Лекции.Орг


Поиск:




Пристроями. Методи пошуку радіозакладних пристроїв




При вивченні методів та пристроїв для зняття інформації ми бачили велике різноманіття радіозакладок. Це пояснюється, з одного боку простотою та ефективністю використання таких пристроїв, а, з другого боку, постійним удосконаленням методів їх знешкодження.

Зрозуміло, що в попередньому розділі, присвяченого захисту від витоку інформації через будівельні конструкції, нами було розглянуто методи, що заважають знімати акустичну інформацію з використанням мікрофонів. Оскільки радіозакладки мають мікрофон, то всі методи захисту від зняття за його допомогою діють також і на радіозакладні пристрої.

Тому в цьому розділі звернемо увагу на методи виявлення та знешкодження таких пристроїв (інколи їх звуть “жучки”, “комахи”, “клопи”). Всі методи можна поділити на два підвиди, які доповнюють один одного.

Перший, найбільш ефективний – це постійний радіомоніторинг ефіру. Метод полягає у постійній перевірці радіовипромінювань та виявленні нових складових у рисунку спектру (тобто, нових частот випромінювання), шляхом порівняння з попереднім. При появі у контрольованій області спектру нових частотних складових проводять пошук передавача. Для цього використовують спеціальні прилади та методи пошуку, які складають сутність другого підвиду.

Але якщо перший підвид вимагає, в разі появи нових спектральних складових, застосувати інший, то останній може бути використаний автономно. Це метод періодичних оглядів, який застосовується на об’єктах, де відсутня апаратура для постійного контролю.

Виконувати цю роботу повинні фахівці, що добре розуміються у радіотехнічних вимірюваннях та володіють методикою виявлення та знешкодження радіозакладок.

Розглянемо деяку апаратуру длярадіомоніторингуефіру та методи її застосування. Головним приладом, що входить до такої системи, є скануючий приймач (сканер), наприклад, AR-2700, AR-3000А, AR-8000, AR-8200 або відповідні їм за технічними характеристиками, наприклад, приймачі серії "Тантал" (московська фірмою "Anna Design".) Найбільш досконалі серед них – сканери “AR-8200” та “AR-8600”. Такі приймачі мають вихід на персональний комп’ютер (другий елемент системи), з якого за допомогою спеціальної програми (третій елемент системи) провадиться керування режимами роботи сканера. Сканер може перенастроюватися із заданим шагом дискретності по частоті. Крім того, він може працювати з сигналами, які мають різний вид модуляції та в різній смузі частот прослуховування (широкій та вузькій), має зменшувач шуму, індикацію режиму. Взагалі, сканер може працювати автономно від ПЕОМ, що і використовується при пошуку радіозакладок.

Є й більш досконала апаратура, яка використовується у професійній радіорозвідці.

Програма моніторінгу побудована таким чином, що запам’ятовує спектр просканованої ділянки ефіру та використовує його як еталон при порівнянні з наступними вимірюваннями. Результати пошуку виводяться на монітор. В разі виявлення нових частотних складових у контрольованій зоні ПЕОМ видає сигнал тривоги. Система може працювати і в автоматичному режимі.

Зараз багатьма фірмами розроблено декілька таких програм. Принцип їх побудови однаковий, хоча вони можуть бути різними за вартістю і точністю роботи.

Як приклад наведемо програми “Sedif” (фірма "НЕЛК", Москва), Arcon (фірми “Дивекон” і “Аист”, Москва), “RS-8000” (фірма "RS - Радиоэлектронная служба безопасности", Москва).

Зараз подібні програми розроблені й в Україні. Це програма “DigiScoun”, яку слід відмітити серед багатьох програм, розроблених для автоматичного сканування ефіру.

Робота комплексу з цією програмою побудована за принципом порівняння параметрів акустичних сигналів та працює таким чином:

1. На першому етапі вимірюється та запам’ятовується спектр радіосигналів по всьому діапазону роботи сканера. Одночасно встановлюється вид модуляції для кожного сигналу, випромінювання якого зафіксовано.

