Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕ≥ох≥м≥чн≥ ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ основи харчуванн€. –оль правильного харчуванн€ в житт≥ людини.




ќ«ƒќ–ќ¬„≈ ’ј–„”¬јЌЌя

Ћекц≥€ 4

“ема: ’арчуванн€ €к основний чинник впливу на здоровТ€ людини

1. Ѕ≥ох≥м≥чн≥ ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ основи харчуванн€

2. Ќетрадиц≥йне харчуванн€

3. Ћ≥кувальне ≥ л≥кувально-проф≥лактичне харчуванн€

 

 

Ѕ≥ох≥м≥чн≥ ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ основи харчуванн€. –оль правильного харчуванн€ в житт≥ людини.

’арчуванн€ Ц це складний процес взаЇмод≥њ орган≥зму людини з њжею, завд€ки €кому людина може ≥снувати ф≥зично. ѕравильне харчуванн€ граЇ величезну роль в житт≥ людини, а саме воно Ї запорукою довгол≥тт€ ≥ доброго самопочутт€. ѓжа, €ку ми вживаЇмо, повинна бути збалансованою, тобто м≥стити достатню к≥льк≥сть калор≥й, б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в, а також в≥там≥н≥в ≥ м≥неральних речовин., щоб забезпечити наш орган≥зм енерг≥Їю ≥ необх≥дним матер≥алом дл€ буд≥вництва ≥ оновленн€ тканини ≥ кл≥тин. якщо змолоду прид≥л€ти достатню увагу правильному харчуванню, то б≥льшост≥ захворювань, €к≥ виникають у зр≥лому в≥ц≥, можна уникнути. “ому, щоб орган≥зувати правильне харчуванн€, необх≥дно дотримуватись наступних принцип≥в.

ѕершим принципом у житт≥ людини повинна бути пост≥йн≥сть. ѕрийманн€ њж≥ повинно в≥дбуватис€ кожен день в певний час доби, тому що така звичка призводить до виникненн€ рефлексу, коли орган≥зм у певний час починаЇ готуватис€ до прийому њж≥: вид≥л€Їтьс€ слина, жовч, виробл€Їтьс€ шлунковий с≥к, необх≥дний дл€ повного засвоЇнн€ њж≥ орган≥змом.

¬ироблен≥ рефлекси прийому ≥ засвоЇнн€ њж≥ в певний час доби полегшуЇ роботу органам травленн€.

ƒругим важливим принципом, на €кому засноване правильне харчуванн€, Ї др≥бн≥сть, тобто прийом њж≥ необх≥дно зд≥йснювати к≥лька раз≥в на день: не менше трьох, а краще Ц чотирьох.

“акий розпод≥л добового обТЇму њж≥ на к≥лька порц≥й дозвол€Ї орган≥зму краще њњ засвоњти ≥ знизити навантаженн€ на органи травленн€. Ќауков≥ досл≥дженн€ останнього часу п≥дтвердили той факт, що прийом њж≥ один або два рази на день зб≥льшуЇ ризик захворюванн€ ≥нфарктом ≥ панкреатитом, тому що органи травленн€ нашого орган≥зму змушен≥ працювати з перевантаженн€ми, щоб одночасно переробити ≥ засвоњти великий обТЇм њж≥. Ќасл≥дком цього Ї виникненн€ проблем ≥з здоровТ€м у подальшому.

“рет≥й принцип орган≥зац≥њ харчуванн€ базуЇтьс€ на тому, що њжа, €ку ми приймаЇмо повинна бути максимально збалансована за своњм складом, тобто м≥стити необх≥дн≥ орган≥зму поживн≥ речовини Ц б≥лки, жири, вуглеводи, в≥там≥ни ≥ м≥неральн≥ речовини у оптимальному сп≥вв≥дношенн≥.

