюФ, €ким закладено правову основу створенн€ та функц≥онуванн€ системи охорони державноњ таЇмниц≥ в ”крањн≥ [3].

—тупень таЇмност≥ ≥нформац≥њ визначаЇтьс€ наданим грифом таЇмност≥ "“аЇмно", "÷≥лком таЇмно" та "ќсобливоњ важливост≥". √риф надаЇтьс€ на певний терм≥н, €кий залежить в≥д ступен€ таЇмност≥: дл€ грифу "таЇмно" Ц 5 рок≥в, "ц≥лком таЇмно" Ц 10 рок≥в, "особливоњ важливост≥" Ц 30 рок≥в.

” розд≥л≥ IV закону визначен≥ учасники ≥нформац≥йних в≥дноси, њх права та обовТ€зки. ќсновними учасниками цих в≥дносин Ї: автори, споживач≥, поширювач≥, збер≥гач≥ (охоронц≥) ≥нформац≥њ.

 ожний учасник ≥нформац≥йних в≥дносин дл€ забезпеченн€ його прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в маЇ право на одержанн€ ≥нформац≥њ про: д≥€льн≥сть орган≥в державноњ влади; д≥€льн≥сть народних депутат≥в; д≥€льн≥сть орган≥в м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр€дуванн€ та м≥сцевоњ адм≥н≥страц≥њ; те, що стосуЇтьс€ його особисто.

–озд≥л V закону присв€чений охорон≥ ≥нформац≥њ, в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ законодавства про ≥нформац≥ю. ƒержава гарантуЇ вс≥м учасникам ≥нформац≥йних в≥дносин р≥вн≥ права ≥ можливост≥ доступу до ≥нформац≥њ. —татт€ 45-1 заборон€Ї цензуру та втручанн€ в профес≥йну д≥€льн≥сть журнал≥ст≥в ≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ з боку орган≥в державноњ влади або орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, њх посадових ос≥б.

≤нформац≥€ не може бути використана дл€ заклик≥в до поваленн€ конституц≥йного ладу, порушенн€ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, пропаганди в≥йни, насильства, жорстокост≥, розпалюванн€ расовоњ, нац≥ональноњ, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, пос€ганн€ на права ≥ свободи людини.

Ќе п≥дл€гають розголошенню в≥домост≥, що стосуютьс€ л≥карськоњ таЇмниц≥, грошових вклад≥в, прибутк≥в в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, усиновленн€ (удочер≥нн€), листуванн€, телефонних розмов ≥ телеграфних пов≥домлень, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.

ѕорушенн€ законодавства ”крањни про ≥нформац≥ю т€гне за собою дисципл≥нарну, цив≥льно-правову, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законодавством ”крањни.

–озд≥л VI закону присв€чено м≥жнародн≥й ≥нформац≥йн≥й д≥€льност≥, сп≥вроб≥тництв≥ з ≥ншими державами, заруб≥жними ≥ м≥жнародними орган≥зац≥€ми в галуз≥ ≥нформац≥њ.

ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво в галуз≥ ≥нформац≥њ з питань, що становл€ть взаЇмний ≥нтерес, зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ м≥жнародних договор≥в, укладених ”крањною та юридичними особами, €к≥ займаютьс€ ≥нформац≥йною д≥€льн≥стю.

—татт€ 53 закону визначаЇ ≥нформац≥йний суверен≥тет. ќсновою ≥нформац≥йного суверен≥тету ”крањни Ї нац≥ональн≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси.

ƒо ≥нформац≥йних ресурс≥в ”крањни входить вс€ належна њй ≥нформац≥€, незалежно в≥д зм≥сту, форм, часу ≥ м≥сц€ створенн€. ”крањна самост≥йно формуЇ ≥нформац≥йн≥ ресурси на своњй територ≥њ ≥ в≥льно розпор€джаЇтьс€ ними, за вин€тком випадк≥в, передбачених законами ≥ м≥жнародними договорами.

≤нформац≥йний суверен≥тет ”крањни забезпечуЇтьс€:

- виключним правом власност≥ ”крањни на ≥нформац≥йн≥ ресурси, що формуютьс€ за рахунок кошт≥в державного бюджету;

- створенн€м нац≥ональних систем ≥нформац≥њ;

- встановленн€м режиму доступу ≥нших держав до ≥нформац≥йних ресурс≥в ”крањни;

- використанн€м ≥нформац≥йних ресурс≥в на основ≥ р≥вноправного сп≥вроб≥тництва з ≥ншими державами.

”загальнена класиф≥кац≥€ ≥нформац≥њ [4] у в≥дпов≥дност≥ до «акону ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю" надана на рис. 1.1.

¬ ст.10 «акону ”крањни Уѕро основи нац≥ональноњ безпеки ”крањниУ [5], визначен≥ основн≥ функц≥њ субТЇкт≥в забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки ”крањни (≥нформац≥йна сфера окремо не вид≥лена):

- виробленн€ ≥ пер≥одичне уточненн€ —тратег≥њ нац≥ональноњ безпеки ”крањни ≥¬оЇнноњ доктрини ”крањни, доктрин, концепц≥й, стратег≥й ≥ програм,плануванн€ ≥ зд≥йсненн€ конкретних заход≥в щодо протид≥њ ≥ нейтрал≥зац≥њ загроз нац≥ональним ≥нтересам ”крањни;

- створенн€ нормативно-правовоњ бази, необх≥дноњ дл€ ефективного функц≥онуванн€ системи нац≥ональноњ безпеки;

- удосконаленн€ њњ орган≥зац≥йноњ структури;

- комплексне кадрове, ф≥нансове, матер≥альне, техн≥чне, ≥нформац≥йне та ≥нше забезпеченн€ життЇд≥€льност≥ складових (структурних елемент≥в) системи;

- п≥дготовка сил та засоб≥в субТЇкт≥в системи до њх застосуванн€ зг≥дно з призначенн€м;

- пост≥йний мон≥торингвпливу на нац≥ональну безпеку процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в пол≥тичн≥й, соц≥альн≥й, економ≥чн≥й, еколог≥чн≥й, науково-технолог≥чн≥й, ≥нформац≥йн≥й, воЇнн≥й та ≥нших сферах, рел≥г≥йному середовищ≥, м≥жетн≥чних стосунках; прогнозуванн€ зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в них, та потенц≥йних загроз нац≥ональн≥й безпец≥;

- систематичне спостереженн€ за станом ≥ про€вами м≥жнародного та ≥нших вид≥в тероризму;

- прогнозуванн€, ви€вленн€ та оц≥нка можливих загроз, дестаб≥л≥зуючих чинник≥в ≥ конфл≥кт≥в, причин њх виникненн€ та насл≥дк≥в про€ву;

- розробленн€ науково-обгрунтованих пропозиц≥й ≥ рекомендац≥й щодо прийн€тт€ управл≥нських р≥шень з метою захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни;

–ис. 1.1. ласиф≥кац≥€ ≥нформац≥њ у в≥дпов≥дност≥ до «акону ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ

- запоб≥ганн€ та усуненн€ впливу загроз ≥ дестаб≥л≥зуючих чинник≥в на нац≥ональн≥ ≥нтереси;

- локал≥зац≥€, деескалац≥€ та врегулюванн€ конфл≥кт≥в ≥ л≥кв≥дац≥€ њх насл≥дк≥в або впливу дестаб≥л≥зуючих чинник≥в;

- оц≥нка результативност≥ д≥й щодо забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки та визначенн€ витрат на ц≥ ц≥л≥;

- участь удвосторонньому ≥ багатосторонньому сп≥вроб≥тництв≥ в галуз≥ безпеки, €кщо це в≥дпов≥даЇ нац≥ональним ≥нтересам ”крањни;

- сп≥льне проведенн€ планових та оперативних заход≥в у рамках м≥жнародних орган≥зац≥й та договор≥в у галуз≥ безпеки.

