Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та структура пол≥тичноњ системи




Ћекц≥€ 1. “еор≥€ пол≥тичних ≥ правових систем

ѕлан лекц≥њ

1.1. ѕон€тт€ та структура пол≥тичноњ системи.

1.2. ѕон€тт€ та структура правовоњ системи.

1.3. ‘ункц≥њ ≥ типолог≥€ пол≥тичноњ та правовоњ систем.

1.4. ѕол≥тико-правова система сучасноњ ”крањни.

 

ѕон€тт€ та структура пол≥тичноњ системи

—усп≥льство Ї складним ≥ багатоман≥тним утворенн€м. Ќайважлив≥шими елементами його структури Ї основн≥ сфери сусп≥льного житт€ Ц економ≥чна, правова, духовна, пол≥тична. якщо головною ознакою економ≥чноњ системи Ї власн≥сть, духовноњ Ц формуванн€ ц≥нностей та в≥дтворенн€ особистост≥, адекватноњ цим ц≥нност€м, то правовоњ системи Ї норми €к регул€тор сусп≥льних в≥дносин, а пол≥тичноњ системи Ї пол≥тична влада.

ѕерш н≥ж перейти до визначенн€ пон€тт€ Ђпол≥тична системаї, доц≥льно зТ€сувати, а що взагал≥ означаЇ пон€тт€ Ђсистемаї. —ам терм≥н Ђсистемаї був уведений у науковий об≥г австр≥йським б≥ологом Ћюдв≥гом фон Ѕерталанф≥, €кий у своњй прац≥ Ђ«агальна теор≥€ системї визначив систему €к певну ц≥л≥сн≥сть, що складаЇтьс€ ≥з взаЇмозалежних елемент≥в.

¬изначенн€ пон€тт€ Ђсистемаї даЇ змогу у€вити сусп≥льство у вигл€д≥ його абстрактноњ, спрощеноњ модел≥ чи окремих елемент≥в. ÷е пон€тт€ досить широко використовуЇтьс€ дл€ характеристики р≥зноман≥тних пол≥тичних €вищ, процес≥в ≥ вид≥в д≥€льност≥. —истема (у переклад≥ з грецькоњ мови Ц поЇднанн€, утв≥р) Ц це сукупн≥сть визначених елемент≥в, м≥ж €кими ≥снуЇ законом≥рний звТ€зок частин чого-небудь чи взаЇмод≥€. јле кожна система характеризуЇтьс€ не т≥льки на€вн≥стю певних звТ€зк≥в та в≥дносин м≥ж елементами, що њњ утворюють, але й нерозривною Їдн≥стю з навколишн≥м середовищем (сусп≥льство в ц≥лому), взаЇмод≥ючи з €кими система про€вл€Ї свою ц≥л≥сн≥сть.

ѕол≥тична система виникла одночасно з по€вою держави та под≥лом сусп≥льства на класи. « метою задоволенн€ њхн≥х потреб та ≥нтерес≥в поступово виникають й ≥нш≥ пол≥тичн≥ ≥нститути: пол≥тичн≥ парт≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ, рухи, обТЇднанн€ тощо.

ѕол≥тичну систему сусп≥льства досл≥джували прот€гом багатьох стол≥ть, починаючи з ѕлатона (427-347 р.р. до н.е.) й јристотел€ (384-322 р.р. до н.е.). јле сучасна теор≥€ пол≥тичноњ системи зТ€вилас€ лише у 60-х рр. ’’ ст. п≥сл€ застосуванн€ американським ученим ƒев≥дом ≤стоном методу системного анал≥зу у своњх прац€х Ђѕол≥тична системаї, Ђ онцептуальна структура пол≥тичного анал≥зуї, Ђ—истемний анал≥з пол≥тичного житт€ї, Ђќснови пол≥тичного анал≥зуї.