 р≥м того, пор€д з перерахованими принципами правильного харчуванн€, необх≥дно дотримуватись принципу розпод≥ленн€ њж≥ прот€гом доби на порц≥њ р≥зного обТЇму, р≥зноман≥тн≥сть њж≥, до складу €коњ повинн≥ входити продукти тваринного ≥ рослинного походженн€, добра засвоюван≥сть њж≥, приЇмний смак, запах, зовн≥шн≥й вигл€д, добро€к≥сн≥сть ≥ безпечн≥сть. Ќайкраща засвоюван≥сть продукт≥в харчуванн€ ≥ п≥дйом працездатност≥ спостер≥гаЇтьс€ при чотирьох разовому прийом≥ њж≥: сн≥данок, об≥д, ополудник ≥ вечер€ або сн≥данок, другий сн≥данок, об≥д ≥ вечер€. “рьохразове харчуванн€ менш рац≥ональне, тому що м≥ж прийомами њж≥ утворюютьс€ тривал≥ перерви.

–ац≥ональне харчуванн€ забезпечуЇ правильний розвиток орган≥зму, спри€Ї збереженню здоровТ€, п≥двищенню працездатност≥, проф≥лактиц≥ захворювань орган≥в травленн€ ≥ подовженню житт€.

¬ наш≥й крањн≥ та ≥нших крањнах св≥ту ≥снують також альтернативн≥ або нетрадиц≥йн≥ п≥дходи щодо теор≥й харчуванн€ та д≥Їт, розробники €ких не завжди Ї фах≥вц€ми в галуз≥ медицини.

ƒе€к≥ з них викликають зац≥кавлен≥сть серед населенн€ нашоњ крањни.

¬егетар≥анство - стародавн€ оздоровча система харчу≠ванн€, що маЇ глибоке рел≥г≥йне та ф≥лософське розум≥нн€. ¬она ірунтуЇтьс€ на вживанн≥ продукт≥в рослинного походженн€ та передбачаЇ певний спос≥б житт€.

–озр≥зн€ють так≥ види вегетар≥анського харчуванн€:

- веганство (або Ђстаровегетар≥анствої) Ц суворе вегетар≥≠анство, при €кому дозвол€Їтьс€ вживати лише рослинну њжу;

- лактовегетар≥анство Ц молочно-рослинна њжа, тобто кр≥м рос≠линноњ њж≥, дозвол€Їтьс€ вживати молоко та молочн≥ продукти;

- л актоововегетар≥анство - молочно-€Їчно-рослинна њжа, €ке дозвол€Ї також вживати €йц€ птиц≥;

- в≥тар≥ан≥зм (в≥д латин, Ђв≥таї - житт€) - дозвол€Їтьс€ лише сира вегетар≥анська њжа, в той час €к перш≥ три види д≥Їт передбачають будь-€к≥ способи приготуванн€, включаючи теплову обробку.

¬егетар≥анськ≥ страви м≥ст€ть значну к≥льк≥сть в≥там≥н≥в, антиканцерогенних речовин (в≥там≥н —, каротин, токофероли, селен зернових, дит≥олт≥они капусти, пектин, кл≥тковина), достатню к≥льк≥сть протиатеросклеротичних сапон≥н≥в та ≥нших корисних речовин. –езультати спостережень автор≥в цього п≥дручника, науковоњ л≥тератури та фахових видань св≥дчать, що серед вегетар≥анц≥в пор≥вн€но з особами, що харчуютьс€ зм≥шаною њжею, менше огр€дних людей. ÷е здеб≥льшого пов'€зано з меншим засвоЇнн€м орган≥чних речовин (б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в) та з≥ швидким виникненн€м в≥дчутт€ наси≠ченн€ в≥д вживанн€ рослинноњ њж≥.

—ироњд≥нн€ - ученн€ про харчуванн€ сирою њжею, що виникло в ™вроп≥ на меж≥ ’≤’-’’ ст. …ого основоположник - швейцарський л≥кар ћакс Ѕ≥рхер-Ѕеннер. Ќа сьогодн≥ п≥д сироњд≥нн€м розум≥ють включенн€ до рац≥ону достатньоњ к≥лькост≥ св≥жих овоч≥в, фрукт≥в та €г≥д, €к≥ Ї джерелом в≥там≥н≥в, м≥неральних речовин, орган≥чних кислот, ф≥тонцид≥в, кароти≠норд≥в, або повне виключенн€ з рац≥ону м'€са, риби, €Їць, молока, сиру та ≥нших продукт≥в тваринництва, тобто харчуванн€ виключно сирими рослинними продуктами (в≥тар≥ан≥зм). ¬ останньому випадку орган≥зм пост≥йно недоотримуЇ де€к≥ необх≥дн≥ харчов≥ речовини, зокрема, незам≥нн≥ ам≥нокислоти.

