Тривалість обслуговування состава у парку прийому (закріплення, обробка, підготовка сортувального листка) залежить від кількості вагонів у складі поїзду (m), тривалості обслуговування одного вагона (t) та кількості груп (K гр) у бригаді пункту технічного обслуговування (ПТО), тобто в загальному вигляді
t обс = f (m,t, K гр).
У контрольній роботі розглядається випадок обслуговування составів одною бригадою ПТО. Оскільки m і t являють собою випадкові величини, тривалість обслуговування состава t обс також є випадковою величиною, параметри розподілу якої можна визначити таким чином
; (6)
, (7)
де M [τ], D [τ] – математичне очікування і дисперсія тривалості обслуговування одного вагона.
Параметри розподілу тривалості обслуговування окремого вагона передбачені завданням (п. 3) і у прикладі становлять: 
.
Згідно з останніми розраховуються:
хв; 
.
Приймаючи K гр=1, за допомогою формул (6) і (7) визначаються основні характеристики розподілу t обс:
хв; 
хв 2.
Використовуючи останні, розраховують:
- середньоквадратичне відхилення 
хв;
- коефіцієнт варіації 
.
З метою дослідження та оптимізації параметри тривалості обслуговування розраховуються для різної кількості груп у бригаді ПТО, а саме K гр= 1, 2, 3, 4. Для наочності та можливості аналізу результати розрахунків подаються в табл. 3. Отримані результати належить перевірити на відповідність умовам:
; 
; 
; 
,
де М 1, D 1, s1, υ1 - параметри, які отримані при K гр= 1.
З використанням тривалості обслуговування розраховуються і наводяться в табл. 3 показники фази обслуговування составів у парку прийому:
- інтенсивність обслуговування составів бригадою ПТО
; (8)
- коефіцієнт завантаження бригади ПТО
. (9)
Продуктивність пристроїв обслуговування повинна відповідати обсягам роботи, тобто коефіцієнт завантаження повинен бути менше одиниці (YПТО<1). Виходячи з даних табл. 3 можна зробити висновок, що цій умові не відповідає варіант з K гр =1, для якого YПТО>1. Отже у подальших розрахунках показників функціонування підсистеми слід розглядати варіанти складу бригади ПТО з K гр >1.
Розрахунок тривалості елементів технологічного процесу розформування
Составів на гірці
Процес розформування состава на гірці складається з окремих операцій: заїзд маневрового локомотива під состав; насув состава на сортувальну гірку; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів на сортувальних коліях. Тривалість цих операцій визначається згідно з [3] на основі принципової схеми підсистеми розформування (див. рис. 2) з наведеними відстанями між елементами.
Заїзд маневрового локомотива під состав складається з двох напіврейсів: заїзду від горба гірки у тупик і з тупика під состав. Тривалість цієї операції становить 
,
де 
- тривалість відповідних напіврейсів.
Значення 
розраховуються згідно з [3] за формулою 
, (10)
де a, b - емпіричні коефіцієнти, які залежать
від довжини напіврейсу (див. табл. 4);
m - кількість вагонів, які переставляють у напіврейсі.
| Таблиця 4 | |||||
| Довжина на-піврейсу, м | а, хв | Довжина на-піврейсу, м | а, хв | Довжина на-піврейсу, м | а, хв |
| 141..200 | 0,90 | 321.. 380 | 1,21 | 1601.. 1700 | 3,24 |
| 201.. 260 | 1,00 | 1401.. 1500 | 2,89 | 1701..1800 | 3,43 |
| 261.. 320 | 1,10 | 1501.. 1600 | 3,06 | 1801..1900 | 3,63 |
Довжина першого напіврейсу заїзду згідно з рис. 2 дорівнює
де l н - довжина колії насуву;
l к - корисна довжина колій; l г - довжина гор-
ловини парку прийому.
Довжину другого напіврейсу становить 
Довжина елементів приймається згідно з завданням (п. 6).
Приймаючи для прикладу l н = 100 м, l кор =850 м, l г =200 м, визначимо: 
м, 
м. З табл. 4 знаходимо: для l ¢=1450 м - а = 2,89 хв, для l ²=250 м – а = 1,0 хв. Заїзд локомотива здійснюється без вагонів, отже m = 0, і з (10) визначаємо: t ¢ = 2,89 хв, t ²=1,0 хв. Отже, тривалість заїзду становить:
t З = 2,89 + 1,0 = 3,89» 3,9 хв.
Тривалість насуву состава на сортувальну гірку знаходиться як: 
, (11)
де L н – довжина маршруту насуву состава до горба гірки.
Згідно з приведеною на рис. 2 схемою, величину L н можна визначити як L н = l н + l г + l к - L с,
де L с – довжина состава.
При середній довжині одного вагона l в = 15 м середня довжина состава дорівнює L с = l в M [ m ].
Для умов прикладу визначаємо: L с = 15∙49,8 = 747 м; L н = 100 + 250 + 850 – 747 = 453 м;
хв.
Тривалість розпуску состава залежить від його довжини (L c) та швидкості розпуску (V р) і в загальному випадку розраховується як 
. (12)
Величина 
в (12) являє собою тривалість розпуску одного вагона. Взагалі m, l в, V р являють собою випадкові величини, тому тривалість розпуску окремого состава належить визначати як функцію випадкових величин: 
. (13)
Параметри розподілу t р можна розрахувати як
; (14)
(15)
де M [ m ], D [ m ] - параметри розподілу кількості вагонів у складі поїзду;
М [tр], D [tр] - параметри розподілу тривалості розпуску одного вагона.
Для розрахунку М [ t р], D [ t р] використовують визначені у п. 3 величини M [ m ], D [ m ] та передбачені завданням (п. 4) значення М [tр], υ[tр].
Так, для умов прикладу, маємо:
M [ m ]=49,8 ваг, D [ m ]=20,9 ваг 2, М [tр]=0,20 хв, υ[τр] = 0,30.
За цими даними розраховуємо:
(хв/ваг) 2;
хв; 
хв 2;
хв; 
.
Тривалість осаджування вагонів на сортувальних коліях визначається згідно з [3] і в розрахунку на один состав, який був розформований з гірки, знаходиться як:
. (16)
Для умов прикладу 
хв.
Приймаємо, що осаджування вагонів виконується після розпуску трьох составів, і визначимо тривалість одного осаджування:
хв.