«г≥дно з ƒ.≤стоном, пол≥тична система Ц це сукупн≥сть взаЇмод≥й, за допомогою €ких у сусп≥льств≥ авторитарно розпод≥л€ютьс€ ц≥нност≥, вироблен≥ вс≥ма його членами ≥ тим самим запоб≥гаютьс€ конфл≥кти м≥ж ними. ќсновним призначенн€м пол≥тичноњ системи Ї виконанн€ функц≥њ розпод≥лу ц≥нностей у сусп≥льств≥ ≥ примушенн€ його член≥в прийн€ти такий розпод≥л €к обовТ€зковий. “обто ƒ.≤стон стверджуЇ, що пол≥тичний розпод≥л ц≥нностей маЇ владну основу ≥ зд≥йснюЇтьс€ шл€хом владного р≥шенн€, Ї обовТ€зковим до виконанн€ ≥ забезпечуЇтьс€ примусовою силою держави.

 р≥м ƒ.≤стона, авторами класичноњ теор≥њ пол≥тичноњ системи вважаютьс€ також ≥нш≥ американськ≥ пол≥тологи Ц √абр≥ель јлмонд ≥  арл ƒойч.

√.јлмонд у своњх прац€х Ђѕор≥вн€льн≥ пол≥тичн≥ системиї ≥ Ђѕор≥вн€льний пол≥тичний анал≥зї пол≥тичну систему визначаЇ €к систему взаЇмод≥й, що виконуЇ функц≥њ ≥нтеграц≥њ ≥ пристосуванн€ за допомогою реального або можливого застосуванн€ б≥льш чи менш законного ф≥зичного примусу. ѕол≥тична система, €к зазначаЇ вчений, Ї узаконеною силою, €ка п≥дтримуЇ пор€док ≥ зд≥йснюЇ перетворенн€ у сусп≥льств≥, забезпечуючи його згуртован≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть.

 .ƒойч розгл€даЇ пол≥тичну систему €к ≥нформац≥йну модель, що працюЇ за принципом Ђвх≥дї - Ђвих≥дї. ѕри цьому, в≥н вид≥л€Ї наступн≥ основн≥ фактори, що впливають на ефективн≥сть д≥€льност≥ пол≥тичноњ системи: €к≥сть ≥нформац≥њ, €ка надходить зовн≥ у систему (Ђвх≥дї), €к≥сть механ≥зм≥в системи, що переробл€ють ≥нформац≥ю (Ђконверс≥€ї), та €к≥сть реакц≥њ системи на зовн≥шн≥ ≥мпульси (Ђвих≥дї).

ƒ.≤стон, √.јлмонд ≥  .ƒойч заклали основи р≥зних вар≥ант≥в концепц≥њ пол≥тичноњ системи, кожний ≥з €ких досл≥джуЇ р≥зн≥ сторони пол≥тичноњ системи сусп≥льства, використовуЇ особливий п≥дх≥д у системному анал≥з≥ пол≥тики, а також вони надали поштовх розвитку теор≥њ пол≥тичноњ системи сусп≥льства. ѕевний внесок у розробленн€ зазначеноњ теор≥њ зробили ≥ ≥нш≥ зах≥дн≥ пол≥тологи (”.ћ≥тчел, Ќ.Ћуман, √.ѕауелл, ƒ.“румен).

—л≥д зазначити, що пол≥тична система конкретного сусп≥льства визначаЇтьс€ його класовою природою, соц≥альним ладом, формою правл≥нн€, типом держави, характером пол≥тичного режиму, пол≥тико-≥деолог≥чними та культурними в≥дносинами у сусп≥льств≥, пол≥тико-правовим статусом держави, ≥сторичною та нац≥ональною традиц≥€ми пол≥тичного устрою.

ќтже, виход€чи ≥з викладеного, можна надати наступне визначенн€ пон€ттю Ђпол≥тична системаї.

ѕол≥тична система Ц це сукупн≥сть державних ≥ недержавних пол≥тичних ≥нститут≥в, €к≥ взаЇмод≥ючи м≥ж собою та навколишн≥м середовищем, зд≥йснюють пол≥тичне кер≥вництво сусп≥льством та управл≥нн€ сусп≥льними справами.

