Структура екологічного паспорта визначається ДСТ 17. 0. 0. 04-90 «Охорона природи. Екологічний паспорт промислового підприємства. Основні положення».
Екологічний паспорт території складається з метою інформаційного забезпечення широкого кола користувачів інформацією для рішення наукових, організаційних і практичних задач, що спрямовані на раціональне природокористування.
Паспорт складається на основі: проектної, технологічної документації підприємства, затверджених та узгоджених показників діяльності підприємства, дозволів на природо-, земле- та водокористування, затверджених лімітів на природокористування; даних державної статистичної звітності, інвентаризаційного реєстру об'єктів, паспортів споруд, приладів, обладнання, відомостей Держкомводгоспу України, Держкомгеології України, Держкомгідромету України. Узгоджений з органами місцевого самоврядування і природоохоронними органами, екологічний паспорт підлягає реєстрації.
Екологічний паспорт складається з двох частин: перша містить характеристику виробництва, а друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище з зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об'ємів витрат, питомих і загальних об'ємів викидів шкідливих речовин до і після впровадження кожного заходу).
У першій частині паспорта зазначають:
-назву об’єкта і його продукцію;
-місце розташування (наявність поблизу інших об’єктів, житлових будинків, автомагістралей, лікувальних і навчальних закладів тощо);
-обсяги використання земель (територія об’єкта й відвали відходів), води, енергії, сировини;
-технологічні схеми виробництва основної продукції (дані про небезпечні речовини й процеси, наявність альтернативних технологій);
-обсяги газоподібних викидів та стічних вод, їхню температуру;
-хімічний склад, очищення, складування відходів та умови їх зберігання;
-санітарно-захисну зону об’єкта.
Друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище, із вказівкою термінів, обсягів витрат, питомих і загальних обсягів викидів шкідливих речовин до і після здійснення кожного заходу.
Програма заходів щодо зниження навантаження на навколишнє середовище повинна передбачати перспективну стратегію і найближчий план із вказівкою термінів реалізації, обсягів витрат, необхідних для досягнення знижень викидів до їх концентрації, при якій досягається зниження збитку навколишньому середовищу.
В другій частині приводяться показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності підприємства. Як показники організаційно-технічного рівня природоохоронної діяльності можна виділити:
1. Оснащеність джерел забруднення очисними пристроями (кількість джерел шкідливих викидів; кількість неорганізованих джерел шкідливих викидів).
2. Пропускна здатність наявних очисних споруджень (кількість і потужність основного технологічного устаткування, функціонування якого супроводжується виділенням визначених видів забруднень; частка визначеного виду забруднень, що утворяться при виробництві одиниці основної продукції; кількість і потужність природоохоронного устаткування, призначеного для очищення визначених видів забруднень).
3. Прогресивність застосовуваного очисного устаткування (ККД застосовуваного очисного устаткування; частка очисного устаткування з високим ККД; частка шкідливих викидів, очищених на устаткуванні з високим ККД).
4. Контроль за функціонуванням очисного устаткування (рівень забезпеченості очисного устаткування контрольно-вимірювальною апаратурою; коефіцієнт фактичного використання контрольно-вимірювальної апаратури; частка прогресивних приладів у загальній кількості застосовуваних контрольно-вимірювальних приладів; частка очисних споруджень, що працюють під контролем прогресивних приладів; частка очисного устаткування, що працює під централізованим контролем над викидами, у загальній кількості устаткування, що працює під контролем).
5. Раціональність існуючої організаційної структури природоохоронної діяльності (наявність природоохоронних служб і відділів; рівень централізації керування природоохоронною діяльністю; оперативність керівництва природоохоронних служб і відділів при прийнятті рішень; оснащеність природоохоронних служб і відділів обчислювальною технікою; інформаційна забезпеченість природоохоронних служб і відділів; ступінь економічної самостійності природоохоронних служб і відділів).
6. Інші показники (відношення результату природоохоронної діяльності до вартості основних виробничих фондів; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості очисного устаткування; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості матеріалів, використовуваних у її ході; відношення результату природоохоронної діяльності до загальної чисельності працівників і до чисельності працівників, зайнятих природоохоронною діяльністю).
Як загальні показники використовуються відношення економічного ефекту від застосування природоохоронних заходів до загальної величини витрат на їхнє проведення.
Як окремі показники можуть застосовуватися:
- частка капітальних витрат на природоохоронні заходи в загальному обсязі капітальних витрат підприємства;
- частка витрат на охорону повітряного басейну в загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;
- частка витрат на охорону і раціональне використання водяних ресурсів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;
- частка поточних витрат на природоохоронну діяльність у загальному обсязі поточних витрат підприємства;
- частка витрат на знищення і знежирення твердих і рідких відходів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;
- частка витрат на розробку і впровадження прогресивних технологій (маловідходних, безвідхідних, безстічних і т.п.) у загальному обсязі витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;
- частка витрат на оплату послуг сторонніх організацій на природоохоронну діяльність у загальному обсязі цих витрат підприємства.
