Існує дві основні категорії фінансових інструментів, які суттєво відрізняються надійністю щодо отримання доходу – інструменти позики (облігації, векселі, казначейські зобов’язання тощо) таінструменти власності (акції).
Інструменти власності – це безстрокові інструменти, що засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (АТ).
Інструменти позики – відображають відносини позики між емітентом та інвестором і, як правило, пов’язані з виплатою доходу інвестору за надану емітентові позику, характеризуються визначеним терміном обігу.
Крім основної групи фінансових інструментів виділяють і похідну групу. Похідні фінансові інструменти (деривативи) – це така група фінансових інструментів, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів. До основних характеристик фінансового активу належать: ·
Термін обігу – відрізок часу до кінцевого платежу або вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. ·
Ліквідність активу – можливість швидкого перетворення його на готівку буз значних втрат. ·
Дохід за активом – визначається грошовими потоками за ним, тобто процентними, дивідендними виплатами. ·
Дохідність – розраховується у вигляді річної процентної ставки. Розрізняють номінальну та реальну ставки доходу. Номінальна ставка доходу відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень. Реальна ставка доходу дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції. ·
Ризиковість фінансового активу відображає невизначеність, пов’язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому. ·
Подільність фінансового активу характеризується мінімальним його обсягом, який можна купити чи продати на ринку. ·
Конвертованість – це можливість перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив. ·
Механізм оподаткування – визначає, у який спосіб і за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу. ·
Поворотність – властивість, що відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та по перетворенню цього активу на готівку. ·
Комплексність – властивість фінансового активу бути сукупністю кількох простих активів. ·
Близькість до грошей – властивість фінансового активу бути перетвореним на гроші з мінімальними витратами і мінімальним ризиком.
В цілому фінансовий ринок України досить відокремлений від інших фінансових ринків і сьогодні тільки розпочинається його інтеграція в систему міжнародних фінансових ринків.
ВИСНОВКИ З п’ятого ПИТАННЯ:
У системі національних рахунків активи визначаються як об’єкти, що мають вартість і знаходяться у власності економічних суб’єктів, від яких слід очікувати в майбутньому одержання прибутку або інших доходів.
В економічній літературі фінансові активи ототожнюють з поняттям фінансові інструменти.
Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.
висновки З ТЕМИ:
Фінансовий ринок – це система економічних та правових відносин, пов’язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів
Предметом курсу «Правові засади функціонування фінансового ринку» є дослідження економічного простору, на якому формуються і функціонують відносини між його учасниками з приводу купівлі-продажу фінансових активів.
Принципи фінансового ринку – це основні правила, за якими відбувається побудова реального й ефективного фінансового ринку.
Функції фінансового ринку – це основні завдання кожного сегменту ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) – характеризують розвиток окремої сфери ринку.
Структура фінансового ринку – це його побудова за певними ознаками: функціональною, інституціональною тощо.
Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.