—труктура пол≥тичноњ системи Ц це сукупн≥сть владних ≥нститут≥в, що повТ€зан≥ м≥ж собою ≥ створюють ст≥йку ц≥л≥сн≥сть. «азначена структура складаЇтьс€ з чотирьох основних груп елемент≥в: 1) пол≥тичн≥ ≥нститути; 2) пол≥тично-правов≥ норми; 3) пол≥тичн≥ в≥дносини; 4) пол≥тична культура. Ќа€вн≥сть кожноњ з них необх≥дна дл€ ≥снуванн€ ≥ функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи сусп≥льства та дос€гненн€ њњ ц≥лей.

¬≥дпов≥дно до цих елемент≥в виокремл€ть ≥ чотири взаЇмод≥юч≥ п≥дсистеми, а саме:

1) ≥нституц≥ональна п≥дсистема складаЇтьс€ з пол≥тичних ≥нститут≥в, до €ких належать держава, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, органи м≥сцевого самовр€дуванн€. ≤нституц≥ональна п≥дсистема Ї джерелом ус≥х найважлив≥ших звТ€зк≥в, €к≥ виникають у межах пол≥тичноњ системи ≥ тому, вона виступаЇ основоположною €к щодо пол≥тичноњ системи сусп≥льства в ц≥лому, так ≥ стосовно њњ окремих складових.

ѕров≥дним ≥нститутом пол≥тичноњ системи сусп≥льства, в €кому зосереджуЇтьс€ максимально пол≥тична влада, њњ €дром Ї держава та њњ структурн≥ елементи: глава держави, парламент, органи виконавчоњ влади, судов≥ органи тощо. —аме держава зд≥йснюЇ управл≥нн€ сусп≥льством, охорон€Ї його економ≥чну, соц≥альну ≥ культурну сфери, забезпечуЇ пол≥тичну орган≥зован≥сть сусп≥льства, ор≥Їнтуючи його на дос€гненн€ визначених ц≥лей та напр€мк≥в сусп≥льного розвитку.

«начну роль у пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства в≥д≥грають пол≥тичн≥ парт≥њ, €к≥ представл€ють певн≥ соц≥альн≥ ≥нтереси класу, етн≥чних груп, ус≥х верств населенн€ або його окремих груп, а також њњ л≥дер≥в. ¬они виступають т≥Їю ланкою, €ка зТЇднуЇ громад€нське сусп≥льство з державою та представл€ють його в пол≥тичн≥й системи.  ожна пол≥тична парт≥€ прагне зайн€ти таке становище в пол≥тичн≥й систем≥, €ке надасть њй можлив≥сть визначати пол≥тику держави або впливати на нењ.

Ќа в≥дм≥ну в≥д пол≥тичних парт≥й громадськ≥ орган≥зац≥њ не прагнуть до влади, а обмежуютьс€ лише впливом на нењ в ≥нтересах тих верств населенн€, €ких вони представл€ють. ќдн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ Ї складовою пол≥тичноњ системи сусп≥льства, вони пост≥йно зд≥йснюють взаЇмод≥ю з державою ≥ пол≥тичними парт≥€ми. ƒо них в≥днос€тьс€: профес≥йн≥ й творч≥ сп≥лки, обТЇднанн€ п≥дприЇмств, молод≥жн≥, ж≥ноч≥, ветеранськ≥ та ≥нш≥ добров≥льн≥ обТЇднанн€. ≤нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, €к правило, не беруть участ≥ у зд≥йсненн≥ пол≥тичноњ влади, але за певних умов вони можуть виступати €к групи ≥нтерес≥в ≥ тим самим бути субТЇктами пол≥тики. ƒо них в≥днос€тьс€: р≥зноман≥тн≥ аматорськ≥ обТЇднанн€ (рибалок, мисливц≥в, ф≥лател≥ст≥в тощо), спортивн≥ та науково-техн≥чн≥ товариства.

ѕом≥тне м≥сце в пол≥тичному житт≥ сусп≥льства належить ≥ рел≥г≥йним орган≥зац≥€м, церкв≥.