—татт€ 11 закону визначаЇ загальн≥ повноваженн€ субТЇкт≥в нац≥ональноњ безпеки щодо контролю за зд≥йсненн€м заход≥в забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки.

Ќеобх≥дно в≥дзначити, що цей закон був базовим дл€ прийн€тт€ У онцепц≥њ нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ, схваленоњ ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 16 с≥чн€ 1997 року N 3/97-¬– [6].

 онцепц≥€ визначала основн≥ засади державноњ пол≥тики в сфер≥ нац≥ональноњ безпеки ”крањни та напр€ми њњ подальшого розвитку.

¬ њњ розд≥л≥ ≤≤≤ У«агрози нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањниФ у р€д≥ загроз нац≥ональн≥й безпец≥ в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ вид≥лено вит≥к ≥нформац≥њ, €ка становить державну та ≥ншу, передбачену законом, таЇмницю, а також конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, що Ї власн≥стю держави.

ј в розд≥л≥ IV Уќсновн≥ напр€ми державноњ пол≥тики нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ дл€ усуненн€ ц≥Їњ загрози запропоновано розробку ≥ впровадженн€ необх≥дних засоб≥в та режим≥в отриманн€, збер≥ганн€, поширенн€ ≥ використанн€ сусп≥льно значущоњ ≥нформац≥њ, створенн€ розвиненоњ ≥нфраструктури в ≥нформац≥йн≥й сфер≥.

” розд≥л≥ V концепц≥њ було сформульовано напр€ми та заходи дл€ формуванн€ збалансованоњ державноњ пол≥тики та ефективного проведенн€ комплексу узгоджених заход≥в щодо захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в у пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, соц≥альн≥й, воЇнн≥й, еколог≥чн≥й, науково-технолог≥чн≥й, ≥нформац≥йн≥й та ≥нших сферах створюЇтьс€ система забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

¬изначена система забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки Ц €к орган≥зована державою сукупн≥сть суб'Їкт≥в: державних орган≥в, громадських орган≥зац≥й, посадових ос≥б та окремих громад€н, об'Їднаних ц≥л€ми та завданн€ми щодо захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в, що зд≥йснюють узгоджену д≥€льн≥сть у межах законодавства ”крањни.

 р≥м того були прийн€т≥ «акони ”крањни Уѕро телекомун≥кац≥њФ, Уѕро Ќац≥ональну програму ≥нформатизац≥њФ, Уѕро захист ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системахФ, Уѕро науково-техн≥чну ≥нформац≥юФ, а у  рим≥нальний кодекс ”крањни було введено розд≥л XV≤, в €кому визначалас€ в≥дпов≥дальн≥сть за злочини в ≥нформац≥йн≥й сфер≥.

Ќаступним етапом створенн€ законодавчоњ бази та орган≥зац≥њ системи захисту ≥нформац≥њ в наш≥й держав≥ було прийн€тт€ ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро затвердженн€  онцепц≥њ техн≥чного захисту ≥нформац≥њ в ”крањн≥Ф в≥д 08.10.1997 р. [7].

 онцепц≥€ на баз≥ прийн€тих закон≥в, п≥дзаконних акт≥в та узагальненн€ њх застосуванн€ визначала державну пол≥тику ”крањни в сфер≥ техн≥чного захисту ≥нформац≥њ, основн≥ напр€ми та орган≥зац≥йн≥ засади подальшого розвитку системи захисту ≥нформац≥њ в ”крањн≥.

ј початок створенн€ такоњ системи сл≥д в≥днести до 1994 р., коли було затверджено ѕостанову  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про техн≥чний захист ≥нформац≥њ в ”крањн≥Ф в≥д 09.09.1994 р., €ким визначалис€ першочергов≥ д≥њ держави щодо техн≥чного захисту ≥нформац≥њ. ‘актично у положенн≥ було використано т≥ науково-техн≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади, що розробл€лис€ у —–—–.

«годом зТ€вилас€ нагальна необх≥дн≥сть в удосконаленн≥ та розвитку €к нормативноњ, так ≥ науково-техн≥чноњ бази техн≥чного захисту ≥нформац≥њ, що й призвело до по€ви У онцепц≥њ техн≥чного захисту ≥нформац≥њ в ”крањн≥Ф.

” загальних положенн€х У онцепц≥њ техн≥чного захисту ≥нформац≥њ в ”крањн≥Ф визначено основи державноњ пол≥тики у сфер≥ захисту ≥нформац≥њ ≥нженерно-техн≥чними заходами. «окрема визначено, що техн≥чний захист ≥нформац≥њ (дал≥ Ц “«≤) Ї складовою частиною забезпеченн€ нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

¬становлено головн≥ завданн€, що маЇ вир≥шуватис€ концепц≥Їю.  онцепц≥€ маЇ забезпечити Їдн≥сть принцип≥в формуванн€ ≥ проведенн€ такоњ пол≥тики в ус≥х сферах життЇд≥€льност≥ особи, сусп≥льства та держави (соц≥альн≥й, пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, в≥йськов≥й, еколог≥чн≥й, науково-технолог≥чн≥й, ≥нформац≥йн≥й тощо) ≥ служити п≥дставою дл€ створенн€ програм розвитку сфери “«≤.

“акож у загальних положенн€х концепц≥њ визначено, що “«≤ Ц це д≥€льн≥сть, спр€мована на забезпеченн€ ≥нженерно-техн≥чними заходами пор€дку доступу, ц≥л≥сност≥ та доступност≥ (унеможливленн€ блокуванн€) ≥нформац≥њ, €ка становить державну та ≥ншу передбачену законом таЇмницю, конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, а також ц≥л≥сност≥ та доступност≥ в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ особи, сусп≥льства ≥ держави.

ѕоказано, що зростанн€ загроз дл€ ≥нформац≥њ, спричинене л≥берал≥зац≥Їю сусп≥льних та м≥ждержавних в≥дносин, кризовим станом економ≥ки, застосуванн€м техн≥чних засоб≥в обробленн€ ≥нформац≥њ та засоб≥в зв'€зку ≥ноземного виробництва, поширенн€м засоб≥в несанкц≥онованого доступу до ≥нформац≥њ та впливу на нењ, визначаЇ необх≥дн≥сть розвитку “«≤.¬изначено, що напр€ми розвитку “«≤ обумовлюютьс€ необх≥дн≥стю своЇчасного вжитт€ заход≥в, адекватних масштабам загроз дл€ ≥нформац≥њ, ≥ ірунтуютьс€ на засадах правовоњ демократичноњ держави в≥дпов≥дно до прав суб'Їкт≥в ≥нформац≥йних в≥дносин на доступ до ≥нформац≥њ та њњ захист.

ѕри цьому приведенн€ ≥нформац≥йних в≥дносин у сфер≥ “«≤ у в≥дпов≥дн≥сть з м≥жнародними стандартами спри€тиме утвердженню ”крањни у св≥т≥ €к демократичноњ правовоњ держави.

