Лекція 4. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення
ПЛАН
Поняття та склад адміністративного правопорушення
Ознаки адміністративного правопорушення
Види складів адміністративних правопорушень
Суб’єкт адміністративного правопорушення
Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
Об’єкт адміністративного правопорушення
Характеристика об’єктивної сторони адміністративного правопорушення
Обставини, що пом’якшують та обтяжують адміністративну відповідальність
Поняття та склад адміністративного правопорушення
Вперше поняття адміністративного правопорушення було законодавчо закріплене у ст. 7 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення, і без змін було перенесено до КпАП союзних республік. Зокрема, ст. 9 КпАП України визначає: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
У ст. 9 КпАП, де дається поняття адміністративного правопорушення, законодавець урівняв поняття “проступку” і “правопорушення” як підстави адміністративної відповідальності.
Раніше вважалося, що адміністративне правопорушення посягає на правові норми, що регулюють організаційно-управлінську діяльність, а адміністративний проступок — на загальнообов'язкові правила, за порушення (невиконання) яких настає адміністративна відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення, таким чином, пов'язувалося з поняттям відповідальності в державному управлінні, хоча далеко не всі подібні правопорушення пов'язані з настанням саме адміністративної (а не якихось інших видів юридичної) відповідальності.
Ототожнення понять “адміністративне правопорушення” й “адміністративний проступок” означає і те, що адміністративна відповідальність може настати за порушення загальнообов'язкових правил, які регулюються нормами різних галузей права, але за умови, що вони тягнуть адміністративні санкції, які містяться в статтях Особливої частини розділу II КпАП. Зокрема, законодавець встановив відповідальність за те чи інше діяння.
Відтак якщо за дане діяння (правопорушення) не встановлено відповідне покарання, воно не повинно вважатися адміністративним проступком. Необхідною його ознакою є також ступінь небезпеки правопорушення для суспільних відносин. Ця ознака є принциповою, оскільки тільки діяння, що є шкідливими, законодавець закріпив у Особливій частині розділу II КпАП. Отже, поняття адміністративного проступку має специфічний зміст, що виокремлює його з усієї сукупності адміністративних правопорушень.
Найбільш виразно специфіка адміністративного проступку виявляється в характеристиці його складу.
Склад адміністративного проступку становить передбачена нормами права сукупність ознак, за наявності яких відповідне протиправне діяння визначається саме як адміністративний проступок. До цих ознак належать: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона проступку.
Ознаки адміністративного правопорушення
Основними характерними рисами адміністративної відповідальності найчастіше називають наступні ознаки:
- діяння. Йдеться про те, що лише усвідомлювані особою акти поведінки, виражені як у діях, так і в бездіяльності, можуть вважатися адміністративним правопорушенням. Як приклади дій, що є адміністративними правопорушеннями, можна привести керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп'яніння (ст. 130 КУпАП), або дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП). Своєю чергою, прикладами бездіяльності, що є адміністративними правопорушеннями, можуть бути ухилення від виконання законних вимог прокурора (ст. 185-7 КУпАП) чи невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму (ст. 212-18 КУпАП). Такі прояви психічної діяльності, як думки, бажання, уподобання (навіть якщо вони мають протиправний характер) не можуть уважатись адміністративним правопорушенням;
- протиправність - адміністративне правопорушення полягає в порушенні правил поведінки, встановлених відповідними правовими нормами. Важливо підкреслити недопустимість використання компетентними органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, аналогії закону. Порушення правил поведінки лише тоді вважається адміністративним правопорушенням, коли воно визначене як таке чинним законодавством;
- суспільна небезпека - адміністративне правопорушення заподіює або створює загрозу громадському порядкові, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління. У цілому йдеться про небезпеку для суспільства, для суспільних інтересів. У навчальній та науковій літературі продовжується дискусія, розпочата в середині минулого століття, з приводу тою, що характеризує адміністративне правопорушення,- суспільна небезпека чи шкідливість Прихильники однієї позиції (А. П. Клюшниченко, Г. І. Петров, О. М. Якуба) вважають, що суспільна небезпека властива лише злочинам і не притаманна адміністративним правопорушенням Інші (Є. В. Додін, О. Є. Луньов, Л. В. Коваль, Л. Л. Попов) наполягають на тому, що суспільна небезпека властива як злочинам, так і адміністративним правопорушенням, питання полягає лише у мірі (ступені) проявів такої небезпеки у злочинів, відповідно, вона вища Схиляючись до другої позиції, зазначмо, що такі адміністративні правопорушення, як заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст 42-2 КУпАП) чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст 175 КУпАП), безперечно, характеризуються суспільною небезпекою На об'єднавчий елемент суспільної небезпеки в адміністративних правопорушеннях і злочинах указує В. К. Колпаков, який свідчить, що суспільна небезпека є гносеологічною ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення.
- винність - адміністративне правопорушення особи є лише тоді, коли має місце вина у формі умислу чи необережності Лише усвідомлювані діяння можуть бути адміністративним правопорушенням Коли вини правопорушника в діянні немає, то відповідно воно не вважається адміністративним правопорушенням,
- караність - адміністративне правопорушення вважається таким за умови, що за нього законодавством передбачено адміністративна відповідальність Іншими словами, лише те правопорушення вважається адміністративним, відповідальність за яке передбачено КУпАП та деякими іншими законами (що визначають правопорушення як адміністративні та визначають заходи адміністративної відповідальності за них)