јктивним ≥ самост≥йним елементом пол≥тичноњ системи сусп≥льства виступають засоби масовоњ ≥нформац≥њ (преса, рад≥о, телебаченн€, ≥нтернет-виданн€ тощо), €к≥ у демократичних крањнах фактично в≥д≥грають роль Ђчетвертоњ владиї. ¬они ≥стотно впливають на д≥€льн≥сть ус≥х ланок управл≥нн€, спри€ють п≥дготовц≥ та реал≥зац≥њ ц≥лей пол≥тики. Ќеобх≥дно зазначити, що ≥нтереси певних соц≥альних сил завжди дом≥нують у виклад≥ масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕост≥йною складовою пол≥тичноњ системи сусп≥льства Ї представницьк≥ та њхн≥ виконавч≥ органи, €к≥ обираютьс€ населенн€м в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, ≥ €к≥ мають назву орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€.

ћ≥сцеве самовр€дуванн€ Ї безпосередньо органами публ≥чноњ влади, формою самоорган≥зац≥њ населенн€ у вигл€д≥ територ≥альноњ громади дл€ вир≥шенн€ питань м≥сцевого значенн€;

2) нормативна (регул€тивна) п≥дсистема. ѓњ утворюЇ сукупн≥сть соц≥альних норм, за допомогою €ких зд≥йснюЇтьс€ регулюванн€ сусп≥льних, у тому числ≥ ≥ пол≥тичних в≥дносин.

«а способом утворенн€ розр≥зн€ють так≥ основн≥ види соц≥альних норм:

а) норми права Ц це загальнообовТ€зков≥, формально визначен≥ правила повед≥нки, встановлен≥ або санкц≥онован≥ державою ≥ спр€мован≥ на регулюванн€ найважлив≥ших сусп≥льних в≥дносин шл€хом наданн€ њх учасникам юридичних прав ≥ покладенн€ на них юридичних обовТ€зк≥в. ≤ншими словами Ц це правила, що м≥ст€ть дозв≥л, обмеженн€, заборону або визначаЇ, €ким чином сл≥д д≥€ти за певних обставин;

б) корпоративн≥ норми (норми пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й, ≥нших обТЇднань громад€н) Ц це правила повед≥нки, що встановлюють дл€ своњх член≥в обТЇднанн€ громад€н, €к≥ держава визнаЇ або нав≥ть надаЇ њм обовТ€зкового характеру. ќсоблив≥сть корпоративних норм пол€гаЇ у тому, що вони регулюють д≥€льн≥сть, зумовлену завданн€м певних обТЇднань громад€н ≥ спр€мовану на дос€гненн€ певноњ мети, заради €коњ ц≥ обТЇднанн€ створен≥. ÷≥ норми знаход€ть св≥й вираз ≥ закр≥пленн€ у правових актах (статути, положенн€, програми), €к≥ видаютьс€ в≥дпов≥дними обТЇднанн€ми. ќднак програмн≥ настанови, сформульован≥ пол≥тичною парт≥Їю, можуть суттЇво впливати на пол≥тику держави, пол≥тичну систему в ц≥лому, особливо тод≥, коли ц€ парт≥€ стаЇ правл€чою;

в) норми морал≥ Ц це правила повед≥нки людей, €к≥ склалис€ у сусп≥льств≥ на п≥дстав≥ њх у€влень про честь, г≥дн≥сть, сов≥сть, добро ≥ зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, та забезпечуютьс€ њх внутр≥шн≥ми переконанн€ми та засобами громадського впливу. ¬они незаф≥ксован≥ документально й ≥снують €к моральн≥ ор≥Їнтири у св≥домост≥ людей. Ќайб≥льший вплив на пол≥тичну повед≥нку громад€н справл€ють норми пол≥тичноњ етики, €к≥ торкаютьс€ саме пол≥тичного сп≥лкуванн€;

г) звичањ та традиц≥њ. «вичањ - це неписан≥ правила повед≥нки людей, соц≥альних груп, що склалис€ ≥сторично в сусп≥льств≥ внасл≥док багаторазового повторенн€ та використанн€ прот€гом тривалого часу в аналог≥чних ситуац≥€х, €к≥ закр≥пилис€ в њх св≥домост≥ й повед≥нц≥, стали внутр≥шньою потребою њх псих≥чноњ д≥€льност≥.