” розд≥л≥ ≤≤ концепц≥њ У«агрози безпец≥ ≥нформац≥њ та стан њњ техн≥чного захистуФ показано, що впровадженн€ в ус≥ сфери життЇд≥€льност≥ особи, сусп≥льства та держави ≥нформац≥йних технолог≥й зумовило поширенн€ великих масив≥в ≥нформац≥њ в обчислювальних та ≥нформац≥йних мережах на значних територ≥€х. «а в≥дсутност≥ в≥тчизн€них конкурентоспроможних ≥нформац≥йних технолог≥й надаЇтьс€ перевага техн≥чним засобам обробленн€ ≥нформац≥њ та засобам зв'€зку ≥ноземного та сп≥льного виробництва, €к≥ здеб≥льшого не забезпечують захист ≥нформац≥њ.  омун≥кац≥йне обладнанн€ ≥ноземного виробництва, €ке використовуЇтьс€ у мережах зв'€зку, передбачаЇ дистанц≥йний доступ до його апаратних та програмних засоб≥в, у тому числ≥ з-за кордону, що створюЇ умови дл€ несанкц≥онованого впливу на њх функц≥онуванн€ ≥ контролю за орган≥зац≥Їю зв'€зку та зм≥стом пов≥домлень, €к≥ пересилаютьс€.ѕрогрес у р≥зних галуз€х науки ≥ техн≥ки призв≥в до створенн€ компактних та високоефективних техн≥чних засоб≥в, за допомогою €ких можна легко п≥дключатись до л≥н≥й телекомун≥кац≥й та р≥зноман≥тних техн≥чних засоб≥в обробленн€ ≥нформац≥њ в≥тчизн€ного та ≥ноземного виробництва з метою здобуванн€, пересиланн€ та анал≥зу розв≥дувальних даних. ƒл€ цього може використовуватись апаратура рад≥о, рад≥отехн≥чноњ, оптико-електронноњ, рад≥отепловоњ, акустичноњ, х≥м≥чноњ, магн≥тометричноњ, сейсм≥чноњ та рад≥ац≥йноњ розв≥док.«а таких умов створилис€ можливост≥ витоку ≥нформац≥њ, порушенн€ њњ ц≥л≥сност≥ та блокуванн€. ¬ит≥к ≥нформац≥њ, €ка становить державну та ≥ншу передбачену законом таЇмницю, конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, що Ї власн≥стю держави, Ц це одна з основних можливих загроз нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни в ≥нформац≥йн≥й сфер≥. «агрози безпец≥ ≥нформац≥њ в ”крањн≥ зумовлен≥:- не виважен≥стю державноњ пол≥тики в галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, що може призвести до безконтрольного та неправомочного доступу до ≥нформац≥њ та њњ використанн€;- д≥€льн≥стю ≥нших держав, спр€мованою на одержанн€ переваги в зовн≥шньопол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, в≥йськов≥й та ≥нших сферах;- недосконал≥стю орган≥зац≥њ в ”крањн≥ м≥жнародних виставок апаратури р≥зного призначенн€ (особливо пересувних) та заход≥в еколог≥чного мон≥торингу, що може використовуватис€ дл€ здобуванн€ ≥нформац≥њ розв≥дувального характеру;- д≥€льн≥стю пол≥тичних парт≥й, суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, окремих ф≥зичних ос≥б, спр€мованою на одержанн€ переваги у пол≥тичн≥й боротьб≥ та конкуренц≥њ;- злочинною д≥€льн≥стю, спр€мованою на протизаконне одержанн€ ≥нформац≥њ з метою дос€гненн€ матер≥альноњ вигоди або нанесенн€ шкоди юридичним чи ф≥зичним особам;- використанн€м ≥нформац≥йних технолог≥й низького р≥вн€, що призводить до впровадженн€ недосконалих техн≥чних засоб≥в ≥з захистом ≥нформац≥њ, засоб≥в контролю за ефективн≥стю “«≤ та засоб≥в “«≤ (дал≥ Ц засоби забезпеченн€ “«≤);- недостатн≥стю документац≥њ на засоби забезпеченн€ “«≤ ≥ноземного виробництва, а також низькою квал≥ф≥кац≥Їю техн≥чного персоналу у сфер≥ “«≤. —тан “«≤ зумовлюЇтьс€:- недосконал≥стю правового регулюванн€ в ≥нформац≥йн≥й сфер≥, зокрема у сфер≥ захисту таЇмниць (кр≥м державноњ), конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ та в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ особи, сусп≥льства та держави;- недостатн≥стю нормативно-правових акт≥в ≥ нормативних документ≥в з питань проведенн€ досл≥джень, розробленн€ та виробництва засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- незавершен≥стю створенн€ системи сертиф≥кац≥њ засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- недосконал≥стю системи атестац≥њ на в≥дпов≥дн≥сть вимогам “«≤ об'Їкт≥в, робота €ких пов'€зана з ≥нформац≥Їю, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- недостатньою узгоджен≥стю чинних в ”крањн≥ нормативно-правових акт≥в та нормативних документ≥в з питань “«≤ з в≥дпов≥дними м≥жнародними договорами ”крањни.” розд≥л≥ ≤≤≤ концепц≥њ У—истема “«≤Ф визначено, що система “«≤ Ц це сукупн≥сть суб'Їкт≥в, об'Їднаних ц≥л€ми та завданн€ми захисту ≥нформац≥њ ≥нженерно-техн≥чними заходами (дал≥ Ц орган≥зац≥йн≥ структури), нормативно-правова та матер≥ально-техн≥чна база. «азначено, що правову основу забезпеченн€ “«≤ в ”крањн≥ становл€ть  онституц≥€ ”крањни, У онцепц≥€ (основи державноњ пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањниФ, «акони ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ, Уѕро захист ≥нформац≥њ в автоматизованих системахФ, Уѕро державну таЇмницюФ, Уѕро науково-техн≥чну ≥нформац≥юФ, ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, а також м≥жнародн≥ договори ”крањни, що стосуютьс€ сфери ≥нформац≥йних в≥дносин.ѕринципами формуванн€ ≥ проведенн€ державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤ Ї:- додержанн€ балансу ≥нтерес≥в особи, сусп≥льства та держави, њх взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть;- Їдн≥сть п≥дход≥в до забезпеченн€ “«≤, €к≥ визначаютьс€ загрозами безпец≥ ≥нформац≥њ та режимом доступу до нењ;- комплексн≥сть, повнота та безперервн≥сть заход≥в “«≤;- в≥дкрит≥сть нормативно-правових акт≥в та нормативних документ≥в з питань “«≤, €к≥ не м≥ст€ть в≥домостей, що становл€ть державну таЇмницю;- узгоджен≥сть нормативно-правових акт≥в та нормативних документ≥в з питань “«≤ з в≥дпов≥дними м≥жнародними договорами ”крањни;- обов'€зков≥сть захисту ≥нженерно-техн≥чними заходами ≥нформац≥њ, €ка становить державну та ≥ншу передбачену законом таЇмницю, конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, що Ї власн≥стю держави, в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ держави, незалежно в≥д того, де зазначена ≥нформац≥€ циркулюЇ, а також в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ особи та сусп≥льства, €кщо ц€ ≥нформац≥€ циркулюЇ в органах державноњ влади та органах м≥сцевого самовр€дуванн€, Ќац≥ональн≥й академ≥њ наук, «бройних —илах, ≥нших в≥йськових формуванн€х, органах внутр≥шн≥х справ, на державних п≥дприЇмствах, в державних установах ≥ орган≥зац≥€х (дал≥ Ц державн≥ органи, п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ);- виконанн€ на власний розсуд суб'Їктами ≥нформац≥йних в≥дносин вимог щодо техн≥чного захисту конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, що не належить держав≥, та в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ особи та сусп≥льства, €кщо останн€ циркулюЇ поза межами державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й;- покладенн€ в≥дпов≥дальност≥ за формуванн€ та реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤ на спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади;- ≥Їрарх≥чн≥сть побудови орган≥зац≥йних структур системи “«≤ та кер≥вництво њх д≥€льн≥стю у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;- методичне кер≥вництво спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у сфер≥ “«≤ д≥€льн≥стю орган≥зац≥йних структур системи “«≤;- скоординован≥сть д≥й та розмежуванн€ сфер д≥€льност≥ орган≥зац≥йних структур системи “«≤ з ≥ншими системами захисту ≥нформац≥њ та системами забезпеченн€ ≥нформац≥йноњ та нац≥ональноњ безпеки;- ф≥нансова забезпечен≥сть системи “«≤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни, бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих бюджет≥в та ≥нших джерел.