Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озрахунок параметр≥в ≥ визначенн€ характеру вх≥дного потоку поњзд≥в у п≥дсистему розформуванн€ сортувальноњ станц≥њ




¬их≥дн≥ дан≥

–озвТ€занн€ поставленоњ задач≥ виконуЇтьс€ на приклад≥ п≥дсистеми розформуванн€, принципова схема €коњ наведена на рис. 1.

–ис. 1. —хема п≥дсистеми розформуванн€.

 

ƒл€ виконанн€ розрахунк≥в студенту видаЇтьс€ ≥ндив≥дуальне завданн€, приклад €кого приведено нижче.

1. —татистичний р€д ≥нтервал≥в прибутт€ поњзд≥в у розформуванн€.

≤нтервали, хвилин 0..10 10..20 20..30 30..40 40..50 50..60 60..70 70..80
 ≥льк≥сть спостережень               -

 

2. —татистичний р€д к≥лькост≥ вагон≥в у состав≥.

 ≥льк≥сть вагон≥в 35..37 38..40 41..43 44..46 47..49 50..52 53..55 56..58
 ≥льк≥сть спостережень -              

 

3. ѕараметри тривалост≥ обслуговуванн€ одного вагона:

- математичне оч≥куванн€ ћоб] = 1,00 хв/вагон,

- коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ υ[τоб] = 0,25.

4. ѕараметри тривалост≥ розпуску з г≥рки одного вагона:

- математичне оч≥куванн€ ћр] = 0,20 хв/вагон;

- коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ υ[τр] = 0,30.

5.  оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ тривалост≥ г≥рочного технолог≥чного ≥нтервалу υг=0,40.

6. ѕараметри п≥дсистеми розформуванн€:

- довжина горловин парку прийому l г = 250 м;

- довжина кол≥й парку прийому l к = 850 м;

- довжина кол≥њ насуву l н = 100 м.

 

–озрахунок параметр≥в ≥ визначенн€ характеру вх≥дного потоку поњзд≥в у п≥дсистему розформуванн€ сортувальноњ станц≥њ

 

ƒл€ досл≥дженн€ процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ на транспортних обТЇктах, потр≥бн≥ дан≥ про вх≥дний пот≥к вимог, €к≥ можуть бути подан≥ параметрами розпод≥лу ≥нтервал≥в прибутт€ поњзд≥в (у подальшому ≥нтервал≥в). “акими параметрами €вл€ютьс€: математичне оч≥куванн€ ≥нтервал≥в (ћ [ I ]), дисперс≥€ (D [ I ]), середнЇ квадратичне в≥дхиленн€ (σ[ I ]), коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ (υ[ I ]) та ≥нтенсивн≥сть вх≥дного потоку (λ). ” контрольн≥й робот≥ ц≥ параметри визначаютьс€ на основ≥ заданого статистичного р€ду розпод≥лу ≥нтервал≥в (п.1 завданн€), дл€ чого складаЇтьс€ розрахункова таблиц€ (табл. 1).

” табл. 1 к≥льк≥сть розр€д≥в (колонка 1), д≥апазон ≥нтервал≥в (колонка 2), к≥льк≥сть спостережень (колонка 4) в≥дпов≥дають заданому розпод≥лу ≥нтервал≥в (п.1 завданн€). ƒл€ кожного розр€ду визначаЇтьс€ середнЇ значенн€ ≥нтервалу у розр€д≥ (колонка 3):

Ī j = (I min + I max),

де I min, I max Ц в≥дпов≥дно найменше ≥ найб≥льше значенн€ ≥нтервал≥в у розр€д≥ (колонка 2).

 

“аблиц€ 1

єє розр€д≥в ƒ≥апазон ≥нтервал≥в —ередина розр€ду Ī j, хв.  ≥льк≥сть спостережень, K j B j Ī j B j Ī j2 B j  
             
  0..10     0,126 0,630 3,150
  10..20     0,211 3,165 47,475
  20..30     0,253 6,325 158,125
  30..40     0,179 6,265 219,275
  40..50     0,105 4,725 212,625
  50..60     0,074 4,070 223,850
  60..70     0,053 3,445 223,925
¬сього n = 95 1.001 28.625 1088.425

 ≥льк≥сть спостережень (  j) у розр€д≥ (колонка 4) за зм≥стом €вл€Ї собою к≥льк≥сть ≥нтервал≥в, €к≥ мають величину в≥д I min до I max. « використанн€м к≥лькост≥ спостережень у кожному розр€д≥ визначаЇтьс€ статистична ймов≥рн≥сть або част≥сть влучанн€ випадковоњ величини ≥нтервалу до в≥дпов≥дного розр€ду

,

де n Ц загальна к≥льк≥сть спостережень, у приклад≥ n = 95.

 

ќтриман≥ значенн€ B j навод€тьс€ у в≥дпов≥дн≥й граф≥ табл. 1 ≥ повинн≥ в≥дпов≥дати умов≥ Σ B j = 1,0. «а зм≥стом окрема величина B j €вл€Ї собою частку випадк≥в або статистичну ймов≥рн≥сть того, що випадкова величина матиме значенн€ у межах I min(j)I < I max(j).

« використанн€м B j дл€ кожного розр€ду розраховують величини Ī j B j та Ī j2 B j, €к≥ внос€ть до в≥дпов≥дних граф табл. 1, ≥ визначають њх суми Σ IB та Σ I 2 B.

«а даними табл. 1 визначаютьс€ параметри розпод≥ленн€ ≥нтервал≥в.

ћатематичне оч≥куванн€ за зм≥стом €вл€Ї собою середньозважену величину ≥нтервалу, в≥дносно €кого розс≥€н≥ випадков≥ значенн€ ≥нтервал≥в, ≥ розраховуЇтьс€ €к

, (1)

де c Ц к≥льк≥сть розр€д≥в статистичного р€ду.

ƒл€ умов прикладу (див. табл. 1) ћ [ ] = 28,625 ≈ 28,6 хв.

≤нтенсивн≥сть вх≥дного потоку, тобто середн€ к≥льк≥сть поњзд≥в, що прибувають за одиницю часу

. (2)

ƒл€ умов прикладу маЇмо поњзд≥в/хв.

ћатематичне оч≥куванн€ квадрату ≥нтервалу визначаЇтьс€ €к

, (3)

≥ становить (див. табл. 1) M [ I 2] = 1088,425 хв 2.

ƒисперс≥€ характеризуЇ коливанн€ випадковоњ величини в≥дносно њњ математичного оч≥куванн€, €вл€Ї собою середньозважену величину квадрата в≥дхиленн€ випадкових значень ≥нтервал≥в в≥д ћ [ ], визначаЇтьс€ €к

D [ ] = M [ I 2] Ц (M [ I ])2, (4)

≥ дл€ умов прикладу становить D [ ] = 1088,425 Ц 28,62 = 270,465 хв 2.

—ередньоквадратичне в≥дхиленн€ ≥нтервал≥в прибутт€ визначаЇтьс€ €к

σ[ I ] = , (5)

≥ становить у приклад≥ хв.

 оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ ≥нтервал≥в прибутт€ (вх≥дного потоку) - в≥дносна м≥ра розс≥ву випадковоњ величини в≥д математичного оч≥куванн€

, (5)

становить у приклад≥ .

“аким чином, вх≥дний пот≥к поњзд≥в Ї випадковим ≥ за характером не найпрост≥ший, оск≥льки υвх= 0,57. ” випадку, коли υвх= 1, пот≥к Ї найпрост≥шим.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 316 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

493 - | 454 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.