“радиц≥њ Ц це загальн≥ правила повед≥нки людей, соц≥альних груп, €к≥ закр≥пилис€ в сусп≥льн≥й практиц≥ внасл≥док багаторазового повторенн€ прот€гом тривалого часу та передаютьс€ ≥з покол≥нн€ у покол≥нн€.

“радиц≥њ Ї р≥зновидом звичањв, вони охоплюють, €к правило, в≥дпов≥дний тип повед≥нки, складаютьс€ не з одн≥Їњ д≥њ, а з≥ стилю повед≥нки. «вичањ та традиц≥њ в≥др≥зн€ютьс€ одна в≥д одного ступенем загальност≥ правила повед≥нки. “радиц≥њ вважаютьс€ б≥льш загальними правилами н≥ж звичањ.

ѕол≥тичн≥ звичањ та традиц≥њ хоча ≥ не мають юридичного значенн€, але вони можуть суттЇво впливати на реальн≥ д≥њ пол≥тичних ≥нститут≥в.

«а сферою д≥њ розр≥зн€ють так≥ основн≥ види соц≥альних норм:

а) економ≥чн≥ норми Ц це правила повед≥нки, що регулюють в≥дносини в економ≥чн≥й сфер≥ життЇд≥€льност≥ сусп≥льства, тобто повТ€зан≥ з взаЇмод≥Їю форм власност≥, з виробництвом, розпод≥лом ≥ споживанн€м матер≥альних ≥ ≥нших соц≥альних благ;

б) пол≥тичн≥ норми Ц це правила повед≥нки, що регулюють в≥дносини м≥ж соц≥альними групами людей, нац≥€ми, народност€ми, њх участь в орган≥зац≥њ та зд≥йсненн≥ державноњ влади, в≥дносини з ≥ншими субТЇктами пол≥тичноњ системи сусп≥льства;

в) рел≥г≥йн≥ норми - це правила повед≥нки в≥руючих людей, €к≥ склалис€ на в≥р≥ в ≥снуванн€ Ѕога, встановлен≥ р≥зними в≥роспов≥данн€ми ≥ м≥ст€тьс€ у рел≥г≥йних джерелах. ÷≥ норми регулюють в≥дносини в≥руючих у межах церкви або ≥ншоњ рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ та пор€док в≥дправленн€ ними рел≥г≥йних культ≥в.

¬иконанн€ б≥льшост≥ соц≥альних норм забезпечуЇтьс€ недержавними засобами: громадським осудом, санкц≥€ми з боку обТЇднань громад€н, церкви. ƒержава забезпечуЇ т≥льки норми права;

3) комун≥кативна п≥дсистема охоплюЇ пол≥тичн≥ в≥дносини, тобто т≥ взаЇмозвТ€зки соц≥альних субТЇкт≥в, €к≥ складаютьс€ у процес≥ зд≥йсненн€ пол≥тичноњ влади або з њњ приводу. —убТЇктами пол≥тичних в≥дносин Ї громад€ни та њхн≥ р≥зноман≥тн≥ пол≥тизован≥ обТЇднанн€, соц≥альн≥ сп≥льноти, пол≥тичн≥ ≥нститути. ≤снують м≥жкласов≥, внутр≥класов≥, м≥жнац≥ональн≥ та м≥ждержавн≥ в≥дносини, €к≥ становл€ть соц≥альну основу пол≥тичноњ системи сусп≥льства ≥ в≥дображаютьс€ у функц≥онуванн≥ в≥дпов≥дних пол≥тичних орган≥зац≥й та њх взаЇмов≥дносинах.

ћожна вид≥лити де€к≥ р≥зновиди пол≥тичних в≥дносин.

ѕо-перше, це в≥дносини, €к≥ виникають усередин≥ пол≥тичних орган≥зац≥й Ц м≥ж державою та њњ громад€нами, м≥ж пол≥тичними парт≥€ми, пол≥тизованими обТЇднанн€ми громад€н та њњ членами.

ѕо-друге, це в≥дносини, €к≥ виникають м≥ж р≥зними пол≥тичними парт≥€ми та пол≥тизованими обТЇднанн€ми.