ќсновними функц≥€ми орган≥зац≥йних структур системи “«≤ Ї:- оц≥нка стану “«≤ в держав≥, визначенн€ пр≥оритетних напр€м≥в його розвитку;- розвиток правових засад удосконаленн€ системи “«≤;- ви€вленн€ та прогнозуванн€ загроз безпец≥ ≥нформац≥њ;- забезпеченн€ ≥нженерно-техн≥чними заходами захисту ≥нформац≥њ, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- створенн€ умов дл€ “«≤, що зд≥йснюЇтьс€ суб'Їктами ≥нформац≥йних в≥дносин на власний розсуд;- формуванн€ та забезпеченн€ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики щодо створенн€ та впровадженн€ в≥тчизн€них засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- створенн€ нац≥ональноњ системи стандартизац≥њ та нормуванн€ у сфер≥ “«≤;- орган≥зац≥€ фундаментальних ≥ прикладних науково-досл≥дних роб≥т та розробок у сфер≥ “«≤;- забезпеченн€ взаЇмод≥њ орган≥зац≥йних структур системи “«≤ з ≥ншими системами захисту ≥нформац≥њ та системами забезпеченн€ ≥нформац≥йноњ та нац≥ональноњ безпеки;- орган≥зац≥€ створенн€ та виконанн€ програм розвитку “«≤;- забезпеченн€ л≥цензуванн€ п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ в сфер≥ “«≤;- орган≥зац≥€ контролю за €к≥стю засоб≥в забезпеченн€ “«≤ шл€хом њх сертиф≥кац≥њ;- орган≥зац≥€ контролю за в≥дпов≥дн≥стю вимогам “«≤ об'Їкт≥в, д≥€льн≥сть €ких пов'€зана з ≥нформац≥Їю, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту, шл€хом њх атестац≥њ;- орган≥зац≥€ контролю за ефективн≥стю “«≤ на об'Їктах, д≥€льн≥сть €ких пов'€зана з ≥нформац≥Їю, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- забезпеченн€ п≥дготовки фах≥вц≥в дл€ роботи у сфер≥ “«≤;- спри€нн€ залученню ≥нвестиц≥й ≥ в≥тчизн€ного товаровиробника у сферу “«≤;- орган≥зац≥€ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в сфер≥ “«≤, представленн€ ≥нтерес≥в ”крањни у в≥дпов≥дних м≥жнародних орган≥зац≥€х;- забезпеченн€ (кадрове, ф≥нансове, нормативне, матер≥ально-техн≥чне, ≥нформац≥йне тощо) життЇд≥€льност≥ складових орган≥зац≥йних структур системи “«≤.–озд≥л IV концепц≥њ визначаЇ основн≥ напр€ми державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤. «окрема у ньому прийн€то, що державна пол≥тика у сфер≥ “«≤ визначаЇтьс€ пр≥оритетн≥стю нац≥ональних ≥нтерес≥в, маЇ на мет≥ унеможливленн€ реал≥зац≥њ загроз дл€ ≥нформац≥њ та зд≥йснюЇтьс€ шл€хом виконанн€ положень ц≥Їњ  онцепц≥њ, а також програм розвитку “«≤ та окремих проект≥в.ќсновними напр€мами державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤ Ї:- нормативно-правове забезпеченн€:- удосконаленн€ чинних та створенн€ нових нормативно-правових акт≥в щодо захисту ≥нформац≥њ, €ка становить державну та ≥ншу передбачену законом таЇмницю, конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, що належить держав≥;- розробленн€ нормативно-правових акт≥в щодо захисту в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, важливоњ дл€ особи, сусп≥льства та держави;- удосконаленн€ правових механ≥зм≥в орган≥зац≥йного забезпеченн€ “«≤;- удосконаленн€ нормативно-правових акт≥в щодо умов ≥ правил провадженн€ д≥€льност≥ у сфер≥ “«≤;- розробленн€ нормативно-правових акт≥в щодо визначенн€ статусу головноњ у сфер≥ “«≤, головних (базових) за напр€мами “«≤ орган≥зац≥й;- удосконаленн€ нормативно-правових акт≥в щодо зд≥йсненн€ контролю за ≥мпортом з метою впровадженн€ в ”крањн≥ ≥ноземних ≥нформац≥йних технолог≥й з захистом ≥нформац≥њ та засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- розробленн€ нормативних документ≥в з питань формуванн€ та розвитку модел≥ загроз дл€ ≥нформац≥њ;- розробленн€ нормативних документ≥в з питань сертиф≥кац≥њ засоб≥в забезпеченн€ “«≤ та атестац≥њ на в≥дпов≥дн≥сть вимогам “«≤ об'Їкт≥в, робота €ких пов'€зана з ≥нформац≥Їю, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- удосконаленн€ чинних та розробленн€ нових нормативних документ≥в з питань “«≤:- у засобах обчислювальноњ техн≥ки, в автоматизованих системах, оргтехн≥ц≥, мережах зв'€зку, комп'ютерних мережах та прим≥щенн€х, де циркулюЇ ≥нформац≥€, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- п≥д час створенн€, експлуатац≥њ та утил≥зац≥њ зразк≥в озброЇнь, в≥йськовоњ та спец≥альноњ техн≥ки;- п≥д час проектуванн€, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ в≥йськово-промислових, еколог≥чно небезпечних та ≥нших особливо важливих об'Їкт≥в;- орган≥зац≥йне забезпеченн€:- забезпеченн€ створенн€ п≥дрозд≥л≥в “«≤ в органах державноњ влади та органах м≥сцевого самовр€дуванн€, академ≥€х наук, «бройних —илах, ≥нших в≥йськових формуванн€х, органах внутр≥шн≥х справ, на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥€х вс≥х форм власност≥, д≥€льн≥сть €ких пов'€зана з ≥нформац≥Їю, що п≥дл€гаЇ техн≥чному захисту;- створенн€ головноњ у сфер≥ “«≤, головних (базових) за напр€мами “«≤ орган≥зац≥й, а також лаборатор≥й системи сертиф≥кац≥њ засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- п≥дготовка кадр≥в дл€ роботи у сфер≥ “«≤;- залученн€ до розв'€занн€ проблем “«≤ в≥тчизн€них вчених та висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в;- розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в сфер≥ “«≤;- науково-техн≥чна та виробнича д≥€льн≥сть:- мон≥торинг ≥ оц≥нка стану “«≤, п≥дготовка анал≥тичних матер≥ал≥в ≥ пропозиц≥й щодо стратег≥њ його розвитку;- створенн€ ≥нформац≥йно-анал≥тичних моделей загроз дл€ ≥нформац≥њ та методолог≥њ њх прогнозуванн€;- обірунтуванн€ критер≥њв та показник≥в р≥вн≥в “«≤;- створенн€ методолог≥њ синтезу систем багатор≥вневого захисту ≥нформац≥њ, адекватних масштабам загроз безпец≥ ≥нформац≥њ та режиму доступу до нењ;- створенн€ методолог≥њ, призначеноњ дл€ визначенн€ зниженн€ ефективност≥ продукц≥њ, зумовленоњ витоком ≥нформац≥њ про нењ, порушенн€м њњ ц≥л≥сност≥ чи блокуванн€м, та методолог≥њ обірунтуванн€ заход≥в “«≤;- системне ≥ поетапне розробленн€ сучасних засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- пр≥оритетне створенн€ в≥тчизн€них конкурентоспроможних ≥нформац≥йних технолог≥й та розвиток виробництва засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- створенн€ умов дл€ забезпеченн€ головноњ у сфер≥ “«≤, головних (базових) за напр€мами “«≤ орган≥зац≥й, а також лаборатор≥й системи сертиф≥кац≥њ засоб≥в забезпеченн€ “«≤ науковим, контрольно-вим≥рювальним, випробувальним та виробничим обладнанн€м.ѕершочерговими заходами щодо реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤ Ї:- створенн€ правових засад реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ “«≤, визначенн€ посл≥довност≥ та пор€дку розробленн€ в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в;- визначенн€ перспективних напр€м≥в розробленн€ нормативних документ≥в з питань “«≤ на основ≥ анал≥зу стану в≥дпов≥дноњ в≥тчизн€ноњ та заруб≥жноњ нормативноњ бази, розробленн€ зазначених нормативних документ≥в;- визначенн€ номенклатури в≥тчизн€них засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки та базового програмного забезпеченн€, оргтехн≥ки, обладнанн€ мереж зв'€зку, призначених дл€ обробленн€ ≥нформац≥њ з обмеженим доступом ≥нших засоб≥в забезпеченн€ “«≤ в органах державноњ влади та органах м≥сцевого самовр€дуванн€, Ќац≥ональн≥й академ≥њ наук, «бройних —илах, ≥нших в≥йськових формуванн€х, органах внутр≥шн≥х справ;- налагодженн€ зг≥дно з визначеною номенклатурою виробництва засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки та базового програмного забезпеченн€, оргтехн≥ки, обладнанн€ мереж зв'€зку ≥з захистом ≥нформац≥њ, ≥нших в≥тчизн€них засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- завершенн€ створенн€ та розвиток системи сертиф≥кац≥њ в≥тчизн€них та закордонних засоб≥в забезпеченн€ “«≤;- визначенн€ реальних потреб системи “«≤ у фах≥вц€х, розвиток та вдосконаленн€ системи п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в з питань “«≤.«начущ≥сть забезпеченн€ “«≤, його наукоЇмн≥сть вимагаЇ концентрац≥њ зусиль науково-техн≥чного та виробничого потенц≥алу м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, академ≥й наук.