2. На другому етапі на кожній з виявлених частот комплекс випромінює у повітря декілька складних акустичних сигналів, які сприймаються ним через ланцюг зворотного зв’язку, а саме – через радіоканал (приймач сканеру) на тій частоті, що перевіряється. Якщо в приміщенні є радіозакладка, то параметри сигналу, який продетектовано з ефіру, співпадуть з параметрами сигналу, що випромінювався у повітря приміщення. Для забезпечення однозначності сигналів, що сприймаються радіозакладкою, в сигнал, що випромінюється комплексом, додається акустичний сигнал з приміщення (шум, розмови та т. інше) через другий ланцюг зворотного зв’язку (мікрофон, підсилювач та змішувач сигналів).

Серед сучасних вітчизняних автоматизованих комплексів виявлення електромагнітних випромінювань слід відзначити комплекси “Акор” та РІАС-РДм “DigiScan EX”. Обидва комплекси розроблені головним конструктором, к.т.н. О.В. Шпитою.

Особливість цих комплексів полягає у тому, що вони, по-перше, здатні виявляти наявність радіозакладних пристроїв з шумоподібною та випадковою несучою і, по-друге, локалізувати місце знаходження радіозакладок. Для цього у комплекси введено ряд додаткових пристроїв та програм. Крім того, такі комплекси використовуються для перевірки відповідності рівня захисту об’єкту технічним вимогам та надійності блокування каналів витоку акустичної інформації. Ці комплекси розроблені в Україні та пройшли відповідну атестацію. Вони є офіційними приладами захисту інформації у нашій країні.

На рис. 3.6 показано зовнішній вигляд та інтерфейс апаратно-програмного комплексу РІАС-РДм “DigiScan EX”, на рис. 3.7 – “АКОР”.

 

 

Рис. 3.6. Зовнішній вигляд та інтерфейс апаратно-програмного комплексу РІАС-РДм “DigiScan EX”

 

Рис 3.7. Зовнішній вигляд та інтерфейс апаратно-програмного комплексу “АКОР”

 

Крім того, при використанні додаткового конвертору зверхнизьких частот DS-LINE програма може виявляти підслуховувальні пристрої, що використовують кабельні комунікації для передавання звукової інформації з приміщення у діапазоні частот від 5 кГц до 2 МГц (мережа 220 В, телефонні кабелі, дроти сигналізації).

Розглянемо методику та засоби пошуку та знешкодження радіозакладних пристроїв. При наявності комплексу радіомоніторингу при проведенні таких робіт необхідно провести моніторинг ефіру. В разі відсутності такого комплексу можна проводити контроль за допомогою сканера.

Такі роботи проводяться двома – трьома особами і завжди починаються з розпитувань хазяїв приміщення, що перевіряється: чи дарували їм якісь сувеніри, якщо так, то коли, й які з них знаходяться у приміщенні?

Далі завжди проводять візуальний огляд приміщення, звертаючи особливу увагу на зручні (для розміщення закладки) місця. У цих роботах слід користуватися ліхтариком. Крім меблів, слід оглянути електричні та телефонні розетки, вентиляційні отвори, ніші для батарей опалювання і т. п. Також особливу увагу слід звернути на рамки від різних картин, естампів, портретів, фотографій. При огляді цих предметів треба детально проаналізувати їх конструкцію та перевірити, чи не виконані вони так, що утворюють резонансний контур для ВЧ-нав’язування.

Далі сканером перевіряється ефір. При цьому для активації закладок, що спрацьовують від акустичного сигналу, застосовується спеціальні сигнали, записані на магнітофон. Така фонограма записується з суміші мовних та синусоїдальних сигналів з частотою 400 Гц та 1 кГц.

Одночасно можна починати перевірку у близькому полі. Для цього використовуються індикатори (або детектори) поля. Такі прилади фіксують наявність джерела випромінювання, що розміщено на відстані до 25 см від антени апарата. Це портативний широкосмуговий радіоприймач, що реагує на електромагнітне поле (джерело радіовипромінювання).

Як правило, такі прилади забезпечені світовою та звуковою індикацією, яка сигналізує про наближення до джерела випромінювання. Часто вони мають вбудований частотомір з індикацією частоти випромінювання. Такі прилади є незамінними там, де неможливо провести візуальний контроль.

Серед таких приладів можна назвати детектор марки “D-006” фірми “СмерШ Техникс” (м. С.-Петербург) та пошуковий прилад “PT-2” московської фірми “НОВО”, що поєднує у собі функції детектора поля та частотоміра. Найбільш досконалими є прилади фірми “Optoelectronics”, наприклад, “РТ-/025”. Деякі з цих приладів наведено на рис. 3.8 та рис. 3.9.