ѕо-третЇ, це в≥дносини м≥ж пол≥тичними парт≥€ми та пол≥тизованими обТЇднанн€ми громад€н з одного боку, ≥ з державою Ц з ≥ншого.

 омун≥кативна п≥дсистема охоплюЇ також ≥нш≥ взаЇмод≥њ, що складаютьс€ м≥ж пол≥тичною системою та ≥ншими системами насамперед правовоњ, економ≥чною, соц≥альною, еколог≥чною, соц≥окультурною тощо;

4) духовно-≥деолог≥чна п≥дсистема в≥дображаЇ ≥деолог≥чн≥, духовн≥ та психолог≥чн≥ характеристики пол≥тичноњ системи сусп≥льства ≥ розкриваютьс€ насамперед у пол≥тичн≥й св≥домост≥ та пол≥тичн≥й культур≥ населенн€.

ѕол≥тична св≥дом≥сть Ц це одна з форм сусп≥льноњ св≥домост≥, сукупн≥сть пол≥тичних ≥дей, погл€д≥в, у€влень, оц≥нок, настанов, €к≥ в≥дображають усв≥домленн€ окремоњ людини, соц≥альних груп чи сусп≥льства в ц≥лому реальних под≥й пол≥тичного житт€ кр≥зь призму њх ≥нтерес≥в ≥ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

ѕол≥тична св≥дом≥сть населенн€, його окремих верств ≥ груп, а також ≥ндив≥д≥в формуЇтьс€ п≥д впливом правових, соц≥альних, економ≥чних, ≥сторичних, нац≥ональних, культурних, ≥деолог≥чних та ≥нших чинник≥в. ѕри цьому пол≥тична св≥дом≥сть обовТ€зково Ї атрибутом пол≥тичноњ д≥њ, њњ неодм≥нним елементом, в≥д нењ значною м≥рою залежить характер пол≥тичного процесу.

ѕол≥тична св≥дом≥сть виконуЇ так≥ функц≥њ: п≥знавальну, прогностичну, моб≥л≥зуючу, ≥нтегративну, регул€тивну, функц≥ю оц≥нки. ¬она маЇ складну структуру. «а субТЇктом (нос≥Їм) вид≥л€ють так≥ види пол≥тичноњ св≥домост≥: ≥ндив≥дуальна (окремоњ людини) св≥дом≥сть; групова (р≥зних соц≥альних груп населенн€) св≥дом≥сть; сусп≥льна (населенн€ крањни, окремого рег≥ону, певного етносу) св≥дом≥сть. «азначен≥ види пол≥тичноњ св≥домост≥ взаЇмозвТ€зан≥, групова ≥ сусп≥льна св≥дом≥сть складаютьс€ ≥з пол≥тичноњ св≥домост≥ окремих людей. ” той же час ≥ндив≥дуальна пол≥тична св≥дом≥сть формуЇтьс€ п≥д впливом груповоњ та сусп≥льноњ пол≥тичноњ св≥домост≥.

«а соц≥альними функц≥€ми пол≥тична св≥дом≥сть може бути консервативною, реформ≥стською, революц≥йною. «а ознакою ставленн€ до влади св≥дом≥сть може бути демократичною та недемократичною. ” гносеолог≥чному план≥ вид≥л€ють так≥ р≥вн≥ пол≥тичноњ св≥домост≥: емп≥ричний, буденний, теоретичний.  р≥м того, пол≥тична св≥дом≥сть може бути деформованою, ЂроздвоЇноюї, особливо тод≥, коли ≥снуЇ розрив м≥ж словом ≥ д≥лом, св≥дом≥стю ≥ повед≥нкою, коли оф≥ц≥йна пропаганда не в≥дображаЇ реального стану справ. Ќев≥дТЇмним елементом пол≥тичноњ св≥домост≥ Ї стереотипи. ’оча вони Ї спрощеним в≥дображенн€м д≥йсност≥, проте необх≥дн≥, оск≥льки дають змогу людин≥ ор≥Їнтуватис€ у пол≥тичному житт≥, в≥д≥грають роль певних еталон≥в при оц≥нц≥ под≥й, факт≥в тощо. –азом з тим пол≥тична св≥дом≥сть не Ї сумою стереотип≥в. «м≥на стереотип≥в Ц досить складний процес. як правило, вона в≥дбуваЇтьс€ шл€хом вит≥сненн€ одних складних тип≥в ≥ншими. ƒосить ≥нтенсивною Ї зм≥на стереотип≥в у перех≥дн≥ пер≥оди, коли в≥дбуваютьс€ перетворенн€ у соц≥ально-економ≥чн≥й, правов≥й та пол≥тичн≥й сферах.