—л≥д додати, що одночасно з створенн€м правових та орган≥зац≥йних основ “«≤ були створен≥ правов≥ та орган≥зац≥йн≥ основи криптограф≥чного захисту ≥нформац≥њ.

” травн≥ 1998 р. прийн€то ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро ѕоложенн€ про пор€док зд≥йсненн€ криптограф≥чного захисту ≥нформац≥њ в ”крањн≥Ф (в≥дпов≥дно, саме положенн€ було п≥дготовлено дещо ран≥ше).

” липн≥ 2002 року був прийн€тий «акон ”крањни Уѕро Ќац≥ональну систему конф≥денц≥йного зв'€зкуУ, у с≥чн≥ 2003 р. надано розпор€дженн€ ѕрезидента ”крањни У ѕро заходи щодо забезпеченн€ розвитку ≥ фу≠нкц≥онуванн€ Ќац≥ональноњ системи конф≥денц≥йного зв'€зкуУ, з дорученн€м ѕрезидента  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в щодо практичноњ орган≥зац≥њ такоњ системи.

“аким чином, створенн€ необх≥дних правових та орган≥зац≥йних основ ≥нформац≥йноњ безпеки було завершено.

ќсновн≥ принципи, норми та положенн€ прийн€тих закон≥в та п≥дзаконних акт≥в в≥дпов≥дають загальноприйн€тим м≥жнародно-правовим стандартам, в тому числ≥ м≥жнародним конвенц≥€м з прав людини.

÷ими законами було закладено основн≥ п≥двалини ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни. ѕодальший розвиток ц≥Їњ сфери державного буд≥вництва вимагатиме удосконаленн€ ≥нфраструктури захисту ≥нформац≥њ та закон≥в ≥ численних п≥дзаконних акт≥в та нормативних документ≥в, €кими регламентуЇтьс€ д≥€льн≥сть ц≥Їњ ≥нфраструктури, а також д≥€льн≥сть орган≥в державного управл≥нн€, установ та орган≥зац≥й науки й виробництва, €к≥ використовують у своњй д≥€льност≥ ≥нформац≥ю з обмеженим доступом.

 

 

1.3. —учасн≥ ≥нформац≥йн≥ загрози безпец≥ громад€н, сусп≥льства та держави

 

¬плив глобал≥зац≥њ на процеси ≥нформац≥йного розвитку, формуванн€ транснац≥ональноњ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури породжуЇ чимало нових ≥ непростих проблем, пов'€заних ≥з забезпеченн€м безпеки особистост≥, сусп≥льства та держави. –≥шенн€ багатьох з них можливо лише на шл€хах багатоб≥чного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, наполегливого п≥дштовхуванн€ до переговор≥в, посл≥довного висуванн€ пропозиц≥й, здатних поставити п≥д м≥жнародний контроль джерела загроз ц≥й безпец≥. Ќаприк≥нц≥ переговорного тунелю Ц широкомасштабн≥ м≥жнародно-правов≥ угоди по всьому спектру загроз. ѓх джерелом може стати використанн€ нових ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й. ¬они можуть використовуватис€ €к дл€ дос€гненн€ крим≥нальних ц≥лей в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ житт€ сусп≥льства, так ≥ €к ≥нструменти ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу, що п≥дривають демократичн≥ тенденц≥њ розвитку сусп≥льства.

ѕри цьому не сл≥д забувати, що за роки, що пройшли з часу прийн€тт€ У онцепц≥њ ≥нформац≥йноњ безпекиФ, значного розвитку набули технолог≥њ впливу на св≥дом≥сть та п≥дсв≥дом≥сть людей, €к≥ в першу чергу можуть використовуватис€ при веденн≥ необмеженоњ (повномасштабноњ) ≥нформац≥йноњ в≥йни.

Ќа тепер≥шн≥й час ≥нформац≥йна в≥йна проти будь-€коњ держави може бути застосована у р≥зних вар≥антах њњ виконанн€. ¬иб≥р такого вар≥анту залежить в≥д умов та мети, €ку плануЇтьс€ дос€гнути в процес≥ њњ проведенн€.

¬≥дпов≥дно до обраного вар≥анту обираютьс€ ≥ засоби його реал≥зац≥њ. Ќеобмежена ≥нформац≥йна в≥йна розгортаЇтьс€ в раз≥ плануванн€ в≥йськового нападу на крањну, €к передмова до в≥йськовоњ операц≥њ.

ћожна навести багато приклад≥в, €к≥ ми могли спостер≥гати на прот€з≥ останн≥х рок≥в. ÷е, наприклад, ≥нформац≥йна атака зах≥дних «ћ≤ на —ерб≥ю напередодн≥ в≥йськовоњ компан≥њ в≥йськ Ќј“ќ, або ≥стерична ≥нформац≥йна атака на ≤рак з хибними за€вами про на€вн≥сть зброњ масового ураженн€, €ка, н≥бито, Ї у —. ’усейна. ѕри ≥нформац≥йн≥й атац≥ на ≤рак було використано практично вс≥ засоби веденн€ ≥нформац≥йноњ боротьби. “ехн≥чними засобами напередодн≥ атаки було подавлено та практично порушено всю ≥нформац≥йну структуру кер≥вництва крањною, њњ збройними силами та протипов≥тр€ноњ оборони, ще ран≥ше використанн€м ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу деморал≥зовано арм≥ю та населенн€, п≥д≥рвано його в≥ру у кер≥вництво крањни, перемогу та справедлив≥сть боротьби.

—еред техн≥чних засоб≥в при веденн≥ ≥нформац≥йноњ боротьби найб≥льш небезпечними дл€ ≥нфраструктури Ї засоби електронноњ деструктивноњ д≥њ на ≥нформац≥йн≥ системи, що розроблен≥ за останн≥ роки.

“акож можуть бути використан≥ ≥нфразвуков≥ та ≥нш≥ найсучасн≥ш≥ технолог≥њ д≥њ на людину. ѕри њх застосуванн≥ у людей можна викликати приступи масового жаху, пан≥ки, сердечн≥ напади та нав≥ть смерть. —аме так≥ технолог≥њ використовуютьс€ у необмежен≥й ≥нформац≥йн≥й в≥йн≥. ѓх використанн€ по€снюЇтьс€ тими задачами, що вир≥шуютьс€ у так≥й в≥йн≥:

- порушенн€ ≥нформац≥йноњ структури держави-жертви ≥, €к насл≥док, повну парал≥зац≥ю вс≥х в≥йськових та загальнодержавних орган≥в управл≥нн€;

- деморал≥зац≥ю арм≥њ та населенн€, викликанн€ масовоњ нев≥ри у здатност≥ виграти в≥йну та повну недов≥ру кер≥вництву держави;

- викликанн€ масових заворушень населенн€ та ≥нше.