≤снуЇ також нап≥всироњд≥нн€, де дозвол€Їтьс€ вживати сир≥ та варн≥ рослинн≥ ≥ молочн≥ продукти.

ќсновними позитивними ефектами харчуванн€ сирою њжею за Ѕ≥рхер-Ѕеннером Ї: пол≥пшенн€ смаку та нюху, кольору обличч€, стану шк≥ри, прискоренн€ росту волосс€, позбавлен≠н€ неприЇмного запаху з рота, очищенн€ €зика, пол≥пшенн€ голосу, слуху, зору, пам'€т≥, сну, кровооб≥гу, загального почутт€, працездатност≥, нормал≥зац≥њ маси т≥ла, покращанн€ психо≠лог≥чного стану та пол≥пшенн€ функц≥њ м'€з≥в.

¬≥домо, що €к ≥ будь-€ке одностороннЇ захопленн€, сироњд≥нн€ маЇ р€д недол≥к≥в:

- звуженн€ кола продукт≥в харчу≠ванн€,

- зб≥дненн€ рац≥ону, в тому числ≥ скороченн€ асорти≠менту овоч≥в.

“акож не рекомендуЇтьс€ вживати сирими бур€ки, картоплю, кабачки, гарбузи, патисони, бакла≠жани та ≥нш≥ овоч≥.

’арчуванн€ йог≥в. ‘≥лософ≥€ ≥ практика ученн€ йоги (в переклад≥ ≥з санскриту (давньо≥нд≥йського) Ц Ђз'Їднанн€ї, Ђзлитт€ї, Ђгармон≥€ї описан≥ ѕатанджал≥ у II в. до н.е. …ога включаЇ морально-етичн≥ правила, ф≥зичн≥ та дихальн≥ вправи, г≥г≥Їну т≥ла, специф≥ку харчуванн€, €ке Ї близьким до лактовегетар≥анства) та ≥н.

ѕристосуванн€ до харчуванн€ зг≥дно до вченн€ йоги зд≥йснюЇтьс€ поступово:

- в≥дмова в≥д м'€сноњ њж≥ починаЇтьс€ з обмеженн€ до одн≥Їњ страви на день з подальшим виключенн€м з≥ щоденного рац≥ону;

- основна частина продукт≥в вживаЇтьс€ у сирому вигл€д≥, не виключа≠ючи м≥н≥мальну кул≥нарну обробку (варен≥ рослинн≥ продукти, р≥зн≥ каш≥);

- њжа повинна ретельно та пов≥льно пережовува≠тис€, що полегшуЇ процес травленн€;

- не рекомендуЇтьс€ њсти у втомленому стан≥, у стан≥ негативних емоц≥й та в р≥зних ≥нших стресових ситуац≥€х.

ƒ≥Їта з урахуванн€м групи кров≥. ’арчуванн€ з ураху≠ванн€м групи кров≥ було розроблено американським натуро≠патом ѕ≥тером ƒ'јдамо, €кий вважав, що дл€ усього людства необх≥дн≥ 4 д≥Їти. Ќезважаючи на те, що вони складен≥ незалежно в≥д в≥ку, зросту, ваги, стану здоров'€ людини, на€вност≥ у нењ захворювань, алерг≥њ на харчов≥ продукти, автор вважаЇ, що харчуванн€, в≥дпов≥дне груп≥ кров≥, допоможе:

- боротис€ з серйозними захворюванн€ми, таким €к рак та серцево-судинн≥ захво≠рюванн€;

- уникнути розповсюдженн€ в≥русних ≥нфекц≥й;

- вивести з орган≥зму токсини та жири, що спри€ють ожир≥нню;

- упов≥льнити процес руйнуванн€ кл≥тин, що спри€Ї стар≥нню.