ќдн≥Їю з форм про€ву пол≥тичноњ св≥домост≥ Ї пол≥тична культура, €ка €вл€Ї собою особливий р≥зновид загальноњ культури народу. ‘ормуванн€ пол≥тичноњ культури не Ї в≥докремленим процесом в≥д розвитку ≥нших вид≥в культури.

ѕол≥тична культура Ц це сукупн≥сть пол≥тичних знань, погл€д≥в, переконань, духовних ц≥нностей ≥ зразк≥в повед≥нки окремих громад€н, соц≥альних верств населенн€, €к≥ стосуютьс€ њх взаЇмод≥њ з пол≥тичною владою.

ƒо пол≥тичноњ культури в≥днос€ть: базисн≥ знанн€ про пол≥тику; оц≥нку пол≥тичних €вищ, думки про те, €к повинна зд≥йснюватис€ влада; емоц≥йну сторону пол≥тичних позиц≥й; визнан≥ в сусп≥льств≥ зразки й норми пол≥тичноњ повед≥нки. Ќауковц≥ вид≥л€ють наступн≥ типи пол≥тичноњ культури:

1) патр≥архальний, дл€ €кого характерна в≥дсутн≥сть ≥нтересу населенн€ до пол≥тичного житт€. „лени сусп≥льства не оч≥кують жодних зм≥н з боку пол≥тичноњ системи, тим б≥льше не ви€вл€ють власноњ ≥н≥ц≥ативи, щоб ц≥ зм≥ни мали м≥сце. јпол≥тичн≥сть, замкнут≥сть на м≥сцев≥й або етн≥чн≥й сол≥дарност≥ характерн≥ дл€ цього типу пол≥тичноњ культури;

2) п≥дданський, де присутн€ сильна ор≥Їнтац≥€ на пол≥тичн≥ ≥нститути, поЇднана з низькою ≥ндив≥дуальною активн≥стю людей, €кими керуЇ побоюванн€ покаранн€ або оч≥куванн€ благ;

3) актив≥стський (партиц≥паторний), дл€ €коњ характерна зац≥кавлен≥сть населенн€ у пол≥тичн≥й участ≥ ≥ про€в на практиц≥ такоњ активност≥.

«азначен≥ типи на практиц≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою, утворюючи зм≥шан≥ форми з перевагою тих або ≥нших компонент≥в.

” систем≥ ц≥нностей, ор≥Їнтац≥й, установок, стереотип≥в, що становл€ть пол≥тичну культуру, головне м≥сце належить елементам, що спри€ють формуванню ≥ збер≥ганню пол≥тичноњ системи. –азом з тим, було б неправом≥рно розгл€дати пол≥тичну культуру т≥льки €к систему поширених у сусп≥льств≥ ц≥нностей, переконань ≥ символ≥в та обмежувати њњ лише позитивними настановами щодо ≥снуючоњ пол≥тичноњ системи. —оц≥альн≥ групи, що виступають за зм≥ну системи, також мають своњ ц≥нност≥ й переконанн€.

ќтже, пол≥тична культура в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль у функц≥онуванн≥ пол≥тичноњ системи, вона спри€Ї формуванню ставленн€ людини до навколишнього середовища, до основних ц≥лей ≥ зм≥сту пол≥тики держави, передбачаЇ спри€нн€ Їднанню вс≥х прошарк≥в населенн€, створенн€ широкоњ соц≥альноњ бази дл€ п≥дтримки системи влади та пол≥тичноњ системи загалом.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 632 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

588 - | 600 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.