–езультатом проведенн€ необмеженоњ ≥нформац≥йноњ в≥йни стаЇ швидка в≥йськова перемога при значно менших людських та матер≥альних втратах агресора.

“акож проти держави може бути використана ≥нформац≥йна в≥йна у њњ обмеженому, У мТ€кому Ф або У оксамитовому Ф вар≥ант≥.

“аки д≥њ використовуютьс€ проти держави з метою, наприклад, дос€гти дл€ своЇњ крањни €ких-небудь торгових або ≥нших прив≥лей, зм≥ни кер≥вництва ≥ншоњ крањни дл€ дос€гненн€ своњх пол≥тичних ц≥лей та ≥нше.

ѕри цьому можуть бути спровокован≥ масов≥ заворушенн€, в €ких сучасн≥ демагоги використовують вс≥ методи психолог≥чного впливу та техн≥чноњ д≥њ на велик≥ натовпи людей, не забуваючи при цьому своњ власн≥ пол≥тичн≥ та грошов≥ ≥нтереси. ѕри цьому, за правило, д≥њ таких демагог≥в ≥н≥ц≥юютьс€, спр€мовуютьс€ та ф≥нансуютьс€ ≥з-за кордону, а у своЇму прагненн≥ дос€гненн€ пол≥тичних ц≥лей будь-€кою ц≥ною (але не за св≥й рахунок) ц≥ демагоги не зупин€ютьс€ нав≥ть в≥д провокуванн€ кровопролитт€.

ћи можемо пригадати, що ≥ наша держава не так давно дек≥лька раз≥в ставала жертвою такоњ в≥йни, проведеноњ за вс≥ма њњ УправиламиФ. Ѕуло застосовано вс≥ основн≥ УмТ€к≥Ф методи ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу.

¬загал≥ серед метод≥в ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу можна вид≥лити:

1. ¬плив на ≥ндив≥дуальну св≥дом≥сть людини €к громад€нина, €к субТЇкта пол≥тичного житт€, що волод≥Ї правосв≥дом≥стю ≥ ментал≥тетом, духовними ≥деалами ≥ ц≥нн≥сними установками. √ромад€нин Ц це св≥домий субТЇкт в≥дносин ≥з владою, що будуЇ своЇ життЇве поводженн€ в залежност≥ в≥д того, наск≥льки в≥н ц≥й влад≥ дов≥р€Ї. …ого поводженн€ може приймати €к гостр≥ форми пол≥тичного екстрем≥зму, так ≥ мл€в≥ форми пол≥тичноњ байдужост≥, у не меншому ступен≥, €к≥ впливають на сусп≥льне та особисте житт€ ≥нших людей.

ѕол≥тична реальн≥сть нашого житт€ така, що будь-€к≥ ≥нформац≥йно-психолог≥чн≥ впливи, що зд≥йснюютьс€ через канали «ћ≤ чи м≥жособист≥сного сп≥лкуванн€ (наприклад, пл≥тки), Ї ман≥пул€тивними по сут≥, а нер≥дко й ≥нструментами провокац≥њ. ≤ €кщо до ман≥пул€тивноњ природи впливу електронних «ћ≤ б≥льш≥сть населенн€ звикла, визнаЇ њх цив≥л≥зованими засобами пол≥тико-психолог≥чноњ боротьби ≥ до них уже вироблений пол≥тичний ≥мун≥тет ≥ прийоми особист≥сного психолог≥чного захисту, то з анон≥мними пов≥домленн€ми, запущеними в ≤нтернет, справа стоњть складн≥ше. ’оча використанн€ глобальноњ мереж≥ електронних комун≥кац≥й т≥льки набираЇ силу, в ≤нтернет вже в≥льно розташувалис€ пол≥тичн≥ авантюристи, пропагандисти, ≥н≥ц≥атори пл≥ток, позбавлен≥ доступу до оф≥ц≥йних «ћ≤. ћоже статис€, що пол≥тичн≥ ман≥пул€ц≥њ через ≤нтернет прийдетьс€ розгл€дати €к обТЇкт м≥жнародно-правового регулюванн€, ≥ рано чи п≥зно прийдетьс€ вир≥шувати питанн€ електронноњ цензури на ≥нтернац≥ональному р≥вн≥, незважаючи на вс≥ проголошен≥ декларац≥њ про свободу ≥нформац≥њ. ¬загал≥, не так просто п≥д≥брати аналог ≤нтернет з ус≥ма його функц≥€ми: це ≥ канал особистоњ переписки, ≥ доповненн€ до б≥бл≥отечних фонд≥в, ≥ мед≥атор у групових нарадах чи у сп≥льн≥й трудов≥й д≥€льност≥, ≥ спос≥б поширенн€ Улист≥вокФ дл€ пошуку ≥ вербуванн€ однодумц≥в, ≥ продукт активност≥ ≥нформац≥йних агентств або редакц≥й ≥ теле- та рад≥остуд≥й, ≥ спос≥б зд≥йсненн€ опитувань думки р≥зних груп населенн€, ≥ ≥нструмент, що здобуваЇ усе б≥льше значенн€, public relations дл€ корпорац≥й ≥ держав.

Ќе можна не в≥дзначити, що сучасн≥ електронн≥ телекомун≥кац≥њ спри€ють придбанню «ћ≤ такоњ €кост≥, €к ≥нтерактивн≥сть. ≤нтерактивн≥ передач≥ ≥ матер≥али викликають п≥двищений ≥нтерес. Ѕудь-€ка тематика, що привертаЇ сусп≥льну увагу, служить предметом обговоренн€ в численних телеконференц≥€х, чи ньюс-групах ≤нтернет.

—писки розсиланн€ под≥бних тематичних телеконференц≥й функц≥онують в ≤нтернет безперервно та у г≥гантських масштабах. ¬ окремих випадках вони здатн≥ п≥дм≥нити «ћ≤. “ак сталос€ у 1991 р. в –ос≥њ п≥д час серпневого путчу. ’оча путчистами була введена цензура, ≤нтернет н≥€к не контролювавс€.  ористувач≥ компТютерних мереж у —–—– по власн≥й вол≥ виконували функц≥њ, властив≥ «ћ≤, ≥нформуючи в≥тчизн€них ≥ закордонних

учасник≥в телеконференц≥й про под≥њ, що в≥дбуваютьс€, з б≥льшою оперативн≥стю ≥ користувалис€ св≥домо великою дов≥рою, чим цензурован≥ оф≥ц≥йн≥ ≥нформац≥йн≥ служби.

2. ≤нформац≥йн≥ впливи, €к≥ пр€мо загрожують ф≥зичному чи псих≥чному здоровТю людини. “ак≥ впливи прот€гом багатьох рок≥в формують морально-психолог≥чну атмосферу у сусп≥льств≥, УхарчуютьФ крим≥нальне середовище ≥ спри€ють росту псих≥чних захворювань. —ектантське пропов≥дництво, поширенн€ м≥стичних теор≥й ≥ практик, маг≥њ, шаманство ≥ т. ≥нше. по ≤нтернет набули загрозливих розм≥р≥в. як результат Ц соц≥альна й особист≥сна дезадаптац≥€, а в р€д≥ випадк≥в Ц руйнуванн€ псих≥ки людини.

ќкремим видом загроз, €к≥ д≥ють у вс≥х крањнах св≥ту Ї поширенн€ мережею ≤нтернет непристойноњ ≥нформац≥њ, що ображаЇ сусп≥льну моральн≥сть, несумл≥нноњ реклами, шахрайських операц≥й та т. ≥нше. Ќе викликаЇ сумн≥ву, що розм≥щенн€ на Web-сайтах порнограф≥чних картинок порушуЇ формуванн€ у сусп≥льств≥ стандарт≥в морал≥. “реба визнати, що сервери такоњ ≥нформац≥њ в≥дв≥дуютьс€ часто, у тому числ≥ д≥тьми ≥ п≥дл≥тками. јдже за допомогою ≤нтернет гарантуЇтьс€ куди б≥льша конф≥денц≥йн≥сть ≥ анон≥мн≥сть, н≥ж в≥дв≥дуванн€ к≥нотеатр≥в чи магазин≥в з в≥дкритою чи п≥дп≥льною порнол≥тературою ≥ порнов≥деоф≥льмами. ѕрактично в≥дсутн≥й ризик бути пом≥ченим чи вп≥знаним. Ќар≥канн€ моральних чи рел≥г≥йних авторитет≥в ≥з приводу ≥нтернет≥вських непристойностей залишаютьс€ гласом волаючого в пустел≥, а об≥йти обмеженн€, що накладаютьс€ програмними ф≥льтрами, дл€ зд≥бних п≥дл≥тк≥в не викликаЇ великих труднощ≥в.