ќсновн≥ рекомендац≥њ ѕ≥тера ƒ'адамо Ї такими:

- дл€ групи кров≥ 0(1) рекомендуЇтьс€ њжа з великим вм≥стом б≥лка (м'€со птиц≥, риба) та р≥зноман≥тних фрукт≥в ≥ овоч≥в. «аборонена б≥льш≥сть зернових, бобових та молочних продукт≥в.

- дл€ групи кров≥ ј(≤≤) найспри€тлив≥шою Ї переважно вегетар≥анська д≥Їта з соЇвими продуктами, бобовими, зерно≠вими, овочами та фруктами, а також з невеликою к≥льк≥стю риби.

- дл€ групи кров≥ ¬(Ў) оптимальним харчуванн€м Ї оленина, кр≥льчатина, молода баранина, р≥зн≥ фрукти та овоч≥. Ќе рекомендуЇтьс€ кур€тина.

- дл€ групи кров≥ AB(IV) харчуванн€ складаЇтьс€ з комб≥≠нац≥њ продукт≥в дл€ груп ј ≥ ¬: переважно вегетар≥анське з невеликою к≥льк≥стю м'€сних та молочних продукт≥в.

‘ах≥вц≥ Ќƒ≤ харчуванн€ (ћосква) вважають, що на сьогодн≥ в≥дсутн≥ переконлив≥ дан≥, що засв≥дчували б доц≥льн≥сть харчуванн€ в≥дпов≥дно до групи кров≥ [2].

 ремл≥вська д≥Їта. ¬ основу ц≥Їњ д≥Їти покладено амери≠канську систему п≥д назвою Ђ”мови ефективност≥ харчуванн€, що застосовуютьс€ при розробц≥ рац≥ону в≥йськових та астронавт≥в —Ўјї. —аме тому цю д≥Їту ще називають д≥Їтою американських астронавт≥в.

ќсновним принципом д≥Їти Ї м≥н≥мальне вживанн€ вугле≠вод≥в (до 40 г на день), €к≥ дл€ орган≥зму Ї джерелом енерг≥њ. Ќа думку розробник≥в ц≥Їњ д≥Їти, таке р≥зке обмеженн€ к≥ль≠кост≥ вуглевод≥в, €к≥ надход€ть до орган≥зму у склад≥ рац≥ону, буде спри€ти витратам енерг≥њ, що збер≥гаЇтьс€ у жирових депо. ќсь чому головним у Ђкремл≥вськ≥й д≥Їт≥ї Ї не к≥льк≥сть вжитих продукт≥в, а обмеженн€ вуглевод≥в, що вживаютьс€ разом з ними.

«а своњм складом Ђкремл≥вська д≥Їтаї Ї б≥лково-рослин≠ною, тобто у необмежених к≥лькост€х дозвол€Їтьс€ вживати б≥лкову њжу, але ≥снуЇ заборона на продукти, що м≥ст€ть прост≥ вуглеводи. ÷€ д≥Їта з≥ зниженим вм≥стом вуглевод≥в нин≥ Ї досить попул€рною на «аход≥ серед тих, хто мр≥Ї зменшити свою вагу. ≤снуЇ велика к≥льк≥сть њњ вар≥ант≥в, а також розроб≠ник≥в, з €ких найб≥льш в≥дом≥ - јтк≥нс, јгатстон, польський л≥кар-д≥Їтолог  васьневський.

” Ђкремл≥вськ≥й д≥Їт≥ї в≥дсутн€ заборона на вживанн€ м'€са, риби, €Їць, сиру. ƒозвол€Їтьс€ вживанн€ овоч≥в, що м≥ст€ть незначну к≥льк≥сть засвоюваних вуглевод≥в, незначноњ к≥лькост≥ алкогольних напоњв за умови, що вони м≥ст€ть незначну к≥льк≥сть вуглевод≥в.

ѕротипоказанн€м до застосуванн€ Ђкремл≥вськоњ д≥Їтиї Ї хрон≥чн≥ захворюванн€ серцево-судинноњ системи, орган≥в травленн€, нирок, ваг≥тн≥сть, годуванн€ грудьми, дит€чий в≥к, окрем≥ види ферментопат≥й.

