Основними із них є:
- Цілісність ринку у межах окремої країни, яка забезпечується наявністю єдиної національної фондової біржі як єдиного місця котирування цінних паперів, єдиного Центрального депозитарію цінних паперів і єдиного Клірингового банку.
- Централізація ринку – означає здійснення державного контролю та безпосереднє регулювання цілісної системи обігу цінних паперів.
- Прозорість – доступність всіх учасників ринку до значних обсягів достовірної інформації про фінансові послуги та суб’єктів, що їх надають.
- Введення системи електронного обігу цінних паперів – запровадження дематеріалізованого обігу цінних паперів у формі комп’ютерних записів на рахунках через систему «національна фондова біржа – центральний депозитарій – кліринговий банк».
- Реальний захист і забезпечення інтересів та прав інвесторів – створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів фінансового ринку.
-Відповідність національної системи обігу цінних паперів загальноприйнятим стандартам безпеки інтересів і прав інвесторів.
Впровадження таких принципів у більшості країн світу здійснюється відповідно до рекомендацій «Групи Тридцяти» – міжнародної організації незалежних експертів, яка розробляє стандарти фінансових ринків.
Відповідно до рекомендацій «Групи Тридцяти» уряд України прийняв «Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку України», яка включає названі принципи і, враховуючи специфіку розвитку економіки України, додатково розробляє свої правила розвитку фінансового ринку – це: -
Соціальна справедливість – забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвесторів і позичальників на фінансовий ринок.
- Урегульованість – створення гнучкої і ефективної системи регулювання фінансового ринку і в першу чергу фондового.
- Контрольованість – створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактика зловживань та злочинності на фінансовому ринку.
- Ефективність – максимальна реалізація потенційних можливостей фінансового ринку щодо мобілізації та розміщення фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки.
- Правова упорядкованість – створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фінансового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносини його суб’єктів.
- Конкурентність – забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності інвесторів, емітентів і ринкових посередників.
Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях. Функції фінансового ринку – це основні завдання кожного сегменту ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) – характеризують розвиток окремої сфери ринку. Основними (загальними) функціями фінансового ринку є:
1.Забезпечення взаємодії покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.
Кожен із інвесторів на фінансовому ринку аналізує ситуацію, що діє на ринку і вкладає кошти у фінансові активи, враховуючи дохідність і ризиковість своїх вкладень.
2. Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цихактивів.
Викуп у інвесторів фінансових активів забезпечують фінансові посередники – дилери ринку, які в будь-який момент, коли це потрібно інвесторам, готові викупити або продати фінансові активи, що їм належать.
3. Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, посередники зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій із фінансовими активами.
Специфічні функції діють у конкретних сферах. Так у політичній сфері функціями фінансового ринку є: ·
прискорення інтеграційних процесів входження України до світового співтовариства; ·
сприяння створенню справжньої ринкової економічної системи, що є необхідною передумовою розбудови демократичного суспільства; ·
вихід через фондову біржу національного капіталу на світовий ринок з допомогою розповсюдження серед іноземних інвесторів акцій та інших цінних паперів українських підприємств та ін.
В економічній сфері: ·
формування ринкових цін на окремі види фінансових активів; ·
організація процесу доведення фінансових активів до споживача через створення мережі різноманітних інститутів з реалізації фінансових активів; ·
фінансове забезпечення процесів інвестування; ·
перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств; ·
вплив на грошовий обіг, що сприяє активізації економічних процесів; ·
страхова діяльність та формування умов для мінімізації ризиків; ·
операції, що пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю та ін.
У соціальній сфері: ·
мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів, у тому числі й вільних коштів населення для інвестування як у виробничу, так і в соціальну сферу; ·
створення нових робочих місць завдяки переміщенню капіталу та ін.
Уморально-психологічній сфері: ·
формування у населення ринкової психології, нового економічного мислення та поведінки; ·
створення у суспільстві відповідної морально-психологічної атмосфери, формування довіри до фінансових послуг, до фінансових посередників, до цінних паперів та до операцій з ними; ·
запобігання виникненню на фінансовому ринку зловживань, шахрайства, кримінального середовища тощо.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:
Принципи фінансового ринку – це основні правила, за якими відбувається побудова реального й ефективного фінансового ринку.
Функції фінансового ринку – це основні завдання кожного сегменту ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) – характеризують розвиток окремої сфери ринку. Основними (загальними) функціями фінансового ринку є:
1.Забезпечення взаємодії покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.
Кожен із інвесторів на фінансовому ринку аналізує ситуацію, що діє на ринку і вкладає кошти у фінансові активи, враховуючи дохідність і ризиковість своїх вкладень.
2. Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цихактивів.