ѕрактика розм≥щенн€ на Web-сайтах порнограф≥чних зображень безумовно порушуЇ сформован≥ у сусп≥льств≥ у€вленн€ про пристойн≥сть. ќск≥льки ≤нтернет у ц≥лому н≥кому конкретно не належить, а тому н≥ким конкретно не регулюЇтьс€, то немаЇ ≥ не може бути адм≥н≥стративноњ ≥нстанц≥њ, що в≥дпов≥даЇ за ≤нтернет, €ка могла б у глобальному масштаб≥, централ≥зовано заборонити цю практику. ѕоложенн€ ускладнюЇтьс€ тим, що ≥нформац≥€ може збер≥гатис€ на Web-сайтах в ≥нш≥й крањн≥ чи на ≥ншому континент≥, де законодавство не готове установлювати в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн€ ≥ поширенн€ непристойноњ ≥нформац≥њ. ≤нтернет сприймаЇтьс€ людьми €к зас≥б масовоњ ≥нформац≥њ, однак спроби п≥ддати користувач≥в, чи провайдер≥в виробник≥в ≥нформац≥њ дл€ У¬сесв≥тньоњ павутиниФ додатковому юридичному регулюванню в окремих крањнах не привели до пом≥тних усп≥х≥в. ѕроблема маЇ вир≥шуватис€ на м≥жнародному р≥вн≥.

3. ≤нтернет служить дуже зручною д≥л€нкою дл€ п≥дготовки ≥ зд≥йсненн€ ≥нформац≥йно-терористичних ≥ ≥нформац≥йно-крим≥нальних д≥й. ” ньому можуть поширюватис€ пропагандистськ≥ матер≥али злочинних орган≥зац≥й, рецепти виготовленн€ вибухових ≥ отруйних речовин, зброњ, наркотичних ≥ психотропних засоб≥в, алгоритм≥в розкритт€ шифр≥в. ”с€ ц€ ≥нформац≥€ легко маскуЇтьс€ п≥д науково-техн≥чну. ¬≥дсутн≥сть географ≥чних границь, важко обумовлена нац≥ональна належн≥сть обТЇкт≥в, можлив≥сть анон≥много доступу до њњ ресурс≥в Ц усе це робить системи сусп≥льноњ й особистоњ безпеки уразливими. “ому потр≥бна погоджена м≥ждержавна платформа боротьби не т≥льки з м≥жнародними терористичними ≥ крим≥нальними орган≥зац≥€ми, а й з окремими групами ≥ зловмисниками, здатними в корисливих чи хул≥ганських ц≥л€х завдати шкоди особист≥й безпец≥.

4. ћ≥жнародно-правовий захист персональних ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ ≥нтелектуальноњ власност≥, а також авторських прав на матер≥али, розповсюджуван≥ по св≥тових в≥дкритих мережах, у першу чергу по ≤нтернет. ћають бути вироблен≥ м≥жнародн≥ правов≥ норми, що встановлюють в≥дпов≥дальн≥сть за компТютерн≥ злочини, злочинне проникненн€ в ≥нформац≥йн≥ мереж≥ й особист≥ арх≥ви, порушенн€ прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад€н у процес≥ ≥нформац≥йного обм≥ну.

ќчевидно, що в ≤нтернет користувач не т≥льки одержуЇ можлив≥сть доступу до р≥зних ≥нформац≥йних сервер≥в мереж≥, а й створюЇ канал доступу до свого компТютера. ” мереж≥ ≤нтернет в≥дсутн≥й будь-€кий контролюючий орган, шл€х будь-€кого пов≥домленн€ формуЇтьс€ випадковим чином. ¬≥дпов≥дальност≥ за ≥нформац≥ю, що пом≥щаЇтьс€ в ≤нтернет, фактично не несе а н≥ автор, а н≥ провайдер. “ак само, €к н≥хто не несе в≥дпов≥дальност≥ за спроби несанкц≥онованого доступу до мережних ≥нформац≥йних ресурс≥в. ”с≥ питанн€ захисту власноњ ≥нформац≥њ в≥днос€тьс€ до компетенц≥њ користувача. Ќезважаючи на багато об'Їктивних складнощ≥в, необх≥дна активна робота з≥ створенн€ м≥жнародних правових норм, €к≥ б визначали в≥дпов≥дальн≥сть за несанкц≥онований доступ до ресурс≥в ≤нтернет.

“им самим класичне пон€тт€ ≥нформац≥йноњ безпеки (INFOSEC Ц information security), €к стан ≥нформац≥йних ресурс≥в, було б розширене ≥ доповнене гарантуванн€м њх належного використанн€, нав≥ть у тому випадку, €кщо ц≥ ресурси будуть п≥ддан≥ деструктивному впливу €к ззовн≥, так ≥ з середини. ≤ншими словами в пол≥тиц≥ ≥нформац≥йноњ безпеки ч≥тко позначилос€ зрушенн€ у б≥к активних орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в захисту ≥нформац≥йних ресурс≥в. —хоже, що американц≥ вз€ли за основу пропаганди знань в област≥ ≥нформац≥йноњ безпеки рад€нську систему цив≥льноњ оборони 60Ц70-х рок≥в, коли населенн€ вчили не т≥льки тому, €к од€гати ≥ндив≥дуальн≥ засоби захисту ≥ вкриватис€ в бомбосховищах, але ≥ €к вести рад≥ац≥йний, х≥м≥чний ≥ бактер≥олог≥чний контроль ≥ в≥дновлювати обТЇкти народного господарства п≥сл€ застосуванн€ зброњ масового ураженн€.

¬≥дм≥тимо, що це не Їдине нововведенн€ ѕентагона в лексикон≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, €ке стало надбанн€м громадськост≥, не дивл€чись на гриф таЇмност≥ першоджерела. ƒо числа таких можна в≥днести так≥: У≥нформац≥йне протиборствоФ, У≥нформац≥йна перевагаФ, У≥нформац≥йн≥ операц≥њФ, У≥нформац≥йне середовищеФ, Уатака на компТютерн≥ мереж≥Ф, Увторгненн€ в ≥нформац≥йн≥ системиФ та ≥нше. « певного часу американське в≥йськове в≥домство вважаЇ корисним публ≥кувати окрем≥ несекретн≥ фрагменти ≥з своњх засекречених оф≥ц≥йних нормативних документ≥в, п≥двищуючи ≥нформован≥сть сусп≥льства про потенц≥йн≥ загрози нац≥ональн≥й безпец≥. ¬≥йськов≥ терпл€че ≥ наполегливо привчають ус≥ прошарки населенн€ до своЇњ терм≥нолог≥њ, поступово стираючи грань м≥ж державою ≥ сусп≥льством, обороною ≥ виробництвом, розв≥дкою ≥ п≥дприЇмництвом, навчанн€м ≥ дозв≥лл€м.

як результат, американське сусп≥льство починаЇ пожинати плоди ≥нформац≥йноњ революц≥њ у вигл€д≥ Їдиних ун≥версальних стандарт≥в, €к≥ застосовуютьс€ €к у цив≥льному, так ≥ у в≥йськовому сектор≥. як приклад, можна навести стандарт електронного п≥дпису, розроблений јгентством нац≥ональноњ безпеки дл€ застосуванн€ €к у в≥йськових, так ≥ цив≥льних ≥нформац≥йних системах.