Крім того, необхідно провести комплексну перевірку електромережі, телефонної мережі на відсутність закладних пристроїв, що від них живляться, та інфрачервоних джерел випромінювання (зокрема, телевізійних камер). Таку перевірку дозволяє провести прилад комплексного контролю “Акула” (прилад СРМ – 700, виробництва США) – рис. 3.10.

 

 

 

Рис. 3.8. Сканер AR-8600

 

 

Рис. 3.9. Індикатор-частотомір електромагнітного випромінювання для

пошуку у ближньому полі фірми “Optoelectronics”

 

 

Рис. 3.10. Прилад універсальний СРМ-700, "Акула", виробництва США

 

Аналогічний прилад розроблено та серійно виробляється у РФ. Це прилад “Піранья”. Оскільки він розроблений пізніше “Акули”, то розробники забезпечили кращі параметри та експлуатаційні характеристики у своєму виробі. Прилад “Піранья” показаний а рис. 3.11.

 

 

Рис. 3.11. Прилад універсальний "Піранья", виробництва РФ

 

І, нарешті, для виявлення закладок, що керуються дистанційно і можуть бути відключені від джерела живлення на час перевірки, слід застосувати так званий нелінійний локатор, тобто апарат, який виявляє напівпровідникові прилади навіть якщо вони не працюють.

За допомогою такого апарату слід перевірити всі предмети інтер’єру, стіни, стелю (особливо, якщо вона підвісна), підлогу (особливо паркетну).

Апаратура цього типу побудована на властивій всім напівпровідникам нелінійності характеристик, отже на обов’язковому процесу нелінійного перетворення сигналів (модуляції), що на них подаються у будь-який спосіб. Тому такі апарати випромінюють імпульси (або змінне електромагнітне поле достатньої потужності) та приймають і аналізують сигнал відгуку на наявність у ньому нових частотних складових, що відповідають другій та третій гармонікам контрольного сигналу. Це прилад фірми "Энвис" NR-900EМ, «Циклон» (РФ), Armashield (Англія). Це найбільш точні та надійні (з точки зору виявлення закладок) апарати. На жаль, їх вартість сягає десятків тисяч доларів.

Приклад таких приладів наведено на рис. 3.12.

 

Рис. 3.12. Нелінійний локатор фірми "Энвис" NR-900EM, виробництва РФ

 

Крім виявлення радіозакладних пристроїв їх можна придушити шляхом встановлення активної радіотехнічної широкосмугової або прицільної (вузькосмугової) завади. Вузькосмугова завада ставиться в тому випадку, коли точно відома частота, на якій працює радіозакладка. Але цей спосіб захисту використовується рідко та лише в разі, коли передавач закладки має дуже велику потужність.

Серед таких приладів слід виділити ряд вітчизняних сучасних генераторів завади, побудованих на принципі випромінювання в ефір шумових електромагнітних коливань. Серед найсучасніших приладів такого типу можна назвати прилад “Завада”, м. Київ, та ряд приладів фірми РІАС.

В таких приладах використовуються генератор випадкового сигналу, підсилювачі потужності та випромінювачі. Але прилад “Завада” має значну перевагу над зарубіжними аналогами. По-перше, він має високу потужність, що дозволяє перекрити велику площу захисту, і, по-друге, його генератор побудовано на генерації “білого” шуму у широкій смузі частот, значно ширше, ніж у всіх інших приладів такого типу.

Слід додати, що прилади постановки радіотехнічної завади мають ще одне важливе призначення. Їх застосовують для блокування радіовибухових пристроїв під час розмінування. І в цьому випадку пристрій “Завада” має незаперечну перевагу, оскільки його генератор побудований на принципі генерації шуму, а не псевдовипадкових послідовностей, що використовуються у більшості інших аналогічних приладів.

Саме тому при його застосуванні виключається можливість випадкового співпадіння сигналу завади з кодом підриву вибухового пристрою.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1976 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студенческая общага - это место, где меня научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. А майонез - это вообще десерт. © Неизвестно
==> читать все изречения...

785 - | 719 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.