ѕрезидентська д≥Їта. —уть ц≥Їњ д≥Їти пол€гаЇ в обме≠женн≥ вживанн€ продукт≥в з високим вм≥стом жир≥в та вугле≠вод≥в. –азом з тим, надаЇтьс€ перевага продуктам, що м≥ст€ть велику к≥льк≥сть б≥лк≥в (м'€со €ловичини, птиц≥, риба, сир, €йц€). ƒозвол€Їтьс€ вживати також ол≥ю, гор≥хи, овоч≥ та фрукти з низьким вм≥стом вуглевод≥в. ¬иключаютьс€ солодк≥, мучн≥, картопл€н≥ страви, хл≥б, рис.

“аким чином, Ђпрезидентськаї д≥Їта маЇ багато сп≥льного з Ђкремл≥вськоюї. ¬ обох д≥Їтах перевага надаЇтьс€ натуральним продуктам. ” цих д≥Їтах акцентуЇтьс€ увага на п≥драхунку к≥локалор≥й њж≥, вжитоњ упродовж дн€ в ц≥лому, а не на окремому продукт≥. ¬одночас у ц≥й д≥Їт≥, на в≥дм≥ну в≥д Ђкремл≥вськоњї, не виключаютьс€ з рац≥ону овоч≥, фрукти, соки. Ѕ≥льше того, окрем≥ њњ фази побудован≥ так, що можна дозволити соб≥ (у розумних межах) мучн≥ та солодк≥ страви ≥ нав≥ть алкогольн≥ напоњ.

ѕротипоказанн€ми до використанн€ ц≥Їњ д≥Їти, €к ≥ попе≠редньоњ, Ї хрон≥чн≥ захворюванн€ орган≥в травленн€, нирок, серцево-судинноњ системи, окрем≥ види ферментопат≥й, алерг≥чн≥ захворюванн€.

ƒосл≥дженн€ми останн≥х рок≥в доведено, що б≥олог≥чна д≥€ ≥ про€вленн€ анабол≥чних тобто виконанн€ буд≥вноњ функц≥њ тваринного б≥лка в орган≥зм≥ найкраще про€вл€ютьс€ в присутност≥ в≥там≥ну — при наступному сп≥вв≥дношенн≥: на 1 грам б≥лка Ц 1 м≥л≥грам в≥там≥ну —. якщо ц≥ умови порушуютьс€, то засвоюЇтьс€ т≥льки та к≥льк≥сть б≥лка, на €ку вистачаЇ вм≥ст в≥там≥ну —, а залишки б≥лка гниють ≥ використовуЇтьс€ в €кост≥ поживних речовин дл€ розвитку патогенноњ м≥крофлори.

ќрган≥зму людини достатньо отримувати т≥льки 4 % енерг≥њ за рахунок б≥лка, €ку людина дуже легко отримуЇ за рахунок рослинноњ њж≥. “ому до мТ€сних страв пропанують салати з св≥жих овоч≥в ≥ листовоњ сировини.

¬исокий вм≥ст б≥лка мають гор≥хи, нас≥нн€, пивн≥ др≥ждж≥.

ƒобрий вм≥ст б≥лка мають €йц€, горох, боби, сир, гриби.

Ќизький вм≥ст б≥лка мають очищен≥ крупи.

–озд≥льне харчуванн€. –озд≥льне харчуванн€ базуЇтьс€ на тому, що надто складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ страви погано засвоюютьс€. –озд≥льне харчуванн€ - це в≥до≠кремлене вживанн€ р≥зних за х≥м≥чним складом продукт≥в п≥д час прийманн€ њж≥.

÷ей напр€мок харчуванн€ обірунтовуЇтьс€ насамперед тим, що за умови незм≥шуванн€ харчових продукт≥в њх перетрав≠люванн€ в шлунку оптим≥зуЇтьс€, ≥ тому до товстоњ кишки не потрапл€Ї неперетравлена њжа. Ќе бажано одночасно вживати вуглеводи ≥ б≥лки, тод≥ €к сполученн€ ≥нших поживних речовин не маЇ обмежень.