¬≥дпов≥дно до прийн€того стандарту у —Ўј з 2003 р. видаютьс€ пТ€ть клас≥в сертиф≥ката PKI, що гарантують ≥нформац≥йну безпеку на основ≥ криптограф≥чних алгоритм≥в з в≥дкритим ключем залежно в≥д ступен€ таЇмност≥ ≥нформац≥њ. –озроблена ≥ д≥Ї Устратег≥€ глибокого ешелонованого захисту ≥нформац≥йних ресурс≥вФ. ” —Ўј до 2006 року планувалос€ п≥дготувати не менш 100 тис. дипломованих фах≥вц≥в в сфер≥ ≥нформац≥йноњ безпеки, готових до будь-€ких неспод≥ванок у к≥берпростор≥. ” кожному штат≥ на пер≥од надзвичайних умов створюютьс€ резервн≥ центри обробки ≥нформац≥њ, у €ких пер≥одично збираЇтьс€, накопичуЇтьс€ й оновлюЇтьс€ найб≥льш важлива ≥нформац≥€, необх≥дна дл€ орган≥зац≥њ керуванн€ вс≥х життЇво важливих служб (пол≥ц≥њ, швидкоњ допомоги, пожежноњ охорони та ≥н.) у випадку виходу з ладу основних центр≥в обробки ≥нформац≥њ ≥ телекомун≥кац≥йних систем. як правило так≥ центри оснащуютьс€ автономними джерелами енергопостачанн€. ” повс€кденних умовах роботу таких центр≥в забезпечуЇ обмежений по чисельност≥ техн≥чний персонал.

 ороткий огл€д т≥льки де€ких найб≥льш важливих ≥ дорогих програм розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й у —Ўј на приклад≥ ѕентагону св≥дчить, що проблема ≥нформац≥йноњ безпеки окремо уз€того в≥домства по своЇму

масштабу вже давно Ї загальнонац≥ональною ≥ дл€ свого р≥шенн€ вимагаЇ перегл€ду усталених п≥дход≥в, прийн€тт€ Їдиних стандарт≥в, створенн€ нац≥ональноњ системи п≥дготовки фах≥вц≥в в≥дпов≥дного проф≥лю, широкого ≥нформуванн€ населенн€ про загрози ≥ заходи дл€ њх запоб≥ганн€.

”крањна, щоб усп≥шно зд≥йснювати поступальний розвиток по шл€ху до в≥дкритого сусп≥льства, маЇ створити в≥дпов≥дн≥ структури, що покликан≥ забезпечити захист ≥нфосфери в≥д зовн≥шнього впливу з боку будь-€коњ крањни.

ѕрактично вс≥ завданн€, €к≥ належить вир≥шити наш≥й держав≥ у сфер≥ техн≥чного захисту ≥нформац≥њ, викладено у  онцепц≥€х державноњ та ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни.

Ќа зак≥нченн€ треба в≥дзначити один малоприЇмний момент, повТ€заний з орган≥зац≥Їю ≥ веденн€м ≥нформац≥йних воЇн. ƒл€ сучасного сусп≥льства важливе розум≥нн€ того, що ≥нформац≥йна збро€, сили ≥ засоби веденн€ ≥нформац≥йноњ в≥йни можуть бути спр€мован≥ не т≥льки зовн≥, але й усередину соц≥уму дл€ р≥шенн€ конкретних пол≥тичних задач правл€чоњ ел≥ти, що у рамках неусталеноњ демократ≥њ не знаходитьс€ п≥д контролем цив≥льного сусп≥льства. ÷е такий тип лег≥тимноњ влади, що дозвол€Ї в рамках зд≥йсненн€ владних повноважень кваз≥ел≥ти не турбуватис€ њй з приводу розб≥жност≥ њњ вузькокорисних ≥нтерес≥в з ≥нтересами абсолютноњ б≥льшост≥ населенн€. ѓњ д≥њ спр€мован≥ на забезпеченн€ утриманн€ влади й особисте збагаченн€.

÷е можливо у звТ€зку з несформован≥стю громад€нського сусп≥льства, в≥дсутн≥стю д≥ючого механ≥зму контролю за д≥€льн≥стю владних структур. јле саме кваз≥ел≥та зац≥кавлена в пер≥од проведенн€ псевдодемократичних вибор≥в у використанн≥ нових ≥нформац≥йних технолог≥й у пол≥тичних ц≥л€х. «ростанн€ впливу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на х≥д ≥ зм≥ст пол≥тичних процес≥в, функц≥онуванн€ механ≥зму влади Ц одна з дом≥нуючих тенденц≥й сучасного сусп≥льного розвитку. Ѕоротьба за контроль над новими «ћ≤ й ≥нформац≥йною структурою, њх використанн€ дл€ врахуванн€ й обробки сусп≥льноњ думки стали центральною проблемою у внутр≥шньопол≥тичному житт≥ держав, особливо п≥д час виборчих кампан≥й.

Ќаск≥льки важлив≥ «ћ≤ в ход≥ забезпеченн€ перемоги на виборах, можна про≥люструвати на приклад≥ президентських вибор≥в 1996 р. у –ос≥њ. Ќезважаючи на, здавалос€ б, безнад≥йне положенн€ президента Ѕ.ћ. ™льцина за п≥вроку до вибор≥в (у с≥чн≥ його п≥дтримували лише 6Ц8 % опитуваних виборц≥в), за допомогою «ћ≤ орган≥затори виборчоњ кампан≥њ ≥ ≥м≥джмейкери змогли забезпечити його переобранн€.

‘ах≥вц≥ з ≥нформац≥йного впливу на власний народ н≥коли не забували ≥ стар≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ћистецька демагог≥€, гра на низинних почутт€х, нагн≥танн€ страху, жонглюванн€ шов≥н≥стичними ≥ расистськими гаслами, здатн≥сть ман≥пулювати неправдою в точно в≥дм≥рених дл€ кожного даного випадку дозах, ум≥нн€ "створювати факти" дл€ порушенн€ чи заспокоЇнн€ сусп≥льноњ думки, направити масове невдоволенн€ на хибно витлумачений соц≥альний об'Їкт ≥ ц≥лий р€д старих, перев≥рених технолог≥й завжди були в них у чест≥.

—аме тому знанн€ законом≥рностей, принцип≥в, засоб≥в ≥нформац≥йноњ в≥йни важливо дл€ соц≥уму. ѕ≥двищенн€ ≥нформац≥йноњ безпеки особистост≥, соц≥альноњ групи, сусп≥льства ≥ держави в ц≥лому можливо лише тод≥, коли в≥домий механ≥зм впливу на ≥нфосферу. ÷е дозвол€Ї орган≥зувати роботу щодо захисту ≥нтерес≥в особистост≥, сусп≥льства ≥ держави, виключити дифуз≥ю акс≥осфери ≥ забезпечити розвиток крањни по шл€ху соц≥ального прогресу.

 

 

¬исновки до розд≥лу 1

Ќа тепер≥шн≥й час в ”крањн≥ розроблено основна правова та нормативна база, та створена ≥нфраструктура, що маЇ забезпечити над≥йний захист ≥нформац≥њ у держав≥.

–азом з тим сл≥д памТ€тати, що техн≥чн≥ способи несанкц≥онованого зн€тт€ ≥нформац≥њ та засоби протид≥њ цим протиправним д≥€м знаход€тьс€ у пост≥йному розвитку.

«важаючи на цей безперервний розвиток та пост≥йну ≥нформац≥йну боротьбу, що складаЇ один з важливих елемент≥в сучасноњ св≥товоњ пол≥тики, дл€ забезпеченн€ своЇњ незалежност≥ ”крањн≥ необх≥дно ≥ дал≥ удосконалювати та розвивати €к правов≥ засади (в тому числ≥ й м≥жнародн≥), так ≥ структурну й техн≥чну складову ≥нформац≥йноњ безпеки.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3070 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

629 - | 595 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.1 с.