ѕриб≥чниками такоњ д≥Їти Ї з≥рки √ол≥вуду, €к≥ вважають, що таким чином можна скинути зайву вагу без жорстких обмежень в њж≥. јле значна к≥льк≥сть д≥Їтолог≥в не рекомендують таку д≥Їту, тому що в такому випадку необх≥дно уважно стежити за своњм харчуванн€м ≥ кожний день вживати р≥зноман≥тну њжу, тому що харчуванн€ може стати незбалансованим, а також може привести до:

- деф≥циту зал≥за ≥в≥там≥н≥в;

- порушенн€ обм≥ну речовин, особливо у д≥тей ≥ людей похилого в≥ку.

ќднотипну њжу можна вживати за один прийом њж≥, або розпод≥л€ти њњ по певним дн€м ≥ тижн€м ≥ не контролювати к≥льк≥сть калор≥й, €ка надходить в орган≥зм з њжею.

ƒо основних правил розд≥льного харчуванн€ в≥дноситьс€:

- не обТЇднувати в один прийом њж≥ вуглеводи ≥ б≥лки;

- включати в св≥й рац≥он €к можна б≥льше овоч≥в ≥ фрукт≥в;

- вживати б≥лки, крохмаль ≥ жири в обмежен≥й к≥лькост≥;

- виключити продукти, €к≥ м≥ст€ть б≥лу муку, цукор, маргарин;

- дотримуватись ≥нтервалу м≥ж прийомами њж≥ р≥зного типу б≥л€ 4 годин.

 

Ќеобх≥дн≥сть розд≥льного вжи≠ванн€ б≥лковоњ ≥ крохмальноњ њж≥ по€снюЇтьс€ тим, що к≥льк≥с≠ний ≥ €к≥сний склад шлункового соку Ї р≥зним дл€ цих вид≥в њж≥ ≥, отже, њх поЇднанн€ порушуЇ процес травленн€ у шлунку. ќсь чому не бажано њсти одночасно м'€со з картоплею, хл≥б з сиром тощо. –озд≥льне вживанн€ кислих ≥ крохмалистих продукт≥в базуЇтьс€ на тому, що орган≥чн≥ кислоти руйнують ам≥лазу слини, необх≥дну дл€ початкового г≥дрол≥зу крохмалю в ротов≥й порожнин≥. ” зв'€зку з цим, не рекомендуЇтьс€ одночасне вживанн€ томат≥в з картоплею або хл≥бом, а кисл≥ фрукти та цитрусов≥ сл≥д њсти за 30 хв до вживанн€ ≥нших продукт≥в.

јнал≥зуючи метод розд≥льного харчуванн€ з точки зору ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чних та б≥ох≥м≥чних аспект≥в, сл≥д в≥докремити його позитивн≥ та негативн≥ сторони. Ќа думку в≥домого д≥Ї≠толог≥в, цей метод позбавлений достатнього наукового обірунтуванн€, що певною м≥рою зб≥га≠Їтьс€ з результатами спостережень за хворими з р≥зною соматичною патолог≥Їю, €к≥ харчувалис€ зг≥дно з методикою розд≥льного харчуванн€.

–азом з тим, у метод≥ розд≥льного харчуванн€ Ї ц≥лком прийн€тн≥ рекомендац≥њ. “ак, при захворюванн€х орган≥в травленн€ (хрон≥чний гастрит ≥з секреторною недостатн≥стю, хрон≥чний рецидивний панкреатит тощо) розд≥льне харчуванн€ може давати позитивний ефект у частини хворих.  р≥м того, цей метод може бути корисним в д≥агностиц≥ та л≥куванн≥ хворих на харчову алерг≥ю або при ≥ндив≥дуальн≥й непереносимост≥ (ферментопат≥€х) певних продукт≥в харчуванн€.

¬раховуючи те, що несум≥сних з точки зору перетрав≠люванн€ продукт≥в майже не ≥снуЇ, доц≥льн≥сть використанн€ методу розд≥льного харчуванн€ дл€ практично здорових людей ≥ тих, у кого в≥дсутн€ патолог≥€ орган≥в травленн€, не Ї науково обірунтованою.

–ел≥г≥йна д≥Їтетика. Ѕ≥льш≥сть рел≥г≥й мають приписи стосовно њж≥: пер≥одичну або пост≥йну заборону на вживанн€ певних продукт≥в, пости, правила приготуванн€ њж≥ тощо. –ел≥г≥йна д≥Їтетика багато в чому близька до вегетар≥анства, €кого дотримуютьс€ ≥ндуњсти (переважно брахмани або жрец≥), буддисти (зазвичай св€щеннослужител≥ та монахи), джайни, христи€ни-адвентисти, кришнањти та ≥нш≥.

” старозав≥тн≥й б≥бл≥йн≥й д≥Їтетиц≥ њжа под≥л€Їтьс€ на дозволену (кошерну) та недозволену (трефну).

ѕравославн≥ пости за ступенем суворост≥ умовно под≥≠л€ють на 5 категор≥й:

- найсувор≥ший п≥ст Ц заборонено будь-€ку њжу, дозвол€Їтьс€ лише вода (в≥дпов≥даЇ повному голоду≠ванню);

- п≥ст ≥з Ђсухоњд≥нн€мї Ц дозволена сира рослинна њжа (близька до суворого вегетар≥анського харчуванн€);

- п≥ст з Ђ€дЇн≥Їм зваренн€ї Ц дозвол€Їтьс€ вживати рослинну њжу, що зазнала тепловоњ та кул≥нарноњ обробки, але без ол≥њ (майже повн≥стю в≥дпов≥даЇ суворому вегетар≥анству);

- п≥ст з Ђ€дЇн≥Їм зваренн€ з ЇлеЇмї Ц кр≥м вищезазначеного, дозвол€Їтьс€ вжи≠вати ол≥ю в натуральному вигл€д≥ та дл€ приготуванн€ рослинних страв (звичайне суворе вегетар≥анство);

- п≥ст з Ђ€дЇн≥Їм рибиї Ц рослинна њжа у будь-€к≥й кул≥нарн≥й обробц≥, доповнюЇтьс€ рибою, рибопродуктами та ол≥Їю.

—уворий п≥ст не дл€ вс≥х: православна церква Ђне покладаЇ правил дотриманн€ посту в ус≥й повнот≥ на д≥тей та хворих, нем≥чних та старихї. ѕости пов'€зан≥ з сезонн≥стю ≥ в≥дображають етнокуль≠турн≥ традиц≥њ, готуючи орган≥зм до зм≥ни пори року. ¬еликий п≥ст готував орган≥зм до л≥та, ”спенський Ц до осен≥, –≥здв€ний Ц до зими. Ѕагатоденн≥ пости виконували роль розвантажуваль≠них у р≥чному цикл≥, одноденн≥ Ц у тижневому.

’ристи€нськ≥ пости упродовж року займають 180-200 дн≥в, б≥льша частина з них Ц одноденн≥, коли не дозвол€Їтьс€ м'€сна, молочна њжа, а також €йц€. ” п≥дход≥ христи€нськоњ рел≥г≥њ до харчуванн€ просл≥джуЇтьс€ розумний принцип пом≥рност≥ з в≥дмовою в≥д крайнощ≥в.

≈ргогенн≥ д≥Їти, що регулюють кислотно-лужну р≥вновагу кров≥.

≈ргогенними д≥Їтами називають д≥Їти, б≥олог≥чна д≥€ €ких спр€мована на п≥дтримку та в≥дновленн€ працездатност≥ людини. Ѕагато вчених пов'€зують п≥двищенн€ працездат≠ност≥ п≥д час вживанн€ рослинноњ њж≥ з њњ впливом на кислотно-лужну р≥вновагу ( Ћ–) кров≥. ƒоведено, що при багатьох станах орган≥зму водночас з≥ зниженн€м працездатност≥ спо≠стер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ до закисненн€ кров≥: ф≥зична стомле≠н≥сть, весн€на втома, де€к≥ хрон≥чн≥ захворюванн€. “ак, значн≥ коливанн€ рЌ кров≥ та резервноњ лужност≥ спостер≥гаютьс€ при хворобах нирок, легень, шлунка, печ≥нки, цукровому д≥абет≥, захворюванн€х серцево-судинноњ системи, отруЇнн€х, г≥потон≥њ та ≥н.

¬≥домо, що продукти, багат≥ на б≥лок (м'€со, риба, €йц€ та ≥н.), здатн≥ зм≥щувати кислотно-лужну реакц≥ю ( Ћ–) у б≥к окисненн€, а б≥ль≠ш≥сть рослинних продукт≥в зб≥льшують лужн≥ резерви кров≥. ¬становлено, що до харчових чинник≥в, €к≥ впливають на  Ћ– кров≥, належать вм≥ст та сп≥вв≥дношенн€ основних лужних ( +, Na+, Ca++, Mg++) та кислотних (—1-, –04+3, S042~) екв≥ва≠лент≥в, к≥льк≥сть ≥ €к≥сть жирних кислот у њж≥. ќвоч≥ та плоди, особливо багат≥ на сол≥ кал≥ю, Ї основними продуктами, в €ких переважають лужн≥ екв≥валенти. ¬они м≥ст€ть значну к≥льк≥сть солей орган≥чних кислот, що спри€ють окисненню продукт≥в розпаду њж≥ до д≥оксиду вуглецю та води. ÷≥ лужн≥ екв≥валенти нейтрал≥≠зують кисл≥ продукти обм≥ну речовин, що накопичуютьс€ п≥д час ф≥зичних навантажень, залужують внутр≥шнЇ середовище, €ке при хрон≥чних захворюванн€х багате на кисл≥ екв≥ва≠ленти. ѕри цьому п≥д час вживанн€ рослинноњ њж≥ реакц≥€ сеч≥ стаЇ лужною.

¬становлено, що рослинн≥ лужн≥ валентност≥ близьк≥ до природних метабол≥т≥в орган≥зму, що п≥дтримують  Ћ– кров≥, тому вони розширюють адаптац≥йн≥ можливост≥ орган≥зму, прискорюють процеси в≥дновленн€.  анадський л≥кар –. ѕоуп у своњй книз≥ Ђ„ого не вистачаЇ у вашому т≥л≥ї наводить спец≥альну таблицю продукт≥в, що д≥ють €к окиснювач≥ або залужуюч≥ внутр≥шнього середовища орган≥зму (таблиц€).

ќтже, анал≥з нетрадиц≥йного харчуванн€, р≥зних вид≥в харчуванн€ та д≥Їт, розгл€нутих у цьому розд≥л≥, св≥дчить про њх незбалансован≥сть за основними нутр≥Їнтами та про нев≥д≠пов≥дн≥сть њх основним положенн€м рац≥онального та л≥куваль≠ного харчуванн€, €ке розгл€датиметьс€ у наступних розд≥лах.

–азом з тим, р≥зноман≥тн≥ д≥Їти та р≥зновиди нетрадиц≥йного харчуванн€ мають рац≥ональне зерно. ¬они можуть бути усп≥шно використан≥ в д≥Їтотерап≥њ при ч≥тких показанн€х, з урахуванн€м особливостей порушень обм≥ну речовин в орга≠н≥зм≥ людини.

“ак≥ д≥Їти та види нетрадиц≥йного харчуванн€ не сл≥д використовувати тривалий час, а також при цьому необх≥дно враховувати в≥к, стать, загальний стан, умови прац≥, особливост≥ фармакотерап≥њ у хворих та ≥нш≥ критер≥њ, що мають т≥сний зв'€зок з харчуванн€м людини.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ’арактеристика особливостей теор≥њ збалансованого харчу≠ванн€.

2. ” чому пол€гають особливост≥ теор≥њ адекватного харчуванн€?

3. ќсобливост≥ теор≥њ оптимального харчуванн€.

4. ќсобливост≥ схоластичноњ теор≥њ харчуванн€.

5. ѕон€тт€ про рац≥ональне харчуванн€.

6. ќсновн≥ принципи рац≥онального харчуванн€.

7. ≈нергетичн≥ витрати людини та њх складов≥.

8. ѕон€тт€ про нетрадиц≥йн≥ види харчуванн€, њхн≥ переваги та недол≥ки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1414 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1146 - | 1108 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.062 с.